Дипломная работа: Розробка машини для подрібнення коренебульбоплодів

Годинна продуктивність коренерізки, кг/год:

                                                           (3.2)

де Т – час роботи коренерізки за добу (Т = 5...7год).

Секундна продуктивність подрібнювача, кг/с:

                                                                      (3.3)

Щоб товщина стружки відповідала зоотехнічним вимогам, необхідно щоб корінь після зрізання стружки встиг опуститись на обертаючий диск до підходу до нього наступного ножа.

Критична (максимальна) частота обертів диска з ножами, об/с:

                                                            (3.4)

де φ – коефіцієнт, що враховує розміри кормів (φ = 0,5...0,8). Чим більші корені тим менше φ;

Z – кількість ножів на диску (Z = 1...4);

 g – прискорення сили тяжіння, м/с2;

В – товщина різки, м (згідно з зоотехнічними вимогами).

Зовнішній діаметр, що описується ножами, м:

                                                 (3.5)

де Кн – коефіцієнт використання ножів (Кн = 0,6...0,8);

γ – об’ємна маса коренеплодів, кг/м3 (γ = 570...670 кг/м3)

Якщо Д > 0,2м, тоді приймаємо Дн = Д; nн = nк.

Якщо Д < 0,2м, то тоді приймаємо Дн = 0,2м, тобто не менше крупнисті перероблюючи коренів. В цьому випадку також коректуємо в бік зменшення частоти обертання диска.

Частота обертів диска, об/с:

                                                                   (3.6)

де Дн – прийнятий діаметр (Дн = 0,2м).

Довжина ножа, м:

                                                                           (3.7)

Діаметр диска, м:

                                                               (3.8)

де .

Діаметр завантажувальної камери, м:

                                                                     (3.9)

Висота завантажувальної камери, м:

                                                                    (3.10)

Питоме зусилля різання коренів, Н/м (формула застосовується при товщині різки до 15мм):

                                                                           (3.11)

Зусилля різання ножа, Н:

                                                                        (3.12)

Момент різання, Н∙м:

                                                        (3.13)

Потужність різання, Вт:

                                                                    (3.14)

Вага коренів у завантажувальній камері, Н:

                                                      (3.15)

де ψ – коефіцієнт заповнення камери (ψ = 0,4...0,8).

Зусилля тертя коренів об диск, Н:

                                                                              (3.16)

де f – коефіцієнт тертя (f = 0,80...0,85).

Момент тертя, Н∙м:

                                                                   (3.17)

Потужність що витрачається на тертя коренів по диску, Вт:

                                                                    (3.18)

Потужність приводу подрібнювача, кВт:

                                                                         (3.19)

де η – ККД приводу (η = 0,95...0,96).

Розрахункова потужність електродвигуна, кВт:

(3.20)

де К3 – коефіцієнт запасу (К3 = 1,2).

Приймаємо поправочний коефіцієнт в розрахунках потужності електродвигуна.

Приймаємо двигун 4А100L8У3;

Частота обертання двигуна 700об/с.

4. Заходи охорони праці

Охоронний автоматизації важких і шкідливих виробничих процесів, широкому впровадженню сучасних засобів техніки безпеки, усуненню причин, що породжують травматизм і професійні захворювання робітників та службовців, створенню на виробництві необхідних гігієнічних санітарно – побутових умов – найважливіша на сьогоднішній день задача. Інтенсивні технології, механізація й автоматизація виробництва, ріст та споживання електроенергії роблять необхідними – знання робітниками, керівниками і фахівцями безпечних і здорових умов праці.

Корінне поліпшення профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму і професійної захворюваності повинне стати основним напрямком у практичній роботі.

Перехід від окремих заходів до планомірної роботи, парне визначення обов'язків, здійснення заходів для попередження травматизму кожним працівником господарства, підприємства – основа керування охороною праці, що передбачає систематичний аналіз стану виробничого травматизму, захворюваності, ступінь безпеки устаткування, технологічних процесів, паспортизацію й атестацію робочих місць, моральні і матеріальні стимули і ряд інших аспектів.

4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві.

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з

 охорони праці, наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств і організацій.

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" . Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на керівника господарства. Крім того наказом по господарству обов'язки інженера з охорони праці покладені на головного інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.

4.2 Аналіз стану охорони праці

В господарстві керівники виробничих ланок слідкують за справністю тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських механізмів. До роботи не допускаються особи, що не мають на це дозволу, не пройшли інструктажу з техніки безпеки по проведенню шкідливих для організму людини робіт, головні спеціалісти виробничих ділянок контролюють дотримання правильності виконання технологічних процесів.

Інженер з охорони праці координує роботи по техніці безпеки в процесі виробництва. Перед ним стоять такі завдання як проведення аналізу та оцінки всіх підрозділів, проводити контроль та планування охоронних заходів, забезпечувати правову основу поліпшення умов праці.

В господарстві охороні праці приділяється велика увага, але фінансування дуже слабке. Рівень механізації праці у рослинництві складає – 81%, а у тваринництві – 62%, рівень санітарно-побутових забезпечень – 55%.

При вивченні причин виробничого травматизму використовують статичний, монографічний і економічний методи.

Користуючись оціночними показниками травматизму, можна визначити закономірність росту травматизму або його зниження в цілому по господарству.

Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) показує число потерпілих на 1000 працюючих за аналізований період і визначається по формулі

Кч =                                                                                    (4.1)

де Т – число потерпілих за аналізований період;

Р – середнє списочне число робітників за той же період.

Коефіцієнт ваги травматизму (Кт) показує число днів непрацездатності на один нещасний випадок і визначається по формулі

Кт =                                                                                             (4.2)

де D – сумарне число днів непрацездатності по травматизму (по хворобних аркушах) за аналізований період.

Показник утрат робочого часу (Кп) показує, скільки робочих днів загублено в перерахуванні на 1000 працюючим. Його визначають по формулі

Кп = Кч*Кт =                                                                         (4.3)

Показники які характеризують стан охорони праці в господарстві наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Показники стану охорони праці у господарстві

З таблиці 1 видно, що проблема охорони праці в господарстві стоїть дуже гостро і для її вирішення потрібно докласти багато зусиль і уваги. Спец одяг, засоби захисту органів дихання, зору та слуху надаються в недостатній кількості за браком коштів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13