Дипломная работа: Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області
Кількість зерен у колосі часто перевищує 30-35 шт., а середня маса
зерна у ньому становить 1-1,5 г (іноді до 2,5-4 г); маса 1000 зерен – 25-55
г, частіше – близько 40 г. Зерно за формою
овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4-11 мм.
Тверда пшениця (Tr. durum Best.) представлена у культурі в
основному ярими сортами і зовсім мало – озимими. Порівняно з
м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній
частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також
покриті восковим нальотом. Колос щільний, з середнім індексом щільності 25-30 і
більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від
3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується
квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене – до 12 мм, у поперечному перерізі – округло-кутасте.
2.2 Вимоги до умов вирощування
Яра пшениця вимоглива до вологи. При нестачі води погано
розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Максимальну
кількість вологи потребує під час виходу в трубку і в період колосіння –
наливання зерна. Тверда пшениця стійкіша проти нестачі води в ґрунті. Вона може
витримувати у період формування і наливання зерна повітряну посуху.
Транспіраційний коефіцієнт – 400.
При проростанні насіння вбирає води 50-55 %
власної маси. На формуванні одиниці маси сухої речовини вона витрачає 300-450
одиниць води. Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-80 %
НВ Великої шкоди посівам завдає дефіцит вологи в ґрунті під час проростання
насіння і появи сходів. Сходи при цьому бувають зрідженими і з’являються
недружно. За час вегетації яра пшениця в залежності від умов вирощування
витрачає 2500-4000 м3 вологи з 1 га. На початку вегетації на
утворення 1 г сухої речовини витрачається до 800-1000 г води. З проходженням
етапів органогенезу витрати вологи зменшується і в кінці вегетації
транспіраційний коефіцієнт коливається від 150 до 200. Дефіцит вологи під час
кущіння знижує кущистість, а в період колосіння, цвітіння зменшує озерненість
колоса, при наливанні зерна – масу 1000 насінин [2, 3].
Коефіцієнт транспірації пшениці за сприятливих
умов вирощування дорівнює в середньому 400. На удобрених площах він нижчий, на
не удобрених – вищий. Отже, створення в ґрунті достатніх запасів поживних
речовин сприяє економному витрачанню вологи на формування врожаю.
В посушливі роки коефіцієнт транспірації
збільшується. Найбільш негативно впливає на врожай ярої пшениці нестача вологи
в період колосіння–цвітіння, а також під час наливання зерна, коли потреба
рослин у воді максимальна.
Яра пшениця – одна з найбільш холодостійких до
культур серед ярих зернових. Її насіння починає проростати при температурі
ґрунту 1-4°С, а життєздатні сходи з'являються при 4-5°С. Вони витримують
приморозки до мінус 4-5°С і навіть 8-10°С. Найкраще кущаться рослини і формують
вузлову кореневу систему при 10-12°С, а для дальшого розвитку рослин сприятлива
температура 16-23°С. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високих
температур. При 38-40°С у рослин через 17 год. настає параліч продихів,
внаслідок чого може формуватись щупле зерно [2, 3].
Пшениця добре переносить високі температури
(краще, ніж жито та овес). Короткочасне підвищення температури до 35-40
градусів не завдає їй великої шкоди, особливо при наявності у ґрунт достатньої
кількості вологи.
Тривалість світлового дня, інтенсивність
освітлення та спектральний склад світла мають вплив не тільки на інтенсивність
фотосинтезу і накопичення органічної речовини, росту, алей на розвиток рослин,
а також формування окремих органів. На світлі рослини починають реагувати ще до
появи листків на поверхні ґрунту.
Пшениця відноситься до рослин довгого дня. У
весняний період вегетації продовжений світловий день (не менше 13-14 год.)
сприяє накопиченню великої кількості пластичних речовин та формуванню
вегетативної маси рослин.
Інтенсивне освітлення в кінці фази кущення – на
початку виходу у трубку забезпечує формування доброї асиміляційної поверхні.
Продуктивність фотосинтезу в сонячну погоду в цей час може досягати 10-14 г / м2
за добу.
Яра пшениця вимоглива до світла. За недостатнього
освітлення вузол кущіння формується близько до поверхні ґрунту, рослини погано
загартовуються і тому мають низьку зимостійкість. Недостатнє освітлення навесні
є причиною витягування нижніх міжвузлів і вилягання рослин.
При недостатньому освітленні під час наливання
і достигання зерна погіршується його якість, зокрема зменшується вміст білка і
клейковини.
Сонячна погода на початку фази виходу у трубку
сприяє формуванню коротких але стійких нижніх міжвузлів, що підвищує стійкість
до вилягання. Поєднання сонячної і ясної погоди з добрим забезпеченням рослин
вологою і оптимальними температурами (18-22 градуси) під час формування і
дозрівання зерна – один з важливих факторів одержання високого врожаю.
Яра пшениця
найкраще родить на родючих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових
ґрунтах. Коренева система п характеризується пониженою фізіологічною
активністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах з достатнім вмістом
легкорозчинних сполук поживних речовин, особливо азоту.
Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН
6-7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При вирощуванні на
малородючих ґрунтах слабо кущиться.
Пшениця характеризується підвищеними вимогами
до поживних речовин. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вона
використовує в середньому 3,7 кг азоту, 1,3 фосфору, 2,3 калію. За даними
науково-дослідних установ, з врожаєм зерна 40-50 ц/га пшениця на чорноземах
виносить з ґрунту азоту 140-160 кг/га, фосфору 50-60 і калію 90-120 кг/га.
Найбільшу частину поживних речовин озима
пшениця споживає в ранній період росту та розвитку. До моменту кущення ця
культура засвоює приблизно третю частину всього азоту і калію і половину
фосфору, а до фази колосіння 2/3 всіх поживних речовин, що складають урожай.
Періодом максимального надходження поживних
речовин, в який рослини споживають елементи живлення в найбільшій кількості є
період від виходу у трубку до колосіння.
2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність
та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів
Грунтово-кліматичні умови України дозволяють одержувати
високі врожаї основних сільськогосподарських культур, у тому числі й пшениці
ярої. Проте, у порівнянні з 1990 роком, коли різниця площ зайнятих під цю
культуру є незначною, спостерігається значне зменшення валового збору зерна та
урожайності. Так, якщо урожайність ярої пшениці у 1990 році становила 30,2
ц/га, то у 2001 році – 17,5 ц/га [2, 3].
Такі втрати врожаю пояснюються недотриманням технології
вирощування пшениці, майже повною відсутністю сортозаміни та сортооновлення.
Таблиця 4. Фази росту і розвитку
ярої пшениці (сорт Колективна 3)
Фенологічна фаза |
Дата настання |
Тривалість періоду, днів |
Глибина проникнення кореневої системи, см |
початок |
повна |
від сівби |
від сходів |
Сівба |
26.04 |
28.04 |
- |
- |
- |
Сходи |
5.05 |
10.05 |
13 |
- |
20 |
Кущіння |
22.05 |
24.05 |
27 |
14 |
40 |
Вихід у трубку |
26.05 |
2.06 |
35 |
22 |
80 |
Стеблування |
5.06 |
13.06 |
46 |
33 |
120 |
Колосіння |
15.06 |
21.06 |
54 |
41 |
180 – >2 |
Цвітіння |
25.06 |
1.07 |
65 |
52 |
>2 |
Формування зерна |
2.07 |
5.07 |
69 |
56 |
>2 |
Молочна стиглість |
5.07 |
9.07 |
73 |
60 |
>2 |
Воскова стиглість |
16.07 |
20.07 |
84 |
71 |
>2 |
Повна стиглість |
21.07 |
25.07 |
89 |
76 |
>2 |
Збирання врожаю |
25.07 |
26.07 |
90 |
77 |
>2 |
У державному реєстрі 2008 року України зазначено лише
декілька сортів ярої пшениці: Миронівська яра, Миронівчанка, Колективна 3,
Елегія миронівська, Етюд, Сюїта тощо [1]. Так, сортовласник сорту Колективна 3
– Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН та Інститут рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва УААН. У Держреєстрі СРППУ з 2000 р. по Лісостепу України. Сорт
створений методом добору з гібридної комбінації F3[F4 (Red
River 68, США x Inia 66, Мексика) х добір з F3 (ППГ-56, Росія х
Selkirk, Канада)] х Харківська 2. Характеризується високою врожайністю.
Урожайність у конкурсному сортовипробуванні до 58 ц/га, що на 3,6 ц/га вище від
національного стандарту (Харківська 6). У дослідах виявив себе як
середньоранній сорт. Стійкий до вилягання, посухи та обсипання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|