МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

    ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

    1.Економічна теорія в системі економічних наук та її функції Ек. теорія -

    наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, які виникають з приводу

    виробництва і привласнення товарів і послуг у всіх сферах суп.

    відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу

    народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на

    процес ек-ки. Ек-ка це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду

    відносин між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають

    альтернативне використан. Політична ек-я - наука, яка вивчає виробничі

    відносини між людьми в процесі вир-ва, обміну, розподілу і споживан.

    різноманітних товарів і послуг. Ек-на наука у первісному значенні - це

    наука про домашнє господарство або управління ним (за визначенням

    Ксенофонта). Пізніше Аристотель розділив науку про багатство на ек-ку

    (вир-во благ для задоволення потреб людей) і хремастику (діяльність

    спрямована на накопичення багатства). У той час рабовласницькі господарсва

    були замкненими ек-ми одиницями (виробничі продукти споживалися всередині

    господарства) - до 5ст. н.е. Феодальні господарства також були переважно

    замкненими. У 14-15 ст почався розпад феодального ладу. Феодали замість

    оброку запроваджують грош. еррррррррррhhhhhhhhhренту, що змушує селян

    продавати частину виробленої продукції на ринку. У 1615р. франц. вчений А.

    Монкретьєн запроваджує термін „політ. ек-я”. Запровадження цього терміна у

    той період означало намагання зосередити увагу на держ. ек-ній політиці,

    мистецтві держ-го управління ек-ю. В цьому полягає одна з відмінностей

    політ-ї ек-ї від ек-ї теорії. У 1890р., після виходу праці А. Маршала

    „Економікс”, термін „політ-а ек-я” почав витісняти термін „економікс”. Але

    ці поняття часто ототожнюють.

    1. Амер. ек-міст Г. Самуельсон(„Економікс”) наголошує пройшла богато

    етапів розвитку. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична - всебічне

    обґрунтування неохідності та шляхів удосконалення прогресивних форм

    власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,

    сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,

    обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них

    суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації

    щодо підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання

    життєвого рівня населення. 2. Пізнавальна - розкриття сутності ек-них

    законів та категорій і форм їх вияву, властиві їм внутрішні

    суперечності, механізм їх дії. 3.Світоглядна - покликана формувати

    новий тип ек-ного мислення , а отже сучасний світогляд людини. Цінні

    ек-ні теорії, які відповідають вимогам часу, відіграють велику роль й

    соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

    2. Загальні методи та функції наукового пізнання та їх використання Метод

    ек-ної теорії - шлях пізнання системи ек-них відносин у їх взаємодії з

    розвитком продуктивних сил, мисленного відтворення у теорії діалектики, у

    системі ек-них законів та категорій цієї взаємодії. Діалектичний метод -

    гносеологічне і логічне відображення всієї діалектики.

    Метод абстракції - м. який передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих

    сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних

    зв\'язків, дійсної тенденції руху (результатом є обґрунтування ек-них

    категорій, відображає у формі думки зміст. Закладений у речах). Конкретне

    - цілісний об\'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис.

    Метод сходження від абстрактного до конкретного - перехід від загальних і

    збіднених за змістом понять до розчленованих і багатих за змістом. Аналіз

    - розчленування предмета (явища чи події) на складові частини, окремі

    сторони.

    Синтез - поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з

    урахуванням взаємозв\'язків між ними. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична

    - всебічне обґрунтування необхідності та шляхів удосконалення прогресивних

    форм власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,

    сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,

    обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них

    суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації щодо

    підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання життєвого рівня

    населення. 2.Пізнавальна - розкриття сутності ек-них законів та категорій

    і форм їх вияву, властиві їм внутрішні суперечності, механізм їх дії.

    3Світоглядна - покликана формувати новий тип ек-ного мислення , а отже

    сучасний світогляд людини. Цінні ек-ні теорії, які відповідають вимогам

    часу, відіграють велику роль й соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

    3. Виробничі ресурси суспільства та їх обмеженість. Сусп-не виробництво

    являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили (праці),

    засобів виробництва і землі. Виробничий потенціал сусп-ва являє собою

    сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів вир-ва, з урахуванням їх

    обсягу, структури, технічного рівня та якості. Він х-зує макс-но можливий

    обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили,

    під підприємницького ресурсу, капіталу і землі. Особливе місце у вироб-му

    потенціалі сусп-ва посідають природні ресурси. Обмеженість ресурсів.

    Ек-сти досліджують способи за доп. яких продукти виробляються і

    споживаються бо люди хочуть споживати значно більше, ніж ек-ка може

    виробити. Однак блага обмежені, тоді як потреби здаються обмеженими.

    Фундаментальним принципом політ. ек-ї є закон обмеженості ресурсів - блага

    є обмеженими бо немає достатньо ресурсів аби виробляти всі блага, що їх

    люди потребують для споживання. Засоби праці - речі, за допомогою яких

    людина діє на предмети праці. Предмети праці - матеріали, які підлягають

    обробці.

    4. Економічні інтереси і потреби: діалектика взаємозв\'язку. Ек-на потреба

    - ставлення людей до ек-них умов їх життєдіяльності, які дають їм

    задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того щоб

    мати і володіти такими умовами. Класифікація потреб: За суб\'єктами: -

    індивідуальні, колективні, сусп-ні; - домогосподарств, підприємств,

    держави; - сусп.-ек-них класів, соц-х груп.

    За об\'єктами: - породжені існуванням людини як біологічної істоти; -

    матеріальн і духовні; - першочергові і не першочергові. Ек-ний інтерес -

    це реальний, зумовлений ек-ними відносинами та принципом ек-ної вигоди

    мотив і стимул соц. дій людей, щодо задоволення потреб.

    Ієрархія потреб за А. Маслоу:

    1. У самовираженні (саморозвиток,самореалізація);

    2. У повазі (самоповага, визнання , статус);

    3. Соціальні потреби (потреби соц-го контакту, любов, почуття духовної

    близкості);

    4. Потреби в безпеці і захисті (надійність доходів, робочого місця,

    забезпечення старості, захисті у разі непрацездатності, чисте повітря

    продукти);

    5. Фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло).

    Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес

    виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (

    максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння

    певним товаром). Отже, економічні інтереси - це усвідомлення потреби

    існування різних суб\'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у

    відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реалізації їх.

    Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше,

    економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях,

    спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх

    відбивають причину і форму прояву економічних інтересів. По-друге,

    економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку

    задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків, бути

    інтересом суб\'єкта зниження рівня задоволення потреб. Потреби-інтереси не

    тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою “цеглиною” в

    структурі соціально-економічних відносин.

    5. Економічна система: сутність і структурні елементи Система - органічно

    ціле утворення, що складається з ряду створюючих його частин,

    закономірно та прочно пов\'язаних між собою причинно-наслідковими

    зв\'язками та залежностями. Економічна система - сукупність всіх видів

    ек-ної діяльності у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво,

    обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а т. на регулювання

    такої діяльності відповідно до мети сусп-ва. Основні елементи:

    -продуктивні сили; - орг-но-ек-ні відносини; - виробничі відносини; -

    господарський механізм (регулювання ек-ної діяльності здійснюється за

    його допомогою). Предметом вивчення ек-ної теорії є всі елементи

    ек-ної системи, а політ. ек-я повинна вивчати виробничі відносини у їх

    взаємодії з розвитком продуктивних сил, відповідні ек-ні закони. ЕС

    може грунтуватися на заг-й теорії системи і застосуванні відпов-х

    принципів госп-х процесів. Виокремлюються поняття госп-ї орг-ії або

    госп-го порядку відповідно до ек-ї системи. Під економічною системою

    розуміється реальна національна економіка, тобто економіка окремої

    країни з її внутрішньогалузевою стуктурою, фірмами, підприєм,

    сімейними гсподарствами. Виробничі сили та техніко-економічні

    відносини утворюють технологічний спосіб виробництва. А технологічний

    спосіб виробництва разом з соціально-економічними відносинами утворює

    соціальний або суспільний спосіб виробництва. Господарчий механізм -

    сукупність техніко-економічних, соціально-економічних відносин,

    юридичних відносин в галузі господарства та громадянського права та

    економічної політики.

    6. Ринкова і адміністративно-командна економіка. Змішана і перехідна

    економічна система. Ринкове господарство є середовищем в рамках і за

    допомогою якого відтворюються і панують відносини і зв`язки товарного

    вир-ва. Концепції ринкового госп-ва включають право суб`єкта розробляти і

    здійснювати задуми за рах. управління ек-ми інтересами.

    Ознаки ринкової ек-ки:

    * багатоукладінсть ек-ки, в тому числі й приватний сектор, нормальне

    функціонування приватної власності;

    * ек-на відособленість, повна ек-на самостійність та ек-на

    відповідальність товаровиробників;

    * панування ек-но справедливих взаємозв`язків і відносин між госп-ми

    суб`єктами;

    * реальна дієздатність тов.-грошового іструментарію і грошей;

    * розвинутість ринкової інфраструктури.

    Командно-адміністративна система функціонує на основі заг-ного

    одержавлення ек-ки та централізованого планування усього соц.-ек-го життя.

    Обмін між відомствами здійсн. через розпорядження, а особи, відповідальні

    за прийняття рішень у центрі, примушують кожну галузь або держ. підпр-во

    функціонувати як складову частину єдиного цілого. Оптове утримання роб.

    сили, яке забезпечеє необх. її запаси для задоволення єдиної мети - вир-ва

    запланованої кількості прод-ї , незалежно від використаних ресурсів. Панує

    диктат виробника - споживачі вимушені купувати несучасну, неякісну

    продукцію.

    Перехідна ек-ка - процес якісних змін в основах того чи іншого сусп-ва,

    спрямований на перехід до нового сой.-ек-ного ладу. Основні ознаки:

    * особливий х-тер неврівноваженості перехідної ек-ки;

    * альтернативний х-тер (перехід до якісно нового стану);

    * особливий х-тер суперечностей у перехідній ек-ці;

    * наявність особливих перехідних форм (проміжний стан);

    * історичність перехідної ек-ки.

    Змішана ек-ка - модель соц.-ек-го розвитку, що передбачає оптимальне

    поєднання приватної і держ-ї форм власності, плану і ринку, проведення

    інституційно-соц-х реформ та нац-го ек-го планування з метою подудови

    прогресивного ладу.

    7.Продуктивні сили як матеріальна основа виробництва та їх складові

    елементи. Продуктивні сили - система факторів вир-ва, яка забезпечує

    перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей, створює

    матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності сусп-ї

    праці.

    Виробництво - взаємодія факторів: робочої сили (праці), засобів вир-ва і

    землі. Робоча сила - сукупність фізіологічних і розумових здібностей

    людини, її здатність до праці. Праця - інтелектуальна чи фіз-на

    діяльність, спрямована на виготовлення благ і надання послуг. Засоби

    вир-ва - створені у процесі вир-ва всі види засобів праці. Засоби праці -

    речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Предмети праці -

    матеріали, які підлягають обробці. Природні ресурси - дар природи для

    вир-чих процесів. Суспільний поділ праці в еволюційному розвитку

    економічних систем відіграє вирішальну роль. Він визначає не лише

    структуру та організаційну побудову продуктивних сил, комбінацію факторів

    виробництва, а й базові відносини, що виникають між суб\'єктами

    господарювання. Це складне багатоаспектне економічне явище, яке

    виявляється у співіснуванні різних видів конкретної праці та

    характеризується певною структурою суспільної організації виробництва.

    Суспільний поділ праці виступає як процес. Його характер і результати

    зумовлені двома тенденціями. Перша відбивається у відокремленні нових сфер

    виробництва та господарських функціях виробників, змісті процесу праці, а

    також у суспільних потребах. Друга характеризується усуспільненням

    виробництва, формуванням складнішої системи господарських зв\'язків і

    відповідної комбінації суспільного виробничого процесу, а отже, пов\'язана

    із розвитком економічних відносин. Суспільний поділ праці - це форма

    існування виробничих сил; підсистема економічних відносин суспільного

    виробництва; форма організації взаємодії виробничих сил і економічних

    відносин; спосіб функціонування економічних виробничих відносин.

    Продуктивні сили - це єдність матеріально-речового та особистого факторів

    виробництва. Головну роль ут відіграє особистий фактор - людина, яка

    створює засоби виробництва, приводить їх у дію. Людини - головна

    продуктивна сила суспільства.

    8. Економічні вдносини: суть та їх класифікація. Ек-ні відносини -

    відносини і зв\'язки між людьми, що виникають у процесі сусп-го вир-ва,

    обміну, розподілу і споживання вир-чих ресурсів. Вир-во - людська

    діяльність, спрямована на створення матеріальних благ.

    Праця - інтелектуальна чи фіз-на діяльність, спрямована на виготовлення

    благ і надання послуг. Засоби вир-ва - створені у процесі вир-ва всі види

    засобів праці. Засоби праці - речі, за допомогою яких людина діє на

    предмети праці. Предмети праці - матеріали, які підлягають обробці.

    Природні ресурси - дар природи для вир-чих процесів.

    Обмін - ек-ний процес, що опосередковує вир-во і споживаня.

    Розподіл - ек-ний процес, що пов\'язує вир-во і споживання і встановлює

    частки вир-го продукту щодо його наступного використання.

    Соціально-економічні відносини мають складну і багатогранну структуру, що

    грунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб

    поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між

    людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів

    виробничого процесу. Соціально-економічні відносини є цілісною, структурно

    субординованою системою, що постійно розвивається від простого до

    складного. Основою цього процесу є розвиток продуктивних сил суспільства,

    їхньої матеріально-речової та економічної структури.

    9. Економічна теорія і економічна політика: діалектика взаємозв`язку. Ек.

    теорія - наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, які виникають з

    приводу виробництва і привласнення товарів і послуг у всіх сферах суп.

    відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу

    народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на

    процес ек-ки. Ек-ка це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду

    відносин між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають

    альтернативне використання.

    Осн. функції ек-ї теорії:

    1.Практична - всебічне обґрунтування необхідності та шляхів удосконалення

    прогресивних форм власності, що найбільш відповідають інтересам людини,

    колективу, сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,

    обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них

    суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації щодо

    підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання життєвого рівня

    населення. 2.Пізнавальна - розкриття сутності ек-них законів та категорій

    і форм їх вияву, властиві їм внутрішні суперечності, механізм їх дії.

    3.Світоглядна - покликана формувати новий тип ек-ного мислення , а отже

    сучасний світогляд людини. Цінні ек-ні теорії, які відповідають вимогам

    часу, відіграють велику роль й соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

    10. Форми організації суспільного виробництва. Натуральне вир-во - вир-во

    за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб

    вир-ва, для споживання всередині господарства, що їх виробило.. зародилося

    в первіснообщинному ладі, існував замкнений кругообіг продукту, який

    переважно не виходив за межі. Суспільний поділ праці був розвинутий

    слабко, форма відповідала рівню розвитку прод-х сил і типу вир-чих

    ресурсів.

    Матеріальною основою виникнення тов-х відносин є сусп-й поділ праці

    (спеціалізація вир-ва на виготовленні окремих видів продуктів або на

    певній вир-чій діяльності). На основі сусп-го поділу праці виникають

    відносини у сфері обміну продуктами праці. Як наслідок ремесло

    відокремилися від землеробства.

    Товарне вир-во - така орг-ція сусп-го господарства, коли окремі продукти

    Страницы: 1, 2, 3


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.