Дипломная работа: Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

Губернатор Херсонської області, як начальник регіонального управління цивільної оборони, підписав наказ про встановлення контролю над використанням насіння, продовольчого та фуражного зерна в області в 2004/05–2005/06 МР. Експортери, які повинні були терміново закрити раніше укладені контракти чи зуміли домовитися з хліборобами по прийнятній ціні (580-650 грн. за 1 т пшениці 3-го класу), зіткнулись з іншою проблемою – неможливістю вивезти зерно за межі регіону. Відповідно до наказу, вивезення зерна та продуктів його переробки передбачається здійснювати тільки за наявності зареєстрованих біржових контрактів, а також після узгодження з інспекцією з якості та формування ресурсів сільськогосподарських продуктів Херсонської ОДА і прикордонної державної служби з карантину рослин у Херсонській області. Наказ зобов’язує всіх учасників зернового ринку декларувати наявні запаси зернових ресурсів. Контроль за виконання наказу покладено на УМВС України Херсонської області, ДПА України в Херсонській області, головне управління сільського господарства та продовольства обладміністрації, херсонську митницю, інспекцію з якості та формування ресурсів сільськогосподарських продуктів обладміністрації, Херсонську обласну державну хлібну інспекцію, прикордонну державну службу з карантину рослин у Херсонській області, державну інспекцію з контролю за цінами в Херсонській області [30].

Після збирання врожаю 2005 року рекомендована ціна на пшеницю третього класу становила 800 гривень за тонну. Внаслідок цього трейдери перестали купувати продовольчу пшеницю. Експортна ціна становила за пшеницю третього класу 120-125 дол. США за 1 тонну FOB, а купувати її по ціні 150 дол. США за 1 тонну на внутрішньому ринку стало невигідним. У другій половині сезону виробники змушені продавати зерно за нижчими цінами, витративши додаткові кошти на зберігання.

Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємств на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме з довгострокових цілей [46].

Як бачимо, адміністративне регулювання ринку (мінімальні і максимальні ціни, квоти) фактично позбавляє операторів ринку зерна можливості укладати довгострокові угоди на внутрішньому і експортному ринках. У результаті Херсонщина може забути про можливість виходу на найбільш перспективні світові ринки збуту зерна.

Хоч і обмежено, але й виробники сільськогосподарської продукції можуть впливати на ситуацію. У виробників відсутня єдина цінова політика, а у трейдерів й інших учасників ринку вона досконало відпрацьована. Частково несправедливий розподіл доходів на зерновому ринку можливо виправити шляхом кращого інформування сільгоспвиробників про ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринку. Ще один резерв – це удосконалення маркетингової стратегії сільгосппідприємств. Посилити позиції сільгоспвиробників на ринках могло б створення ними маркетингових кооперативів. Як правило, ринкова кон’юнктура ними не вивчається і за межі свого району зерно не вивозиться. Натомість основними мотивами вибору каналів збуту продукції є передоплата з боку продавця, попередня домовленість, зручність збуту (в умовах відсутності у виробників транспортних засобів, а іноді і збиральної техніки продукція збувається прямо з поля). У результаті з року в рік зерно на Херсонщині продається одним і тим самим трейдерам, елеваторам, переробникам, які просто наживаються на виробниках.

Оскільки виробництво зернових на Херсонщині суттєво переважає над його потребами, то регіон генетично запрограмований на зовнішні ринки. Тому потрібно не просто думати про те, що треба експортувати власну продукцію, а й міркувати, як вписатися у світову систему аграрного ринку, в світові регуляторні процеси. Бо коли ми хочемо постійно збувати своє зерно, то маємо грати за тими правилами, які там запроваджені [19,43].

Таблиця 14

Експорт зерна з Херсонської області в розрізі країн світу, тис. тонн

Зовнішня торгівля зерновими культурами в Херсонській області характеризується зростанням обсягів експорту як у натуральному, так і в вартісному вигляді, свідченням чого є таблиці 2.14 та 2.15. Так, у 2005 році експорт зерна становив близько 300 тис. т, на суму близько 25 млн. дол., що порівняно з 1996 роком більше в натуральному виразі в 7 разів, а у вартісному – у 4,5 разів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15