Дипломная работа: Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області

Стійкість до хвороб: борошнистої роси – 7 балів, бурої іржі – 8 балів.

Натура зерна 820 г/л, склоподібність 98%, вміст сирої клейковини 31%, білка – близько 16%, сила борошна – 300 о.а. Кращі врожаї дає після кукурудзи на силос, кукурудзи на зерно, сої, картоплі, цукрових буряків (за достатньої кількості опадів). Вибір обробітку ґрунту залежить від попередника, стану поля, забур’яненості та вмісту вологи у ґрунті. Норма мінеральних добрив з розрахунку N60 Р60 К60 кг/га д.р. У фазу кущіння–вихід у трубку вносять N30 кг/га д.р. або проводять позакореневе підживлення 5-10% розчином карбаміду [4]. Норма висіву – 6-7 млн схожих зерен на 1 га. Строк сівби – перші дні початку польових робіт. Глибина заробки насіння 3-4 см. Посів коткують котками типу ККШ-6.

Таблиця 5. Транспірація вологи посівом ярої пшениці, % від сумарної за вегетацію

Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідність їм запланованої врожайності.

3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією

Визначення потенційної врожайності надходження ФАР здійснювали за формулою А.О. Ничипоровича:

,

де: ПУ – потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної та побічної продукції, ц/га, т/га; QФАР – надходження ФАР за період активної вегетації культури, ккал/га, кДж/га; КФАР – проектований коефіцієнт засвоєння рослиною ФАР, %; q – калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/кг або кДж/кг; 102 – коефіцієнт для перерахунку врожайності в ц/га, т/га; 102 – коефіцієнт для перерахунку КФАР в абсолютні величини.

На підставі визначеної потенційної врожайності в абсолютно сухій біомасі визначаємо врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості:

,  або .

Необхідно також враховувати, що .

У цих формулах за символи прийняті наступні показники: ПУП, ПУО – відповідно потенціальна врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості, ц/га, т/га; а, аo, аn – врожайність: загальна (а), основної (аo) та побічної (аn) продукції; Со, Сn – стандартна вологість відповідно основної та побічної продукції, % (для зернових культур 14, кукурудзи на зелений корм – 70, злаково-бобових сумішок на зелений корм – 75); Км – коефіцієнт господарської ефективності врожаю (частка основної продукції в загальній біомасі врожаю). Інші показники наведені у попередній формулі А.О. Ничипоровича.

За результатами проведених розрахунків встановлено, що:

ПУ = 83 ц/га;

ПУП = 99,6 ц/га;

ПУО = 83 ц/га.

Проведені нами розрахунки вказують, що величина потенційної врожайності за надходження ФАР при засвоєнні її рослинами у кількості 2-3%, як правило, значно вища, ніж за іншими факторами, тому визначати коефіцієнт засвоєння ФАР доцільно за пропонованою врожайністю, а потім її порівняти з нормативами А.О. Ничипоровича.

Коефіцієнт КФАР визначається за наступним співвідношенням:

,

де ПБУ – проектована біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси основної і побічної продукції. Її слід розраховувати за формулою:

,

де У – проектована врожайність основної продукції стандартної вологості, ц/га, т/га; С – стандартна вологість основної продукції, %; а – сума частин основної і побічної продукції в урожаї.

Отже: КФАР = 3, а ПБУ = 66,2.

3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи

Визначення дійсно можливої урожайності (ДМУ) за ресурсами вологи проводиться за формулами:

, або ,

де: ДМУ – дійсно можлива врожайність абсолютно сухої біомаси й побічної продукції, ц/га, т/га; W – ресурси доступної рослинам вологи, мм або м3/га; кw – коефіцієнт водоспоживання, м3/т або мм/т, м3/ц або мм/ц; ТК – транспіраційний коефіцієнт.

За співвідношенням основної і побічної продукції та біомаси визначаємо врожайність кожної з них.

Ресурси доступної вологи (W) розраховували шляхом віднімання від середньої річної кількості опадів (Wр) кількості води, затраченої на непродуктивні витрати, які становлять у середньому 30%:

,

де: Кр – коефіцієнт використання опадів, які випадають за рік (у середньому – 0,7).

Встановлено, що W =584 мм, а тому ДМУ = 98 ц/га.

Проте, навіть і за високого річного вологозабезпечення виникають періоди, коли кількість доступної вологи недостатньо. Для визначення таких періодів необхідно встановити баланс сумарного водопоспоживання ярої пшениці протягом вегетаційного періоду (табл. 6).

Загальну потребу культури у волозі для отримання запланованої врожайності розраховували за формулою:

де Ео – сумарне водоспоживання культури для одержання запланованої врожайності, мм. Вирахувано, що Ео = 397,2 мм.

Таблиця 6. Баланс сумарного водоспоживання пшениці ярої протягом вегетації

3.3 Проектування елементів структури запланованої врожайності

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8