Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві

управління тільки ту інформацію, що йому необхідна для ефективної

реалізації функцій управління.

Впровадження інформаційних систем провадиться з метою підвищення

ефективності виробничо-господарської діяльності фірми за рахунок не тільки

опрацювання і збереження рутинної інформації, автоматизації конторських

робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, заснованих на

моделюванні дій спеціалістів фірми при прийнятті рішень (методи штучного

інтелекту, експертні системи і т.п.), використанні сучасних засобів

телекомунікацій (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних

обчислюванних мереж і т.д.

У залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні,

автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції по переробці

інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС - частина функції (підсистем) управління або

опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина - людиною.

Автоматичні ІС - усі функції управління й опрацювання даних

здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне

управління технологічними процесами).

По сфері застосування можна виділити такі класи інформаційних систем:

> наукові дослідження;

> автоматизоване проектування;

> організаційне управління;

> управління технологічними процесами.

Наукові ІС призначені для автоматизації діяльності науковців,

аналізу статистичної інформації, управління експериментом.

ІС автоматизованого проектування призначені для автоматизації

праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки

(технології). Такі ІС допомогают здійснювати:

- розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

- різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів

виробів, видаткових норм - трудових, матеріальних і т.д.);

- створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

- моделювання проектованих об'єктів;

- створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним

керуванням.

ІС організаційного управління призначені для автоматизації функції

адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС

управління як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами

(банки, біржа, страхові компанії, готелі і т.д.) і окремими офісами (офісні

системи).

ІС управління технологічними процесами призначені для

автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі

процеси, металургія, енергетика і т.п.). [8, c. 13-17]

Структура і склад інформаційної системи

Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно

від сфери їхнього застосування включають один і тойже набір компонентів:

функціональні компоненти: функціональні підсистеми (модулі, бізнеси-

додатки), функціональні задачі, моделі й алгоритми; компоненти системи

опрацювання даних: інформаційне забезпечення, програмное забезпечення,

технічне забезпечення, правове забезпечення, лінгвістичне забезпечення;

організаційні компоненти (персонал): нова організаційна структура фірми,

персонал (штати, посадові інструкції).

При цьому під функцією управління розуміється спеціальний

постійний обов’язок одного або декількох осіб, виконання якого призводить

до досягнення визначеного ділового результату.

Під функціональними компонентами розуміється система функцій

управління - повний набір (комплекс) взаїмоув’язаних у часу і

просторі робіт із управління, необхідних для досягнення поставлених

перед підприємством цілей.

Дійсно, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на

ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим робітником,

залежить успіх у рішенні кінцевих задач фірми в цілому. Таким чином, уся

сукупність складних управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим

результатом доведення загальних задач, що стоять перед підприємством, до

кожного конкретного виконавця незалежно від його службового положення.

Природно, приведені положення підкреслюють не тільки

індивідуальний, але і груповий характер функцій управління, а діловий

(практичний) результат утворюється не епізодично, а постійно.

Весь процес управління фірмою зводиться або до лінійного

(наприклад, адміністративного) керівництва підприємством або його

структурним підрозділом, або до функціонального керівництва (наприклад,

матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік і т.п.).

Тому декомпозиція інформаційної системи по функціональній ознаці

містить у собі виділення її окремих частин, називаних функціональними

підсистемами (ПС) (функціональними модулями, бізнеса-додатками), що

реалізують систему функцій управління. Функціональна ознака визначає

призначення підсистеми, тобто те, для якої області діяльності вона

призначена і які основні цілі, задачі і функції вона виконує. Функціональні

підсистеми в істотному ступені залежать від предметної області (сфери

застосування) інформаційних систем.

На мал. 1.2. приведені ілюстрації: функціональна декомпозиція

інформаційних систем промислового підприємства. У залежності від складності

об'єкта кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50

найменувань.

Мал. 1.2. Укрупнена функціональна декомпозиція інформаційної системи

промислового підприємства

Як випливає з приведеного малюнка, незважаючи на різноманітні

сфери застосування ІС, ряд функціональних підсистем мають те саме

найменування (наприклад, бухгалтерський облік і звітність), проте їхнє

внутрішній зміст для різноманітних об'єктів значно відрізняється друг від

друга. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в

так називаних "функціональних задачах" підсистеми. Звичайно управлінський

персонал або зв'язує це поняття з досягненням визначених цілей функції

управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана

визначеним засобом у визначений період. Проте з появою нових інформаційних

технологій поняття "задача" розглядається ширше - як закінчений комплекс

опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на

хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття

рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися

як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.

Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем

управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління:

планування; урахування, контролю й аналізу; регулювання (виконання).

Планування - це управлінська функція, що забезпечує формування

планів, відповідно до яких буде організоване функціонування об'єкта

управління. Звичайно виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік) і

оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.

Урахування, контроль і аналіз - це функції, що забезпечують

одержання даних про стан керованої системи за визначений проміжок часу;

визначення факту і причини відхилень фактичного стану об'єкта управління

від його планованого стану, а також перебування розмірів цього відхилення.

Облік ведеться по показниках плану в обраному діапазоні (обрії) планування

(оперативний, середньостроковий і т.д.).

Регулювання (виконання) - це функція, що забезпечує порівняння

планованих і фактичних показників функціонування об'єкта управління і

реалізацію необхідних керуючих впливів при наявності відхилень від

запланованих у заданому діапазоні (відрізку). Відповідно до виділених

функціональних підсистем і з урахуванням фаз управління і визначається

склад задач функціональних підсистем. [8, c. 18-20]

1.2. Тенденції розвитку інформаційних систем

Еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов'язана з

розвитком нових моделей корпоративного бізнесу, що ці процеси нерідко

сприймаються як єдине ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність ІС

стимулює поява більш нових апаратних і програмних засобів, що, у свою

чергу, підштовхують користувачів до подальшої модернізації ІС.

Зрозуміло, ця "кільцева гонка" не є самоціллю: завдяки їй

підприємці можуть більш адекватно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури і

отримувати максимум прибутку при мінімальному ризику.

Логіка розвитку ІС в останні 30 років наочно демонструє ефект

маятника: централізована модель опрацювання даних на базі мэйнфреймов, що

домінувала до середини 80-х років, усього за декілька років уступила свої

позиції розподіленій архітектурі одноранговых локальних мереж (ЛС)

персональних комп'ютерів, але потім почалося поворотне прямування до

централізації ресурсів системи. Сьогодні в центрі уваги знаходиться

технологія "клієнт-сервер", що ефективно об'єднує гідності своїх

попередників.

Покоління ІС

Перше покоління ІС (1960-1970 р.) будувалося на базі центральних

ЕОМ за принципом "одне підприємство - один центр опрацювання", а в якості

стандартного середовища виконання додатків (функціональних задач) служила

операційна система фірми IВМ - МVS.

Друге покоління ІС (1970-1980 р.): перші кроки до децентралізації

ІС, у процесі якої користувачі стали просувати інформаційні технології в

офіси і відділення компаній, використовуючи міні-комп'ютери типу DЕС VАХ.

Паралельно почалося активне упровадження високопродуктивних СКБД типу DВ2 і

пакетів комерційних прикладних програм. Таким чином, кардинальним

нововведенням ІС цього покоління стала двух- і трьохуровнева модель

організації системи опрацювання даних (центральна ЕОМ - міні-комп'ютери

відділень і офісів) з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої

бази даних і прикладних пакетів.

Третє покоління ІС (1980 - початок 1990-х рр.): бум розподіленого

мережного опрацювання, головною рушійною силою якого був масовий перехід на

персональні комп'ютери (ПК). Логіка корпоративного бізнесу зажадала

об'єднання розрізнених робочих місць у єдину ІС - з'явилися обчислюванні

мережі розподіленого опрацювання. Проте вже незабаром в однорангових

мережах стали виявлятися перші ознаки ієрархічності - спочатку у виді

виділених файлів-серверів, серверів преси і телекомунікаційних серверів, а

потім і серверів додатків. На якомусь етапі зростаючу потребу в

концентрації ресурсів ІС, відповідальних за адміністрування системи

(організацію обчислюванного процесу), підтримку корпоративної бази даних і

виконання пов'язаних із нею централізованих додатків, удалося задовольнити

в так називаній моделі "середнього калібру" за рахунок використання UNIХ-

серверов, що випускаються IВМ, DЕС, Hewlett-Packard, Sun і ін. Тому ринок

серверів став одним із самих динамічних секторів комп'ютерної індустрії.

При розвитку ІС третього покоління ідея чистого (однорангового)

розподіленого опрацювання помітно потьмяніла і поступилася місцем

ієрархічній моделі клієнт-сервер.

Четверте покоління ІС. Відмітні риси сучасних ІС, насамперед

ієрархічна організація, у котрої централізоване опрацювання і єдине

управління ресурсами ІС на верхньому рівні сполучиться з розподіленим

опрацюванням на нижньому, визначаються синтезом рішень, апробованих у

системах попередніх поколінь. Інформаційні системи четвертого покоління

акумулюють такі основні особливості:

> повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовищ

розподіленого опрацювання; модульна побудова системи, що предполагає

існування багатьох різноманітних типів архітектурних рішень у рамках

єдиного комплексу;

> економія ресурсів системи (у самому широкому розумінні цього терміна) за

рахунок централізації збереження й опрацювання даних на верхніх рівнях

ієрархії ИС;

> наявність ефективних централізованих засобів мережного і системного

адміністрування (організації обчислюванного процесу), що дозволяють

здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі і управління на

всіх рівнях ієрархії, а також забезпечуючих необхідну гнучкість і

динамічну зміну конфігурації системи;

> різке зниження так називаних "схованих витрат" - експлуатаційних витрат

на утримання ІС, що включають витрати, що важко виділяються в явному

виді, що непросто передбачити в бюджеті організації (підтримка

функціонування мережі, резервне копіювання файлів користувачів на

віддалених серверах, настроювання конфігурації робочих станцій і

підключення їх у мережу, забезпечення захисту даних, відновлення версій

програмного забезпечення і т.д.).

Передбачається, що розвиток ІС четвертого покоління буде йти по

шляху однієї з трьох моделей: великий, середньої або малій.

По логіці даних моделей у структурі ІС повинні існувати один або

декілька "інформаційних вузлів концентрації" (ІВК), кожний із який об'єднує

апаратні і програмні засоби, призначені для ефективної підтримки роботи

кінцевих користувачів. З цією ж ціллю в подібних вузлових центрах системи

зосереджується спеціалізований персонал, що виконує функції системного

адміністрування, управління мережними ресурсами і технічною підтримкою.

Кінцеві користувачі працюють у середовищі локальних мереж, і їхні

індивідуальні додатки і дані максимально локалізуються на рівні станцій

клієнтів.

Залучення ресурсів вузла концентрації відбувається тільки в

рідкісних випадках, наприклад при зверненні до корпоративної бази даних або

резервному копіюванні файлів. [8, c. 25-27]

Щаблі автоматизації

Уявіть собі типове неавтоматизоване "соцпідприємство" - систему, у

якій усі документи (у тому числі внутрішні) існують у паперовому виді. На

"соцпідприємствах" була відсутня сама мотивація до оптимізації діяльності.

Втім, перші "капіталістичні" підприємства кінця 80-х років теж не

потребували особої автоматизації. Наявність персональних комп'ютерів на

таких підприємствах зовсім не означала їхньої автоматизації.

До середини 90-х років хазяїн неавтоматизированого підприємства

відчув необхідність хоча б часткової оптимізації діяльності і став

автоматизувати елементи виробничого процесу, фінансове урахування,

бухгалтерський облік, системи продажів і закупівель. Але це були острівці в

загальному потоку неавтоматизированой діяльності /мал.1.3/.

Мал. 1.3. Перший щабель автоматизації

В міру росту підприємства була потрібна автоматизація структур

більш високого порядку - усієї системи виробництва, усієї системи роботи з

постачальниками, усієї системи роботи з партнерами /мал. 1.4/.

Мал. 1.4. Другий щабель автоматизації

Подальше укрупнення діяльності підприємства потребує автоматизації

його організаційної структури /мал. 1.5/.

Мал. 1.5. Третій щабель автоматизації

Нарешті, автоматизація всього документообігу підприємства /мал.

1.6/ фактично ставить знак рівності між поняттями "підприємство" і

"інформаційна система".

Мал. 1.6. Останній щабель автоматизації

Необхідність консалтинга

Простота приведеної послідовності, що здається, спроможна ввести в

помилку. Наприклад, може здатися, що впровадження інформаційної системи

обмежується установкою комп'ютерів, мережного устаткування і деякого

програмного забезпечення. При цьому загальна вартість проекту як би

виходить рівною сумі вартостей указаных компонентів, що просто візмуть на

себе основну частину рутиних операцій, нічого не змінюючи в стилі роботи

керівництва і персоналу підприємства.

Але це не так. Навіть перший щабель автоматизації, хоча і дозволяє

застосувати типові рішення (бухгалтерське, торгове, фінансове програмне

забезпечення і т.п.), потребує роботи по впровадженню останніх. Вже на

другому щаблі необхідні ретельне передпроектне обстеження і консалтинг, і

чим "легше" віднесуться замовники і виконавці до цієї частини проекту, тим

тяжче їм буде працювати на стадії оптимізації оргштатної структури, що у

цьому випадку неминуче стане "прямою і безпосередньою погрозою" існуючим

методам керівництва підприємством.

Четверта стадія автоматизації підприємства - сама складна. Типових

рішень по документообігу все рівно що немає, упровадження будь-яких

існуючих пакетів трудоміско і потребує кропіткої попередньої роботи

системних аналітиків. Немає нічого надзвичайного в тому, що послуги

консультантів і системних аналітиків коштують дорожче, чим устаткування -

така світова практика. Комп'ютерна інформаційна система підприємства не

може бути річчю в собі, просто комплексом АРМів, зв’язаних, припустимо, із

єдиною базою даних, у цьому випадку вона мертва. На етапі консалтинга

повинні бути вироблені регламенти і посадові інструкції, що вдохнуть життя

в комп'ютерну інформаційну систему. Таким чином, корпоративна інформаційна

система - це комп'ютерна інформаційна система й організаційно-інформаційна

система, що зрослись, як сіамські близнюки. [9, c. 31-33]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15