Дипломная работа: Комплексна механізація технологічних процесів на свинотоварній фермі із закінченим циклом виробництва

* Запас концентрованих кормів складає 16 % від річної потреби.

Місткість механізованого гноєсховища визначаємо виходячи з поголів'я свиноферми, норм виходу гною і терміну його зберігання.

Наближену кількість підстилкового гною, отриману на фермі від кожного виду свиней за добу Рдоб. гн (т), визначаємо виходячи з формули:

Рдоб. гн = 0,001 (Ре +Рв +Рn) n (2.6)

де Ре - добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг;

Рв - кількість води, що додається в систему гноєвидалення з розрахунку на одну тварину з урахуванням миття годівниць, підлоги, промивки гноєзбірних каналів, підтікання автонапувалок, л;

Рn - добова потреба в підстилці з розрахунку на одну голову [2];

n - кількість тварин, що знаходяться в одній виробничій групі, голів.

Дані виходу підстилкового гною на свинотоварній фермі (при механічній системі видалення гною) наведені в таблиці 2.6.

Загальну площу гноєсховища визначаємо за формулою [2]:

 (2.7)

де ПЗБ - кількість днів зберігання гною, приймаємо П3б. =120 днів;

h - висота вкладання гною, м, приймаємо h =2,5 м;

ρ - об'ємна маса гною, т/м3, приймаємо ρ =1,06 т/м3 [2], тоді

 м2

Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості підстилкового гною, отриманого на фермі

Отже, для зберігання гною у визначені строки з перспективою на розширення поголів'я приймаємо два гноєсховища площею 1000 м2 кожне.

Проектування генерального плану ферми починаємо з вибору земельної ділянки.

Вибрана ділянка під свиноферму повинна задовольняти виробничим і санітарно-гігієнічним вимогам. До виробничих вимог належать: зручність розміщення ферми відносно кормової бази; наявність хороших будівель і

доріг; гарний зв'язок із селом; наявність надійного забезпечення водою; придатність ґрунтів для побудови приміщень; залягання ґрунтових вод повинно бути на глибині не менше 2,0.2,5 м; наявність уклону місцевості в межах 3.5°.

До санітарно-гігієнічних вимог відносяться: зручність ветеринарної зони, а також санітарних розривів між виробничими приміщеннями; ізоляція ферми від навколишньої території смугою насаджень кущів і дерев.

Ділянка для свиноферми повинна мати санітарно-захисну зону шириною 500 м. Вона повинна розміщуватись нижче населеного пункту, водозабірних споруд; вище ветеринарних об'єктів і гноєсховищ, віддалена від транзитних доріг на відстань не менше як 100 м. Напрямок переважаючих вітрів повинен проходити від населеного пункту, кормоцеху до свинарників і далі до гноєсховища.

Площа земельної ділянки для ферми розраховується, виходячи з норми земельної площі на дну відгодівельну свиню - до 30 м.

Після вибору земельної ділянки розробили раціональну схему плану ферми, виходячи з зонування території, тобто розбили територію на окремі зони (утримання тварин, ветеринарна, зберігання і приготування кормів, зберігання і переробки гною та інші). При цьому зону утримання тварин вибираємо в якості основної.

Розроблений за наведеною методикою генеральний план свиноферми із закінченим виробничим циклом на 180 маток зображено на аркуші 1 графічної частини.

Техніко-економічні показники генерального плану такі:

-  коефіцієнт щільності забудови R3=0,21;

-  коефіцієнт використання ділянки Rв=0,34.

-  Ці коефіцієнти визначали за формулами [2]:

 (2.8)

 (2.9)

де F3 = 9639 м2 - площа, зайнята під будівлями на фермі; FФ = 46075 м2 - загальна площа ферми;

Fб = 15574 м2 - площа, зайнята під будівлями, майданчиками з твердим покриттям і дорогами.

Для підвищення ефективності використання корму використовують такий прийом годівлі, як кратність годівлі за добу свиней різних вікових груп. При цьому також необхідно враховувати затрати праці і рівень механізації роздавання кормів і напування.

З урахуванням рекомендацій [3] свиноматок, як холостих, супоросних, так і підсисних, годують 2 рази на добу, поросят, а також ремонтний молодняк годують теж 2 рази на добу, при цьому напування свиней для всіх груп не обмежується.

При годівлі приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів (по вазі і за віком) між ранковою і вечірньою видачею [3].

Кількість корму для разової дачі тваринам (таблиця 2.7) розраховано на основі таблиці 2.3.

За даними таблиці 2.7 визначаємо добову продуктивність кормоцеху [2]:

Wдоб=Q1+Q2+. + Qn (2.10)

де Q1, Q2,. Qn - відповідно максимальна добова потреба різних видів кормів, що підлягають обробці, кг (див. табл.2.7),

Wдоб = 2 ( (103+478+34+844) + (63+25+6+94) + (540+294+50+1880) + (90+504+20+376)) = =10802 кг/добу≈ 11 т/добу.

Таблиця 2.7 - Витрата кормів на разову годівлю

Годинна продуктивність кормоцеху складає

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10