Курсовая работа: Аналіз трудових ресурсів

Для аналізу руху робочої сили і забезпеченості  підприємства  обчислюються  і оцінюються у динаміці такі показники:

Таблиця 2.2.

Алгоритм розрахунку показників руху робочої сили

Серед указаних показників показник плинності кадрів заслуговує на найбільшу увагу, оскільки вважається, що він уособлює надмірний оборот робочої сили. Надмірним вважають звільнення за порушення трудової дисципліни, через невідповідність кваліфікації, за власним бажанням, а також самовільне залишення роботи без поважних причин.

Під час аналізу слід вивчити конкретні причини звільнення за власним бажанням (низькі заробітки, тяжкі умови праці, відсутність перспектив професійного зростання, незадовільний психологічний клімат та ін.). При високій плинності кадрів обов'язково визначають негативні наслідки її впливу на основні показники діяльності суб’єкта господарювання і розглядають дійові заходи щодо закріплення  персоналу.

За вихідними даними табл. 2.3. і алгоритмом розрахунку показників руху робочої сили (табл. 2.2) розрахуємо відповідні показники руху персоналу на ВАТ «Каланчацький КХП» (табл. 2.4) і проведемо їх аналіз.

Таблиця 2.3

Вихідні дані для розрахунку коефіцієнтів руху робочої сили, чол.

За розрахунками, згідно з даними підприємства занесемо до таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Показники руху робочої сили

Розрахунки свідчать, що всі  показники руху робочої сили за аналізований період щорічно зростали . Коефіцієнт обороту кадрів з прийому у 2007 році був 0,12, а у 2008 році збільшився до 0,24. Коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення збільшився на 0,02. Коефіцієнт плинності кадрів у 2007 році дорівнював 0,14, а у 2008 – 0,2. Показники стабільності кадрів, хоч і мають позитивну тенденцію: 0,3 в 2007 р. і 0,4 в 2008 р.

Розрахунок абсолютного і відносного залишку (нестачі) працюючих дозволяє зіставити  темп зростання  чисельності персоналу  з темпом росту обсягу товарної продукції як в порівнянні з плановими показниками, так і з відповідними звітними періодами.

Проведемо розрахунки за даними табл. 2.3.за період 2007 – 2008 рр. Фактично надлишок працюючих складає:

ΔКРабс. = КР2008 - КР2007 = 328– 314 = 14 чол.

Тобто чисельність у 2008 р. проти 2007 р. збільшилась на 14 чол. При розрахунку  абсолютного надлишку (нестачі) чисельності не враховується рівень змін обсягів товарної продукції. Перерахуємо  чисельність на  новий обсяг виробництва :

КР скориг. = КР2008  =.КР 2006 × Кперер =328× =362× 1,39= 456 (чол.)

КРскориг – чисельність попереднього (планового) періоду, скоригована на фактичний обсяг продукції:

Кперер = - коефіцієнт, який показує зміну темпів росту (планових чи до попереднього періоду).

Визначимо відносну нестачу або надлишок чисельності  у 2008 р. проти 2007 р.:

ΔКРвідн = КР2008 - КР скориг = 328 – 456 = - 128 чол.

Тобто має місце нестача чисельності, або при зростанні обсягів в 1,39 раза у 2008 р., на їх виконання потрібно було б 456 чол., а фактично утримувалось 328 чол. Ці обставини можуть бути зумовлені як екстенсивними факторами (наприклад, понадурочні години) так і інтенсивними факторами (продуктивність  праці, впровадження інновацій)

2.3 Аналіз використання робочого часу

Подальшим кроком в аналізі використання персоналу є аналіз використання робочого часу.

Використання робочого часу звичайно аналізують за допомогою таких показників, як середня кількість днів, відпрацьованих робітниками за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту підприємства з праці.

Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів:

-  кількість вихідних і святкових днів;

-  кількість днів чергової відпустки;

-  інші види відпусток, передбачених законодавством;

-  кількість днів непрацездатності;

-  неявка на роботу з дозволу адміністрації;

-   прогули;

-  інші.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі чинники: величина нормативного робочого тижня; час простою упродовж дня, зафіксований в обліку; час понадурочної роботи (збільшує величину показника); час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо).[18, 147]

Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від плану, порівнюють їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини:  неявку на роботу з дозволу адміністрації;  прогули й цілодобові простої; внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку;  облікований брак продукції.

Слід враховувати і те, що  не обліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими, ніж показано у звітності. Вони спричинюються недоліками в організації виробництва й управління, простоями устаткування через його несправність, відсутністю на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною, непродуктивною роботою та ін. Внаслідок неврахованих простоїв і втрат завищується фактично відпрацьований час, адже наведені у звітності показники часу роботи визначаються як різниця між загальною кількістю явочних днів або годин і врахованими простоями. Приховані від обліку внутрішньозмінні перерви та простої робітників можна знайти за допомогою додаткових розрахунків або вибіркових спостережень і опитувань робітників.

За результатами аналізу треба розробити заходи щодо скорочення втрат робочого часу і пов'язаних з ним непродуктивних виплат заробітної плати, особливу увагу приділивши питанням поліпшення обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Таблиця 2.5.

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на формування фонду робочого часу.

трудова діяльність ресурси

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6