Дипломная работа: Розробка машини для подрібнення коренебульбоплодів

Для досягнення дегільмитизації у весняно-літній період гній в буртах вологістю до 70% необхідно зберігати на протязі одного, а в осінньо-зимовий період не менше шести місяців. При цьому температура в буртах сягає 70°С. що забезпечує не тільки дегельметизації гною, а й загибель переважної більшості забрудників інфекційних хвороб.

Охорону повітря басейну необхідно забезпечувати за рахунок впровадження сучасних, технологій виробництва, підвищення екологічної чистоти процесів, очищення викидів та розсіювання шкідливостей в атмосфері до безпечних концентрацій, а також не допускається неорганізованих викидів.

З метою охорони та раціонально використання водних ресурсів при проектуванні скотарських підприємств необхідно:

а). застосовувати маловодні технології прибирання гною;

б). застосовувати маловодні технології виробництва;

в). досягати скорочення витрат питної води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання;

г). впроваджувати прогресивні економічні ефективні методи очистки стоків біотермічні з використанням агрегатів в трьох середовищах: відкриті гноєсховища в закритих танках і реакторах.

Тривалість ферми при порушенні в системах утилізації виробничих стоків (рідкого гною, виробничих і господарсько побутових стоків, силосного стоку, вод і др.) або при відсутності таких систем можуть у значній мірі забруднювати ґрунт і водойми.

З метою освітлення і обеззараження стоків використовують їх механічну, хімічну і біологічну очистку. На проектуємій фермі утворюється велика кількість стоків, біля 36м3, які мають високу цінність як органічні добрива. Велику кількість стоків можна використовувати для полів і особливо для луків як органічне добриво, яке підвищує врожайність і покращує якість ґрунту.

Для правильного використання стоків організовують фермерські поля зрошення, необхідну площу яких визначають із умови 1500 кг живої маси тварин 1га сільськогосподарських угідь. Організація таких полів дозволяє повністю виключити складання стоків в відкритті водойми і разом з тим включити в сільськогосподарський процес додаткове джерело елементів мінерального живлення і органічного елементу для підвищення врожайності кормових культур.

Зрошувальні системи при використанні тваринницьких стоків виконують роль природних біологічних очисних споруд. запобігають поверхневі і підземні води від забруднення і дозволяють створювати міцну кормову базу.

Таким чином тваринницькі стоки перед внесенням в ґрунт піддають дегельмінтизації і знезараженню різними методами: шляхом довготривалого витримування в накопичувачах хімічною обробкою дезинфікуючими засобами. іонізуванням, гамма-опроміненням, пастеризацією, обробкою паром. Обеззараження застерігає оточуюче середовище від розповсюдження інфекційних захворювань для людей і тварин.

В результаті складних фізичних, фізико-хімічних і мікробіологічних процесів, які протікають в ґрунті підвищується родючість ґрунту, повністю очищується сточні води з зберіганням необхідного режиму, ґрунтових вод і зображенням охорони навколишнього середовища від забруднення.

На фермах господарства ЧСП „Гарант” знаходиться обладнання яке в повній мірі задовольняє екологічним нормам. На фермах використовується маловодна система видалення гною. Видалення гною з приміщень виконується скреперними установками УС-15 в тракторні причепи. Господарство намагається в повній мірі використовувати сточні води, гній як добрива. Керівництво господарства виділяє кошти для ремонту обладнання або заміни старого обладнання новим, що дає можливість оцінити екологічний стан господарства як задовільний.

6. Техніко-економічна ефективність конструкторської розробки

Запропонований варіант конструкторської розробки повинен забезпечувати при його впровадженні позитивний економічний ефект, який може бути досягне ний за рахунок одного чи декількох перерахованих нижче факторів:

а) зниження виробничих витрат на одиницю продукції;

б) підвищення якості і відповідно споживаючих властивостей продукта (підвищення сортності молока, вмісту цукру в буряці, ресурсу праці після ремонту і т. д.);

в) підвищення продуктивності тварин.

Позитивний ефект може бути досягне ний при певних умовах за рахунок покращення соціальних умов (поліпшення праці та підвищення її безпеки).

Щоб визначити економічний ефект впровадження запропонованої конструкторської розробки в порівнянні з існуючим варіантом механізації необхідно перш за все визначити вартість її виготовлення.

Витрати на виготовлення машини, грн.:

                                                          (6.1)

де Q1 – вартість матеріалів, грн.;

Q2 – зарплатня робітникам на виготовлення деталей, грн.;

Q3 – зарплатня робітникам на складання машини, грн..;

Q4 – загально виробничі накладні витрати, грн.;

Q5 – вартість придбаних виробів, грн., (електродвигун) Q5 = 120грн.;

                                                                                    (6.2)

де G – вага машини або вага виготовлених деталей, кг. Визначається орієнтовно по аналогії з однотипними зразками;

К1 – середній коефіцієнт запасу на відходи при механічній обробці заготовок (К1 = 2,0...2,2)

q1 – середня вартість 1кг матеріалу заготовки, грн./кг (q1 = 1,8грн./кг)

                                                                           (6.3)

де t2 – середня трудомісткість виготовлення деталей машини, люд·год/кг; (t2=2,4...2,6);

q2 – середня оплата праці робітникам на виготовлення деталей, грн./ люд·год (q2 = 5). До робіт мають залучатись тільки токарі не менше 4 розряду.

                                                                                     (6.4)

де t3 – середня трудомісткість складання машини. люд·год/кг (t3 = 1,2);

q3 – середня оплата робітників на складанні, (q3 =5,2грн/ люд·год)

                                                               (6.5)

де К4 – коефіцієнт доплат до основної зарплатні та нарахування за соцстрахом (К4 = 1,15...1,20);

q4 – доля нарахувань на загально виробничі накладні витрати (q4 = 0,4).

Річний економічний ефект від впровадження нової машини, грн.

Р = (Е · К1 + S1) – (Е · К2 + S2)                                    (6.6)

де Е – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е = 0,15);

К1 – капітальні вкладення на машину при існуючій технології, грн.;

К2 – капітальні вкладення на виготовлення машини, грн.;

S1 – річні експлуатаційні витрати при існуючій технології, грн..;

S2 – річні експлуатаційні витрати при використанні нової машини, грн..

К1 = Qc · Кд                                                                  (6.7)

де Qс – вартість існуючої машини, грн.. (за прейскурантом);

 Кд – коефіцієнт додаткових витрат: Кд = 1,1 – для машин без монтажа; Кд = 1,2 – для машини потребуючої монтажу.

К1 = 3500 · 1,1 = 3850

К2 = Q = 2841грн – для нової машини.

К2 = К1 + Q – для модернізованої машини.

S1 = В1 + А1 + R1 + U1                                                                                 (6.8)

де В1 – річні витрати на оплату праці робітникам які обслуговують машину, грн..;

А1 – річні витрати на амортизацію машини, грн..;

R1 – річні витрати на ремонт та техобслуговування машини. грн.;

U1 – витрати на електроенергію, грн..

                                                                           (6.9)

де V1 – річний об’єм робіт, виконаний існуючою машиною, т, гол, м3 і т.д.;

W1 – продуктивність машини, т/год;

n1 – число обслуговуючого персоналу існуючої машини, люд;

q – середня оплата праці робітника, обслуговуючого машину, грн./год, (q = 3).

А1 = К1 · а                                                                    (6.10)

де а – норма відрахувань на амортизацію (а = 0,16)

А1 = 3850 · 0,16 = 616

R1 = К1 · r                                                                    (6.11)

де r – річна норма відрахувань на ремонт та техогляд (r = 0,18).

R1 = 3850 · 0,18 = 693

Витрати на електроенергію:

                                                              (6.12)

де Nе –потужність електродвигуна, кВт;

Се – вартість електроенергії. грн./кВт·год (0,4)

S1 = 19285 + 616 + 693 + 1800 = 22394

Аналогічно визначаються річні експлуатаційні витрати при використанні нової машини.

S2 = В2 + А2 + R2 + U2                                                 (6.13)

                                                                (6.14)

А2 = К2 · а                                                                    (6.15)

R2 = К2 · r                                                                    (6.16)

                                                              (6.17)

А2 = 2841 · 0,16 = 455

R2 = 2841 · 0,18 = 511

Р = (0,15 · 3850 + 22394) – (0,15 · 2841 + 20991) = 1555

Термін окупності додаткових витрат на виготовлення машини, р

                                                                      (6.18)

Таблиця 6.1

Показники економічної ефективності використання машини

Додаток

Довідкові данні (для навчальних цілей) до розрахунку техніко-економічної ефективності конструкторської розробки (в порівняльних цінах на 1.01.2007 рік).

1. Середня вартість 1кг матеріалу заготовки – 1,8грн/кг;

2. Середня оплата праці робітників на складанні машини – 5,2грн/люд год;

3. Середня оплата праці робітників на виготовлення деталей – 5грн/люд год;

4. Середня оплата праці робітників обслуговуючих машину – 3грн/люд год;

5. Вартість електроенергії – 0,4грн/кВт год.

Висновки та пропозиції

В дипломному проекті проведений розрахунок генерального плану ферми по відгодівлі 1000 голів ВРХ. Обґрунтовані розміри і кількість споруд для утримання тварин, кормоцехів та майданчиків для вигулу тварин, а також кількість сховищ кормів і гноєсховищ необхідних для утримання такої кількості тварин. Також розраховано і обґрунтовано склад машин кормоцеху і кількість машин для приготування кормів для молодняку. Склад і продуктивність машин кормоцеху підібрано для швидкого приготування відповідної кормової суміші.

Виконано розрахунок економічних показників і вдосконалення коренерізки КПИ-4 яка може використовуватись на фермах для подрібнення коренеплодів до відповідної товщини. Також описані машини які використовуються в кормоцехах для подрібнення і мийки коренеплодів.

Дана розробка значного економічного ефекту досягає в використанні з іншими машинами – мийки, транспортування і т.д.. В основному найбільш придатна вдосконалена коренерізка для невеликих тваринницьких комплексів в основному для кількості тварин до 1000 голів.

Список використаної літератури

1.  Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. Житомир. – 2005. – 195 с.

2.  Герук С.М., Обиход А.І., Сукманюк О.М. Інженерно-технологічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. – Житомир, ДАЕУ. – 2006. – 255 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13