ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

виготовляють відокремлені виробники а для задоволення сусп-х потреб

необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами на ринку.

Основні риси тов-го вир-ва:

* сусп-й поділ праці;

* приватна власність на засоби вир-ва;

* повна соц.-ек-на відокремленість виробників;

* ек-ні зв\'язки між відокремленими тов.виробниками через обмін;

* стихійний і анархічний х-тер розвитку.

Розрізняють просте (базується на власній праці) і капіталістичне (на

експлуатації чужої праці) тов-не вир-во.

Еволюція тов-го вир-ва:

1 етап - сусп-й поділ праці і обмін товарами; 2 ремесло відокремилось від

с.г.

3 виникнення металевих грошей; 4 20ст. відокремлення нематеріального

вир-ва від матеріального.

11. Власність як економічна категорія, її суть, види та форми. Власність -

виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів вир-ва,

робочої сили, предметів споживання, послуг, об\'єктів інтелектуальної

власності у свіх сферах суспільної власності. Оскільки вир-чі відносини

менш активні порівняно з продуктивними силами, то вони у межах сусп-го

способу вир-ва прагнуть пристосуватися до рівня і х-ру їх розвитку. Це

виявляється у еволюції форм власності. Так на зміну індивідуальній прийшла

акціонерна, державна та ін. форми власності.

Еволюція відносин власності:

* Первісні форми власності - азіатська (східна), антична,

германо-слов`янська общини. Рабовласницька і феодальна власність -

основні засоби і предмети праці належали рабовласникам і феодалам.

* Капіталістична власність - х-рне відчудження вир-ків від матеріальних

умов праці; вир-к є незалежною, юр-ю особою; реалізація системи

власності базується на присвоєнні, опосередкованим купівлею-продажем

роб-ї сили; ек-ною формою привласнення може виступити додатковий

продукт (ек-на рента), створений працею найманих виробників; чільне

місце в системі власності посідає власність на промислові товари і

послуги.

* Трансформація приватної власності в суспільну (акціонерні товариства)

Об\'єкти (матеріально-речовий зміст) - присвоювані, такі що знаходяться в

розпорядженні людей речі: фактори виробництва життєвих благ. Суб\'єкти або

носії відносин власності - це люди, їх різні об\'єднання та асоціації, які

присвоюють, володіють та розпоряджаються об\'єктами власності.

Відносини власності - сукупність відносин між людьми з приводу

приналежності речей та інших об\'єктів власності. Відносини власності

беруть свій початок у виробництві. Виробництво - не лише процес створення

життєвих благ, це також процес їх присвоєння людьми, у відповідності з їх

участю у виробництві.

По об\'єктам власності розрізняють: 1) власність на фактори виробництва, в

тому числі на засоби виробництва, робочу силу; 2) власність на предмети

споживання; 3) інтелектуальну власність.

По суб\'єктам розрізняються такі її соціальні форми: 1) індивідуальна; 2)

колективна; 3) державна.

На основі індивідуальної, колективної, державної власностей шляхом

об\'єднання майна виникають и функціонують різні змішані форми власності, в

тому числі за участю іноземних громадян та юридичних осіб.

Об\'єкти інтелектуальної власності: вироби мистецтва, науки, літератури,

науково-технічні розробки, відкриття, раціоналізаторські пропозиції, а

також фірмові знаки.

Індивідуальна власність громадян складає економічну основу їх особистої

незалежності, прав и свобод людини.

Структура індивідуальної власності: 1) особиста власність, що носить

споживчий характер; 2) індивідуально-трудовая приватна власність.

Колективна власність. Суб\'єкти: колективні підприємства, кооперативи,

акціонерні товариства та інші господарські об\'єднання, що мають статус

юридичної особи. Вона виникає на основі або шляхом добровільного

об\'єднання грошових коштів, майна громадян та інших юридичних осіб з метою

створення кооперативів, акіионерних товариств.

12. Товарна форма організації суспільного виробництва: її суть та форми.

Товарне вир-во - така орг-ція сусп-го господарства, коли окремі продукти

виготовляють відокремлені виробники а для задоволення сусп-х потреб

необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами на ринку.

Основні риси тов-го вир-ва:

* сусп-й поділ праці;

* приватна власність на засоби вир-ва;

* повна соц.-ек-на відокремленість виробників;

* ек-ні зв\'язки між відокремленими тов.виробниками через обмін;

* стихійний і анархічний х-тер розвитку.

Розрізняють просте (базується на власній праці) і капіталістичне (на

експлуатації чужої праці) тов-не вир-во.

Еволюція тов-го вир-ва:

1 етап - сусп-й поділ праці і обмін товарами; 2 ремесло відокремилось від

с.г.

3 виникнення металевих грошей; 4 20ст. відокремлення нематеріального

вир-ва від матеріального.

Природа не надає людям готових до споживання життєвих благ - їх потрібно

виробляти. Виробництво виступає як видозміна та пристосування предметів та

сил природи до задоволення людських потреб. Тобто виступає як товарне

виробництво. Організація виробництва - сукупність виробничих структур

суспільства, різних галузей народного господарства, а також способів,

прийомів, форм їх взємодії, механізму їх виробничо-господарських зв\'язків.

13. Товар та його властивості. Рух товару. Товар - продукт праці, що

завдяки своїм корисним властивостям задовольняє потреби людей і вироблений

для обміну на основі сусп-но необхідних витрат. Розвиток двоїстої природи

праці виявляється у русі основної суперечності тов-го вир-ва - антагонізм

між приватною і сусп-ю працею, витраченою приватним власником на

приватному підприємстві, особистою справою тов.виробника. водночас в

умовах сусп-го поділу праці тов.виробники виготовляють продукти для ін.

осіб, що надає їх праці прихованого х-ру. Тому для визначення сусп-ї

значущості вкладеної у товар праці, необхідна купівля-продаж цього товару

на ринку. Сусп-й х-тер такої праці виявляється лише в обміні. З погляду

відносин безпосереднього вир-ва сусп-й х-тер приватної праці полягає в

тому, що кожний її вид - лише один з елементів поділу й повинен мати на

меті задоволення сусп-х потреб. Так у разі невдачі при реалізації

виробленого продукту тов.виробник не в змозі зупинити ін. товари і

задовольнити свої потреби у споживанні та вир-ві. Він розорюється і

змущений продавати свою робоче силу. Ін. тов.виробник , реалізувавши вдало

свої товари, поступово збагачується. Відповідно товар володіє двома

властивостями: 1) споживчя вартість; 2) вартість.

1/ споживча вартість—це корисність речі, її здатність задовольнити

будь-які людсбкі потреби. Якістю товару є суспільно-споживча вартість - це

також споживча вартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсного

споживання,а для обміну на ринку, 2-вона створена в кількості та структурі

суспільної потреби; 3-це споживча вартість не лише окремих речей,а всієї

маси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх

в суспільстві.

Мінова вартість товару—це кількісне співідношення, пропорція в якій даний

товар обмінений на інший товар. Кожний товар має декілька мінових

вартостей. Абстрагування від природніх якостей товарів показує, что

спільним для всіх товарів і основою є те, що всі товари-продукти, згустки

кристали людської праці. Втілена в товарах суспільна праця образує

вартість тавару.

Рух товару:

Виробництво - обмін - розподіл - обмін - споживання виробництво.

14. Вартість і ціна: взаємозв\'язок і альтернативні теорії. Закон вартості

- особливий ек-ний закон (діє у деяких сусп-х способах вир-ва), який

виражає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв\'язки між сусп-но

необхідною працею (витраченою на вир-во товару з урахуванням умов її

відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і

пропозиції.

Функції закону вартості:

* є стихійним регулятором тов-го вир-ва, але в поєднання з ін. ек-ми

законами;

* є рушійною силою стихійного розвитку продуктивних сил;

* є основою диференціації вир-ків.

За тов-ї форми вир-ва тов.виробники постійно змушені вдосконалювати

техніку, технологію, якість продукці, підвищувати продуктивність праці,

знижувати індивідуальні витрати вир-ва. Водночас постійне коливання цін,

зміни в ринковій кон\'юнктурі приводять до розорення і витіснення з ринку

маси дрібних вир-ків. Дія закону вартості разом з ін. факторами сприяє

формуванню ринкової ек-ки та її еволюції. Ціна - грошовий вираз

монопольної ціни вир-ва, в якій відображається дія законів вартості,

попиту та пропозиції, панування групових монополій, олігополій. Вартість -

форма функціонування суспільного характеру виробництва в умовах

суспільного поділу праці та економічне обособлення виробничо-господарських

ячеєк відносинами власності.

В умовах розвитку ринкового підприємництва та міжгалузевої конкуренції вся

товарна маса у відповідності з законом вартості продається за її вартістю,

так що сума цін всіх товарів рівна сумі їх вартості.

Ринкова ціна в умовах розвитку ринкового господарства складається вже на

основі прибавочної вартості, а на основі ціни виробництва, яка являє собою

перетворену форму вартості.

15. Субєкти ринкового господарства. Товариства,. Корпорації. Фірми.

Одноосібне володіння. Власність - виробничі відносини між людьми з

приводу привласнення засобів вир-ва, робочої сили, предметів споживання,

послуг, об\'єктів інтелектуальної власності у свіх сферах суспільної

власності. Оскільки вир-чі відносини менш активні порівняно з

продуктивними силами, то вони у межах сусп-го способу вир-ва прагнуть

пристосуватися до рівня і х-ру їх розвитку. Це виявляється у еволюції форм

власності. Так на зміну індивідуальній прийшла акціонерна, державна та ін.

форми власності.

Суб\'єктами риноквих відносин можуть бути: практично кожний індивідуум як

фізична особа, що не обмежена законом у правосуб\'єктності та дієздатності;

групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи всіх форм

власності.

Сучасний ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему

господарювання, в якій тісно взаємодіють ринокові закономірності, численні

регулюючі інститути і масова свідомість.

Ринок як полісистемне, складне утворення має надзвичайно багату структуру:

ринки - товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових

ресурсів, інформації, тіньовий тощо.

Про ринок говорять тоді, коли розглядають взаємодію попиту і пропозиції

будь-якого товару.

Товариства - об\'єднання осіб для здійснення підприємницької діяльності (з

повною і обмеженою відповідальністю), можуть виступати у формі акціонерних

компаній.

Корпорація - колективна форма підприємства, яка існує у формі акціонерних

товариств відкритого і закритого типів.

Фірма - загальна назва компанії, підприємства, комерційної установи. Якщо

фірма не має інших підприємств то поняття „підприємство” і „фірма”

збігаються. Корпорація може охоплювати кілька фірм.

16. Сутність і процес еволюції грошей. Гроші - специфічний товар, який

виконує роль загального еквівалента (всезагальної обмінності), завдяки

чому в ньому виражається вартість усіх ін. товарів і встановлюються ек-ні

відносини між суб\'єктами госп-ї діяльності. Гроші є категорією тов-го

господарства, і історія і поява пов\'язана з тов-ним обміном. На різних

етапах розвитку людського сусп-ва відбувався безпосередній обмін товару на

товар. Але у процесі обміну товари відіграють неоднакову роль. На різних

етапах історичного розвитку роль заг-го еквівалента виконували різні

товари. З часом роль загального еквівалента закріпилась за золотом. До

цього воно було звичайним товаром. Паралельно із золотом заг-ним

еквівалентом було срібло. З часом зявилися паперові гроші.

Функції грошей: - міра вартості; - засіб обігу; -засіб нагромадження; -

засіб платежу; - світові гроші.

Грошова система - форма орг-ції грошового обігу, що історично склалася в

країні й закріплена в нац-му законодавстві. До гр-ї системи належать: гр-а

одиниця, масштаб цін, види гр-х знаків, регламентація безготівкового

обігу; порядок обміну нац-ї валюти на іноземну; державне регулювання гр-го

обігу. Існують гр-ві системи двох типів: металевого гр-го обігу (гр-вий

товар виконував всі функції грошей), паперово-кредитного гр-го обігу (в

основі кредитні гроші). Металеві системи поділяють на біметалеві і

монометалеві. Біметалева гр-ва система - система якої за золотом і сріблом

законодавчо закріплена роль загального еквівалента.

17. Функції грошей: зміст і роль 1. Функція міри вартості - вартість усіх

товарів виражається у грошах, що за їх допомогою порівнюються вартості

різних товарів.це можливе тому, що і на вир-во золота, і на створення

товарів витрачається сусп-но необхідна праця. Оскільки на вир-во різних

товарів витрачається неоднакова кількість, то їх вартість в умовах

панування золотого стандарту виражається в різних кількостях золота.

Вагова кількість металу, прийнятого в країні за гр-ву одиницю - це масштаб

цін. 2. Функція засобу обігу - гроші є засобом реалізації товару,

посередником в їх обміні. У процесі обігу золоті монети поступово

зношуються і втрачають свою первинну вартість - вони були замінені на

паперові. 3. Функція засобу нагромадження - гроші вилучаються з обміну,

переривають свій обіг і перетворюються на скарб, засіб нагромадження. 4.

Функція платежу - гроші стають засобом оплати боргового зобов\'язання коли

продавець є кредитором, а покупець боржником. Засобом обігу в таких

відносинах є вексель. 5. Функція світових грошей - в обігу між різними

країнами. Спочатку її могло виконувати лише золото. У світовій торгівлі

розрахунок між країнами відбувався через зарахування боргових зобов\'язань

банками.

18 Грошовий обіг. Інфляція: зміст, причини, форми та соціально-економічні

наслідки. Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного

продукту, називається грошовим обігом. Між процесами реалізації сусп-го

продукту та гр-вим обігом існує внутрішній зв\'язок, який дістав назву

законів гр-го обігу. Який безпосередньо включає рух грошей на стадіях

розподілу, обміну та опосередковано обслуговує процес виробництва і

споживання. За характером руху грошових коштів обіг грошей поділяється на

фінанси, кредит та грошовий обіг. Форми організації грошового обігу

утворюють грошову систему. Ці форми визначає держава. Зокрема, держава

визначає грошову одиницю, масштаб цін. Види грошових знаків, характер

забезпечення грошей. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу

товарів та інші платежі, ггроші переходять від одного економічного

суб”єкта до іншого. В державах функціонують національні банки, які мають

монополію на емісію грошей, регулюють економічні процеси через механізми

обігу грошей. Стійкість національної валюти є підтвердежнням сталості

грошового обігу.

Інфляція - знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності, що

виявляється у зростанні цін. Види інф-ї:

* „повзуча” - ціни зростають у незначному обсязі (до 5% за рік);

* „галопуюча” - ціни зростають за рік на 10% і більше;

* „гіперінф-я” - ціни зростають на 1-2% щодня.

Шляхи боротьби з інф-єю:

* Нуліфікація - різновид гр-ї реформи, коли знецінені гр-ві знаки

анулюються.

* Ревалоризація - повернення попередньої купівельної сили гр-вим знакам

(з обігу вилучаються зайві гроші);

* Девальвація - зниження обмінного курсу гр-ї одиниці однієї країни до

гр-ї одиниці іншої.

19. Прибуток, його суть та норма. Основні теорії прибутку. За реалізовану

продукцію підприємство отримує відповідну суму грошей - валову виручку.

Одна її частина спрямовується на заміщення зношених засобів вир-ва, що

разом становить собівартість продукції. Різниця між собівартістю і валовою

виручкою - це і є прибуток. Прибуток - перетворена форма додаткового

прибуткуй додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками

засобів вир-ва і найманими працівниками з приводу його створення і

привласнення. Термін „перетворена форма” означає, що прибуток справжнє

джерело свого виникнення і створює враження, що участь у його появі брали

не лише працівники, а й засоби вир-ва. саме так стверджують західні ек-сти

починаючи з теорії 3-х факторів вир-ва. Водночас у теорії А.Сміта прибуток

розглядається як результат праці робітника, з одного боку, і

функціонування капіталу з іншого. Д.Рікардо вважав, що величина прибутку

залежить від заробітної платні: прибуток зростає, якщо вона знижується.

За К.Марксом, прибуток - це перетворена форма додаткової вартості.

Працівниками на сучасних капіталістичних підприємствах є не лише наймані

працівники, а й власники, які управляють цими підприємствами. Категорія

„прибуток” має історичний х-тер, який полягає в тому, що вона з\'явилася за

капіталізму, на нижчій стадії розвитку капіталізму типовим був середній

прибуток, на вищій монопольно високий прибуток.

20. Ринкові відносини, їх суб\'єкти та об\'єкти. Ринкова

інфраструктура.Ринок - певна сукупність ек-них відносин між домашніми

господарствами, різними типами фірм та організацій і державою (у тому

числі національними органами), з приводу купівлі товарів та послугу у

сфері обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до законів

тов-го вир-ва і гр-го обігу.

Інфраструктура ринку - діяльність господарюючих суб\'єктів, діяльність яких

спрямована на забезпечення безпосереднього функціонування ринкового

механізму.

Суб\'єкти ринкової інфраструктури:

Страницы: 1, 2, 3