НАУЧНЫЕ РАБОТЫ

Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

p> Вивчаючи свій предмет, ревізори використовують різні способи і прийоми пізнання: спостереження і експеримент, одиничне і загальне, причину і наслідок тощо.

На практиці і ревізії використовують специфічні (власні) прийоми контролю. Їх можна об(єднати в наступні групи: органолептичні, розрахунково
– аналітичні, документальні, узагальнення і реалізація наслідків контролю.

Перевіркою первинних документів реєстрів бухгалтерського обліку та звітністю за суттю відображених в них господарських операцій, їх змісту, законності і доцільності можна виявити достовірність даних, реальність і доцільність здійснення операцій, їх правильність і законність і відповідність самих документів відображеним операціям.

Арифметичній перевірці слід піддавати правильність підрахунку підсумків у розрахунково – платіжних відомостях, звітах касира, авансових звітах тощо.

Зустрічна перевірка господарських операцій за первинними документами і обліковими реєстрами полягає в тому, що зіставляють декілька примірників
(копій) одного і того ж документа, записи по взаємних розрахунках у окремих підрозділах підприємства, що ревізується, або у різних організаціях.

Прийом зустрічної перевірки має можливість встановити реальність і правильність відображення господарських операцій у первинних документах та облікових реєстрах.

Узагальнення та реалізація наслідків контролю – сукупність прийомів синтезування наслідків контролю і прийняття рішень щодо виправлення недоліків у господарсько – фінансовій діяльності підприємства і запобігання їх у майбутньому.

Ревізії господарсько – фінансової діяльності підприємств проводяться на підставі річних планів, які затверджуються правлінням. Плани зберігаються як документи, що не підлягають розголошенню. Плани контрольно
- ревізійних управлінь і ревізійних комісій узгоджують з планами структурних підрозділів.

Комплексні ревізії охоплюють широкий спектр питань, які характеризують господарсько – фінансову діяльність підприємства, яке ревізується в цілому і по кожній галузі його діяльності зокрема. Для забезпечення глибокої перевірки до складу ревізійної групи включають фахівців кооперативу, а також на договірних засадах – фахівців сторонніх організацій. До участі у проведенні комплексних ревізій на місці також залучаються члени ревізійних комісій, органи громадського самоврядування і контролю.

Очолюють проведення комплексних ревізії керівники ревізійних підрозділів органу, що призначив ревізію, їх заступники або найбільш кваліфіковані працівники контрольно – ревізійних служб.

У планах вказується, на яку дату обревізовані підприємства, вид ревізії, виконавці, затрата часу у днях, за який період проводиться ревізія, час проведення її, і робиться відмітка про виконання. Термін проведення ревізії визначається у залежності від обсягів діяльності та особливостей підприємств, що ревізуються. Обсяг ревізій може вимірюватися товарооборотом, кількістю підприємств, кількіст. Справ. Продовження встановленого терміну, як виняток, допускається з дозволу органу, який призначив ревізію.

Ревізія проводиться за період діяльності організації, яка ревізується, наступний за тим періодом, який був обревізований під час попередньої ревізії, до початку місяця, в якому проводиться дана ревізія, а за статтями балансу, що проінвентаризовані під час ревізії, до дати початку цих інвентаризацій. Плани ревізій складаються з таким розрахунком, щоб у наступному році всі підприємства були обревізовані не менше одного разу у два роки. Якщо організації допускають нестачі, втрати, не виконують планові завдання з товарообороту, прибутків тощо, то в них ревізії слід проводити частіше.

За кожним ревізором закріплюють об(єкти ревізії на наступний рік з таким розрахунком, щоб не менше 2/3 робочого часу відводилось для ревізій, звіту про свою роботу і підготовки до наступної ревізії. Поряд з цим, слід зарезервувати час для виконання позапланових ревізій (наприклад на вимогу судово – слідчих органів).

Після затвердження плану проведення ревізій ревізуючим доводять до відома про заплановані об(єкти ревізії без повідомлення терміну проведення ревізії у кожній кооперативній організації. Це необхідно для того, щоб ревізуючі завчасно почали підготовку до наступної ревізії.

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, у фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, яке підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами звітності. Крім того, ревізуючі знайомляться із законами України з питань оподаткування, розрахунково – платіжної та фінансової дисципліни, праці і заробітної плати, з іншими нормативними актами, з(ясовують як виконані пропозиції за наслідками попередньої ревізії.

Крім того, ревізору слід порозмовляти з керівниками управління і одержати від них необхідну інформацію про роботу правління кооперативної організації і окремих її керівників.

Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору начамперед визначити найбільш наблагополучні ділянки у роботі цього підприємства, а отже, накреслити основний напрямок своєї роботи під час ревізії.

У разі встановлення на місці фактів порушення безгосподарності, зловживань ревізор має право розширити програму, ставить про це до відома керівника організації, якій призначив ревізію. Завдання не повинно відміняти інструкцію чи положення.

Завершальним етапом підготовки до ревізії є інструктаж, який проводиться начальником контрольно – ревізійного управління чи відділу
9головою ревізійної комісії0 або заступником голови правління кооперативу, який курирує ревізійну роботу. Звертають увагу на неблагополучні ділянки роботи організації, на наслідки інвентаризації, тематичних перевірок, попередньої ревізії.

Керівник до початку ревізії знайомить учасників ревізії із змістом завдання і розподіляє його серед виконавцями.

На підставі одержаних завдань члени ревізійної бригади, складають робочі плани проведення ревізії. У робочому плані, який затверджується керівником ревізійної групи (бригадиром) вказується об(єкт ревізії (назва робіт), обсяг робіт, спосіб перевірки (суспільний, вибірковий), терміни закінчення ревізії. Разом з тим розробляється план проведення інвентаризації матеріальних цінностей, коштів.

Працівники контрольно-ревізійних служб вносять великий вклад у справу збереження, раціонального використання і збільшення національного багатства країни.

Ревізори мають право:

- перевіряти всі сторони господарсько-фінансової діяльності підприємства у відповідності з наказом власника;

- одержувати для перевірки первинні документи, бухгалтерські реєстри, звіти, кошториси, готівку, цінні папери, товарно-матеріальні цінності;

- проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів, розрахунків і фінансових зобов(язань;

- безпосереднього доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження та з(ясування питань, пов(язаних з ревізією і перевіркою;

- залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції;

- пред(явити керівникам об(єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- вилучати до бюджету виявлені ревізією приховані і знижені валютні та інші платежі;

- ставити питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- вживати заходи для відшкодування завданих збитків тощо.

Обов(язки ревізора:

- бути принциповим, об(єктивним, ввічливим і тактовним;

- керуватися в роботі законодавчими актами;

- систематично підвищувати свій професійний і кваліфікаційний рівень;

- перевіряти виконання прийнятих рішень за наслідками попередніх ревізій;

- при виявленні зловживань ставити питання перед керівництвом споживспілок, яке призначило ревізію, про відсторонення від роботи винних осіб і передачу матеріалів слідчим органам для притягнення їх до відповідальності тощо.

Ревізор несе відповідальність за:

- якість ревізії, необ(єктивне відображення в актах ревізії дійсного стану господарсько-фінансової діяльності;

- недобросовісне виконання службових обов(язків;

- навмисне приховування фактів зловживань і недопустиме розголошення матеріалів ревізії тощо.

Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних стадій. Кожна із стадій має свій зміст, функціональне призначення і відокремлення за часом.

У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності ревізійний процес ділять на такі етапи:

- підготовка до ревізії;

- поведення ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії;

- контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ривізії.
4. Система автоматизації обліково – аналітичної роботи з формування прибутку підприємства та розрахування з бюджетом та його оподаткування

4.1. Характеристика автоматизованих систем, автоматизації обліку та контролю формування прибутку.

Зміни в господарському механізмі актуалізують проблему підвищення ефективності діяльності суб(єктів господарювання. Відповідно зростає роль контрольно - аналітичних функцій обліку.

Витрати обігу – найважливіший показник діяльності підприємства, який використовується і в макроекономічних балансових розрахунках. Їх розмір впливає на рівень рентабельності і на прибуток підприємства. З метою забезпечення єдиного інформаційного простору, інтеграції та об(єднання звітних даних окремих підприємств, створення рівних умов для використання законодавства про оподаткування прибутку підприємств, необхідне загальне визначення і порядок використання витрат оббігу. На державному рівні це було визначено Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Головне в ньому – забезпечення єдиних засад формування собівартості незалежно від форм власності, вилучення із собівартості витрат, які носять податковий характер.

Згідно із законодавством про оподаткування прибутку підприємства передбачена чітка система ставок податку, порядку його очислення, внесення змін і доповнень до складу витрат виробництва (обігу). Це забезпечує більш чітке їх використання, що особливо важливе в умовах застосування обчислювальної техніки.

Комплексне вивчення автоматизації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу потребує створення концептуальної моделі. Концептуальну модель автоматизованої обробки облікової інформації унаочнює рис

Рис. . Концептуальна модель автоматизованої обробки облікової інформації.

На першому рівні формуються і обробляються первинні дані, виконується розрахунок і відображення інформації для прийняття управлінських рішень на місті виникнення інформації (АРМБ категорії І).

На другому рівні інформація систематизується і узагальнюється за комплексами завдань, дільницями обліку, виконується контроль і аналіз. Саме на цьому рівні формується і відображається інформація для прийняття конкретних управлінських рішень за комплексом завдань (АРМБ категорії ІІ).

На третьому рівні формуються зведені дані, здійснюються облік, контроль та аналіз фінансово – господарської діяльності підприємства (АРМБ категорії ІІІ).

Одним із важливих моментів в організації комплексного підходу до автоматизації бухгалтерського обліку як процесу є включення до єдиного інформаційного процесу виконання завдань внутрішнього аудиту, тобто контролю та аналізу. В умовах ароматизованої обробки облікових даних внутрішній аудит (контроль і аналіз) передбачає незалежну оцінку всередині підприємства для перевірки і визначення ефективності його діяльності. мета внутрішнього аудиту – допомоги управлінському апарату ефективніше виконувати свої обов(язки завдяки таким заходам: автоматизації даних досліджень, аналізу, оцінюванню, поданню рекомендацій, порад та інформації по об(єктах, що перевіряються.

Протягом останніх 10-15 років за рубежем набула визнання й значного поширення концепція децентралізованої обробки облікової інформації та створення локальних баз даних. В Україні концепція децентралізованої обробки облікової інформації знайшла своє відображення в широкому і масовому створенні АРМ бухгалтера (ПАРМБ).

АРМ бухгалтера є засобом автоматизації праці зайнятого обліком, контролем та аналізом персоналу і являє собою функціональну спеціалізовану людинно – машинну систему, що включає програмно – технічний комплекс, інформаційне, додаткове інструктивно – методичне та організаційно – технічне забезпечення. Ця система призначена для автоматизованого виконання конкретної стадії облікового, контрольного та аналітичного процесів. І хоча при цьому зберігається поділ обов(язків між персоналом бухгалтерії за функціональною ознакою, завдяки застосуванню ресурсів АРМБ істотно підвищується продуктивність праці облікових працівників. АРМБ є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, управління, обробки даних, підготовки для прийняття управлінських рішень. Це елемент автоматизації бухгалтерського обліку, усі підсистеми якої мають бути погоджені між собою.

Створення АРМБ має грунтуватися на принципах персоніфікації обчислень і самоосвіти облікових працівників, автоматизації професійних знань, нових функцій, безпаперової технології, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої обробки облікової інформації, а також з урахуванням модульності, системності та ергономічності. Безпаперова технологія функціонування систем дає змогу використовувати АРМБ з іншими елементами інформаційної системи управління підприємства або діючими системами з мінімальними витратами і без переривання функціонування.
Принцип ергономічності потребує створення АРМБ, які забезпечують комфортні умови праці.

Інформаційні системи обліку, контролю та аналізу розробляють відповідно до основних функцій облікових працівників на підприємствах, тобто впроваджують три категорії АРМБ (АРМ бухгалтера категорії І - ІІІ), які використовують різні персональні комп(ютери (ПК) з відповідними технічними характеристиками. У разі автоматизованого вирішення облікових завдань управлінський персонал здебільшого виконує роботи, безпосередньо пов(язані зі здійсненням облікових, контрольних і аналітичних функцій, складанням у встановленому порядку бухгалтерської звітності, а також зі збором, реєстрацією, підготовкою на машинному носії первинної інформації з використанням ПК, передаванням підготовленої інформації системі обробки даних.

При цьому управлінські служби (цехи, відділи) несуть повну відповідальність за підготовку й передавання відповідної інформації, оформленої у вигляді документів або виконаного розрахунку на місці виникнення даних, а бухгалтерія, крім того, несе загальну відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Основним завданням комплексу автоматизованого обліку прибутку є забезпечення:
- обліку та аналізу витрат як по окремих статтях, так і в цілому по підприємству;
- правильності віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;
- обліку витрат і результатів діяльності по структурних підрозділах;
- обчислення показників, які характеризують раціональне використання та втрати всіх видів ресурсів;
- автоматизованого розрахунку витрат обігу на залишок та реалізовані товари за звітний місяць згідно з відповідним алгоритмом;
- одержання на ЕОМ розрахунку реалізованих торговельних націнок;
- формування та розподіл прибутків по підприємству та структурних підрозділах;
- ретроспективного аналізу за допомогою імітаційних та оптимізаційних моделей;
- накопичення даних для відображення їх у машинних регістрах синтетичного обліку, деклараціях по податку на прибуток, бухгалтерській звітності.

Інформація із зазначених завдань формується у різних масивах, які створюються за документами, що відображають переміщення товарно – матеріальних цінностей, засобів, коштів, розрахунків, фондів. Тобто інформаційно ці завдання пов(язані між собою, а також із завданнями інших комплексів системи автоматизації бухгалтерського обліку.

Комплекси завдань “Облік готової продукції, товарів та витрат обігу”
, “Облік фінансових результатів та використання прибутку” передбачають використання планових показників з товарообігу, даних виробничих програм та їх виконання з витрат і прибутків, показники довідкових та нормативних масивів.

Тому вирішення комплексу завдань, що розглядаються, передбачає зв(язок із завданнями інших комплексів, які виділяються згідно з методичними матеріалами щодо створення підсистеми “Бухгалтерський облік” у складі АСУ підприємств споживчої кооперації: “Облік грошових коштів”,
“Облік розрахунків”, “Облік кредитів банку та фінансування”, “Облік заробітної плати та розрахунків з оплати праці”, “Зведений облік по синтетичних розрахунках”, “Формування бухгалтерської звітності”.

Крім того, інформаційні взаємовідносини налагоджуються із комплексами завдань інших підсистем – наприклад, “Оперативне управління”.

Інформація, яка формується на рахунках прибутків накопичується при вирішенні інших облікових завдань. Внаслідок цього вона є похідною за характером і часом відображення в бухгалтерських регістрах.

Автоматизоване вирішення комплексних завдань, які розглядаються, базується на створенні інформаційної бази, що включає повідомлення про залишки у розрізі синтетичних рахунків та об(єктів аналітичного обліку. В умовах функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера саме бухгалтерські працівники при впровадженні ЕОМ мають здійснити трудомісткий процес підготовки та ручного введення з клавіатури як залишків, так і сум оборотів по цим рахунках з початку року.

Інформаційне забезпечення охоплює також сукупність нормативно – довідкових відомостей, які представлені різноманітними довідками. Їх кількість і склад залежать від програмного забезпечення, що використовується на даному підприємстві. Але який програмний продукт не застосовувався б, виникає потреба розробки спеціальних кодів.

Так, для рахунку 44 “Витрати обігу” по всіх субрахунках найбільш доцільно використовувати код, побудований згідно з затвердженою Правлінням
Укоопспілки уніфікованою для всіх галузей обліковою номенклатурою статей витрат. Методичними матеріалами щодо створення підсистеми “Бухгалтерський облік” рекомендується структура коду, де перші три знаки – номер рядка звіту про витрати обігу, а четвертий знак – субстаття.

Щодо кількості статей облікової номенклатури – складається тенденція до їх скорочення. З 47 їх кількість зменшилась до 20, а нині діє 16.

При розробці кодів по рахунку 80 “Прибутки і збитки” побудова коду здійснюється згідно з номерами рядків звітності про фінансові результати та їх використання.

Для поглиблення деталізації видів доходів та витрат можливе відділення ще одного знака, який визначає конкретну статтю в межах номера рядка звітності.

Для інших балансових рахунків, на який обліковується доходи і витрати
– 31 “Видатки майбутніх періодів”, 42 “Торговельна націнка”, 81
“Використання прибутку”, 83 “Доходи майбутніх періодів”, 89 “Резерви майбутніх витрат і платежів”, доцільне використання кодів, побудованих за порядковим методом кодування.

Розроблені коди вводяться з клавіатури в ЕОМ для створення довідника, який може доповнюватися та коригуватися.

При наявності взаємозв(язків цього комплексу з іншими завданнями, використовуються довідники господарських операцій, структурних підрозділів, матеріально відповідальних осіб, торговельних партнерів, аналітичних рахунків, бухгалтерських кореспонденцій.

При кодуванні документів бухгалтер використовує роздруковані на принтері довідники. Функціонування АРМ бухгалтера дозволяє здійснювати введення в ЕОМ даних з документів, не виконуючи їх кодування. Дуже зручно використовувати діалоговий режим, при якому бухгалтер швидко за допомогою дисплея знаходить потрібний код.

Вхідні дані для вирішення зазначених завдань знаходяться у первинних документах, які формуються на основі товарно – грошових, товарних, касових звітів, виписок банків з розрахункових рахунків, відомостей нарахування заробітної плати; розрахунків автоматизації основних засобів, зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів; розрахунків природних втрат товарів; відомостей розрахунків відрахувань у спеціальні фонди та ін.

Більша частина початкових даних формується при вирішенні суміжних комплексів облікових завдань. При наявності взаємозв(язку облікових комплексів ця інформація передається за допомогою внутрішньомашинного обліку.

4.2. Алгоритм розв(язування задачі автоматизації, контролю та аналізу формування прибутку, характеристика та призначення результатної інформації.

Побудова технологічного процесу обробки інформації про витрати і фінансові результати має свої особливості. Формування інформації при вирішенні інших облікових завдань обмежує технологію обробки даних узагальненням облікової інформації, її коригуванням та видачею результатів машинограм.

Алгоритми, які реалізуються на даній дільниці, передбачають сумування по різних угрупуваннях, обчислення оборотів та вихідного сальдо. Є і спеціальні алгоритми.

Щомісяця автоматизовано розраховуються витрати обігу на залишок товарів.

Для автоматизованого розрахунку витрат обігу на залишок товарів використовуються дані про фактичний товарообіг за звітний місяць, початкові і кінцеві залишки товарів, суми витрат, товарообігу.

Алгоритм обчислення має вигляд:
|Ткі =|(Тні + Тпі) | |
| | |( 100 ( (j=1 |
| | |Okoj |
| |((j=1 Okoj+(j=1 | |
| |OjT) | |

Sp = (j=1 Tні + ВР - (j=1 Ткі де: Ткі – сума витрат обігу на залишок товарів на кінець звітного періоду по і статті.

Тні – сума витрат обігу на початок звітного періоду по і статті.

Тпі – сума витрат обігу за звітний період по і статті.

Okoj – вартість залишків товарів на кінець звітного періоду.

OjT – вартість реалізованих товарів за звітній період.

ВР – сума витрат обігу по субрахунку.

Вихідна форма машинограм “Розрахунок частки витрат обігу на залишок товарів” не відрізняється від розрахунку, який виконується вручну бухгалтером.

Але бухгалтер звільнений від відображення результатів обчислення на рахунках 44 “Витрати обігу” та 80 “Прибутки і збитки”.

Алгоритм автоматизованого розрахунку витрат обігу використовується для формування їх масиву на реалізовані товари. Підсумкові дані автоматизовано відображаються на аналітичних рахунках та фіксуються в пам(яті ЕОМ.

Подібно за спеціальним алгоритмом виконується розрахунок реалізованих торгівельних націнок. Сума реалізованих націнок автоматизовано відображається по дебету рахунку 42 “Торгівельна націнка” та кредиту рахунку 80 “Прибутки і збитки”.

Після цього запису на рахунку 42 “Торгівельна націнка” залишається сальдо торгівельних націнок по нереалізованих товарах.

Розрахунок роздруковується за допомогою принтера.

Після виконання розрахунків у сформований масив включаються підсумкові дані по кожному аналітичному рахунку. Для балансових рахунків 31
“Видатки майбутніх періодів”, 42 “Торгівельна націнка”, 44 “Витрати обігу”,
80 “Прибутки і збитки” здійснюється автоматизований пошук даних з початку року.

Згруповані за статтями масиви даних видаються на принтер ЕОМ.
Користувач має, отримати машинограму аналітичного обліку.

Підприємства можуть використовувати різні програмні продукти – як розроблені для системи споживчої кооперації, так і універсальні програми:
“ІС - Бухгалтерія”, “Finexprt”, “Соло для бухгалтера з комп(ютером” та інші.

Згідно з цим і форми вихідних повідомлень можуть відрізнятися. В зв(язку з тим, що підприємствами споживчої кооперації тривалий час використовувалася книжково – журнальна форма обліку, це позначилося на формах машинограм, які в основному одержали назву “відомість аналітичного обліку”.

З переходом на журнально – ордерну форму, яка використовується у багатьох сферах господарства країни, і застосуванням універсальних програм
, користувач одержує машинограми – ордери або машинограми аналітичного обліку.

В тому чи іншому разі склад машинограм не має принципових розходжень.
Кожен рядок машинограми відповідає господарській операції. Має дані про дату та номер звіту, документа, кореспондуючий рахунок, суму витрат обігу.

Підсумки сальдо і оборотів підраховуються по кожній статті аналітичного рахунку, по структурному підрозділу, субрахунку і рахунку в цілому. Підсумкові дані машинограм реєструються в пам(яті ЕОМ і використовуються для розробки машинограми, що замінює ведення головної книги.

Накопичені в пам(яті ЕОМ з початку року підсумки по витратах обігу та торговельних націнках на реалізовані товари можуть бути відображені при автоматизованому складанні бухгалтерської звітності – у формі № 2 “Звіт про фінансові результати та їх використання” та інших. Використання ЕОМ не тільки допомагає бухгалтеру, а й спрощує роботу економіста. з(являються широкі можливості для проведення кореляційного, регресивного аналізу по визначенню впливу різних показників на кінцевий фінансовий результат роботи підприємства.

ПОЧАТОК

А(І), В(І), С(І),

D(I), E(I), F(S),

G(I), H(I), I(I),

J(I)=F(I)-B(I)

K(I)=G(I)-C(I)

L(I)=H(I)-D(I)

M(I)=I(I)-E(I)

B=B+B(I)

C=C+C(I)

D=D+D(I)

E=E+E(I)

F=F+F(I)

G=G+G(I)

H=H+H(I)

I=I+I(I)

J==J+J(I)

K=K+K(I)

L=L+L(I)

M=M+M(I)

I=I+I(I) TAK

n(I

В, С, D, Е, F, G,

Н, I, S, К, L, М

КІНЕЦЬ

Рис. . Блок схема алгоритму вирішення задачі «Звірювальна відомість»

Перелік використаних джерел.

1. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р./ Відомості Верховної Ради України – 1996р. №30.
2. Про підприємства в Україні : Закон України, прийнятий Верховною Радою

України – 1991р., № 14.
3. Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 р./

Відомості Верховної Ради України – 1991 р. №28.
4. Про систему оподаткування : Закон України 18 лютого 1997 р./ Відомості

Верховної Ради України – 1997 р. № 16.
5. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня

1997 р./ Відомості Верховної Ради – 1997 р. № 23 (з змінами і доповненнями).
6. Про споживчу кооперацію : Закон України від 12 квітня 1992 р./

Відомості Верховної Ради України – 1992 р. № 31.
7. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 25 березня

1999 р./ Відомості Верховної Ради України – 1997 р. № 16.
8. Про господарські товариства : Закон України від 21 вересня 1993 р./

Відомості Верховної Ради України – 1993 р. № 29
9. Балабанов І.Т. Ризик – менеджмент: Підручник – К, Вища школа, 1996 р.
10. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту :

Підручник, К, Вища школа, 1994 р.
11. Брігхен Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підручник – К, Вища школа,

1997 р.
12. Беркар Колас . Управління фінансовою діяльністю підприємства :

Підручник- М, Фінанси, 1997 р.
13. Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник – К, Вища школа, 1997 р.
14. Перчікова І.М. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, АО “Консалт –

Банкір” , 1996 р.
15. Дамарі Р. Фінанси і підприємництво : Підручник - Я, Єлень, 1993 р.
16. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз : Підручник – М, 1996 р.
17. Ковальова А.М. – Фінанси промислового підприємства : Підручник – К,

Вища школа, 1995 р.
18. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства , Підручник – К, Вища школа, 1995 р.
19. Кравченко Н.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі : Підручник

– М, 1995 р.
20. Максимова Т.І. Економічний аналіз прибутку : Підручник - М, Фінанси і статистика, 1990 р.
21. Нестеренко А.Г. Прибутки і рентабельність на торговому підприємстві –

М, 1995 р.
22. Патров В.В., Ковальов В.В., Як читати баланс : Підручник - М. Фінанси і статистика , 1993 р.
23. Поленко В.Н., Управління валовим доходом торгового підприємства :

Підручник, К, КТСІ, 1993.
24. Радіонова В.М. Фінансова стійкість підприємства : Підручник - М,

Перспектива. 1995 р.
25. Савіцкая Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства : Підручник

- М, ІП ”Екоперпектива”, 1998 р.
26. Смолін І.В., Лещук М.Н. Стратегія розвитку торгівельного підприємства в ринкових умовах : Підручник – К, КДТСУ, 1998 р.
27. Стоуп Д., Хетчинг Х. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз:

Підручник- С.-П., АОЗТ, 1993 р.
28. Солнова Є.С. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, Перспектива , 1995 р.
29. Полека Г.Б. Фінансовий менеджмент : Підручник – М, Фінанси , 1997 р.
30. Поддерьогіна А.М. Фінанси підприємства : Підручник – К,Вища школа

,1998р.
31. Ушакова М.М., Кукурудза Л.О. Управління прибутком торгівельного підприємства – К, КДТСУ, 1998 р.
32. Ушакова М.М., Кукурудза Л.О., Лисенко В.П. Управління поточними витратами торгівельного підприємства – К, КДТСУ, 1997 р.
33. Фісенко М.А. Фінанси підприємств : Підручник – Мінськ, 1995 р.
34. Шеремет Л.Д. Фінанси підприємств : Підручник – М, Фінанси і статистика

1997 р.

Таблиця 7.
_______________________________

(місяць, рік)

Машинограма аналітичного обліку по рахунку

__________________________________________________________________

(назва рахунку) (назва підприємства)

Підсумок по статті
Підсумок по структурному підрозділу
Усього по субрахунку
Усього по рахунку

Звірювальна відомість по рахунку 80 “Прибутки і збитки” на 1 лютого 2000 року.

|Назва |Згідно журналу - ордеру |Згідно карток аналітичного |відхилення |
|потача-льн| |обліку | |
|ика | | | |
| |Оборот|Оборот|Сальдо на |Оборот|Оборот|Сальдо на |Оборот|Оборот|Сальдо на |
| |по |по |01.02.2000 |по |по |01.02.2000 |по |по |01.02.2000 |
| |дебету|кредет| |дебету|кредет| |дебету|кредет| |
| | |у | | |у | | |у | |
| | | |По |По | | |По |По | | |По |По |
| | | |дебету|кребету| | |дебету|кребет| | |дебету |кребету|
| | | | | | | | |у | | | | |
|Магазин №3|2000 |1729,5| | |2000 |1729,5| |8150 |0 |0 |0 |8150 |
| | |1 | | | |1 | | | | | | |
|Маг. Центр|1200 |1200 | | |0 |0 | |0 |-1200 |-1200 |0 |0 |
|Маг.Руся |1200 |1200 | | |1200 |1200 | |2420 |0 |0 |0 |2420 |
|Маг.Ріта | | | | | | | | |0 |0 |0 |0 |
|Маг. Річна| | | | | | | |6897,4|0 |0 |-0 |6897,42|
| | | | | | | | |2 | | | | |
|Маг.Ганнус| | | | | | | |700,15|0 |0 |0 |700,15 |
|я | | | | | | | | | | | | |
|Маг.Над | | | | | | | |2035 |0 |0 |0 |2035 |
|Бугом | | | | | | | | | | | | |
|ТовюМарія-| | | | | | | |1175,5|0 |0 |0 |1175,5 |
|Люкс | | | | | | | | | | | | |
|Маг.лаванд| | | | | | | |848 |0 |0 |0 |848 |
|а | | | | | | | | | | | | |
|Інші | | | | | | | |23737 |0 |0 |0 |23737 |
|Всього |4400 |4129,5|0 |45963,0|3200 |2929,5|0 |45963,|-1200 |-1200 |0 |0 |
| | |1 | |7 | |1 | |07 | | | | |

Звірювальна відомість по рахунку 80 “Прибутки і збитки” станом на 1 лютого 2000 року

|Поста-ч|Згідно журналу - ордеру |Згідно карток аналітичного обліку|відхилення |
|альник | | | |
| |Оборот|Оборот |Сальдо на |Оборот |Оборот |Сальдо на |Оборот |Оборот |Сальдо на |
| |по |по |01.02.2000 |по |по |01.02.2000 |по |по |01.02.2000 |
| |дебету|кредету| |дебету |кредету| |дебету |кредету | |
| | | |По |По | | |По |По | | |По |По |
| | | |дебету |кребету| | |дебету|кребету| | |дебету |кребету|
|А |В |С |D |Е |F |G |Н |І |J |К |L |М |
| | | | | | | | | |J(I)= |K(I)= |L(I)= |M(I)= |
| | | | | | | | | |F(I)- |=G(I)-C(|=H(I)- |=I(I) –|
| | | | | | | | | |B(I) |I) |D(I) |E(I) |
| |n |n |n |n |n |n |n |n |n |n |n |n |
|Всього |=( |=( C(I)|=( D(I)|=( E(I)|=(F(I) |=( G(I)|=( |=( I(I)|=( J(I)|=( K(I) |=( L(I)|=( M(I)|
| |B(I) | | | |і=1 | |H(I) | | |і=1 | | |
| |і=1 |і=1 |і=1 |і=1 | |і=1 |і=1 |і=1 |і=1 | |і=1 |і=1 |

----------------------- n

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7

Приглашения

09.12.2013 - 16.12.2013

Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

09.12.2013 - 16.12.2013

МЕНЮ

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ

Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн

Приглашения

Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»