Дипломная работа: Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області
Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі
борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні
на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом – на глибину
орного шару. Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур,
однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання
проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см. На засмічених коренепаростковими
бур'янами полях грунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а
другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Передпосівна
підготовка ґрунту під яру пшеницю така сама, як і при вирощуванні ярого ячменю.
Вимоги до якості насіннєвого ложа нижчі, ніж у інших зернових.
4.3 Система удобрення
Основою для встановлення норм добрив є результати польових
дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в
середньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні
і калійні добрива вносять під зяблеву оранку [2, 3].
Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорі
рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні
добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так
швидко ґрунтовим комплексом.
Калій підвищує стійкість соломини до
вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі
стебел і листків у колос.
Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену
кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою
пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.
Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні
Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових фунтах рекомендується
вносити N45-60 Р45-60 К45-60, на сірих та
світло-сірих – N50-70 Р50-70 К50-70 на
дерново-карбонатних фунтах Полісся – N60-90 Р60-90 К60-90.
При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N60-90 Р60-90
К60-90 врожайність ярої пшениці може становити 50-60 ц/га і
більше.
Таблиця 9. Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (35 ц/га)
пшениці ярої по виносу поживних речовин
№ з/п |
Показники |
N |
P2O5
|
K2O
|
1 |
Винос поживних речовин на 1 т основної продукції |
23 |
11 |
17 |
2 |
Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га |
80,5 |
38,5 |
59,5 |
3 |
Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по
картограмах, мг/100 г |
7,4 |
10,2 |
6,3 |
4 |
Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га |
222 |
306 |
189 |
5 |
Процент використання з ґрунту |
15 |
9 |
15 |
6 |
Кількість поживних речовин (кг/га), які
поглинаються рослинами з ґрунту |
33,3 |
27,5 |
28,4 |
7 |
Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га
поживних речовин |
20 |
15 |
30 |
8 |
Процент використання з органічних добрив |
10 |
20 |
10 |
9 |
Буде використано: з органічних добрив, кг/га |
2 |
3 |
3 |
10 |
всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га |
17 |
12 |
18 |
11 |
Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних
добрив, кг/га |
63,5 |
26,5 |
41,5 |
12 |
Процент використання поживних речовин з мінеральних
добрив |
70 |
30 |
60 |
13 |
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га
поживних речовин |
82,6 |
65 |
58,1 |
14 |
Форми мінеральних добрив, що вносяться |
аміачна селітра |
суперфосфат |
хлористий калій |
15 |
Вміст діючої речовини у добриві, % |
34,4 |
20 |
60 |
16 |
Норми туків у фізичній вазі, ц/га |
2,4 |
1,3 |
1,0 |
Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю.
Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію
(N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно
враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапах
органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30),
а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) для
підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вона
обов'язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливають
ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.
Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуємо
розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш
розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).
Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожай
проводять за такими формулами:
без внесення органічних добрив
,
де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – винос
елементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживні
речовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %; Кд –
коефіцієнт використання речовин з добрив, %
з внесенням органічних добрив
,
де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вміст
елементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення з
органічних добрив.
Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають за
формулою:
,
де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га;
Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд –
коефіцієнт використання речовин з добрив, %.
За результатами проведених розрахунків складаємо систему
удобрення культури в сівозміні (табл. 10).
Таблиця 10. Система удобрення
пшениці ярої, попередник картопля, під який внесено 10 т гною, N45Р45К45
Прийом удобрення |
Строк |
Доза |
Форма добрив |
Спосіб використання |
Машина |
Основне |
- |
- |
- |
- |
- |
Передпосівне |
під культивацію |
N45Р45K45
|
калій хлорид, суперфосфат |
розкидання |
НРУ-0,5 |
Рядкове |
|
N10
|
нітрофоска |
внесення у рядки |
МПК-4 |
Підживлення: |
|
|
|
|
|
1. |
вихід у трубку |
N10
|
аміачна селітра |
розкидання |
НРУ-0,5 |
2. |
- |
- |
- |
- |
- |
3. |
наливання зерна |
N10
|
аміачна селітра |
розкидання |
НРУ-0,5 |
Сума |
- |
165 |
- |
- |
- |
N |
- |
75 |
- |
- |
- |
P2O5
|
- |
45 |
- |
- |
- |
K2O
|
- |
45 |
- |
- |
- |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|