НБУ-финансовый агент правительства

Отже, під час розміщення облігацій застосовуються різні схеми:

- аукціон з обмеженим або необмеженим обсягами продажу;

- аукціон за попередніми та остаточними заявками й умовами;

- розміщення державних боргових зобов'язань за фіксованими цінами.

Використання цих схем спрямовано передусім на збільшення обсягів

залучення коштів для фінансування потреб державного бюджету з урахуванням

ситуації, що складається на ринку облігацій та на інших сегментах

фінансового ринку.

Реалізуючи функції платіжного агента за облігаціями, Національний

банк здійснює контроль за надходженням коштів від учасників торгів та

організує переказування коштів до прибуткової частини державного бюджету.

Строки та порядок переказування коштів визначені у повідомленні про

проведення торгів, а обсяги коштів — у кліринговій відомості, яка подається

учасникам торгів. Відповідно до цих даних учасники торгів повинні

переказати кошти у обсязі задоволених заявок на відповідний рахунок в ОПЕРУ

Національного банку України.

До кінця наступного робочого дня після проведення торгів ОПЕРУ

Національного банку України надсилається повідомлення про склад неплатників

за облігаціями. На підставі цих даних до неплатників застосовуються штрафні

санкції.

В обсязі коштів, що надійшли від учасників торгів, Національний банк

України здійснює:

- переказування коштів до дохідної частини державного бюджету України у

день їх надходження від власників облігацій;

- зарахування на рахунки власників у депозитарії Національного банку

України відповідної кількості облігацій, придбаних учасниками торгів та

їхніми клієнтами.

Після погашення облігацій чергового випуску заповнюються реквізити

відповідного глобального сертифіката у частині, що характеризує обсяги

погашення, цінові умови продажу облігацій та обсяги коштів, залучених до

державного бюджету. Погашені глобальні сертифікати зберігаються довічно.

Отже, механізм проведення торгів облігаціями заснований на чіткому

розмежуванні повноважень Міністерства фінансів України та Національного

банку як його генерального агента: Національний банк організовує торги

облігаціями та грошові розрахунки за їхніми результатами, а Міністерство

фінансів визначає цінові умови придбання державних боргових зобов'язань.

Зауважимо, що механізм торгів будується тільки на договірних засадах, що

забезпечує добровільність придбання облігацій та рівність доступу на ринок

його учасників.

Для обслуговування обігу облігацій необхідна відповідна

інфраструктура - депозитарна мережа, яка забезпечує облік та перереєстрацію

прав власності за цінними паперами. Зважаючи на це, Національний банк

України створив спеціалізований електронний депозитарій, що є центральною

ланкою дворівневої системи обліку державних боргових зобов'язань та

здійснення розрахунків за ними. Депозитарії комерційних банків у цій

системі посідають нижчий рівень і реалізують функції зберігача облігацій.

Облік прав власності за облігаціями у депозитарії Національного банку

України здійснюється на спеціальних рахунках депозитарного обліку (далі -

рахунки «депо») окремо за кожним учасником у розрізі державних боргових

зобов'язань, що перебувають у його власності, та загалом у власності

клієнтів. При цьому їхні права власності засвідчуються виписками з рахунків

«депо» депозитарію.

Депонентами депозитарію Національного банку України на підставі

депозитарних угод виступають установи банківської системи. Філії

комерційних банків можуть бути депонентами депозитарію відповідно до угоди,

яка укладається між головною конторою комерційного банку та Національним

банком України. Небанківські фінансові установи набувають статусу депонента

депозитарію державних цінних паперів на підставі дозволу уповноваженого

органу державної виконавчої влади та договору з Національним банком

України.

Депозитарій Національного банку України обслуговує розміщення,

укладання угод купівлі-продажу на вторинному ринку, виплату відсотків та

погашення облігацій у системі електронного обігу цінних паперів.

Функціонування депозитарію за результатами проведення аукціонних торгів

здійснюється у такому порядку.

На підставі даних про розподіл облігацій між учасниками аукціонних

торгів державні боргові зобов'язання зараховуються на блокувальні рахунки

депонентів депозитарію Національного банку за напрямом «заблоковано при

розміщенні для наступної сплати». У день проведення розрахунків за

результатами торгів для тих учасників, які повністю сплатили кошти,

облігації розблоковуються і зараховуються на рахунки власників у

депозитарії Національного банку України. Виписки з цих рахунків

надсилаються учасникам торгів. Розблокування облігацій і надання виписок із

рахунків «депо» учасникам торгів, які порушили встановлені строки

переказування коштів, здійснюються тільки після проведення розрахунків за

придбані облігації.

Облігації, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб,

можуть бути предметом укладання та реалізації цивільних правових угод, в

тому числі купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках.

Загальний порядок здійснення біржових торгів облігаціями визначається

окремими нормативними актами централізованої торговельної системи і

узгоджується з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Взаємовідносини між цією системою та депозитарієм Національного банку

регулюються окремою угодою. Нею встановлюється склад рахунків депозитарного

обліку, на яких обліковуються облігації, виставлені на продаж, порядок

подання інформації за результатами проведення біржових торгів та грошових

розрахунків, склад штрафних санкцій, які застосовуються до сторін у разі

неналежного виконання ними умов угоди.

Участь у біржових торгах можуть узяти депоненти депозитарію

Національного банку та їхні клієнти. Під час продажу облігацій вони

засобами телекомунікаційного зв'язку подають до депозитарію Національного

банку України депо-розпорядження про блокування облігацій, що виставляються

на продаж. У депо-розпорядженнях указується код торговельного майданчика,

на якому облігації пропонуються до продажу. Програмно-технологічним

комплексом ведення депозитарного обліку облігацій ці депо-розпорядження

контролюються на предмет:

- правильності заповнення реквізитів;

- неперевищення обсягів продажу облігацій кількості, яка зафіксована на

рахунках депонента у вільному обігу;

- автентифікації депонента та виконання вимог технології захисту

інформації від викривлення.

Якщо за результатами контролю дані депо-розпорядження задовольняють

ці вимоги, то облігації блокуються у депозитарії Національного банку за

напрямом «заблоковані для продажу на біржі». Виписка з блокувального

рахунку засобами телекомунікаційного зв'язку дається депоненту, а

інформація про блокування — біржовій системі, де здійснюються торги

облігаціями.

У разі невідповідності заповнення депо-розпоряджень установленим

вимогам або неможливості розшифрування чи автентифікації депонента операції

з блокування облігацій депозитарієм Національного банку не проводяться. Ці

депо-розпорядження в автоматизованому режимі повертаються депонентам з

поясненням про відмову щодо проведення операцій.

Біржовою системою за результатами проведення торгів засобами

телекомунікаційного зв'язку до депозитарію Національного банку України

надсилається повідомлення про зміст укладених угод. На підставі цієї

інформації облігації, за якими укладені угоди про їх продаж, блокуються у

депозитарії Національного банку України за напрямом «заблоковані за

результатами біржових торгів для наступної оплати». Облігації, за якими не

укладені біржові, угоди, на підставі депо-розпоряджень депонентів

розблоковуються і зараховуються на рахунки власників. Виписки про

зарахування надаються депонентам.

На наступний день після проведення торгів та після надходження коштів

від покупців біржовою системою до депозитарію Національного банку України

надсилається повідомлення про склад угод з облігаціями, що сплачені. На

підставі цих даних у депозитарії здійснюється розблокування облігацій за

біржовими угодами, що сплачені, і перереєстрація прав власності за ними. За

результатами перереєстрації прав власності учасникам угод засобами

телекомунікаційного зв'язку надсилаються виписки з рахунків депозитарного

обліку.

На позабіржовому ринку можуть укладатись угоди купівлі та продажу

облігацій, РЕПО та кредитування під заставу облігацій.

Перереєстрація у депозитарії Національного банку України прав

власності за угодами купівлі-продажу облігацій, які укладені на

позабіржовому ринку, здійснюється у такому порядку.

На підставі депо-розпоряджень про перереєстрацію прав власності, що

надаються продавцями облігацій, у депозитарії Національного банку України

здійснюється їх блокування за напрямом «заблоковано за угодами на

позабіржовому ринку». Виписка з блокувального рахунку надається депоненту-

продавцеві ОВДП, а довідка про блокування — депоненту-покупцю. Після

надходження довідки покупець переказує кошти та надсилає відповідне

повідомлення. Після надходження у день проведення блокувальних операцій

повідомлень від покупців про переказування відповідної суми коштів

продавцеві облігації розблоковуються і зараховуються на рахунки «депо»

нового власника. У разі ненадходження у день проведення блокувальних

операцій повідомлення про переказ покупцем коштів у депозитарії

Національного банку України облігації розблоковуються і зараховуються на

рахунок продавця за напрямом «облігації, що перебувають в обігу».

Подальше зростання масштабів ринку ОВДП та обсягів укладання угод на

позабіржовому ринку обумовлюють необхідність запровадження інституту

«маркет мейкерів». Це можуть бути окремі комерційні банки, яким на підставі

договору з Національним банком надаються окремі преференції, в тому числі

під час придбання облігацій на первинному ринку, за умови здійснення ними

операцій, спрямованих на забезпечення стабільних умов обігу облігацій на

вторинному ринку. Такі зобов'язання банків можуть бути реалізовані у разі

відкритості даних, які характеризують цінові умови придбання облігацій на

позабіржовому ринку. У зв'язку з цим чинне законодавство з питань

функціонування ринку цінних паперів має містити правову норму стосовно

подання учасниками біржових систем, на яких здійснюється котирування

облігацій, інформації щодо цінових умов та обсягів укладених угод з

облігаціями на позабіржовому ринку. Така інформація підлягає поширенню

серед учасників ринку та опублікуванню в офіційних виданнях бірж.

Здійснення Національним банком функцій платіжного агента Міністерства

фінансів під час погашення облігацій і виплати доходу за ними нерозривно

пов'язане з функціонуванням депозитарію за державними борговими

зобов'язаннями. Це обумовлено тим, що кошти за облігаціями переказуються

депонентам, зареєстрованим у депозитарії Національного банку. Платежі

здійснюються у такому порядку.

За два робочі дні до сплати доходу (погашення) облігації блокуються

на рахунках депозитарію Національного банку України за напрямом

«заблоковано для сплати доходу та погашення». На підставі даних

блокувальних рахунків формується реєстр власників облігацій.

У день проведення платежів, якщо він не збігається зі строком

переказування коштів за результатами торгів із розміщення ОВДП, реєстр

сплати за депонентами передається операційному управлінню Національного

банку України. Воно здійснює платежі на підставі платіжного доручення

Державного казначейства та реєстру виплат за депонентами.

Розрахунки з погашення та виплати доходу, які за строками проведення

збігаються з платежами за результатами торгів з первинного розміщення

облігацій, можуть здійснюватися на клірингових засадах. Підставою для

проведення цих розрахунків є показники, що характеризують обсяги платежів

між учасниками торгів та Державним казначейством України.

Під час погашення кошти за облігаціями, які перебувають на

блокувальних рахунках відповідно до угод на позабіржовому ринку, не

переказуються депонентам, а спрямовуються на окремий рахунок Національного

банку України до вирішення суперечок за угодами з облігаціями.

Переказування цих коштів депонентам здійснюються на підставі письмової

згоди учасників договору або за рішенням судових органів.

За результатами погашення облігацій депонентам депозитарію

Національного банку України надсилається повідомлення про вилучення з обігу

цих цінних паперів.

У зв'язку з виконанням функцій контрольного органу Національний банк

України:

- встановлює порядок бухгалтерського та депозитарного обліку, розміщення,

сплати процентів та погашення облігацій в установах банківської системи;

- здійснює контроль за комерційними банками - учасниками ринку облігацій

під час їх розміщення, обігу та погашення;

- не допускає до участі на ринку державних облігацій комерційні банки у

разі порушення ними вимог чинного законодавства;

- отримує інформацію про результати торгів облігаціями на вторинному

ринку, кількість облігацій на рахунках «депо» у депозитарній мережі, рух

коштів за облігаціями в установах банківської системи.

У реалізації Національним банком контрольних функцій центральну роль

відіграє депозитарій за державними цінними паперами. Він здійснює контроль

за відповідністю обсягу емісії облігацій кількості їх в обігу, а також за

станом виконання угод за облігаціями між депонентами на вторинному ринку.

Депозитарій має такі повноваження:

- отримання за запитом на безоплатній основі інформації від депонентів

щодо стану рахунків депозитарного обліку;

- видання розпорядження депонентам про усунення недоліків депозитарного

обліку облігацій;

- застосування штрафних санкцій до депонентів у порядку, визначеному

угодою про депозитарне обслуговування, у разі порушення вимог чинного

законодавства, нормативних документів щодо обліку облігацій та

проведення операцій з ними, розпоряджень депозитарію Національного банку

України та ненаданні інформації до нього;

- блокування рахунків депозитарного обліку депонентів за рішенням

Правління Національного банку України та правоохоронних органів.

Поряд з цим необхідно наголосити, що інформація, яка зберігається у

депозитарії Національного банку України, належить до конфіденційної і не

підлягає розголошенню. Вона може даватися державним органам виконавчої

влади у порядку, встановленому чинним законодавством України.

З викладеного вище можна зробити висновок, що Національний банк

посідає провідне місце на ринку державних облігацій, здійснюючи розміщення,

депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а

також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження насамперед

обумовлені використанням Національним банком облігацій як інструмента

регулювання грошового ринку.

Інструменти грошового ринку в Україні пройшли перші етапи свого

становлення і використовуються як засоби реалізації антиінфляційних

заходів. Водночас на ринку капіталу державні боргові зобов'язання ще не

знайшли свого значного застосування. Цей ринок функціонує переважно у формі

корпоративних прав акцій приватизованих підприємств і в цілому був

сформований через сертифікат-ну приватизацію, що не передбачала надходження

коштів на інвестування розвитку господарського комплексу України. У

розв'язанні проблеми формування ресурсів для інвестицій у виробничу сферу,

державні боргові зобов'язання капітального ринку мають стати стимулятором

подальшого розширення обсягів інвестиційної діяльності.

Наприкінці літа 1998 року у зв'язку з погіршенням стану державних

фінансів Кабінет Міністрів України запропонував інвесторам на добровільних

засадах провести заміну облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) 1997 р.

і 1998 р. на конверсійні облігації внутрішньої державної позики (КОВДП)

1998 р. Українським комерційним банкам було запропоновано провести

конверсію ОВДП, що перебувають у їхній власності, на облігації з термінами

погашення у 2001— 2004 рр., а нерезидентам — з термінами погашення у 2000

році.

1.3. Обслуговування державного зовнішнього боргу

Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами

(позиками), залученими з іноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх

фінансових зобов'язань держави перед нерезидентами. Тобто держава виконує

роль позичальника або гаранта погашення цих кредитів (позик) іншими

позичальниками. Отже, до складу державного зовнішнього боргу входять:

1) прямий державний зовнішній борг, що формується через залучення

іноземних кредитів, безпосереднім позичальником за якими є держава, та

випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик.

Обслуговування цієї частини зовнішнього державного боргу здійснюється за

рахунок коштів державного бюджету;

2) умовний державний зовнішній борг, який формується за рахунок

іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16