НБУ-финансовый агент правительства

безробіття. Можна також урізноманітнити експорт за допомогою

індустріалізації та перероподілу ресурсів на продукцію, що

конкурентоспроможніша на світовому ринку. Можна сприяти виробництву

продукції, здатної конкурувати з імпортною, якщо це економічно виправдано.

Третій шлях – це можливість зміни валютного курсу для відновлення

рівноваги у платіжному балансі. Багато країн розцінюють саме платіжний

баланс як ключовий чинник прийняття рішень про доцільність чи необхідність

зміни курсу їх валюти. Аналітики вважають, що зниження курсу або

девальвація національної валюти роблять вітчизняну продукцію дешевшою на

міжнародних ринках, розширюючи тим самим експорт. Одночасно девальвація

робить дорожчими імпортні товари, а це веде до зниження попиту і, отже до

скорочення імпорту.

Типовим прикладом такого регулювання балансів стала серпнева

фінансова криза 1998 р. в Росії, яка призвела до знецінення рубля в 5 разів

і гривні в 2,5 рази. В результаті металургійна і хімічна продукція, а також

зброя з Росії та України стали значно дешевшим, що стимулювало експорт. В

той же час імпорт продовольства в ці країни став занадто дорогим, що стало

дієвим стимулом для зростання власної харчової промисловості, які практично

витіснили іноземні продовольчі товари. Негативними наслідками кризи стало

банкрутство фірм-імпортерів та припинення співпраці з МВФ, яке негативно

вплинуло на настрої потенційних закордонних інвесторів.

З середини 70-х років з’явилися спроби вироблення принципів

колективного регулювання балансу міжнародних розрахунків, зокрема на

саммітах “великої сімки”.

До міждержавних заходів регулювання платіжних балансів належать такі:

- узгодження умов експортних кредитів;

- двосторонні урядові кредити, короткострокові взаємні кредити центральних

банків у національних валютах за угодами своп;

- кредити міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій,

насамперед МВФ.

Платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень,

отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон

протягом певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за

зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими операціями, доходи від

капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, від фрахтування та

обслуговування кораблів, туризму, утримання дипломатичних і торгових

представництв за кордоном, грошові перекази окремих осіб, виплати іншим

країнам за позики тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції

та кредити.

Платіжний баланс (ПБ) у концентрованому вигляді відображає загальній

стан суспільного виробництва. Він є макроекономічною моделлю, яка

систематично відображає економічні операції, що здійснюються між

національною економікою та іншими країнами світу. Платіжний баланс

складається як статистичний звіт за певний період часу, в якому

відображаються усі економічні операції між резидентами даної країни і

резидентами інших країн (нерезидентами).

Платіжний баланс має логічно послідовну структуру, що дозволяє

здійснювати регіональні співставлення, вивчати його взаємовідносини з

запасами зовнішніх активів та пасивів країни. Структура формується із

стандартних компонентів, що поєднані в дві секції:

- поточний рахунок;

- капітальний рахунок.

В першій секції враховуються всі операції між резидентами та

нерезидентами, що відносяться до товарів, послуг, доходів і трансфертів, а

у другий секції відображаються операції, що стосуються змін у власності в

закордонних активах та пасивах.

Основа платіжного балансу це принципи бухгалтерського обліку: кожна

економічна операція має подвійний запис - по кредиту однієї статті та

дебету іншої. Таким чином, більшість економічних операцій за суттю є

обміном економічними цінностями. У випадку, коли має місце безвідплатне

надання економічних цінностей (товарів, послуг або фінансових активів), для

відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлива

стаття “трансферти”.

У результаті часових та вартісних розбіжностей виникає різниця між

кредитовими та дебетовими проводками, які називаються “чисті помилки та

упущення”. Вони відображаються у відповідній балансуючій статті.

У платіжному балансі треба відрізняти поточні та капітальні операції.

Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти.

Вони відображаються на рахунку “поточних операцій”. Капітальні операції

пов'язані з інвестиційною діяльністю і являють собою операції з активами та

зобов'язаннями. Вони відображаються в “рахунку операцій з капіталом та

фінансовими операціями”.

Україна в рамках бувшого СРСР не складала окремого ПБ. Дані по

міжнародним вимогам і зобов'язанням країни в розрізненому вигляді частково

надавались в торгівельному балансі, балансі фінансових ресурсів, валютному

плані країни. Тільки з 1993 р., коли виникла необхідність в складанні ПБ,

на Україні, як і в більшості європейських країн, було засновано інтегровану

систему збору інформації, в основу якої було покладено банківську

звітність.

Національний банк складає ПБ, з'єднуючи банківську статистику з

іншими додатковими інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно

подає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках в зарубіжних

банках в розрізі операцій ПБ, на рахунках фізичних і юридичних осіб

резидентів України за кордоном і на рахунках нерезидентів в національній

валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти. Дані по торгових

операціях співставляються з інформацією Державного митного комітету і

Міністерства статистики по торгівельній статистиці (товари, послуги, частка

бартерних операцій в товарообігу та ін.). Додатково збирається інформація

про іноземні інвестиції (по видах), дані про зміни і графік обслуговування

державного боргу, різнострокової міждержавної заборгованості та

взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна

інформація.

ПБ на Україні розробляється на основі банківської інформації, даних

Міністерства статистики (Держкомстату) України, Державного митного комітет

та ін. альтернативних джерел інформації. Для складання ПБ Національний банк

України використовує більш ніж 25 джерел інформації.

Відсутність досвіду і традицій викликають проблеми в функціонуванні

системи постачання інформацією для складання ПБ. Окрім того, коло джерел

інформації постійно розширюється, частково в зв'язку з непристосованістю

державної статистики зовнішньої торгівлі до потреб складання ПБ, частково з

поглибленням деталізації структури ПБ. Тому першочерговим завданням для

фахівців Національного банку, які складають ПБ України, є розробка

алгоритму функціонування системи постачання даними для складання ПБ

України.

Оскільки безпосередні дані про окремі показники, які характеризують

економічні взаємовідносини з закордонними контрагентами, відсутні, то до

балансу включено ряд експертних оцінок і розрахунків.

Для складання торговельного балансу в Україні існує принаймі 7

інформаційних джерел (4 - основних та 3 - додаткових), але кожне з них має

свої вади і тому потребує дорахунків.

Експорт та імпорт товарів відображається в момент переходу права

власності від нерезидентів до резидентів (або навпаки) за ринковими цінами.

Таким чином, для оцінки операцій використовуються контракті ціни або ціни,

що фактично мали місце при здійсненні операцій.

До експорту включена вартість електроенергії та товарів, що

реалізуються без перетинання митного кордону, наприклад, риба, яка

виловлюється у нейтральних водах. Додатково обсяги експорту та імпорту

збільшені на вартість ремонту основних фондів ( дані Міністерства

статистики) та на суму торгівельних операцій, що здійснюються фізичними

особами.

В імпорті скоригована вартість газу та нафти, що подаються

трубопроводами, та товарів, що придбані в портах транспортними

організаціями. З метою дотримання методології МВФ у платіжному балансі до

імпорту, що обліковуються у цінах СІФ, введена поправка - із загальної суми

імпорту товарів зняті вартість фрахту від митного кордону експортера та

страхування, які становлять поки що незначну суму.

Для складання статті “Послуги” використовуються дані банківської

звітності, Міністерства статистики, додаткова інформація від окремих

міністерств та відомств, довідки з посольств та експертні оцінки.

До статті “Доходи”, відповідно до міжнародної практики, включені не

тільки дані про трудові надходження та виплати, дивіденди з прямих та

портфельних інвестицій, відсотки на залучений капітал, а також і відсотки,

що мають бути сплачені відсотки, а і про виконання графіка відповідних

платежів. Саме вони дають уявлення про розміри реальних прибутків та витрат

відповідно від наданого та залученого капіталу.

Трансферти характеризують некомпенсовану передачу Україні

матеріальних та фінансових цінностей із-за кордону. У платіжному балансі

відрізняють поточні та капітальні трансферти. Поточні трансферти збільшують

рівень доходу та споживання товарів і послуг країни-реціпієнта і зменшують

дохід та потенційні можливості країни-донара. Поточні відображуються у

рахунку поточних операцій та складаються за даними банківської звітності,

інформацією з Національного Агентства України з реконструкції та розвитку,

ОЕСР.

Резервні активи країни являють собою ліквідні валютні активи

Національного банку у ВКВ у банках-резидентах, золоті запаси Національного

банку України, активи в Міжнародному валютному фонді у вигляді резервної

позиції та спеціальних прав запозичення. До складу офіційного валютного

резерву України не включені вимоги Національного банку у ВКВ до банків-

резидентів та кредити Мінфіну України.

Зовнішньоторговельний оборот України товарами і послугами за 1 квартал

2000 року становив 7905 млн.доларів США, що на 20,2% більше, ніж у

відповідному періоді 1999 року. Обсяги експорту зросли на 17,8%, імпорту -

на 22,7% і становили відповідно 3891,9 та 4013,1 млн.доларів. Випереджаючі

темпи зростання обсягів імпорту товарів і послуг порівняно з експортом

обумовили негативне сальдо зовнішньої торгівлі у сумі 121,2 млн.доларів,

проти позитивного сальдо - 33,8 млн.доларів за 1 квартал 1999 року.

3. Національний банк і реформування української економіки

Основні засади грошово-кредитної політики грунтуються на основних

критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми

економічного розвитку та Основних параметрах економічного та соціального

розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники

обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту

державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового

балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Щорічно Національний

банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і

валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на

більш тривалий період.

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної

політики є регулювання обсягу грошової маси через:

- визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних

банків;

- процентну політику;

- рефінансування комерційних банків;

- управління золотовалютними резервами;

- операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують

корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на

відкритому ринку;

- регулювання імпорту та експорту капіталу;

- емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами

держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних

цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти

щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

В останні роки економіка України почала зростати. В табл.1 наведені

макроекономічні показники України у 2002 р. за даними Держкомстату.Випуск

та валова додана вартість за видами економічної діяльності характеризуються

такими індексами:

(у відсотках, у порівнянних цінах)

Таблиця 1 Випуск товарів та послуг і валовий

внутрішній продукт України у січні-березні 2000 р.

| |Випуск товарів та|Валова додана |

| |послуг |вартість |

| |січень-л|січень-бе|січень-л|січень-бер|

| |ютий |резень |ютий |езень |

|Cільське господарство, |109,8 |110,6 |110,4 |110,7 |

|мисливство та лісове | | | | |

|господарство | | | | |

|Добувна промисловість |99,4 |100,1 |99,3 |100,0 |

|Обробна промисловість |104,8 |104,3 |104,1 |103,6 |

|Виробництво та розподілення |99,4 |98,3 |99,3 |98,2 |

|електроенергії, газу та води | | | | |

|Будівництво |100,6 |101,5 |100,0 |100,9 |

|Оптова і роздрібна торгівля; |118,7 |120,4 |118,6 |120,3 |

|торгівля транспортними | | | | |

|засобами; послуги зремонту | | | | |

|Транспорт |99,7 |101,4 |99,3 |101,0 |

|Освіта |100,3 |101,0 |100,2 |100,9 |

|Охорона здоровўя та соціальна|100,0 |98,7 |100,1 |98,8 |

|допомога | | | | |

|Інші види економічної |100,5 |99,3 |100,4 |99,2 |

|діяльності | | | | |

|Чисті податки на продукти |104,0 |104,0 |104,0 |104,0 |

|Валовий внутрішній продукт |х |х |103,6 |103,8 |

Реальний валовий внутрішній продукт у січні-березні 2002 року

порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 103,8%, у

березні – 104,1%.

Номінальний ВВП за орієнтовною оцінкою за січень-березень склав 42416

млн. грн., за березень – 14876 млн. гривень. Індекс-дефлятор ВВП у січні-

березні становив 102,9%. Це дуже добрий для України показник, якого

досягнуто чи не вперше.

Найбільш значний приріст ВДВ у січні-березні спостерігався в оптовій

і роздрібній торгівлі – 20,3%, сільському господарстві, мисливстві та

лісовому господарстві – 10,7%, обробній промисловості – 3,6%. Проте темпи

зростання ВВП у порівнянні з 2000 р. знизилися, що не свідчить про

зростання ефективності економіки.

Таблиця 2

Національні рахунки (за даними Держкомстату)

| |Одиниця|19|19|19|199|199|199|199|199|199|199|200|5 |

| |виміру |90|91|92|3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |0 |міся|

| | | | | | | | | | | | | |ців |

| | | | | | | | | | | | | |2001|

| | | | | | | | | | | | | |р. |

|Номінальний |млрд.кр|16|29|50|148|120|545|815|933|102|130|172|7468|

|валовий |б, з |7 |9 |33|273|376|164|19 |65 |593|442|952|8 |

|внутрішній |1996 р.| | | | |9 |2 | | | | | | |

|продукт |–млн.гр| | | | | | | | | | | | |

| |н | | | | | | | | | | | | |

|Реальний |У % до |х |91|90|85,|77,|87,|90,|97,|98,|99,|105|109,|

|валовий |поперед| |,3|,1|8 |1 |8 |0 |0 |1 |8 |,8 |0 |

|внутрішній |ньо-го | | | | | | | | | | | | |

|продукт |року | | | | | | | | | | | | |

|ВВП у |У |3 |6 |97|284|231|105|159|184|204|261|349|1517|

|розрахунку на|тис.крб| | | |2 |84 |793|5 |2 |0 |4 |4 | |

|душу |, а з | | | | | | | | | | | | |

|населення |1996 р.| | | | | | | | | | | | |

| |– грн. | | | | | | | | | | | | |

|Динаміка ВВП |У % до |х |91|89|85,|77,|88,|90,|97,|98,|100|106|109,|

|у розрахунку |поперед| |,1|,8|7 |4 |5 |7 |8 |8 |,6 |,7 |8 |

|на душу |ньо-го | | | | | | | | | | | | |

|населення |року | | | | | | | | | | | | |

Таблиця 3

Основні макроекономічні показники

| |199|199|200|січень|200|січень|

| |8 |9 |0 |-берез|1 |-берез|

| | | | |ень | |ень |

| | | | |2001 | |2002 |

|ВВП, млрд. грн. |102|130|170|42,4 |201|42,4 |

| |,6 |,4 |,1 | |,9 | |

|у % до попереднього року |98,|99,|105|107,8 |109|103,8 |

| |1 |8 |,9 | |,1 | |

|Промислове виробництво, у % до |99,|104|112|117,8 |114|103,1 |

|поперед. року |0 |,0 |,4 | |,2 | |

|Валова продукція сільського |90,|93,|109|104,3 |109|111,1 |

|господарства, |2 |1 |,8 | |,9 | |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16