Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві

Корпоративна інформаційна система

На сьогоднішній день типовий підхід до питання автоматизації на

підприємстві, пов'язаний в основному з безсистемним накопиченням додатків,

що працюють з окремими бизнес-процесами. Можливо, це виправдовує себе на

етапі становлення малого бізнесу, але не дозволяє керівництву великого

підприємства досягти сукупності вищеперелічених цілей. Але зараз вже багато

хто розуміє необхідність створення корпоративної інформаційної системи, а

це, у свою чергу, неминуче призводить до кардинального перегляду ролі

засобів і відділів автоматизації.

Що таке корпоративна ІС

Корпоративна ІС - не просто сполучення додатків, що виконують усі

функції, необхідні для організації у визначений момент її розвитку. Вона є

цілісним програмно-аппаратным комплексом, що дозволяє задовольнити як

поточні, так і майбутні потреби підприємства в опрацюванні даних.

Можна виділити чотири чинника цілісності цього комплексу:

. концептуальна узгодженість бізнес-процесів, для автоматизації яких

створюється ІС, що зберігається на всьому протязі її життєвого циклу;

. технологічна цілісність, яка проявляється в застосуванні погодженого

набору промислових інформаційних технологій для управління інформаційними

ресурсами підприємства;

9. відповідність функціональності робочих місць співробітників їхнім

посадовим обов’язкам;

10. єдиний регламент обслуговування й експлуатації всіх компонентів ІС,

розроблювальний при її створенні.

Сполучення цих властивостей принципово відрізняє ІС від суми

додатків з тим же набором функцій і дозволяє їй справлятися з комплексом

проблем, непереборних при безсистемній автоматизації бізнесу.

Корпоративна ІС - це модель бізнесу

Корпоративна ІС заснована на моделі бізнесу - звільненому від

другорядних деталей схематичному описі діяльності підприємства. Модель

формалізує окремі бізнес-функції (наприклад, виписування накладної або

прийом замовлення) і регламентує структуру бізнес-процесів, тобто

послідовність виконання бізнес-функцій у повсякденній діяльності

підприємства. Наприклад, пошук співробітника на вакантну посаду

супроводжується публікацією опису вакансії, збором анкет і резюме,

перевіркою фактів, що знаходяться в них, співбесідами і т.п. На різних

підприємствах ці бізнес-функції можуть бути пов'язані порізному, що і

відбиває специфіку роботи відділів кадров.

Модель визначає, яка послідовність дій співробітників, що працюють

із ІС, припустима, а яка - ні. Наприклад, якщо, відповідно до моделі,

відвантаження товару можливе тільки після його оплати, ІС просто не

дозволить виписати накладну, поки інформація про оплату не буде внесена в

систему.

Модель фіксує логічні взаємозв'язки даних, відповідно до яких

зміна якоїсь інформації викликає каскад узгоджених змін. Наприклад, оплата

рахунку на виписаний товар викликає бухгалтерські перевірки і робить

можливим видачу товару покупцю.

Орієнтація на промисловий рівень базових технологій на етапі

створення системи збільшує початкові витрати і складність системи. Але

корпоративна ИС створюється з розрахунком на розвиток бізнесу, тому слабкі

ланки неминуче прийдеться змінювати на працючій ІС, що сполучено з набагато

більшими витратами, чим закладка тривкого фундаменту вже при створенні ІС.

Це практично цілком виключає "настільні" технології зі списку будівельних

блоків ІС. [14, c. 216-222]

2 . КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ РИНКУ МЕТОДАМИ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Ринок по своїй сутності тяжіє до стихійності і непередбачуваності

розвитку. Дія ринкового механізму виявляється у верогідних, стохастичних

процесах, у постійному коливанні основних параметрів ринку. Споконвічно на

ринку боролися дві тяжкопримеримі тенденції: потяг до концентрації капіталу

і, як слідство, прямування до монополізму, з одного боку, і прагнення до

розширення невтримної конкуренції як головному засобові проти стагнації - з

інший. Стихійність ринку і непередбачуваність його розвитку погрожували

суспільству сильними економічними і соціальними потрясіннями. Саме тому ще

наприкінці минулого сторіччя в США з'явилися перші закони, спрямовані проти

монополізму і регулюючої конкурентної боротьби, а в 10-20-х роках XX ст.

деякі американські вчені-економісти зайнялися розробкою теорії, що мала

ціллю істотно обмежити стихійність ринку і зробити основні процеси

товарного обігу керованими або регульованими. Ця теорія надалі одержала

назву маркетингу (marketing) і дуже швидко ввійшла в практику ринкових

відносин спочатку в США, а потім в усьому світі .

Центральна ідея, закладена в теорії і практику маркетингу, полягає в

необхідності підпорядкування виробництва і розподілу продукту інтересам

споживача. Ще в XVIII в. Адам Сміт стверджував, що єдиною кінцевою метою

виробництва є споживання. Цю думку майже через сто років повторив Карл

Маркс у «Капіталі». Її сприйняли і розвили економісти XX в., що

досліджували закони розвитого ринку. Сучасна концепція маркетингу виходить

із пріоритету інтересів споживача і підкоряє цій ідеї виробництво і

розподіл товару.

У США поява перших публікацій по маркетингу й одночасно його викладання у

вищій школі датуються 10-ми роками нашого сторіччя. У 20-30-х роках теорія

маркетингу була доповнена методологією управління товарообігом; була

розроблена теорія прийняття маркетингових рішень.

Перші ідеї по управлінню ринковими процесами висловив професор

Гарвардської школи бізнесу Л. Шоу; ці ідеї були продовжені в роботах Я.

Черингтона і Д. Уэлда. Великий внесок у розробку теорії маркетингу внесли

Р. Кокс, У. Элдерсон, Т. Левитт. Визнаним авторитетом в області теорії

маркетингу вважається Ф. Котлер. У нашій країні відомі праці Р. Д. Базела,

Б. Бермана, Ф. Букереля, У. Войе, А. Дайана, С. Маджаро. Р. Морриса, П.

Драккера, Дж. Эванса, X. Якобсена і багатьох інших закордонних

маркетологів.

У нашій країні елементи маркетингу розроблялися і впроваджувалися в

практику починаючи з 60-х років. Вони стали відомі за назвою державної

системи комплексного вивчення і прогнозування попиту (СКВПП).

В умовах планово-розподільної системи ці елементи маркетингу охоплювали

тільки споживчий ринок і носили обмежений характер обгрунтування

планування. Сам термін «маркетинг» довгий час практично не вживався по

ідеологічних причинах. Проте в процесі переходу від планової до ринкової

економіки в Україні поступово укладається вітчизняна теорія і практика

маркетингу.

Маркетинг (від англ. market - ринок) тяжкоперкладаємий термін. Треба

визнати, що серед маркетологів немає єдності в його інтепретації. Причому

діапазон розбіжності думок дуже широкий. По деяких підрахунках, у світовій

літературі нараховується декілька визначень маркетингу. Одна частина

спеціалістів розуміє маркетинг як філософію ринкової економіки, інша - як

будь-яку цілеспрямовану діяльність по доведенню товарів від сфери

виробництва до сфери споживання. Деякі маркетологи обмежують функції

маркетингу вивченням попиту і його регулюванням. Пропонується також

концептуальне визначення маркетингу:

Маркетинг - це вид діяльності, спрямованої на задоволення потреб за

допомогою обміну.

Це найбільше поширена серед сучасних маркетологів точка зору. У більшій

частині дефініцій маркетингу при усіх розбіжностях можна знайти загальні

ідеї. По-перше, маркетинг являє собою цілісну систему дій, заходів,

взаємовідносин із своєю ієрархією, співпідпорядкованістю, пріоритетами і

т.д. По-друге, він спрямований на забезпечення найбільше ефективного засобу

збуту і продажі товару. По-третє, його принципом є підпорядкування

виробництва і торгівлі інтересам споживача, тобто найбільш повне

задоволення купівельного попиту й одержання за рахунок цього максимально

можливого прибутку. По-четверте, у маркетингу можна виділити три

взаємозалежні функціональні елементи: 1) управління діяльністю по збуту і

продажу товарів і послуг (marketing management); 2) маркетингове

регулювання ринкових процесів за допомогою соціально-економічних важелів із

тим, щоб, адаптуючись до об'єктивних ринкових умов і використовуючи

визначений комплекс чинників у якості інструментів впливу на попит і

пропозицію, забезпечити максимальний комерційний ефект; 3) вивчення і

прогнозування стану і розвитку ринку, інформаційно-аналітичне забезпечення

маркетингового менеджменту і маркетингового регулювання. Можна дати таке

функціональне визначення маркетингу:

Маркетинг - це система управління, регулювання і вивчення ринку.

Неважко зрозуміти, що останній елемент маркетингу виконує службову роль

стосовно перших двох, оскільки ніяке управління неможливо без

інформаційного забезпечення, а регулювання припускає попереднє виявлення

причинно-слідчих зв'язків і чинників, за допомогою яких можна впливати на

ринок. Цей третій елемент, або складова частина маркетингу, зветься

маркетингове дослідження (marketing research). Маркетингове дослідження

виконує одну з базових вимог маркетингу: зробити розвиток ринку

передбаченим.

Маркетингове дослідження - це будь-яка дослідницька діяльність, що

забезпечує потреби маркетингу, тобто система збору, опрацювання,

зведення, аналізу і прогнозування даних, необхідних для конкретної

маркетингової діяльності на будь-якому її рівні.

Маркетингове дослідження здійснюється або власними маркетинговими

службами фірм, підприємств, асоціацій споживачів і державних відомств, або

на комерційній основі спеціалізованими маркетинговими фірмами (у США,

наприклад, їх біля 500). Маркетингові дослідження можуть бути доручені

науково-дослідним організаціям, навчальним закладам, а також незалежним

експертним групам. Окремі напрямки маркетингового дослідження розробляються

державними організаціями, зокрема органами державної статистики.

У маркетинговому дослідженні виділяються п'ять етапів, послідовність і

зміст яких описуються такою блок-схемою (Плакат 1).

Виділяються три підсистеми маркетингового дослідження: планування і

підготовка дослідження (перший і другий етапи); збір, опрацювання, зведення

і збереження інформації (третій етап); використання даних, тобто їхній

аналіз, прогноз, упорядкування рекомендацій (четвертий і п'ятий етапи).

У маркетингу існує поняття маркетингового середовища фірми як сукупності

суб'єктів і сил, що впливають на її діяльність на ринку. Виділяються:

внутрішнє (ендогенне) середовище, тобто сили, пов'язані з організаційною

структурою фірми, її потенціалом, географічними межами її діяльності,

менеджментом і маркетингом, і зовнішнє (екзогенне) середовище як сукупність

сил, із якими фірма якимось чином взаємодіє. Ендогенне середовище входить у

категорію контрольованих фірмою сил і чинників. Екзогенне середовище, у

свою чергу, ділиться на дві групи. До першої відноситься мікросреда, у яку

входять сили, безпосередньо пов'язані з діяльністю фірми: постачальники,

торгові посередники, клієнти, конкуренти, контактна аудиторія фірми і деякі

інші. Під контактною аудиторією розуміються групи або кола юридичних і

фізичних осіб, що протидіють або сприяють досягненню поставлених фірмою

цілей, а також пов'язаних з фірмою системою взаємного обміну інформацією.

Друга група зветься макросреда. До неї відносять зовнішні сили і

чинники, що існують і діють незалежно від зусиль фірми, але певним чином

впливають на її діяльність. Фірма не контролює сили і чинники макросреди і

можливо лише пристосовуватися до них, враховувати їхній вплив при розробці

власних дій. Однією з форм подібної адаптації є використання їхніх проявів

у якості інструментів і важелів для регулювання деяких ринкових процесів.

До складу макросреди входять: демографічні чинники, соціальні умови життя

населення, стан економіки, природно-екологічна обстановка, географічні

особливості, національні чинники, науково-технічні досягнення, стан

фінансової системи, рівень освіти і культури, політична обстановка і деякі

інші.

Маркетингове дослідження - одне зі знарядь конкурентної боротьби.

Забезпечуючи об'єктивну інформацію про себе і конкурентів, здійснюючи

порівняння, правильно оцінюючи ситуацію на ринку і прогнозуючі її розвиток,

фірма одержує певні конкурентні переваги і тим самим знижує рівень

комерційного ризику, одержує можливість знайти для себе відповідний сегмент

ринку або ринкової ніші, вибрати правильний напрямок диверсифікації,

встановити оптимальний рівень цін і т.д.

Багато масових процесів, що є предметом маркетингового дослідження,

носять стохастичний характер, що дає можливість використовувати для їхнього

обліку й аналізу статистичний апарат.

Про важливу роль маркетингового дослідження переконливо свідчить такий

факт: за матеріалами аналізу причин комерційних невдач на ринку нових

товарів по 66 фірмах Канади був зроблений висновок, що до таких причин у

числі інших відносяться відсутність детального вивчення ринку і слабке його

тестування, а також недостатній рівень кваліфікації працівників

маркетингових служб. [1. c. 50-51]

КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ РИНКУ

У сучасній концепції маркетингу вивченню ринків придається особливе

значення. Ці дослідження є основою розроблювальної підприємством стратегії

і тактики вступу на ринок, проведення цілеспрямованої товарної політики.

Ціль будь-якого ринкового дослідження складається в оцінці існуючої

ситуації (кон'юнктури) і розробці прогнозу розвитку ринку. Програма такого

комплексного вивчення залежить від особливостей товарів, характеру

діяльності підприємства, масштабу виробництва експортних товарів і ряду

інших чинників.

Дослідження ринку - не самоціль, а джерело інформації для прийняття

ефективного управлінського рішення. Це рішення може відноситися до будь-

якого аспекту зовнішньоторгівельної і маркетингової діяльності, тому

нераціонально обмежувати витрати на такі дослідження з причини «економії

засобів»: втрати, викликані хибним рішенням, бувають звичайно в 10 - 100

разів більшими.

Використання маркетингових досліджень широко варіюється в залежності

від компанії і типу необхідної інформації. Незважаючи на те, що більшість

фірм проводить їх у тій або іншій формі, дослідницькі відділи створюються

скоріше в значних, чим у невеличких фірмах. Звичайно американська фірма з

річним обсягом збуту в 25 млн. доларів і більш витрачає біля 3.5 % свого

маркетингового бюджету, у той час як компанія з продажами менше 25 млн.

доларів витрачає біля 1.5 %. Крім того, компанії, що виробляють споживчі

товари, витрачають на маркетингові дослідження більше засобів, чим фірми,

що випускають продукцію виробничого призначення.

Роль інформації для маркетингових досліджень.

Щоб належним чином функціонувати в умовах маркетингу, необхідно

одержувати адекватну інформацію до і після прийняття рішень. Існує безліч

причин, у силу яких маркетингова інформація повинна збиратися при розробці,

реалізації і перегляді маркетингового плану фірми або яких-небудь його

елементів. Недостатньо спиратися на інтуїцію, судження керівників і досвід

минулого.

Гарна інформація дозволяє маркетологам:

> одержувати конкретні переваги, знижувати фінансовий ризик і небезпеки

поразки;

> визначити відношення споживачів;

> стежити за зовнішнім середовищем;

> координувати стратегію;

> оцінювати діяльність;

> підвищити довіру до реклами;

> одержати підтримку в рішеннях;

> підкріпити інтуїцію;

> поліпшити ефективність.

Маркетингові інформаційні системи

Якщо підходити до збору маркетингової інформації як до випадкової,

рідкісної події, що необхідно тільки тоді, коли потрібно одержати дані по

конкретному питанню, можна зіткнутися з рядом проблем.

Наприклад, може виникнути ситуація, коли:

> результати попередніх досліджень зберігаються в незручному для

використання виді;

> непомітні зміни в навколишньому середовищі і діях конкурентів;

> проводиться несистематизированный збір інформації;

> виникають затримки при необхідності проведення нового дослідження;

> по ряді тимчасових періодів відсутні дані, необхідні для аналізу;

> маркетингові плани і рішення аналізуються неефективно;

> дії являють собою лише реакцію, а не передбачення.

Маркетингові дослідження треба розглядати як частину постійно діючого

інтегрованого інформаційного процесу. Необхідно, щоб фірма розробляла і

використовувала систему постійного спостереження за навколишнім середовищем

і збереженням даних із тим, щоб вони могли аналізуватися в майбутньому.

Маркетингову інформаційну систему можна визначити як сукупність процедур і

методів, розроблених для створення, аналізу і поширення інформації для

маркетингових рішень, що збираються на регулярній постійній основі.

На мал. 2.1 показана схема маркетингової інформаційної системи.

вплив

зворотній зв'язок

Мал. 2.1 Схема маркетингової інформаційної системи

Спочатку фірма встановлює цілі компанії, що визначають загальні

напрямки планування маркетингу. На ці цілі впливають чинники навколишнього

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15