МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Дипломная работа: Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області

    Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом – на глибину орного шару. Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур, однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см. На засмічених коренепаростковими бур'янами полях грунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Передпосівна підготовка ґрунту під яру пшеницю така сама, як і при вирощуванні ярого ячменю. Вимоги до якості насіннєвого ложа нижчі, ніж у інших зернових.

    4.3 Система удобрення

    Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку [2, 3].

    Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом.

    Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.

    Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.

    Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових фунтах рекомендується вносити N45-60 Р45-60 К45-60, на сірих та світло-сірих – N50-70 Р50-70 К50-70 на дерново-карбонатних фунтах Полісся – N60-90 Р60-90 К60-90.

    При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N60-90 Р60-90 К60-90 врожайність ярої пшениці може становити 50-60 ц/га і більше.

    Таблиця 9. Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (35 ц/га) пшениці ярої по виносу поживних речовин

    № з/п Показники N

    P2O5

    K2O

    1 Винос поживних речовин на 1 т основної продукції 23 11 17
    2 Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га 80,5 38,5 59,5
    3 Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмах, мг/100 г 7,4 10,2 6,3
    4 Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га 222 306 189
    5 Процент використання з ґрунту 15 9 15
    6 Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту 33,3 27,5 28,4
    7 Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га поживних речовин 20 15 30
    8 Процент використання з органічних добрив 10 20 10
    9 Буде використано: з органічних добрив, кг/га 2 3 3
    10 всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га 17 12 18
    11 Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних добрив, кг/га 63,5 26,5 41,5
    12 Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив 70 30 60
    13 Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин 82,6 65 58,1
    14 Форми мінеральних добрив, що вносяться аміачна селітра суперфосфат хлористий калій
    15 Вміст діючої речовини у добриві, % 34,4 20 60
    16 Норми туків у фізичній вазі, ц/га 2,4 1,3 1,0

    Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію (N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапах органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30), а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) для підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вона обов'язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливають ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.

    Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуємо розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).

    Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожай проводять за такими формулами:

    без внесення органічних добрив

    ,

    де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживні речовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %

    з внесенням органічних добрив

    ,

    де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вміст елементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив.

    Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають за формулою:

    ,

    де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га; Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %.

    За результатами проведених розрахунків складаємо систему удобрення культури в сівозміні (табл. 10).

    Таблиця 10. Система удобрення пшениці ярої, попередник картопля, під який внесено 10 т гною, N45Р45К45

    Прийом удобрення Строк Доза Форма добрив Спосіб використання Машина
    Основне - - - - -
    Передпосівне під культивацію

    N45Р45K45

    калій хлорид, суперфосфат розкидання НРУ-0,5
    Рядкове

    N10

    нітрофоска внесення у рядки МПК-4
    Підживлення:
    1. вихід у трубку

    N10

    аміачна селітра розкидання НРУ-0,5
    2. - - - - -
    3. наливання зерна

    N10

    аміачна селітра розкидання НРУ-0,5
    Сума - 165 - - -
    N - 75 - - -

    P2O5

    - 45 - - -

    K2O

    - 45 - - -

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.