Державне регулювання комерційної діяльності

затверджуються власником, і додаткового узгодження не вимагають, а також

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення

печаток і штампів.

Протягом п'яти робочих днів із дня одержання документів орган

внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і чи

штампів письмове відмовлення з указівкою причин, що обумовлюються

законодавством України.

На печатках і штампах повинний вказуватися ідентифікаційний код

суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності – юридичної чи особи

ідентифікаційний номер фізичної особи.

Свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької

(комерційної) діяльності і копія документа, що підтверджує узяття його на

облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у

будь-яких банках України й інших держав на вибір суб'єкта підприємницької

(комерційної) діяльності і по згоді цих банків у порядку, установлюваному

Національним банком України.

Повідомлення про чи відкриття закритті рахунків у банках суб'єкт

підприємницької (комерційної) діяльності зобов'язаний направити державному

податковому органу, у якому він враховується як платник податків і зборів

(обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів із

дня чи відкриття закриття рахунка (включаючи день чи відкриття закриття)

представляється чи особисто направляється на адресу відповідного державного

податкового органа з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення

про чи відкриття закритті рахунків у банках установлюється центральним

податковим органом України[66].

Органу державної реєстрації (для проведення державної реєстрації

суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності), органу державної

податкової служби (для узяття суб'єкта підприємницької діяльності на

облік), органу внутрішніх справ (для видачі дозволу на виготовлення печаток

і штампів) забороняється жадати від суб'єкта підприємницької (комерційної)

діяльності документи, не передбачені сьогоденням Положенням.

Підрозділу суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності – філії

(відділення), представництва без створення юридичної особи не вимагають

державної реєстрації.

Суб'єкт підприємницької (комерційної) діяльності зобов'язаний

повідомити про створення і ліквідацію зазначених підрозділі по місцеві

своєї державної реєстрації шляхом внесення відповідних додаткових зведень у

реєстраційну картку суб'єкта підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації зобов'язаний у 10-денний термін подати

відомості щодо створення і ліквідації зазначених підрозділів відповідному

органу державної статистики й органу державної податкової служби по

місцезнаходженню цих підрозділів (додаток 8 до Положення).

Орган державної реєстрації веде облік суб'єктів підприємницької

(комерційної) діяльності починаючи з дати державної чи реєстрації дати

узяття їх на облік органом державної реєстрації по новому місцезнаходженню

відповідно до дійсного Положення.

ГЛАВА II. Ліцензування комерційної діяльності.

У відповідності зі статтею 3 Закону України "Про підприємництво"

комерсанти мають право без обмежень здійснювати будь-яку діяльність, що не

суперечить чинному законодавству.

Особливості регулювання окремих видів комерційної діяльності

встановлюються спеціальними законодавчими актами України. До цих

особливостей відноситься, зокрема, ліцензування визначених видів

діяльності.

У тій же статті Закону "Про підприємництво" підкреслено, що визначення

видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, в інших законодавчих актах,

крім цього Закону, не допускається.

У частині 1 статті 4 Закону "Про підприємництво" перераховані види

діяльності, що дозволяється здійснювати лише державним підприємствам і

організаціям.

До них відноситься діяльність, зв'язана з:

– звертанням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

– виготовленням і реалізацією військової зброї і боєприпасів до нього,

вибухових речовин;

– видобутком янтарю;

– охороною окремих особливо важливих об'єктів державної власності,

перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів[67].

Крім того, проведення ломбардних операцій дозволено також повним

господарським суспільствам.

Частина 2 статті 4 зазначеного Закону перелічує конкретні види

підприємницької діяльності, що не можуть здійснюватися без спеціального

дозволу (ліцензії).

Аналіз перерахованих законодавчих актів дозволяє виділити наступні

види підприємницької діяльності, зв'язаної з торгівлею, що вимагають

ліцензування, а також наступні державні органи, що видають ліцензії.

1. Реалізація спортивної, мисливської вогнепальної зброї і боєприпасів

до нього, холодної зброї, пневматичної зброї калібру більш 4,5 міліметрів і

швидкістю польоту кулі більш 100 метрів у секунду – МВС.

2. Реалізація замків безпеки для замикання спускових гачків

мисливської і службово-штатної зброї, газових пістолетів і револьверів –

МВС.

3. Реалізація спеціальних засобів, заряджених речовинами

сльозоточивого і дратівного дії, індивідуальної захисту, активної оборони,

і засобів для виконання спеціальних операцій, оперативно-розшукових заходів

– МВС.

4. Реалізація транспортних засобів, що підлягають реєстрації й обліку

в органах внутрішніх справ, – МВС.

5. Реалізація ветеринарних медикаментів і препаратів – Головне

управління ветеринарної медицини і державна ветеринарна інспекція

Мінсільгосппроду.

6. Реалізація виробів з використанням дорогоцінних металів і

дорогоцінних каменів – Мінфін.

7. Роздрібна реалізація медикаментів – Мінздрав.

8. Оптова реалізація медикаментів – Держкоммедбіопром.

9. Реалізація хімічних речовин – Мінпром.

10.Покупка і продаж брухту і відходів кольорових і чорних металів –

Мінпром.

11. Торгова діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі і

суспільного харчування по реалізації продовольчих і непродовольчих товарів

– органи державної виконавчої влади по місцеві діяльності підприємця.

12. Торгова діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі і

суспільного харчування по реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів

– органи державної виконавчої влади по місцеві діяльності підприємця.

13. Реалізація спеціальних пристроїв (у тому числі іноземного

виробництва) для зняття інформації з каналів зв'язку, інших технічних

засобів негласного одержання інформації – Служба безпеки України.

Незайвим, на мою думку, буде вказати, що ліцензуванню підлягають також

ремонт перерахованих вище видів зброї, виготовлення печаток і штампів,

здійснення юридичної практики й аудиторської діяльності, видобуток

дорогоцінних металів з їх використанням, збір і переробка твердих і рідких

відходів виробництва, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні камені, і

їхнього брухту, внутрішні і міжнародні перевезення пасажирів і вантажів

будь-якими видами транспорту, виробництво і ремонт засобів виміру і

контролю, збір, заготівля і переробка брухту і відходів кольорових і чорних

металів, надання транспортно-експедиційних послуг, надання послуг по

оформленню і реєстрації документів про право власності на квартири

(будинку), здійснення страхової діяльності, надання послуг по

обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, створення і зміст ігорних

закладів, організація азартних ігор і т.д.

Підприємцю необхідно знати приведений перелік хоча б для того, щоб не

звернутися за послугою по страхуванню вантажу до фірми, що не має ліцензії

на здійснення страхової діяльності, чи самому не порушити закон і не

вступити в конфлікт із державними органами.

Діяльність по здійсненню операцій з валютними цінностями проводиться

комерційними банками. Однак можна згадати, що порядок надання ліцензій

Національного банку України на право здійснення комерційними банками

операцій з валютними цінностями затверджений постановою Правління

Національного банку України[68].

Ліцензії на здійснення перерахованих вище видів діяльності зобов'язані

одержувати всі підприємства незалежно від їхніх форм власності й

організаційно-правових форм, а також громадяни-підприємці.

Зазначені ліцензії підлягають одержанню також незалежно і від того, чи

здійснюється підприємством діяльність, що підлягає ліцензуванню, у своїх чи

інтересах в інтересах інших облич, головне, щоб ця діяльність здійснювалася

з метою одержання прибутку. Тому, наприклад, суб'єкт комерційної

діяльності, що здійснює автоперевезення винятково в межах власних

нестатків, не зобов'язаний одержувати для цього ліцензію[69].

Необхідна ліцензія на оптову і роздрібну торгівлю також і промисловому

підприємству, що здійснює реалізацію своєї продукції самостійно, оскільки в

цій ситуації воно стає суб'єктом торгівлі (фірмова торгівля).

З метою упорядкування практики ліцензування комерційної діяльності на

підставі постанови Кабінету Міністрів України[70] була створена Ліцензійна

палата.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджене також Положення про

Єдиний ліцензійний реєстр[71]. Даний Реєстр являє собою автоматизовану

систему збору, нагромадження й обліку даних, зв'язаних з ліцензуванням

підприємницької діяльності. Веде його Ліцензійна палата при Міністерстві

економіки України.

Загальний порядок видачі ліцензій і їхнього анулювання викладений у

частинах третьої – шостої статті 4 Закону "Про підприємництво" і в пунктах

2-5 Положення. З обліком внесених у ці норми змін і доповнень на

сьогоднішній день його основні положення такі.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності. До

заяви додаються:

– громадянином-підприємцем – копії документів, що підтверджують рівень

утворення і кваліфікації, необхідний для здійснення відповідного виду

діяльності (крім створення і змісту ігорних закладів, організації азартних

ігор);

– підприємцем – юридичною особою – копії установчих документів.

Крім того, з урахуванням специфіки конкретного виду діяльності

міністерствами, відомствами, що видають ліцензії, Головним керуванням

ветеринарної медицини і державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду,

Головним керуванням пожежної охорони МВС за узгодженням з Ліцензійною

палатою при Мінекономіки України може передбачатися представлення інших

документів. Перелік документів, необхідних для здійснення торгової

діяльності, може бути доповнений МЗЕЗторгом за узгодженням з Ліцензійною

палатою при Мінекономіки України.

Рішення про видачу чи ліцензії відмовлення в її видачі приймається в

термін не пізніше 30 днів із дня одержання заяви і необхідних документів. У

рішенні про відмовлення у видачі ліцензії повинні бути зазначені підстави

відмовлення.

За видачу ліцензій Положенням установлені наступні розміри плати:

– с громадян-підприємців – два не оподатковуваних податки мінімуму

доходів громадян;

– с юридичних осіб – 12 не оподатковуваних податком мінімумів доходів

громадян;

За видачу окремих видів ліцензій можуть встановлюватися інші розміри

плати.

Загальні вимоги до форми ліцензії такі. У ній указуються: найменування

її органа, що видав, прізвище, ім'я і по батькові, адреса проживання чи

громадянина найменування і місцезнаходження юридичної особи, вид

діяльності, на яку видається ліцензія, місце її здійснення, особливі умови

і правила здійснення даного виду діяльності, номер реєстрації ліцензії,

дата її видачі, термін дії. Ліцензія підписується відповідальним за її

видачу посадовою особою і засвідчується печаткою її органа, що видав.

Термін дії ліцензії визначається її органом, що видав, але не може

бути менш трьох років. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється в

порядку, установленому для її одержання.

При порушенні комерсантом зазначених у ліцензії особливих умов і

правил здійснення відповідного виду діяльності орган, що видав ліцензію,

може дати розпорядження про усунення порушень або призупинити її дію на

певний строк чи до усунення цих порушень.

При повторному чи грубому порушенні правил здійснення діяльності, на

яку видана ліцензія, ця ліцензія може бути анульована за рішенням її

органа, що видав її. Яке є порушення грубе чи не грубе – у кожнім окремому

випадку визначає посадова особа органа, що видало ліцензію, на підставі

власної думки.

Рішення про призупинення дії ліцензії або її анулюванні може бути

оскаржено підприємцем у суду чи арбітражний суд. Ця норма Положення не

виключає також можливості оскарження зазначених рішень у державні органи,

що здійснюють контроль і нагляд за діяльністю посадових осіб, що приймають

ці рішення (на приклад, у прокуратуру, в Антимонопольний комітет України, у

спецпідрозділи Служби безпеки чи України МВС; України по боротьбі з

корупцією й організованою злочинністю).

Відповідно до листа МЗЕЗторга України про оптову та роздрібну

торгівлю[72] у випадку наявності в суб'єкта підприємницької (комерційної)

діяльності декількох об'єктів роздрібної торгівлі, що не є юридичними

особами (магазин, кіоск), на кожний з них видається копія ліцензії,

завірена органом, що неї видав. Внесення плати за видачу копії ліцензії

законодавством України не передбачене.

Більш докладний порядок ліцензування окремих видів підприємницької

діяльності, у тому числі в сфері торгівлі, визначається спеціальними

відомчими актами. До них відносяться, наприклад:

- Інструкція про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності

ліцензій на виробництво, ремонт, реалізацію спортивної, мисливської

вогнепальної зброї і боєприпасів до нього, а також холодної зброї,

виготовлення і реалізацію спеціальних засобів, заряджених речовинами

сльозоточивого і дратівного дії, індивідуальної захисту, активної оборони і

засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів,

створення і зміст стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і

штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів[73].

- Інструкція про порядок видачі ліцензій на здійснення торгової

діяльності в сфері оптової, роздрібної торгівлі і суспільного харчування по

реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, затверджена наказом

Ліцензійної палати при Мінекономіки України і МЗЕЗторга України[74]

Оскільки стаття 4 Закону "Про підприємництво" установлює вичерпний

перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, то іншими видами

діяльності (наприклад, виготовленням тари, фасуванням товарів, скупкою

склотари в населення і т.д.) підприємство чи громадянин-підприємець мають

право займатися з моменту державної реєстрації без ліцензії.

Заняття підприємницькою (комерційною) діяльністю без ліцензії, якщо її

одержання передбачене законодавством, волоче відповідно до статті 164

Кодексу України про адміністративні правопорушення[75] відповідальність у

виді штрафу від трьох до восьми мінімальних розмірів заробітної плати з

конфіскацією виготовленої продукції, засобів виробництва і сировини або без

такої.

Повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення

аналогічне порушення, як і заняття підприємницькою діяльністю без ліцензії,

одержання якої передбачено законодавством, протягом року після накладення

адміністративного стягнення за заняття підприємницькою діяльністю без

державної реєстрації волоче кримінальну відповідальність на підставі статті

148-3 КК України[76], що передбачає санкцію у виді накладення штрафів до

двохсот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати

визначені посади або займатися визначеної (у тому числі підприємницької

(комерційною)) діяльністю на термін до трьох років.

Слід зазначити, що за правилами дозволу колізій, при наявності в

законодавстві України спеціальних норм, що установлюють відповідальність за

заняття тим чи іншому виду діяльності без спеціального на це дозволу

державних органів, діють ці спеціальні норми, а не норма, що міститься в

статті 148-3 КК. Так, чи виготовлення реалізація без відповідного дозволу

холодної зброї волоче відповідальність по частині 3 статті 222 КК

(покарання у виді позбавлення волі на термін до п'яти років чи виправних

робіт на термін до двох років); чи ремонт реалізація спортивної чи

мисливської нарізної вогнепальної зброї і бойових припасів до нього – по

частині 1 статті 222 КК України (покарання у виді позбавлення волі на

термін від двох до семи років); заздалегідь не обіцяний збут майна, свідомо

добутого злочинним шляхом, зроблений у виді промислу, – по частині 4 статті

213 КК України (покарання у виді позбавлення волі на термін до семи років з

конфіскацією чи майна без такої).

Нормативне регулювання ліцензування підприємницької діяльності в

Україні, на мою думку, не є повним. У зв'язку з цим необхідно прискорити

розробку - спеціального закону, у якому були б у повному обсязі

перераховані усі види діяльності, здійснюваної на підставі ліцензій,

викладений загальний порядок одержання ліцензій і, по можливості, визначені

межі, у яких цей порядок може бути змінений при видачі ліцензій на

здійснення специфічних видів діяльності, умови, при наявності яких ліцензії

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12