Учебное пособие: Правила виконання навчальної документації. Вимоги до кваліфікаційної роботи магістра

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назви організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

6.5.6 Особистий внесок автора

Автор кваліфікаційної роботи магістра повинен обов'язково визначити конкретний особистий внесок в результати досліджень, про які йде мова у пояснювальній записці до кваліфікаційної роботи магістра.

6.5.7 Апробація результатів кваліфікаційної роботи магістра

Вказується, на яких наукових конференціях, студентських семінарах, нарадах оприлюднено результати досліджень, що включені до кваліфікаційної роботи магістра.

6.5.8 Публікації

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати кваліфікаційної роботи магістра.

6.6 Основна частина

Основна частина кваліфікаційної роботи магістра складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

В розділах основної частини подають:

-  огляд джерел інформації за темою і вибір напрямків досліджень;

-  виклад загальної методики і основних методів досліджень;

-  експериментальну частину і методику досліджень;

-  відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

-  аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду джерел інформації не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини кваліфікаційної роботи магістра.

В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних кваліфікаційних роботах магістра розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

В наступних розділах повинні бути показані етапи розробки автором кваліфікаційної роботи магістра загальної методики досліджень; висвітлена суть методів досліджень; подані відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження. Викладення теоретичної частини роботи повинно відповідати системному підходу, тобто мати у своєму складі розробку математичної моделі системи або процесу, що досліджується; аналіз властивостей моделі та результати її дослідження; обґрунтування вибору методу оптимізації параметрів моделі; результати синтезу системи і її теоретичного або експериментального дослідження.

Експериментальна частина роботи може мати у своєму складі результати розробки обладнання, на якому виконувалися дослідження. Практичне значення роботи може супроводжуватися розрахунками і кресленнями автоматизованого обладнання і систем управління, які створено внаслідок впровадження результатів досліджень.

Серед креслень, що висвітлюють практичну складову частину кваліфікаційної роботи магістра, при розробці автоматизованого обладнання і системи управління при необхідності можуть бути такі:

—  схема функціональної структури;

—  структурна схема комплексу технічних засобів;

—  схема зовнішніх з'єднань;

—  схема автоматизації;

—  структурна схема розподілу системи;

—  креслення загального виду;

—  креслення установки технічних засобів;

—  принципова схема.

—  схема алгоритму

"Схема функціональної структури" містить:

—  елементи функціональної структури АС (підсистеми АС);

—  автоматизовані функції і (чи) задачі (комплекси задач);

—  сукупності дій (операцій), виконуваних при реалізації автоматизованих функцій тільки технічними засобами (автоматично) чи тільки людиною;

—  інформаційні зв'язки між елементами із зовнішнім середовищем з короткою вказівкою змісту повідомленні і (чи) сигналів, переданих по зв'язках, і при необхідності, зв'язку інших типів (вводу, підпорядкування і т.д.);

—  деталізовані схеми частин функціональної структури (при необхідності).

"Структурна схема комплексу технічних засобів" містить склад комплексу технічних засобів і зв'язку між цими технічними засобами, або групами технічних засобів, об'єднаними по яких-небудь логічних ознаках (наприклад, спільному виконанню окремих чи декількох функцій, однаковому призначенню і т.д.).

При виконанні схеми допускається:

—  вказувати основні характеристики технічних засобів;

—  представляти структуру КТС АС (при необхідності) декількома схемами, першої з який є укрупнена схема КТС АС у цілому.

На "Схемі зовнішніх з'єднань" указують:

—  електричні проводи і кабелі, імпульсні, командні, живильні.. продувні і дренажні трубопроводи, захисні труби, короби (із указівкою їхнього номера, типу, довжини і при необхідності, місць приєднання), що прокладаються поза щитами і кросовими шафами;

—  добірні пристрої, чуттєві елементи, регулювальні органи і т.п., що вбудовуються в технологічне устаткування і трубопроводи з указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;

—  прилади, регулятори, виконавчі механізми і т.п., установлювані поза щитів із указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;

—  щити і пульти з указівкою їхніх найменувань і позначення таблиць з'єднань, таблиць підключень;

—  пристрої захисного заземлення щитів, приладів і інших електроприймачів, виконані відповідно до діючого нормативно-технічній документації;

—  технічні характеристики кабелів, проводів, сполучних і розподільних коробів, труб, арматур і т.п., передбачених даною схемою і необхідне їхнє число;

—  таблицю застосованих у схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами.

На схемі допускається вказувати інші види технічних засобів і давати текстові пояснення.

"Схема автоматизації" містить:

—  спрощене зображення чи об'єкта його частини, для якої складена схема;

—  засобу технічного забезпечення, що беруть участь у процесі, відображеному на схемі, за винятком допоміжних пристроїв і апаратури (джерела живлення, реле, магнітні пускачі);

—  функціональні зв'язки між засобами технічного забезпечення;

—  зовнішні функціональні зв'язки засобів технічного забезпечення з іншими технічними засобами;

—  таблицю застосованих у схемі умовних позначок, непередбачених діючими стандартами.

На схемі допускають необхідні текстові пояснення.

У "Структурній схемі розподілу системи" вказують основні функціональні складові частини (структурні елементи), що визначають склад системи, підсистеми, їхні взаємозв'язки і призначення в системі, підсистемі.

"Креслення загального виду" щита (пульта) містить:

—  компонування і розташування приладів, апаратури, елементів мнемосхем і монтажних виробів, установлюваних на фронтальній площині щита, чи робочої площини пульта і на внутрішніх площинах щита, або пульта;

—  види на площині (чи їхня ділянки) щита, чи пульта в місцях введення електричних і трубних проводок з розташуванням спрощеного зображення вступних пристроїв;

—  схему розташування шаф, чи панелей у плані (у випадку багатошкального чи багатопанельного щита, чи пульта);

—  перелік щитів (пультів) приладів, апаратури, монтажних виробів і матеріалів, поміщених на кресленні.

На кресленні допускають необхідні текстові пояснення.

"Креслення установки технічних засобів" відображує рішення по установці засобів технічного забезпечення в обсязі, що відповідає вимогам ГОСТ 2.109 до монтажних креслень.

На "Принциповій схемі" (електричній, пневматичній, гідравлічній) приводять:

—  принцип дії;

—  склад, основні технічні характеристики і взаємодія засобів -технічного забезпечення АС, призначених для здійснення функцій керування, регулювання, захисту, виміру, сигналізації, живлення й ін.;

—  таблицю застосованих на схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами;

—  необхідні текстові пояснення;

—  місця установки приладів і засобів автоматизації і підключення до них електричних і трубних проводок.

На "Схемі алгоритму" приводять схему алгоритму виконання проектної процедури (операції). Схема алгоритму представляють одним з наступних способів:

—  графічний (у виді схеми);

—  табличний;

—  текстовий;

—  змішаний (графічний або табличний з текстовою частиною).

Спосіб представлення алгоритму вибирає виконавець, виходячи із сутності описуваного алгоритму і можливості формалізації його опису.

Алгоритм у вигляді схеми виконують за правилами, встановленими ГОСТ 19.002 чи ГОСТ 19.005. Алгоритм у виді таблиць виконують за правилами, установленим ГОСТ 2.105. Алгоритм у виді текстового опису виконують за правилами, установленим ГОСТ 24.301.

У висновках до кожного розділу з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. За результатами досліджень студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених у розділі задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів).

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

6.7 Охорона праці

Обсяг розділу "Охорона праці" не повинен перевищувати 5% від обсягу основної частини. Перелік питань, які висвітлюються у розділі, визначаються консультантом з цього напрямку.

6.8 Висновки

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в кваліфікаційній роботі магістра наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, навести порівняння їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, викласти рекомендації щодо їх використання, обґрунтувати потребу додаткових досліджень, якщо результати є негативними і обумовлюють необхідність шукати інші шляхи вирішення проблеми, надати пропозиції щодо напрямку подальших досліджень.

6.9 Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

6.10 Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття кваліфікаційної роботи магістра:

-  проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

-  таблиці допоміжних цифрових даних;

-  протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту (при необхідності);

-  інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання кваліфікаційної роботи магістра ;

-  ілюстрації допоміжного характеру.

7.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра подається у вигляді електронного документу у форматі Word 6.0 і подальших версій, а також у друкованій версії одного примірника на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210мм ´ 297мм) до тридцяти рядків на сторінці. При комп'ютерному наборі слід використовувати шрифт Times New Roman розміром 14 пт з міжстроковим інтервалом 1,5. Таблиці і ілюстрації у електронному варіанті дозволяється подавати у форматі окремих розділів АЗ на сторінках із розміром 297мм ´ 420мм.

Обсяг основного тексту пояснювальної записки для технічних спеціальностей (без переліку літератури і додатків) повинен становити 110-140 сторінок, (для економічних і гуманітарних спеціальностей - 120 - 150 сторінок).

Текст кваліфікаційної роботи магістра необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Текст пояснювальної записки не повинен мати помилок, описків і графічних неточностей.

Роздруковані програмні документи повинні відповідати формату А4 (210мм´297мм), їх включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки і розміщують в додатках.

Робочими мовами кваліфікаційної роботи магістра є українська і російська.

Текст основної частини кваліфікаційної роботи магістра поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами у середині сторінки симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати одному вільному інтервалу розміром 1,5 пт.

Кожний розділ пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу пояснювальної записки, визначеного цим стандартом, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

7.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини кваліфікаційної роботи магістра, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини пояснювальної записки, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ б. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад:

"1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в кваліфікаційній роботі магістра безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках пояснювальної записки, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Приклад.

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в кваліфікаційній роботі магістра подано всього одну ілюстрацію, то її теж нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в кваліфікаційній роботі магістра одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2".

Формули в кваліфікаційній роботі магістра (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули розміщується з правого краю тексту, сама формула розміщується у центрі сторінки. Номери формул пишуть на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Страницы: 1, 2, 3