Курсовая работа: Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

При встановленні відповідності складу прямих матеріальних витрат аудитору слід пам’ятати, що до них входять вартість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Об’єктами витрат на сільськогосподарських підприємствах є вид культур: у рослинництві – зернові і зернобобові культури, технічні та інші культури; у тваринництві – ВРХ молочного напрямку, ВРХ м’ясного напрямку та інші.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподілу підприємством виробничих витрат на прямі, що пов’язані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі витрати та витрати періоду.

Витрати періоду мають відображатися на рахунку 79 «Фінансові витрати». Аудитор з’ясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елементами», класу 9 «Витрати діяльності».

Правильність ведення обліку витрат на рахунку класу 8 відповідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».

Перевірка правильності ведення обліку витрат на рахунках класу 9 здійснюється за двома групами:

1.  собівартістю реалізованої продукції, для чого використовують рахунок 90, дані для якого мають бути сформовані на основі даних рахунків класу 2, насамперед рахунку 21 «Поточні біологічні активи», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та ін.;

2.   загальновиробничими витратами (91 «Загальновиробничі витрати»), рахунками для обліку витрат періоду (92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), фінансові витрати (95 «Фінансові витрати»), втратами від участі в капіталі (96 «Втрати від участі в капіталі»), іншими витратами ( 97 «Інші витрати»), податком на прибуток (98 «Податок на прибуток») та надзвичайними витратами ( 99»Надзвичайні витрати»).

Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор з’ясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат.

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракуваної продукції, витрати на виправлення браку та ін.

У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг). Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунках бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.

При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.

Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.

Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формування. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-ордери № 10/2 с.-г. та 10/3 с.-г. Аудитор з’ясовує також наявність Зведеного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231 «Рослинництво», Журнал-ордер № 12 с.-г. та 10/2 с.-г., по якому аудитор перевіряє повноту і достовірність відображення витрат рослинництва. За кредитом Журнал-ордер № 12 с.-г. відображається вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництва» і 25 «Напівфабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для обліку нарахованої оплати праці і пов’язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування цінностей (37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).

Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом року на дебеті цього рахунку всіх витрат під урожай поточного і майбутніх років – оплату праці, насіння і посадковий матеріал, відрахування соціальні заходи, добрива, засоби захисту, витрати на утримання основних засобів. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 « Паливо», 23 «Виробництво».

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиху, підприємство має відобразити спочатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».

Витрати у разі часткової загибелі посівів списують на збитки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображають за дебетом 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Заключним етапом аудиту процесу виробництва є встановлення правильності обчислення собівартості продукції рослинництва,визначення витрат на одиницю продукції. Це надзвичайно важливий аспект аудиторської перевірки. Від обґрунтованості калькуляційних розрахунків залежить об’єктивність кінцевих фінансових результатів.

Перевірка правильності визначення собівартості виробництва одиниці продукції – одне з основних завдань аудиту.

Мета аудиту - підтвердити правильність визначення витрат на вирощування продукції рослинництва.

Завдання аудиторської перевірки – встановити:

- правильність визначення витрат за кожним об’єктом калькуляції за кожним видом отриманої продукції рослинництва;

- реальність суми виробничих витрат за об’єктами обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому;

- правильність відкоригованої планової оцінки матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собівартості;

- правильність віднесення на об’єкти обліку витрат, які підлягають розподілу, списанню повністю або частково, збитків від посівів, що загинули, в разі за стихійного лиха.

Перевірку правильності визначення собівартості здійснюють за конкретними видами продукції вирощених сільськогосподарських культур, робіт, виконаних у поточному році під урожай майбутнього року, та робіт з поліпшення земель, проведених за рахунок оборотних коштів підприємства. Аудит проводиться за об’єктами калькуляції. Особливо важливим при перевірці собівартості є дотримання підприємством складу витрат, які включають до виробничої собівартості за кожним видом продукції рослинництва.

Аудитор має встановити, що всі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення віднесені на витрати зі збуту. З’ясовують правильність відображення операцій, здійснених за плату, які розглядають як виконання робіт на сторону з віднесенням у складі доходів.

Аудитор має підтвердити, що витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.

Об’єктами калькуляції за сіяними травами є кожний вид одержаної продукції – сіно, зелена маса,солома. При перевірці правильності визначення собівартості кожного виду продукції аудитор враховує використання трав для одного чи кількох видів продукції. Собівартість кормів пасовищ має визначатися діленням витрат на їх створення на кількість центнерів цих кормів.

Наступним етапом є перевірка правильності відображення в обліку продукції та повноти оприбуткування. Аудитор має підтвердити правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи. Особливо важливим є контроль достовірності про масу намолоченого й доставленого на тік зерна.

Інформацією для перевірки є дані про умовну бункерну масу і фактичну масу бункерів, які порівнюють між собою. При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу слід звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість. Важливо з’ясувати наявність фактів віднесення певної частини зерна на витрати без попереднього аналізу його на вологість і засміченість. В кінці місяця або сезону при передаванні зерна з току в комору складають акт на усушку і засміченість та списують різницю між бункерною масою зерна, визначеною на ваговій і току, та масою зерна, переданого в комору, з урахуванням реалізації та іншого вибуття.

Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального валового збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати. Необхідним етапом є перевірка правильності оформлення талонів і реєстрів та наявності фактів виконання однією особою функцій комірника, зав током і вагаря, наявність аналізів якості зерна.

У процесі перевірки оприбуткування кормів слід враховувати особливості визначення маси сіна і соломи, що здійснюється у два етапи. На першому етапі масу кормів визначають множенням об’єму скирти на нормативну масу сіна чи соломи в 1 м3. На другому етапі комісія повинна повторно визначати об’єми скирт і фактичну масу 1м3 соломи і сіна. Фактичну масу встановлюють зважуванням однієї скирти або її частини кожного типу сіна чи соломи.

При перевірці повноти оприбуткування продукції зернових культур, скошених у молочній або молочно-восковій стиглості, слід пам’ятати, що вона не відображується ні у валовому зборі зерна, ні в урожайності зернових культур.

Перевірка робіт з насінництва зводиться до встановлення виконання підприємством вимог щодо норм сортової чистоти, вологості тощо з урахуванням того, що основні показники якості насіння нормуються державними стандартами і залежно від цього поділяються на класи. Джерелами перевірки є дані первинних документів та Книги обліку насіння, акти апробації та посвідчення про кондиційність насіння. У Книзі обліку насіння перевіряють достовірність записів про його надходження, зберігання, використання та якість, звіряючи їх з даними первинних документів, на основі яких зроблено записи, проводять вибіркову інвентаризацію, лабораторні аналізи, контрольний огляд насінного матеріалу.

Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції тваринництва

Мета аудиту – підтвердити достовірність здійснених господарських операцій та правильність відображення їх в обліку відповідно до П (С) БО та податкового законодавства.

Завдання аудиту – встановити:

- правильність і повноту відображення витрат по кожній обліково-виробничій групі тварин у розрізі внутрішньогосподарських підрозділів і господарства в цілому;

- повноту і своєчасність оприбуткування продукції тваринництва;

- правильність визначення собівартості кожного виду продукції;

достовірність відображення в бухгалтерському обліку витрат та виходу продукції тваринництва.

До того як здійснювати перевірку витрат виробництва, собівартості та виходу продукції, потрібно встановити правильність документального оформлення господарських операцій. Аудитор має підтвердити такий порядок оформлення господарських операцій в тваринництві. На основі первинних документів про рух худоби на фермі ведуть Книгу обліку руху тварин і птиці. Наприкінці місяця за підсумками Книги заповнюють Звіт про рух худоби і птиці, де відображають кількість тварин на початок та кінець звітного періоду, їх надходження та вибуття. У Звіт включають також дані про рух тварин основного стада. Отже, цей Звіт відображує оборот стада тварин за звітний період.

При перевірці документального оформлення господарських операцій свинокомплексів аудитор має з’ясувати, чи дотримуються на підприємстві особливостей обліку поголів’я тварин, зумовлених технологією виробництва. Аудитор повинен встановити, що для відображення за день усіх операцій руху тварин і кормів підрозділу в свинокомплексі використовують Обліковий листок руху тварин та кормів.

Під час перевірки правильності документального оформлення видачі кормів аудитор повинен встановити: чи обліковується їх у Відомості витрат кормів, яка водночас є документом на списання витрачених кормів із підзвіту завідуючого фермою; чи проводять щоденну видачу кормів з урахуванням норм годівлі за раціонами і фактичної наявності закріплених тварин, чи правильно оформлений, на основі Відомостей витрат кормів, Звіт за кожним видом тварин у перерахунку на кормо-одиниці з дотриманням встановлених норм. Аудитор з’ясовує затвердження керівником підприємства щомісячно складених керівником підрозділу або фахівцем документів на списання витрат кормів.

При проведенні аудиту перевіряють дотримання строку складання акта на оприбуткування приплоду. Акт має бути оформлений у день отримання приплоду у двох примірниках з обов’язковим відображенням кількості статевих одиниць та наявності підписів ветлікаря і зоотехніка. Забій тварин або вимушене дорізування чи інше їх вибуття оформляється актом. До акту додається накладна, в якій відображають фактичний вихід продукції, що має відповідати нормам виходу з урахуванням вгодованості та повноти оприбуткування. Аудитор має зафіксувати дотримання цих вимог. При перевірці організації обліку поголів’я на підприємстві аудитор з’ясовує врахування конкретних технологічних особливостей, відповідно до яких має бути організований облік за видами і групами тварин. Склад субрахунків і аналітичних рахунків може відрізнятися.

Важливим напрямом перевірки аудитором правильності документального оформлення є операції з надходження продукції тваринництва. На фермі ВРХ щоденний облік надою молока групою доярок ведуть в Журналі обліку надою молока. Щоденне надходження і витрачення молока протягом місяця обліковує завідуючий фермою у Відомості руху молока.

Перевірки витрат і виходу продукції в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» проводиться за галузями виробництва: скотарство свинарство і бджільництво. У розрізі цих галузей аудит витрат і виходу продукції здійснюють за такими суб’єктами:

1.  ВРХ: молочного напряму – основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі, м’ясного напряму – основне стадо, худоба на вирощуванні та відгодівлі;

2.  Свинарство: основне стадо, свині на вирощуванні, свині на відгодівлі;

3.  Бджільництво: розплідне, медове, запилювальне-медове, запилювальне.

При перевірці витрат тваринництва аудитор має встановити правильність віднесення прямих витрат на конкретний вид продукції та розподілу загальновиробничих витрат, обґрунтованість застосування з цією метою спеціальних методів. Перевірка достовірності витрат, що включені до кошторису, є головним завданням аудитора для узгодження окремих розділів фінансового плану. Аудитор має встановити правильність відображення витрат у бухгалтерському обліку за економічними елементами за групами тварин та включення їх до собівартості відповідно до чинного законодавства. Для планування, обліку та контролю правильності визначення собівартості окремих видів продукції групування витрат тільки за економічними елементами недостатньо. Потрібно знати, з якою метою на які цілі здійснюються витрати, тобто виникає необхідність групування витрат за їх цільовим призначенням або за калькуляційними статтями. Правильність такого групування витрат має підтвердити аудитор. Аудитор повинен встановити дотримання чинного законодавства при плануванні, обліку і калькулюванні витрат тваринництва, які групуються за окремими статтями.

Перевірку правильності визначення собівартості продукції тваринництва аудитор має здійснювати за алгоритмом його розрахунку відповідно до Методичних рекомендацій. Перевірці підлягає основна та супутня продукція – молоко, приплід, приріст живої маси, мед. Аудитор з’ясовує:

- правильність оцінки побічної продукції за нормативно-розрахунковими витратами або цінами можливо реалізації чи використання.

- іншу побічну продукцію оцінюють за цінами можливої реалізації чи іншого використання;

- правильність віднесення вартості побічної продукції та визначення собівартості продукції тваринництва.

Початком перевірки організації бухгалтерського обліку матеріальних цінностей є з’ясування методу, який використовує підприємство. Найбільш прогресивним методом організації обліку і контролю за рухом матеріальних цінностей є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод. Правильність ведення обліку цінностей у кількісних вимірниках матеріально-відповідальними особами на складах та в інших місяцях їх зберігання аудитор перевіряє на основі Книг складського обліку або Карток складського обліку матеріалів. За даними книг (карток), що складені на основі первинних документів аудитор встановлює повноту відображення операцій з надходження і вибуття цінностей.

Наступним етапом є перевірка правильності узагальнення даних звітів про рух та наявність цінностей у журналі-ордері № 10.1 с.-г., який об’єднано з відомістю. Аудитор з’ясовує правильність застосування цін, за якими відображені матеріальні цінності в обліку. Аудитор перевіряє правильність складеного розрахунку, за яким визначені відхилення фактичної собівартості від їх вартості у планово-облікових цінах за кожним синтетичним рахунком та в цілому по підприємству. Завдання аудитора є також перевірка одночасно із записами у журнал-ордер і відомість до нього правильності та повноти записів у виробничі звіти та сальдові відомості. Аудитор перевіряє правильність оформлення регістру обліку Виробничого звіту.

При перевірці достовірності показників Виробничого звіту до відображення їх у Журналі-ордері № 10 і включення в Зведений звіт аудитор з’ясовує ув’язку з іншими регістрами. При проведенні аудиту підсумки Зведеного виробничого звіту за місяць обов’язково мають бути звірені з Журналом-ордером № 10, а з початку року – з Головною книгою. Аудитор має підтвердити правильність перенесення в кінці місяця підсумкових даних особових рахунків або Виробничих звітів по тваринництву в Журнал-ордер № 10.2 с.-г., а кредитових оборотів Журналу-ордеру – в Головну книгу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12