Дипломная работа: Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

Дипломная работа: Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

План:

1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

2. Фактори формування експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

3. Регіональні особливості торгівельно-експортних операцій із зерном

Висновки

Література

1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

Загальний економічний потенціал Херсонської області доцільно розглядати в таких аспектах:

Людський потенціал. У Херсонській області поступово зменшується кількість постійного населення. Це пояснюється зменшенням кількості народжених: у 1990 р. на 1000 осіб народжувалось 14,3 (по Україні – 12,7), у 1995 р. – 10,8 (відповідно – 9,6) і у 2000 р. – 8,3 (7,8). Це характерно як для міських поселень, так і для сільських.

За основними віковими категоріями постійне населення розподілялось таким чином: у молодшому за працездатний 20,2%, у працездатному віці – 58,7%, старшому за працездатний вік – 21,15%.

Розселення. В області 18 районів. Тут нараховується 9 міст, три з яких державного; республіканського та обласного значення. Нараховується 30 селищ міського типу та 660 сільських населених пунктів.

Система міського розселення області формується у пониззі Каховського водосховища – Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інші великі міста – Генічеськ, Скадовськ.

Сільське розселення розріджене, густота населення у сільській місцевості близько 170 осіб на 1 км2.

Трудовий потенціал. У Херсонській області трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) у 2000 р. нараховували 720,6 тис. осіб. В їх складі 94,8% – працездатне населення у працездатному віці, 5,1% – зайняті особи старшого віку, 0,1% – зайняті підлітки. Питома вага трудових ресурсів області у загальній чисельності населення складала 59,4 відсотків. Для області є характерним постійне зменшення трудових ресурсів.

Отже, стан трудоресурсного потенціалу області має чітко виражений регресивний характер. Він не відповідає очікуваним соціальним наслідкам реформування економічної системи.

Виробничий потенціал. Херсонська область володіє достатнім виробничим потенціалом, про що свідчить аналіз територіальної структури основних фондів по усіх формах власності за 2000 рік. Основні фонди області за всіма видами економічної діяльності по відношенню до України становили 2,1%.

Фонди сільського господарства, мисливства та лісового господарства, включаючи худобу, відповідно 4,5, рибного господарства – 4,4; промисловості – 1,6; виробництва електроенергії, газу та води – 2,5; будівництва – 2,0; оптової і роздрібної торгівлі – 4,0; готелів та ресторанів – 2,0; транспорту і зв’язку – 1,4 органів фінансової діяльності – 0,9; державного управління – 4,5; освіти – 2,0 охорони здоров’я та соціальної допомоги – 2,7; органів, які виконують колективні, громадські та особисті послуги – 2,7%. Фонди сільського господарства у галузевій структурі становлять 25,5% від усіх фондів області, промисловості – 26,7%.

Якісна характеристика основних фондів на підприємствах усіх форм власності свідчить, що вони в основному морально застарілі, а ступінь їх зносу складає біля 45%, що суттєво стримує розвиток економіки і негативно впливає на соціальну сферу.

Територія Херсонської області знаходиться в південній частині України в межах двох зон: степової посушливої і сухостепової.

У залежності від природнокліматичних і ґрунтових особливостей територія розділена на сім природно-сільськогосподарських районів: Бериславський, Нижньосірогозький, Білозерський, Цюрупинський, Скадовський, Чаплинський, Генічеський. Поверхня основної частини території рівнинна з невеликою кількістю спадів, а прилегла до Дніпра – хвиляста з невеликими схилами. Ґрунтовий покрив складається в основному з чорнозему південного та темно-каштанових ґрунтів із вмістом гумусу – 2,7 – 4,2% [6].

Клімат області континентальний, жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря +9,0 – 10,5оС. Середня температура липня +22,8 – 23,8оС, січня – від –2,2 до –4,3оС. Абсолютний максимум температур, що спостерігались – 37 – 40оС, абсолютний мінімум – 29 – 33оС.

Вегетаційний період складає 210-245 днів, а безморозний, від останнього заморозку весною до першого восени, від 165 до 220 днів.

Річна кількість опадів коливається в межах 350-470 мм зі зміною по роках від 140-160 до 600-660 мм. Найбільш дощовий місяць – липень (35-60 мм), найбільш сухий – березень (20-29 мм). Основна кількість опадів (60-70 %) припадає на теплий період року, здебільшого у вигляді злив, котрі, як правило, супроводжуються грозою, шквальним вітром, а іноді і градом. Характерні довгі бездощові періоди протягом 50-60 днів і більше (100-110). Сніговий покрив не високий і не стійкий.

Суховії спостерігаються кожен рік. На основній частині території області відносна вологість повітря на протязі 40-60 днів, частіше всього вдень, знижується до 30 % і менше.

Сильний вітер – 14-20 м/с, а інколи й 35-40 м/с спричинює збитки сільськогосподарському виробництву і призводить до вітрової ерозії ґрунту – пилові бурі. Центр одного з двох осередків на Україні знаходиться в Херсонській області.

Загалом природнокліматичні особливості регіону сприятливі для виробництва таких сільськогосподарських культур, як зернові, технічні, баштанні та інші. Добра забезпеченість теплом дає змогу вирощувати ряд теплолюбних культур як рис, рицина, бавовник та інші. Після жнив зернових і ранніх ярих до перших осінніх заморозків накопичується 1500-2000оС позитивних температур, що дозволяє в зрошуємій зоні зрошення широко впроваджувати повторні посіви зернових і кормових культур.

Всього на Херсонщині 2846,1 тис. га землі, в тому числі під сільськогосподарськими угіддями – 1965,5 тис. га, з них ріллі – 1770,8 тис. га. Розораність складає 90,1 %. В області 437,1 тис. га землі переводиться у природні кормові угіддя і заліснення у зв’язку з:

1) еродовані схили, 3о і більше – 12,6 тис. га;

2) малопродуктивні землі – 218,2 тис. га;

3) водоохоронна зона – 48,6 тис. га;

4) засолені – 70,8 тис. га;

5) інші – 87,0 тис. га. Це складає 24,3 % до землі в обробітку.

Перший етап кардинальних змін в АПК, започаткований Указом Президента України від 3 грудня 1999 року „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, в Херсонській області практично завершено. В результаті проведеної роботи було створено 411 нових агроформувань на базі 222 КСП, що підлягали реформування, у т.ч. 251 господарське товариство, 76 приватних підприємств, 64 сільгоспкооперативів. Особливість нових сільськогосподарських формувань полягає в тому, що вони функціонують на основі приватної власності на землю і майно при колективній формі організації праці, являються правонаступниками реформованих КСП, застосовують оренду земельних і майнових паїв.

Площа сільськогосподарських угідь одноосібних господарств населення складає 363,0 тис. га (19 %) від загальної площі в області. Це сприяє збільшенню виробництва продукції без значних додаткових капіталовкладень та посиленню соціальної захищеності селян, у тому числі й від тимчасового безробіття.

Замінюються селянські (фермерські) господарства: усього в аграрній сфері Херсонщини функціонує 3124 таких господарств із загальною площею сільгоспугідь 176,7 тис. га. Площі землекористування фермерів значно розширюються за рахунок оренди земельних паїв.

Станом на 25 червня 2003 року в області визначено 159,7 тис. власників майнових паїв, видано 143,96 тис. свідоцтв на право власності на майновий пай, що становить 90,1% від загальної кількості власників. У середньому по області розмір майнового паю становить 4970 грн.

Останніми роками намітилася загальна тенденція до стабілізації аграрного виробництва, поступового подолання збитковості та підвищення дохідності сільськогосподарських підприємств, посилення виливу застосування економічних методів забезпечення реалізації основних положень аграрної реформи шляхом розробки теоретично і методологічно обґрунтованих проектів та рекомендацій освоєння ринкових відносин. Так, у 2000 році аграрне виробництво вперше за останні сім років знову стало прибутковим. У 2001 році виробництво валової продукції сільського господарства зросло порівняно з попереднім роком на 17,6 %, рівень рентабельності – 4 % проти 1,1 %.

Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства за минулі роки (не враховуючи неврожайний 2003 рік) збільшився на 23,5 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 33 %.

Агропромисловий комплекс відіграє провідну роль у господарстві Херсонської області і складається з сировинної переробки та обслуговуючої ланки.

Сільське господарство є основною сферою агропромислового комплексу. Воно спеціалізується на молочно-м’ясному тваринництві та рослинництві зерново-олійного напрямку у поєднанні з баштанництвом, виноградарством, садівництвом. Головна зернова культура – озима пшениця, площа якої сягає 560 тис. га. Від рівня її врожаю залежить валовий збір зерна. Вирощують також кукурудзу, ячмінь, зернобобові, рис, просо. Основна технічна культура – соняшник. Серед овочевих найбільших значень мають помідори, перець солодкий, баклажани.

Виробництво зерна – діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов’язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб області у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки за рахунок розвитку власного зернового господарства.

Зернове господарство є основою всього сільськогосподарського виробництва області. Від ефективності його ведення багато в чому залежить загальна прибутковість аграрного сектора економіки регіону. Проте стабільного поліпшення справ у виробництві зерна ще не досягнуто. Тому одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу області на даний час є збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Оскільки, зерно є основним джерелом грошових надходжень господарств, визначає їх стан і безпосередньо впливає на добробут населення, то дослідимо реальний стан розвитку галузі.

У структурі валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств зернові культури посідають гідне перше місце. Середня питома вага групи складає 30 %, що підтверджує таблиця 1. Це засвідчує провідне значення зерновиробництва.

Таблиця 1

Структура валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств Херсонської області (у порівнянних цінах 2000 року, млн. грн.)

З таблиці видно, що найбільше виробництво валової продукції сільського господарства спостерігалося у 2001 році, а у звітному дещо менше – на 93,3 млн. грн. Аналогічна ситуація склалася і з зерновими – у 2005 р. вирощено на 668,5 млн. грн., що на 263,9 млн. грн. менше рівня 2001 року.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15