Дипломная работа: Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області

Роздільним способом починають збирати яру пшеницю при вологості зерна 35-20 %. Після висихання зерна до 16-18 % валки обмолочують [5].

Пряме комбайнування проводять на рівномірно достиглих полях, без підгону та бур'янів, на низькорослих посівах при вологості 16-18 %.

На ярій пшениці, крім раундапу, вулкану, домінатора, косміка, урагану, для прискореного та рівномірного достигання рекомендується застосовувати десикант баста, 14% в. р. (глюфосинат амонію). Його вносять у фазі воскової стиглості насіння (25-30 % води) з розрахунку 2,0-3,0 л/га. Баста засвоюється зеленими частинами рослин і призводить до нагромадження аміаку (клітинної отрути), що спричиняє загибель-рослинних клітин. Залежно від метеорологічних умов, урожай збирають через 7-12 днів після обприскування.

Баста забезпечує десикацію та знищує зелені бур'яни. По суті це альтернатива роздільному збиранню. Не відбувається вторинне поглинання вологи зерном. Знижуються затрати на обмолот, очистку і сушіння.

Технологія збирання врожаю, яку доцільно застосовувати щодо сорту ярої пшениці сорту Колективна 3, наведена у таблиці 16.

Таблиця 16. Технологія збирання ярої пшениці сорту Колективна 3, якщо калорійність цілої рослини становить 4500 ккал/кг

4.7 Агротехнічна частина технологічної карти

Під час вирощування ярої пшениці застосовується чимало заходів. У результаті поєднання і узагальнення різних заходів вирощування цієї культури [5] можна скласти загальну технологічну карту (табл. 17).

Таблиця 17.Технологія вирощування сорту ярої пшениці Колективна 3

Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища

Значної уваги заслуговує питання правильного застосування хімічних заходів захисту рослин в зв’язку з охороною навколишнього середовища. При плануванні заходів по охороні навколишнього середовища і продуктів урожаю слід враховувати потенціальне поширення та нагромадження речовин на території господарства або навіть окремих сівозмін.

При оцінці екотоксичної ситуації треба враховувати величину навантаження пестицидів на одиницю земельної площі та скоректований індекс самоочищення території. Його застосовують для того, щоб визначити який у препаратів, що є в господарстві найбільш загрозливий в економічному відношенні, щоб в першу чергу контролювати його залишки в ґрунті та продуктах урожаю. Щоб запобігти негативного впливу хімічних засобів захисту рослин на навколишнє середовище – пестициди в інтегрованих системах захисту рослин треба застосовувати раціонально. Основа цих заходів використання всіх факторів середовища, що згубно діють на шкідливі організми, або запобігають значному їх поширенню.

Основні напрямки щодо збільшення шкідливості застосування хімічних засобів при захисті ярої пшениці такі: використання пестицидів вибіркової дії, а також оптимальних способів їх застосування, застосування гранульованих препаратів системної дії, оптимізація використання пестицидів з врахуванням економічної доцільності та необхідності їх застосування, найсуворіша регламентація використання пестицидів на основі всебічного вивчення їх санітарно-гігієнічних характеристик та умов, що забезпечують шкідливість цих препаратів під час роботи.

Важливе природоохоронне значення мають тактовні підходи, що спрямовані на обмеження площ, які обробляють пестицидами. Де це можливо слід практикувати крайові обробки полів та інші способи локального застосування хімічних засобів захисту, попередньо виявляючи границі території, де чисельність шкідників досягає рівня економічного порогу шкідливості.

Запобігання внесення пестицидів при обробці полів, що прилягають до природних біоценозів – також один із шляхів запобігання забруднення і негативного їх впливу на навколишнє середовище.

Застосування хімічних заходів може бути шкідливим лише при виконанні двох вимог: по-перше, щоб продукти харчування не містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні нормативи, по-друге, коли пестициди не будуть нагромаджуватись в об’єктах навколишнього середовища. В усіх випадках доцільно застосовувати, насамперед, хімічні заходи захисту, що належать до ІІІ екотоксилогічної групи. Якщо з якихось причин вони не можуть бути використані в боротьбі з даним шкідливим об’єктом слід застосовувати препарати ІІ та І групи.

Нагромадження залишків пестицидів в об’єктах навколишнього середовища можна запобігти, якщо їх застосовувати з таким розрахунком, щоб пестициди надходили в них лише тоді, коли попередні токсичні речовини вже розклалися в ґрунті, рослинних рештках, воді водоймищ, в організмах рослин і тварин надземних екосистем. При застосування суміші пестицидів треба бути обережним, бо вони сприяють виникненню у шкідників комплексної стійкості проти різних груп токсичних речовин. Щоб знизити негативний вплив хімічних засобів захисту на навколишнє середовище, їх необхідно застосовувати лише в тому випадку, коли існує загроза урожаю від шкідливих організмів і лише в комплексі з агротехнічними, біологічними та іншими методами.

Розділ 6. Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур

Для визначення економічного ефекту проводиться співставлення вартості сільськогосподарської продукції, одержаної внаслідок комплексу заходів, з витратами, пов’язаними із застосуванням цих заходів.

Умовно чистий прибуток вираховується за різницею між вартістю продукції і витратами на її одержання. Розрахунки наведені у таблиці 18.

Таблиця 18. Ефективність вирощування продукції ярої пшениці у СТОВ “Довіра”

Висновки

1.  Для вирощування великих врожаїв чистої та якісної продукції ярої пшениці необхідно вживати різні заходи щодо поліпшення технології вирощування цієї культури, проводити сортозаміну та сортооновлення тощо, оскільки урожайність ярої пшениці найвищого рівня сягає за інтенсивної біологізації.

2.  Дотримання технології вирощування дозволяє ефективно захищати врожаї пшениці від збудників хвороб та шкідників та зменшувати при цьому хімічне навантаження на довкілля.

Список використаної літератури

1. Державний реєстр сортів рослин України. – К., 2008.

2. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво: Підручник // За ред. Зінченка О.І. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 382 с.

3. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В.В. Лихочвор. – 2-е вид., випр. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 808 с.

4. Основи землеробства: підруч. / за ред. О.Ф. Смаглія. – Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2008. – 514 с.

5. Технології та технологічні проекти вирощування основних сільськогосподарських культур: навч. посіб. / О.Ф. Смаглій, О.А. Дереча, П.О. Рябчук [та ін.]. – Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2007. – 488 с.