Курсовая работа: Статистичний аналіз урожайності технічних культур

До способів і методів вирівнювання динамічних рядів можуть бути віднесені такі:

а)      збільшення інтервалів;

б)      обчислення середніх рівнів для збільшених інтервалів;

в)      визначення ковзкої середньої;

г)       аналітичне вирівнювання.

Найбільш простим способом вирівнювання рядів є збільшення їх інтервалів. Суть цього підходу полягає в тому, що первинний ряд динаміки перетворюється і замінюється іншим, рівні якого відносяться до більших за тривалістю періодів часу (денні інтервали замінюються на п'яти- або десятиденними, місячні інтервали - квартальними і т.і.). Знов утворений ряд буде містити збільшені рівні, які отримані підсумуванням рівнів первинного ряду абсолютних величин. При цьому відхилення в рівнях, обумовлених випадковими причинами, взаємно гасяться, згладжуються і більш ясно виявляються в дії основні фактори зміни рівнів, тобто загальна тенденція.

Одним із розповсюджених простих методів вирівнювання динамічних рядів є їх згладжування за допомогою ковзної (плинної) середньої. Суть методу полягає в тому, що для первинного ряду динаміки формуються збільшенні інтервали, які складаються з однакової кількості рівнів т. Кожен послідовний інтервал отримується послідовним зміщенням від початкового на0один рівень.

Тоді для нових інтервалів розраховуються середні рівнів ;  і т.д. які як би “згладжують” інтервали і “плинуть” по динамічному ряду з кроком, рівним одиниці. Дістається новий ряд, зіставлений із ковзних середніх. Кожна із середніх відноситься до середини укрупненого інтервалу, тому технічно зручніше зіставляти збільшені інтервали із непарної кількості рівнів т (три, п'ять, сім тощо).

Знаходження ковзної середньої для парної кількості рівнів складає незручність, обумовлену тим, що середня може бути віднесена між двома рівнями і тому необхідна додаткова процедура - центрування: обчислення середньої із двох суміжних середніх для кожного інтервалу. В результаті новий динамічний ряд, побудований із ковзних середніх, дає виразну тенденцію розвитку явища за рахунок усування коливань рівнів внаслідок випадкових причин. Це наочно проявляється при графічному зображенні фактичних та згладжуваних даних при виявленні тенденції розвитку явища (збільшення або зменшення за часом).

Прогнозування відображено на основі таблиці 18.

Таблиця 18.Прогнозування урожайності технічних на 2009 – 2012 рр.

Провівши відповідні розрахунки ми одержали такі значення урожайності зернових із 2009-2012 року 188,5, 187 та 185,5.

ВИСНОВКИ

На основі представлених результатів статистичного вивчення урожайності зернових культур можна зробити слідуючі висновки:

1. Урожайність зернових культур на базі даних яких виконувався даний курсовий проект є низькою. Більшість господарств мають рівень урожайності менше 40 ц/га, що є надзвичайно мало.

Результати факторного групування показують, що найбільш впливомими факторами на урожайність зернових культур є розмір виробничих витрат з розрахунку на 1 га.. Очевидно, що на зернових не лише за умови додаткових капіталовкладень можна утримувати високий рівень урожайності, а для отримання її природнім шляхом слід висівати культуру на родючих грунтах.

Кореляційним аналізом підтверджено результати факторного групування де між урожайністю та розміром витрат на 1 га встанолений прямий слабкої сили зв'язок (г=0,16).

Вивчення рядів динаміки по урожайності зернових культур з використанням даних показує загальну тенденцію до підвищення урожайності в період 1996-2006 рр порівняно з такою в базовому 1996 році.

Динаміка урожайності показує, що урожайність зернових культур збільшилась на 15.63% а або на 5 ц/га. Збільшення відбувається також і відносно 1996 року. Так урожайність зросла з 35 ц/га до 37 ц/га або на 5.71%. Абсолютне значення 1% приросту урожайності зернових культур протягом 1996-2006 рр. коливалося, а в останній рік (2006р.) становило 3,13 ц/га.

За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно пов’язані.

Обчислений індекс показує, що урожайність у звітному році зменшилась виробництво пшениці, кукурудзи, ячменю та гороху на 46, 6, 4 та 33% відповідно. Загальний індекс зменшився на 16% за рахунок зменшення урожайності. Щодо індексу валового збору то можна сказати, що він становить 0,84, тобто валовій збір був недовиконаний на 16% за рахунок зменшення урожайності.

Зробивши прогнозування урожайності зернових культур ми одержали такі значення показника на період із 2009-2012 року 188,5, 187 та 185,5.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

статистика урожайність технічна культура

1. Бутуцький О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики - К.: Вища школа, 1984.

2. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Є.І. Ткач Теорія статистики. - К.:Либідь, 2001-320с.

3. Гаркавий В.К. Статистика. —К.: Вища школа, 1995. -412с.

4. Головач А-В., Єріна А.М., Козьірев О.В. Статистика- - К.: Вища школа,1993.

5. Замосковний О.П. Статистика сельского хазяйства. - М.; ФинансьІ й статистика, 1990.

6. Зинченко А.П. Практикум по общей теории статистики й сельськохозяйственной статистике. - М.: ФинансьІ й статистика, 1988. – 328 с.

7. Козаченко І.В. Статистика. -К.; Урожай, 1984.

8. Сергеев С.С. Сельскохозяйственная статистика с основами зкономической статистики.-М.: ФинансьІ й статистика, 1990.

9. Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. - Вінниця, ВДАУ, 2002 -36с.

Размещено на http://www.