Державне регулювання комерційної діяльності

- розпоряджатися майном. Підприємство, якщо інше не передбачене його

статутом, має право: продавати (обмінювати) майно іншим організаціям,

здавати в оренду, заставляти, надавати тимчасово у безоплатне користування,

списувати зношені основні фонди з балансу ;

- набувати на законних підставах майно. Підприємство відповідно до

свого статуту має право купувати, орендувати, одержувати у будь-який інший

правомірний спосіб майно (рухоме і нерухоме), використовувати його,

поліпшувати та ін.

Похідними від зазначених та інших майнових прав є договірно-майнові

права підприємств. Це права укладати засновницькі, господарські договори та

інші контракти (і нести щодо них відповідальність); видавати закладні

(застава) та інші фінансові зобов'язання; позичати гроші; інвестувати і

реінвестувати кошти підприємства; одержувати рухоме і нерухоме майно як

гарантію оплати боргу та ін.

Крім розглянутих загальних прав, підприємства мають і спеціальні

майнові права у сфері випуску і обігу цінних паперів: акцій, облігацій

підприємств, приватизаційних паперів, ощадних, інвестиційних сертифікатів,

векселів. Ці права є спеціальними, тому що обумовлені спеціальною

правосуб'єктністю підприємств як емітентів цінних паперів. Підприємство має

право випускати і реалізовувати лише ті види цінних паперів, які спеціально

визначені законом. Зокрема, акціонерні товариства – акції, облігації; інші

підприємства – облігації.

За аналогічною схемою систематизуються обов'язки підприємств.

При заснуванні підприємства зобов'язані (законом) затверджувати

(перезатверджу вати) установчі документи; у встановленому законом порядку

реєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності (тобто комерційної

діяльності); на діяльність, що підлягає ліцензуванню, підприємства

зобов'язані одержувати спеціальні дозволи (ліцензії).

У процесі комерційної діяльності закон зобов'язує підприємства:

- виконувати господарські зобов'язання, обумовлені державними

контрактами та державними замовленнями, іншими договорами;

- забезпечувати необхідну якість продукції, робіт, послуг;

- вести бухгалтерський облік (самостійні бухгалтерські баланси) своєї

роботи, надавати органам державної статистики передбачену законом

звітність;

- своєчасно подавати податковим органам декларації про свої доходи,

інші податкові документи, сплачувати податки, інші обов'язкові платежі;

- не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень

антимонопольного законодавства, прав та інтересів споживачів, будь-яких

інших осіб. Суб'єкти комерційної діяльності мають також обов'язки,

передбачені природоохоронним законодавством. Стаття 4 Закону "Про

підприємництво" та ст. 31 Закону "Про підприємства в Україні" зобов'язують

їх:

- раціонально використовувати природні ресурси;

- охороняти навколишнє середовище від забруднення, іншого шкідливого

впливу;

- своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охорону

природних ресурсів тощо.

За порушення своїх обов'язків підприємство несе майнову та іншу

відповідальність, встановлену законом, а також передбачену договорами.

ГЛАВА V. Органи, які здійснюють державний

контроль за комерційною діяльностю в Україні

У відповідності зі статтею 32 Закону "Про підприємства в Україні"

контроль за окремими сторонами діяльності підприємств здійснюють державні

податкові адміністрації, державна контрольно-ревізійна служба, державні

органи, на які покладений нагляд за безпекою виробництва і купа,

протипожежною й екологічною безпекою, інші органи.

Аналіз діючого законодавства дозволяє віднести до числа останніх

наступні органи:

1) міліції;

2) державного пожежного нагляду;

3) митні;

4) державного санітарного нагляду;

5) державного ветеринарного нагляду;

6) державної служби по карантині рослин;

7) Міністерства охорони навколишньої природного середовища і ядерної

безпеки;

8) Фонду соціального страхування;

9) Пенсійного фонду;

10) державної статистики;

11) Державного комітету з захисту прав споживачів;

12) державного контролю за цінами;

13) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю;

14) Державного комітету України по стандартизації, метрології і

сертифікації;

15) Державного комітету України з питань розвитку підприємництва;

16) фінансові;

17) Міністерства охорони здоров'я України;

18) Міністерства праці України;

19) Антимонопольного комітету України;

20) Національного банку України;

21) деякі інші органи, а також виконавчі комітети місцевих Рад.

Крім цього, держава дозволяє здійснювати контроль за комерційною

діяльністю і недержавними органами, наприклад, суспільній пожежній охороні

й ін.

Органи, що контролюють окремі сторони діяльності комерційного

підприємства, здійснюють повноваження в границях своєї компетенції.

Підприємство має право не виконувати вимог зазначених органів, якщо ці

вимоги виходять за границі їхніх повноважень. Підприємство має право на

одержання інформації про результати інспектування і перевірок протягом 30

днів з їхнього початку. Дії посадових осіб, що здійснювали інспектування і

перевірку, можуть бути оскаржені власником (керівником) підприємства в

порядку, установленому законодавством України. Ці положення містяться в

статті 32 Закону "Про підприємства в Україні".

Повноваження окремих державних органів по контролі (нагляду) за

комерційною діяльністю визначаються спеціальними актами законодавства

України.

Так, відповідно до Закону "Про міліцію"[47], міліція зобов'язана,

зокрема:

– виявляти, запобігати, припиняти і розкривати злочину, у тому числі

господарські, приймати з цією метою оперативно-розшукові і профілактичні

міри;

– припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати ведення справ

по них;

– забезпечувати виконання загальнообов'язкових для всіх рішень місцевих

Рад народних депутатів, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань

правил торгівлі;

– забезпечувати суспільний порядок під час проведення масових заходів

комерційного характеру й ін.

Для виконання зазначених обов'язків міліція наділена відповідними

правами, наприклад:

– викликати громадян і посадових осіб по справах про злочини й у

зв'язку зі знаходиться в її виробництві матеріалами;

– складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати

міри забезпечення виробництва по справах про адміністративні

правопорушення;

– у випадках, передбачених КпАП, накладати адміністративні стягнення;

– проводити в порядку виробництва дізнання і з доручення слідчих

органів по кримінальних справах обшуки, виїмки, допити і слідчі дії;

– входити безперешкодно в будь-який час доби на територію й у

приміщення підприємств і оглядати їх з метою припинення злочинів і в деяких

інших випадках;

– одержувати безперешкодно і безкоштовно від підприємств на письмовий

запит зведення, необхідні по справах про злочини й у зв'язку з матеріалами

про правопорушення, що знаходяться у виробництві міліції;

– анулювати видане підприємству дозвіл на придбання, збереження і

використання зброї, інших предметів і речовин при невиконанні ними

встановлених правил чи користування звертання з ними або при недоцільності

чи подальшого збереження; опечатувати склади, бази і сховища, магазини, що

торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;

– оглядати за участю адміністрації підприємств приміщення, де

знаходяться зброю, боєприпаси, вибухові, наркотичні і сильнодіючі хімічні,

отрутні і радіоактивні матеріали, з метою перевірки дотримання правил

звертання з ними;

– вилучати в громадян і посадових осіб предмети і речі, заборонені чи

обмежені в обороті;

– проводити за участю адміністрації підприємств огляд виробничих,

складських і інших службових приміщень і територій з метою перевірки

охорони державного і колективного майна, дотримання правил продажу товарів

і надання послуг населенню;

– жадати від матеріально-відповідальних і посадових осіб підприємств

зведення і пояснення по фактах порушення законодавства, проведення

документальних і натуральних. перевірок, інвентаризацій і ревізій

виробничої і фінансово-господарської діяльності; запитувати і при

необхідності вилучати документи, зразки сировини і продукції, опечатувати

каси, приміщення і місця збереження документів, грошей і товарно-

матеріальних цінностей.

Найбільше відношення до контролю міліції за торговою діяльністю мають

органи Державної служби боротьби з економічною злочинністю, що структурно

входять у систему МВС України[48].

У жовтні 1994 року в складі МВС України були створені також Управління

по боротьбі з карним прихованням доходів від оподатковування і його

підрозділу. Їхньою основною задачею є сприяння державним органам у

забезпеченні надходження в бюджет і бюджетні цільові фонди всіх податків і

обов'язкових платежів.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки на об'єктах

незалежно від форм власності здійснюється державною пожежною охороною.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку"[49] на

об'єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду

контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також рішення

питань пожежної безпеки, що стосуються прав і інтересів інших юридичних

осіб і громадян.

Державна пожежна охорона:

– організує по договорах пожежно-технічне обслуговування підприємств;

– здійснює державний нагляд за виконанням підприємствами, громадянами

законодавства з питань пожежної безпеки;

– забороняє продаж (постачання) юридичним особам і громадянам пожежної

техніки і протипожежного устаткування, не минулих сертифікаційних іспиті і

не відповідають вимогах стандартів;

– надає платні послуги протипожежного призначення і т.п.

У зв'язку з виконанням своїх задач державні інспектори пожежного

нагляду мають, зокрема, право:

– проводити в будь-який час у присутності чи власника його

представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, незалежно

від форми власності;

– одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали й інформацію;

– у випадку порушення правил пожежної безпеки, що створює погрозу

виникнення чи пожежі перешкоджає його гасінню й евакуації людей, а також у

випадках випуску вогненебезпечної продукції, систем і засобів

протипожежного захисту з відхиленням від чи стандартів технічних умові й у

випадку їхньої відсутності чи припиняти забороняти роботу підприємств,

окремих виробництв, виробничих ділянок і т.д.;

– притягати до адміністративній відповідальності посадових осіб і

інших працівників підприємств і громадян, винних у порушенні встановлених

законодавством вимог пожежної безпеки;

– застосовувати штрафні санкції до підприємств за порушення

встановлених законодавством вимог пожежної безпеки й в інших випадках.

Статтею 35 Закону "Про пожежну безпеку" установлено, що за порушення

вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень посадових осіб органів

державного пожежного нагляду підприємства можуть залучатися керівниками цих

органів до сплати штрафу в розмірі до двох відсотків місячного фонду

заробітної плати підприємства.

Органом який забезпечує формування та реалізацію державної

політики у сфері розвитку і підтримки підприємництва, здійснює

керівництво підприємницькою сферою є Державний комітет України з питань

розвитку підприємництва. Діяльність котрого регулюється Указом Президента

України "Про Положення про Державний комітет України з питань розвитку

підприємництва"[50]. До його функцій входить:

- забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері

розвитку і підтримки підприємництва;

- готує пропозиції щодо вдосконалення розвитку підприємництва;

- готує і подає у встановленому порядку пропозиції та

обґрунтування до проектів Державного бюджету України та Державної програми

економічного і соціального розвитку України;

- розробляє і впроваджує разом із заінтересованими центральними та

місцевими органами виконавчої влади механізм реалізації державної

політики у сфері розвитку і підтримки підприємництва (в тому числі

фермерських господарств);

- координує роботу центральних і місцевих органів виконавчої

влади, органів місцевого самоврядування, пов'язану з реалізацією заходів

щодо розвитку і підтримки підприємництва (в тому числі фермерства) та

ліцензуванням підприємницької діяльності;

- розробляє проекти законодавчих та інших нормативно-правових

актів, спрямованих на стимулювання розвитку підприємництва;

- здійснює методичне керівництво розробленням і реалізацією

регіональних програм підтримки підприємництва, аналізує хід їх

виконання, готує разом з Міністерством економіки України та

Міністерством фінансів України пропозиції щодо упорядкування умов

виділення централізованих фінансових, матеріально-технічних

ресурсів, необхідних для реалізації цих програм;

Архітектурно-будівельний контроль в Україні здійснюється відповідно до

Закону України "Про відповідальність підприємств, їхньому об'єднанні,

заснувань і організацій за правопорушення в сфері містобудування"[51]

інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності зі статтею 1 зазначеного Закону підприємства несуть

економічну (фінансову) відповідальність за такі правопорушення, як

виробництво, чи реалізація застосування :

- у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не

відповідають державним стандартам, нормам і чи правилам проектним рішенням,

а також підметів обов'язкової сертифікації, але не минулих її (у розмірі 25

відсотків вартості реалізованої продукції) і ін.

Права й обов'язки органів державної статистики передбачені статтями 10-

13 Закону України "Про державну статистику"[52].

Створюючи умови для ведення державної інформаційної системи України,

Закон надає органам державної статистики наступні права:

– одержувати у встановленому порядку безкоштовно від усіх підприємств

і використовувати державну статистичну звітність;

– одержувати від банківських заснувань у десятиденний термін

інформацію про відкриття рахунків суб'єктам підприємницької діяльності;

– перевіряти на підприємствах стан первинного обліку і статистичної

звітності;

– вносити пропозиції по залученню посадових осіб, що здійснюють

підприємницьку діяльність, винних у порушенні законодавства про державну

статистику, до відповідальності (дисциплінарної, карний і ін.);

– накладати штрафи на посадових осіб і громадян-підприємців за

порушення правил обліку і статистики і т.д.

У відповідності зі статтями 16 і 48 Закону України "Про банки і

банківську діяльність"[53] нормативні акти Національного банку, прийняті в

границях його повноважень, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних

осіб. У зв'язку з цим Національний банк здійснює контроль за дотриманням

юридичними особами банківського законодавства і власних нормативних актів.

Головною задачею державної контрольно-ревізійної служби, як зазначено

в Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"[54],

є здійснення контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей,

їхньою схоронністю, станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і

звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і фондах,

бюджетних заснуваннях, а також на підприємствах і в організаціях, що

одержують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів,

розробка пропозицій по усуненню виявлених недоліків, а також порушень і

запобіганню їх надалі.

В основному контроль органи державної контрольно-ревізійної служби

здійснюють у формі ревізій і перевірок.

Одним з органів Міністерства праці України, контроль з сторони якого

за діяльністю суб'єктів підприємництва є обов'язковим і постійної, є

Державний комітет України по нагляду за охороною праці[55].

Слід зазначити, що саме органи цього Державного комітету дають дозвіл

на початок роботи всім підприємствам незалежно від форм власності і видів

діяльності. Утім, такі дозволи видаються лише при наявності позитивних

висновків про готовність підприємства до роботи органів Державного

пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної служби, а в разі потреби –

органів нагляду по ядерній і радіаційній безпеці.

Контрольні функції в сфері торгівлі і суспільного харчування здійснює

також державна інспекція по контролі за цінами[56].

Значні контрольні повноваження у відношенні підприємств торгівлі, що

здійснюють реалізацію продукції рослинного походження, а також

сільгоспмашин і знарядь обробки ґрунту, що використовують тару, а також

упакування і вироби з рослинних матеріалів і т.д., мають органи Державної

служби по карантині рослин України.

Законом України "Про карантин рослин"[57] передбачено, що до

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12