ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

Фондова біржа - установа, орг-ний ринок, на якому власники здійснюють

процес купівлі продажу цінних паперів.

Товарна біржа - остійно-діючі ринки, де купівля-продаж товарів

здійснюється на основі встановлених стандартів і зразків, відповідних форм

документів, якими регламентуються номенклатура, обсяг, ціни, терміни і

види поставки та інші умови. Банки - це кредитно-фінансові установи, що

виконуюють різноманітні операції в інтересах юридичних та фізичних осіб за

рахунок їх грошових капіталів та накопичень у вигляді вкладів. В Укр.

склалася дворівнева банківська система: 1 рівень - Нац-й банк (банк

банків), 2 - комерційні банки. Обєкти ринкових відосин - процеси.які

відбуваються між субєктами ринкових відносин.

21. Конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція і форми їх діяльності

Однією з рушійних сил розвитку ек-них відносин є конкуренція. К як ек-на

категорія - це боротьба між тов. виробниками за найвигідніші умови вир-ва

і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Розрізняють багато видів К, зокрема:

Внутрішньогалузева К - боротьба між тов.виробниками, які діють в одній

галузі народного господарства.

Міжгалузева К - К між тов.виробниками, які діють у різних галузях

народного господарства.

Цінова К - боротьба між тов.виробниками за споживача через зниження витрат

вир-ва, зниження цін на товари і послуги без істотної зміни їх якості та

асортименту.

Нецінова К - боротьба між тов.виробниками за споживача через впровадження

досягнень НТП у вир-во, що зумовлює поліпшення якості продукції, її

асортименту.

Також виділяють К досконалу і недосконалу:

Досконала К (чиста, вільна) - для якої х-рні великі кількості

конкурентів-виробників і конкурентів-споживачів, вільний доступ

тов.виробників до будь-якого виду діяльності. За цих умов процес

ціноутворення здійснюється внаслідок вільної і стихійної взаємодії попиту

і пропозиції, цін. За вільної К жодна з фірм не може впливати на ринкову

ціну.

Недосконала К - К між крупними компаніями (всередині монопольного сектора,

між членами групових монополій), і дрібними і середніми фірмами. Це

боротьба за монополізацію ринків збуту, джерел сировини, енергії, за

отримання держконтрактів, кредитів та ін. Її найважливіші риси -

встановлення монопольно високих цін і привласнення на цій основі

монопольно високих прибутків.

22. Поліполія, олігополія і монополія та умови їх функціонування в

ринковій економіці. Не всі великі підприємства слід ототожнювати з

монопольними, оскільки не кожне підприємство виробляє переважну кількість

певної продукції: монополізує фактори вир-ва; диктує свої ціни на ринку;

вступає у змову з ін. крупними підприємствами, привласнює монопольно

високі прибутки.

Монополія - окремі наймогутніші підприємства або обєднання декількох

підприємств, які вир-ють переважну кількість певної продукції, внаслідок

чого впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні)

прибутки.

Більш поширена змова чи угода (гласна чи негласна) декількох крупних фірм,

що дає їм змогу швидко здобути певне становище на ринку і отримати високі

прибутки. Таку ситуацію у вир-ві і на ринку називають олігополією. В

олігополії криється небезпека переростання в монополію, що зумовлено тим,

що вони використовують свою владу для обмеження конкуренції і підвищення

цін, їх стабільності, використовують методи недосконалої конкуренції та

ін.

Монополії і олігополії витрачають значні ресурси для забезпечення

монополістичних позицій, влади. Вони придушують конкуренцію - важливу

рушійну силу ек-го прогресу. Тому їх називають ек-ним злом. Монополія і

олігополія являються протилежними поняттями відносно конкуренції (боротьба

між тов.виробниками за найвигідніші умови вир-ва і збуту товарів і послуг,

за привласнення найбільших прибутків).

Поліполія - існування на ринку кількох великих підприємств, але які діють

за ринковими законами (вільна конкуренція).

23. Сутність заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата. Хоча

капіталіст з погляду юр-ї власності купує робочу силу, на поверхні ек-них

явищ створюється видимість продажу праці. Купівля-продаж робочої сили

постає у формі купівлі-продажу праці, тому вартість робочої сили

перетворюється на ЗП, тобто набуває перетвореної форми.

ЗП - гр-й вираз вартості і ціни товару робоча сила та частково

результативності функціонування робочої сили.

Оскільки робоча сила - це товар, то її ціна регулюється також

співвідношенням попиту і пропозиції. Один з факторів зростання вартості

робочої сили - підвищення загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів

працівників. ЗП виконує функції: відтворювальну (розширення відтворення

якості робочої сили найманого працівника); стимулююча (ЗП стимулює

високоефективну працю); розподільчу (стимулює припливу роб-ї сили в одній

галузі та відпливу з ін.). У цих функціях сутність ЗП розкривається

комплексно.

Розрізняють номінальну і реальну ЗП:

Номінальна ЗП - грошова сума, яку отримує робітник за продаж капіталістові

роб-ї сили. Її розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень

робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної ЗП

неможливо обчислити реальну ЗП. Реальна ЗП - кількість споживчих вартостей

(товарів і послуг), які робітник може придбати за свій грошовий заробіток.

Рівень реальної ЗП залежить від номінальної ЗП, рівня цін на предмети

споживання та послуги; податків, які сплачують робітники до бюджетів

держави та фондів соц-го страхування.

24. Сутність і види економічного відтворення: просте і розширене

відтворення. Процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт,

а в постійному повторенні та відновленні, називається суспільним

відтворенням.

Відтворення завжди має суспільний характер, виступає у певних суспільних

формах. Через це в кожній економічній системі поряд з відтворенням

предметів споживання та засобів виробництва здійснюється також відьворення

певних економічних виробничих відносин між людьми.

Просте відтворення - це відновлення виробництва в незмінних масштабах щодо

кількості та якості виготовленого продукту.

Розширене відтворення - це відновлення виробництва в кожному наступному

циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості виготовленого

продукту.

25. Економічна система монополістичного капіталізму Система - органічно

ціле утворення, що складається з ряду створюючих його частин, закономірно

та прочно пов\'язаних між собою причинно-наслідковими зв\'язками та

залежностями.

Економічна система - сукупність всіх видів ек-ної діяльності у процесі їх

взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання

товарів і послуг, а т. на регулювання такої діяльності відповідно до мети

сусп-ва.

Особливою рисою цієї економічної системи є: приватна власність на

інвестиційні ресурси; риноквий механізм регулювання макроекономічної

діяльності, заснований на вільній конкуренції; наявність великої кількості

самостійно діючим покупців та продавців кожного продукту та товару

Важливою тут є особиста свобода всіх учасників економічної діяльності.

Вирішальною умовою економічного прогресу стала свобода підприємницької

діяльності тих, хто мав капітал. Було досягнуто нового рівня розвитку

“людського фактору”, головної виробничої сили суспільства.

Фундаментальні завдання економічного розвитку вирішувались через ціни та

ринок. Коливання цін, їх більш низький або більш високий рівень слугують

індикаторами суспільних потреб.

Підприємці прагнуть отримати все більший доход, економно використовувати

природні, трудові та інвестиційні ресурси та максимально широко

реалізовувати такий курс, як свої творчі та організаційні здібності у

вибраній ними сфері діяльності.

26. Перехідна економіка. Перехідна і змішана економіка. Загальні риси

перехідної і змішаної економіки. Багато країни відносяться до змішаної

економіки. Вона характеризується різноманітністю форм власності та

господарювання, якісними зрушеннями у відносинах приватної власності,

конкурентному механізмі, значною економічною роллю держави, прогнозуванням

соціально-економічних процесів тощо. Криза адміністративно-командної

економіки спричинила невідкладне завдання створення нового господарчого

механізму, що забезпечує ефективність використання усіх

природно-господарських ресурсів, зміцнення НТП, відродження господарської

ініціативи і заповзятливості. Такий механізм припускає строгу і чітку

персоніфікацію виробничо-господарських ресурсів, основна маса об\'єктів

державної власності повинна бути приватизована. На цій основі повинна бути

створена ринкова економіка.

Перехідними ми називаємо такі економіки, які перебувають у процесі

великомасштабних змін, що ведуть до іншої, стабільної економіки. Перехід

має визначену кінцеву мету - ринокву економіку та парламентську

демократію.

Криза адміністративно-командної економіки спричинила невідкладне завдання

створення нового господарчого механізму, що забезпечує ефективність

використання усіх природно-господарських ресурсів, зміцнення НТП,

відродження господарської ініціативи і заповзятливості. Такий механізм

припускає строгу і чітку персоніфікацію виробничо-господарських ресурсів,

основна маса об\'єктів державної власності повинна бути приватизована. На

цій основі повинна бути створена ринкова економіка.

Перехідними ми називаємо такі економіки, які перебувають у процесі

великомасштабних змін, що ведуть до іншої, стабільної економіки. Перехід

має визначену кінцеву мету - ринокву економіку та парламентську

демократію.

27. Особливості сучасної перехідної економіки України. Основні риси нової

економічної системи

Для України на сучасному етапі характерний стан перехідної економіки.

Трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, із гострими

соціально-економічними потрясіннями, кризовими явищами. Структура

економіки України на сучасному етапі значною мірою орієнтована на низькі

потреби. Суттєво впливає на потреби глибока економічна криза. Головний

інтерес суспільства полягає в здійсненні ринкових реформ, що є передумовою

подальшого економічного й соціального прогресу суспільства. Функціонування

й дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливою і

необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки України.

Розвиток цієї інфраструктури вимагає відповідного законодавства, юридичних

гарантій, дійового механізму й матеріально-фінансового забезпечення, що ще

не достатньо розвинуто в нашій країні. Але процес іде. Характерними рисами

аграрного сектора є такі: взаємопов”язаний АПК як ціле тільки формується,

переважну частку АПК створює с/г. економічна реформа передбачає формування

багатоукладної економіки шляхом розвитку різних форм власності та

організації господарювання, утворення повноцінних суб”єктів ринкових

відносин. Першочерговою є потреба вироблення власної загальнодержавної

економічної політики. В Україні здійснюється інтенсивна робота державних і

виконавчих органів та наукових закладів щодо визначення сутності, засад і

основних напрямів самостійної соціально-економічної політики, спрямованої

на ринкові перетворення. Проходить процес здійснення радикальних

економічних реформ. Виробляється виважена стратегія здійснення соціально

орієнтованої трансформації ринкової економіки, розробляються механізми

проведення ринкових реформ, робиться все для економічної стабілізації

країни.

28. Сутність і ознаки змішаної економічної системи Змішана ек-ка - модель

соц.-ек-го розвитку, що передбачає оптимальне поєднання приватної і держ-ї

форм власності, плану і ринку, проведення інституційно-соц-х реформ та

нац-го ек-го планування з метою подудови прогресивного ладу.

Багато країни відносяться до змішаної економіки. Вона характеризується

різноманітністю форм власності та господарювання, якісними зрушеннями у

відносинах приватної власності, конкурентному механізмі, значною

економічною роллю держави, прогнозуванням соціально-економічних процесів

тощо. Криза адміністративно-командної економіки спричинила невідкладне

завдання створення нового господарчого механізму, що забезпечує

ефективність використання усіх природно-господарських ресурсів, зміцнення

НТП, відродження господарської ініціативи і заповзятливості. Такий

механізм припускає строгу і чітку персоніфікацію виробничо-господарських

ресурсів, основна маса об\'єктів державної власності повинна бути

приватизована. На цій основі повинна бути створена ринкова економіка.

29. Основні риси відкритої економіки. Формування відкритої економіки

України

Найважливішим кількісним показником замкненості чи відкритості національно

ек-ки є передусім частка країн у світовому виробництві, з одного боку, і

світовому товарному експорті - з іншого. Відкрита ек-ка - ек-ка країни,

яка виходячи з нац-х інтересів, відкриває свої кордони для ввезення

капіталу, імпорту товарів і послуг з інших країн, а з посиленням

конкурентноздатності власної продукції вільно експортує свої товари і

послуги, здійснює вивезення капіталу і міграцію робочої сили. У межах

взаємодії між переростанням світовими інтеграційними процесами меж

державних суверенітетів і зростанням відкритості нац-х економік, діє суто

ек-на закономірність. Вона полягає у тому, що ступінь відкритості ек-ки

перебуває у прямо пропорційній залежності від рівня розвитку продуктивних

сил і ек-го потенціалу країни. При обчисленні ступеня відкритості ек-ки

слід враховувати не лише експортну квоту матеріального продукту або ВНП

тощо, а й структуру самого експорту, зокрема співвідношення частки

сировини та машин і устаткування. Для досягнення відкритості ек-ки

необхідно здійснити комплекс тактичних і стратегічних заходів. Щодо

стратегічних цілей, слід домогтися наступної переорієнтації ек-ки Укр. на

ринки країн далекого зарубіжжя. Це передбачає інтенсивну структурну

перебудову ек-ки, активне стимулювання зовнішньоек-ї діяльності

підприємств, створення спільних підприємств тощо. Для досягнення тактичних

цілей слід розробити заходи щодо сприяння експорту, створення сприятливих

фінансових умов для укр.експортерів через скасування податків на експорт,

запровадження ефективного митного контролю, формування ефективної

банківської системи тощо.

30. Міжнародні економічні відносини та їх форми. Світове господарство -

сукупність національних господарств та ек-них взаємозв\'язків між ними, або

сукупність ек-них відносин, які функціонують на нац-му та міжнародному

рівнях. Основою розвитку світового господарства був світовий ринок -

сукупність нац-х ринків окремих країн у їх взаємодії, пов\'язаними

міжнародними ек-ми відносинами. Міжнародні ек-ні відносини (МЕВ) - система

техніко-ек-них, організаційно-ек-них і виробничих відносин (або ек-ї

власності) між ек-ними суб\'єктами різних країн.

Основні форми МЕВ - міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталів,

міжнародна трудова міграція та міжнародна ек-на інтеграція. Крім них

виділяють міжнародну спеціалізацію вир-ва та науково-технічних робіт,

валютно-фінансові зв\'язки й відносини між країнами та ін.

З-поміж основних форм МЕВ вирішальна роль на сучасному етапі належить

міжнародній торгівлі - торгівля між країнами, яка складається із ввезення

(імпорту) та вивезення (експорту) товарів і послуг. Збільшення обсягів

зовнішньоторговельного обороту, розширення його номенклатури за рахунок

готових виробів і послуг сприяє економії матеріальних, фінансових та ін.

ресурсів, позитивно впливає на поліпшення якості товарів і послуг, на

розширення номенклатури споживчих благ, формуватиме новий фактор ек-го

зростання. Міжнародний поділ праці - якісно вищий етап суспільного поділу

праці - раціональна форма використання СПП у рамках народного

господарства. Це спеціалізація кожної країни на випуску певних виробів із

метою задоволення як своїх потреб, так і потреб країн-партнерів. МПП

буває: загальний - це поділ праці між країнами світового співтовариства по

найбільшим сферам суспільного виробництва; окремий - поділ праці між

країнами всередині однієї сфери суспільного виробництва або галузі

економіки; одиничний - поділ праці між суб”єктами в рамках однієї

обособленої господарської одиниці.

Світові ек-ні зв\'язки Україні потрібні для стабільного і швидкого розвитку

продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населенн29.

Основні риси відкритої економіки. Формування відкритої економіки України

Найважливішим кількісним показником замкненості чи відкритості національно

ек-ки є передусім частка країн у світовому виробництві, з одного боку, і

світовому товарному експорті - з іншого. Відкрита ек-ка - ек-ка країни,

яка виходячи з нац-х інтересів, відкриває свої кордони для ввезення

капіталу, імпорту товарів і послуг з інших країн, а з посиленням

конкурентноздатності власної продукції вільно експортує свої товари і

послуги, здійснює вивезення капіталу і міграцію робочої сили. У межах

взаємодії між переростанням світовими інтеграційними процесами меж

державних суверенітетів і зростанням відкритості нац-х економік, діє суто

ек-на закономірність. Вона полягає у тому, що ступінь відкритості ек-ки

перебуває у прямо пропорційній залежності від рівня розвитку продуктивних

сил і ек-го потенціалу країни. При обчисленні ступеня відкритості ек-ки

слід враховувати не лише експортну квоту матеріального продукту або ВНП

тощо, а й структуру самого експорту, зокрема співвідношення частки

сировини та машин і устаткування. Для досягнення відкритості ек-ки

необхідно здійснити комплекс тактичних і стратегічних заходів. Щодо

стратегічних цілей, слід домогтися наступної переорієнтації ек-ки Укр. на

ринки країн далекого зарубіжжя. Це передбачає інтенсивну структурну

перебудову ек-ки, активне стимулювання зовнішньоек-ї діяльності

підприємств, створення спільних підприємств тощо. Для досягнення тактичних

цілей слід розробити заходи щодо сприяння експорту, створення сприятливих

фінансових умов для укр.експортерів через скасування податків на експорт,

запровадження ефективного митного контролю, формування ефективної

банківської системи тощо.

29. Основні риси відкритої економіки. Формування відкритої економіки

України

Найважливішим кількісним показником замкненості чи відкритості національно

ек-ки є передусім частка країн у світовому виробництві, з одного боку, і

світовому товарному експорті - з іншого. Відкрита ек-ка - ек-ка країни,

яка виходячи з нац-х інтересів, відкриває свої кордони для ввезення

капіталу, імпорту товарів і послуг з інших країн, а з посиленням

конкурентноздатності власної продукції вільно експортує свої товари і

послуги, здійснює вивезення капіталу і міграцію робочої сили. У межах

взаємодії між переростанням світовими інтеграційними процесами меж

державних суверенітетів і зростанням відкритості нац-х економік, діє суто

ек-на закономірність. Вона полягає у тому, що ступінь відкритості ек-ки

перебуває у прямо пропорційній залежності від рівня розвитку продуктивних

сил і ек-го потенціалу країни. При обчисленні ступеня відкритості ек-ки

слід враховувати не лише експортну квоту матеріального продукту або ВНП

тощо, а й структуру самого експорту, зокрема співвідношення частки

сировини та машин і устаткування. Для досягнення відкритості ек-ки

необхідно здійснити комплекс тактичних і стратегічних заходів. Щодо

стратегічних цілей, слід домогтися наступної переорієнтації ек-ки Укр. на

ринки країн далекого зарубіжжя. Це передбачає інтенсивну структурну

перебудову ек-ки, активне стимулювання зовнішньоек-ї діяльності

підприємств, створення спільних підприємств тощо. Для досягнення тактичних

цілей слід розробити заходи щодо сприяння експорту, створення сприятливих

фінансових умов для укр.експортерів через скасування податків на експорт,

запровадження ефективного митного контролю, формування ефективної

банківської системи тощо.

я

Страницы: 1, 2, 3