Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції

 Для сканування ілюстрацій в дипломній роботі запроектований сканер DuoScan T2500 фірми AGFA. Фірма AGFA — один із лідерів з виробництва та продажу насвітлювачів, професійних сканерів та витратних матеріалів. Сканери фірми AGFA, серії DuoScan — це професійні сканери з високою роздільною здатністю і великими можливостями.

Інший спосіб отримання ілюстрацій для журналу — це каталоги і галереї з великою кількістю різноманітних фотографій і кліпардів.

У даній дипломній роботі для створення оригінал-макету журналу вибрано комп’ютер APPLE Power Macintosh G4. Power Mac G4 — це графічна станція для професіоналів, створена спеціально для використання у видавничій справі. Двох процесорний Power Mac G4 з тактовою частотою 500 МГц значно перевершує продуктивність попередніх моделей і конкурентів; він може справлятися з будь-яким завданням: від верстки і складання до обробки графіки та відеомонтажа. Для покращення роботи за комп’ютером використовується плоский монітор фірми MITSUBISHI Diamond Pro 920 з діагоналлю 19 дюймів.

Якісний графічний дизайн повинен враховувати можливості кожного із способів оформлення. Їх вибір здійснюється згідно з конкретними вимогами до виробництва журналу і поліграфічними можливостями.

Програма растрової графіки Photoshop 7.0

Зіскановані ілюстрації обробляємо в графічному пакеті Photoshop 7.0. Найкращою програмою для обробки та створення растрової графіки є ADOBE Photoshop. Щоб запустити дану програму можна використати меню кнопки «Пуск», де знаходиться піктограма програми Photoshop 7.0. Після цього програма завантажиться і з’явиться її головне вікно. В головному вікні знаходяться: панель інструментів, панель параметрів інструментів, меню програми, вікно редагування зображення, палітри, рядок стану. В рядку стану відображається поточний масштаб зображення, інформаційне поле, назва вибраного інструмента і підказка щодо його використання. В інформаційному полі Photoshop повідомляються різні корисні дані. Photoshop пропонує 51 інструмент, але в палітрі інструментів можна одночасно бачити всього 22 піктограми. У Photoshop 7.0 є 10 видів інструментів:

1.  інструменти виділення: прямокутна і овальна область, горизонтальний і вертикальний рядок, ласо, багатокутне і магнітне ласо, магічна паличка;

2.  інструмент переміщення;

3.  інструмент кадрування;

4.  інструменти малювання: пензлик, олівець, штамп і штамп візерунку, пензлик стану і зображувальний пензлик подій, резинка, фонова і магічна резинка, градієнт і заливка;

5.  інструменти редагування: виправляючий пензлик, розмиття і різкість, освітлювач і затемнювач, палець і губка;

6.  інструменти векторного малювання: виділення елементів контура, стрілка часткового виділення, перо і довільне перо, перо з плюсом і перо з мінусом, прямокутник і заокруглений чотирикутник, еліпс і багатокутник, лінія і форма користувача;

7.  інструменти тексту: горизонтальний і вертикальний тексти, горизонтальний і вертикальний текст-маски;

8.  інструменти масштабування: рука, масштаб, фрагмент і виділення фрагмента;

9.  інструменти виміру: піпетка, відбір кольорів, лінійка;

10.   допоміжні інструменти: примітка, звуковий супровід.

Кожний інструмент пов’язаний зі своєю панеллю параметрів, яка служить для настроювання його властивостей і можливостей. Нижче інструментів знаходиться вікно керування основним кольором і кольором фону. Наступні дві піктограми призначені для роботи з вибраними областями (це піктограми переключення від вибраних областей до швидкої маски і навпаки).

У програмі Photoshop 7.0 існують спеціальні команди — «Фільтри», які призначені для корекції зображення і створення різних ефектів. Загалом програма має більш як сто фільтрів. Щоб використати який-небудь фільтр Photoshop, вистарчає вибрати його назву з меню Filter (Фільтр). Якщо на зображенні нема виділених областей, то фільтр діє з однаковою силою на все зображення. В іншому випадку фільтр діє тільки в межах виділеної області. Photoshop має декілька груп фільтрів: створювач візерунків, вільне спотворення, художні, розмиття, штрихи, викривлення, шум, пікселізація, візуалізація, ескіз, стилізація, текстура. Фільтр Zigzag дозволяє створювати на зображенні хвилі, які розходяться, ніби від кинутого у воду каменя. Параметри Amount (Сила) задає висоту цих хвиль, а Ridges (Гребні) — їх кількість. Використовуючи опції зі списку Style (Стиль), можна створити не лише радіальні хвилі, які розходяться, але і хвилі, які сходяться до центру або водоворот. Всі ці параметри знаходяться в діалоговому вікні фільтра Zigzag, щоб відкрити вікно потрібно вибрати його зі списку фільтрів.

За допомогою програми Photoshop можна також здійснити сканування різноманітних ілюстрацій, фотографій, будь-якої друкованої продукції. Коли файл зі сканованим зображенням відкривають у Photoshop, в першу чергу потрібно замінити кольорову модель RGB на CMYK. В меню Image (Зображення), в підменю Mode (Режим) знаходяться всі різновиди моделей: від чорно-білої до багатоканальної.

Наступним етапом буде виконання кольорокорекції. Для простих випадків корекції тонів у Photoshop 7.0 застосовуються команди: Auto Levels (Автоматична корекція тонів), Auto Contrast (Автоматична корекція контрастності), Auto Color (Автоматична корекція кольору) і Equalize (Вирівняти яскравість). Ці команди не мають діалогових вікон і весь процес корекції бере на себе сама програма. Перед тим, як приступити до корекції рівнів яскравості зображення добре було б мати інструмент для оцінки цих рівнів. Такий інструмент є і викликати його можна за допомогою команди Histogram (Гістограма) з меню Image (Зображення). Гістограма зображається графіком, де по осі Х відкладається значення яскравості, а по осі Y — кількість пікселів, які відповідають яскравості.

Команда Brightness/Contrast (Яскравість/Контраст) з меню Image, підменю Adjust (Корекція), дозволяє швидко, просто і наочно регулювати яскравість і контраст зображення. Діалогове вікно має всього два параметри: Brightness (Яскравість) і Contrast (Контраст). Пересуваючи маркер вліво, можна зменшити яскравість і контраст, а вправо — збільшити значення цих параметрів.

Команда Levels (Рівні) з підменю Adjust меню Image дозволяє вручну, а значить, більш точно, настроїти рівні яскравості зображення. У верхній частині діалогового вікна Levels знаходиться гістограма з трьома рівнями яскравості. На цій гістограмі програма показує вхідні рівні яскравості, а маркери визначають ширину діапазону рівнів яскравості. У нижній частині діалогового вікна розташована смуга з двома маркерами. Положення цих маркерів визначає ширину вихідного діапазону яскравості. Вирішальну роль у цьому процесі відіграють три маркери під гістограмою. Чорний маркер відповідає чорному кольору, білий маркер — білому. Сірий маркер відповідає значенню яскравості 128, тобто середині діапазону яскравості. Зміщуючи крайні маркери до країв гістограми, ми задаємо новий діапазон яскравості.

Команда Curves (Криві) — одна з найважчих у Photoshop, але вона дозволяє визначити необхідну кількість діапазонів яскравості і відрегулювати їх дуже точно. Найважливішим елементом діалогового вікна цієї команди є крива, яка займає площу майже всього вікна. По осі Х відкладаються вхідні рівні яскравості, а по осі Y — вихідні. з метою редагування форми кривої застосовуються два елемента: «Крива» і «Олівець». За допомогою кривої можна задати опорні точки, а зміщуючи їх мишкою можна задати саму форму. За допомогою Олівця можна просто намалювати нову криву. Незначні зміни кривої деколи призводять до помітних змін у зображенні.

Як для корегування тонів є важливий баланс світла і тіней, так і для корегування кольору важливий є баланс кольорів. Команда Variations (Варіант) дозволяє провести не лише кольорову корекцію, але і корекцію відтінків зображення. Після вибору Variations/Adjust/Image в діалоговому вікні цієї команди можна відкоригувати кольори в 3 діапазонах: Shadows (Тіні), Midtones (Середні тони), Highlights (Світлі тони). В лівому верхньому куті знаходяться дві зменшені копії зображення: до корекції і після неї. Ще одну копію поточного зображення розміщено в центрі групи із шести мініатюр, кожна з яких відповідає одному з основних кольорів. У правому нижньому куті діалогового вікна знаходиться група з трьох мініатюр, які призначені для корекції тонів вибраного діапазону. Це мініатюри для відсвітлювання або затемнення тонів. Командою Color Balance (Кольоровий баланс) корекція здійснюється для кожного з трьох основних інтервалів тонів окремо.

Командою Hue/Saturation (Кольоровий тон/Насиченість) можна змінити кольорові тони, насиченість і яскравість як цілого зображення, так і окремих кольорових інтервалів.

Команда Selective Color (Вибіркова корекція кольору) — це вибіркова корекція базових кольорів у зображенні шляхом зміни пропорції чотирьох кольорів моделі CMYK.

Щоб вирізати зображення потрібно скористатися інструментом виділення. Після того, як створено межу навколо об’єкту, інструментом Ласо, який повинен залишитися на зображенні, вибираємо команду Inverse (Інверсія) меню Select (Виділення). Після цієї команди виділяється фон, який потрібно викинути, а об’єкт, який повинен залишитися, стає неактивний. Залишається тільки натиснути клавішу Delete і викинути фон. Для створення навколо об’єкту ореола потрібно відкрити діалогове вікно підменю Layer Style (Стиль шару) з меню Layer (Шар). У діалоговому вікні Layer Style знаходяться такі ефекти: внутрішня та зовнішня тінь, освітлення, рельєфність, глянець, накладання кольору, градієнту та візерунку, обрамлення. Команда Outer Glow (Зовнішнє освітлення) служить для створення світлового ореолу навколо об’єкта. В групі опцій Structure (Структура) можна вибрати режим змішування освітлення з нижнім шаром, непрозорість, заповнення (кольором або градієнтною заливкою). Наступна група Elements (Елементи) регулює силу освітлення і його розмитість. Група Quality (Якість) дозволяє створити особливий вид ореолів. Цей ореол застосовується тільки для першої етикетки. Після того, як всі операції виконано і зображення повністю готове, файл зберігається у форматі TIFF після виконання команди Save As (Зберегти як) з меню File (Файл).

Adobe InDesign

Adobe InDesign - програма яка переваги, наприклад можливість працювати на моніторах з високим дозволом. Пакет InDesign підтримує такі файлові формати, як TIFF і EPS, дозволяючи працювати з документами Adobe Illustrator, Photoshop і Adobe PDF.

Однієї з найважливіших цілей було створення програми, що дасть художникам і дизайнерам більше волі й можливостей, чим вони мали, користуючись традиційними інструментами верстки. Програма Adobe InDesign була випущена в серпні 1999 р. В 2003 р. була випущена версія Adobe InDesign 2.0 із численними новими функціями (більше 800). На сьогоднішній день - це найбільш потужна, гнучка й професійна програма верстки.

Створення нового об'єкта.

Для створення нового файлу призначена команда меню File / New (Файл / Новий). Після її вибору користувачеві пропонується вибрати тип створюваного об'єкта: документ, книга, бібліотека.

Зміна одиниць виміру.

Для зміни одиниць виміру необхідно скористатися командою Edit / Preferences / Units&Increments (Редагування / Установки / Система виміру).

Далі в полях Horizontal (Горизонтально) і Vertical (Вертикально) варто вибрати відповідні одиниці виміру (дюйми, міліметри, сантиметри й ін.). Вони можуть збігатися чи ні. Щоб всі відкриваємі документи, що, мали однакові настроювання за замовчуванням, зміни варто вносити при закритих документах.

Зміна параметрів документа.

Для зміни параметрів документа призначена команда File / Document Setup (Файл / Параметри документа).

У діалоговому вікні, що відкрилися, Document Setup (Параметри документа) можна внести зміни наступних параметрів:

 - кількість сторінок;

- розворот;

- формат сторінки;

- орієнтація.

Зміна полів і колонок.

Для зміни полів і колонок призначений команда Layout / Margins and Columns (Макет / Поля й колонки).

 У діалоговому вікні, що відкрилося, Margins and Columns (Поля й колонки) можна внести зміни наступних параметрів:

 - розмір полів;

- кількість колонок;

- розмір середника (інтервалу).

Відображення й вимикання лінійок.

Щоб відобразити лінійки уздовж верхній і лівий краї вікна документа необхідно виконати команду View / Show Rulers (Перегляд / Показати лінійки).

Щоб сховати лінійки призначена команда View / Hide Rulers (Перегляд / Сховати лінійки).

Настроювання границь полів і колонок.

Напрямними називаються не друковані лінії , що, призначені для полегшення розміщення тексту й графіки на сторінці.

У програмі Adobe InDesign є кілька типів направляючих, у тому числі границі полів, які призначені для розміщення таких елементів, як номера сторінок, і границі колонок, що використаються для поділу тексту й графіки. Для відображення направляючих, границь полів і колонок призначений команда View / Show Guides (Перегляд / Показати направляючі). Для того, щоб їх сховати призначена команда View / Hide Guides (Перегляд / Сховати направляючі). Границі полів за замовчуванням відображаються пурпурним кольором, а границі колонок - фіолетовим. Для зміни зовнішнього вигляду границь полів і колонок призначений команда Edit / Preferences / Guides & Pasteboard (Редагування / Установки / направляючі й границі). У діалоговому вікні, що відкривається, Preferences (Установки) з меню, що випадає, Margins (Поля) вибирається колір границь полів. З меню, що випадає, Columns (Колонки) вибирається колір границь колонок. Прапорець Guides in Back (направляючі назад) установлюють, щоб текст і графіка відображалися поверх направляючих. Ще одним типом направляючих є горизонтальні й вертикальні направляючі. Вони мають більшу гнучкість, чим границі колонок і полів, і можуть бути встановлені в будь-якому місці сторінки для полегшення розміщення об'єктів. Окрему направляючу можна створити, витягшись її з лінійки.

Створення напрямної.

1. Помістите курсор над горизонтальною або вертикальною лінійкою.

2. Натисніть на кнопку миші. Курсор прийме вигляд подвійної стрілки.

3.Протягніть мишею, щоб витягти направляючу на сторінку.

Колір горизонтальних і вертикальних напрямних можна змінювати.

Для цього можна виконати команду Layout / Ruler Guides (Макет / Направляючі). Потім вибрати колір направляючих з меню, що випадає, Color (Колір).

У поле View Threshold (Межа видимості) можна задати мінімальний масштаб документа, при якому видні направляючі. Прив'язка об'єктів до направляючих виконується командою View / Snap to Guides (Перегляд / Вирівняти по направляючих).

Робота із сіткою.

Направляючі й границі - це не єдиний спосіб вирівнювання об'єктів. Як основу для компонування елементів сторінки може використатися сітка. Вона потрібна для рівного розташування тексту. Для відображення сітки призначена команда View / Show Document Grid (Перегляд / Показати сітку документа) або View / Show Baseline Grid (Перегляд / Показати базову сітку). Для вимикання сітки використаються команди: View / Hide Document Grid (Перегляд / Сховати сітку документа) або View / Hide Baseline Grid (Перегляд / Сховати базову сітку). Для зміни зовнішнього вигляду сітки призначена команда Edit / Preferences / Grids (Редагування / Установки / Сітки). Колір сітки встановлюється в меню, що випадає, Color (Колір). Розмір основного кроку сітки задається в полях Gridline Every (Основний крок сітки) областей Horizontal (Горизонтально) і Vertical (Вертикально). Для установки прив'язки до сітки призначена команда View / Snap to Document Grid (Перегляд / Прив'язати до сітки документа). Збереження документа виробляється так само, як у будь-якій іншій програмі. При збереженні можна задати об'єкту тип: документ або шаблон.

Створення текстових фреймів.

У програмі InDesign текст розташовується в об'єктах, названих фреймами. Аналогічно іншим об'єктам можна змінювати розмір і форму текстових фреймів.

Для створення текстового фрейму використається інструмент Type (Текст) .Необхідно його активізувати, потім перемістити курсор на сторінку й протягши мишу по діагоналі створити прямокутний фрейм. На екрані з'явиться фрейм із текстовим курсором, що вказує на те, що усередині фрейму можна набирати текст.

Інструмент Type (Текст)  завжди створює прямокутні фрейми. Для створення фреймів іншої форми використаються інструменти створення геометричних фігур:

-  ‑ для створення фрейму овальної форми;

-  - для створення багатокутного фрейму (опуклого й у формі зірки);

-  -для створення фрейму прямокутної форми.

Створення багатокутного фрейму.

Виберіть інструмент Polygon (Багатокутник)  подвійним клацанням на панелі інструментів. На екрані з'явиться діалогове вікно Polygon Settings (Установки багатокутника). Введіть значення в поле Number of Sides (Кількість сторін). Якщо залишити значення поля Star Inset (Глибина променів) рівним 0%, то вийде опуклий багатокутник. Якщо встановити значення глибини променів, то вийде зірка. Щоб створити багатокутник, протягніть мишу по діагоналі. По досягненні потрібного розміру фігури відпустите кнопку миші. Для створення фрейму правильної геометричної форми при малюванні відповідним інструментом необхідно втримувати натиснутої клавішу Shift. Установка розміру фрейму.

Виберіть інструмент Ellipse (Еліпс)  або Rectangle (Прямокутник)  на панелі інструментів. Установите курсор у місце, де хочете створити фрейм. Клацніть мишею на екрані з'явиться діалогове вікно для установки розмірів фрейму. Задайте висоту й ширину фрейму в полях Width (Ширина) і Height (Висота). Натисніть ОК. Після цього буде створений фрейм, верхній лівий кут якого перебуває в місці, зазначеному вами.

Введення тексту.

Для введення тексту усередину фрейму досить вибрати інструмент Type (Текст)  і клацнути усередині створеного фрейму.

Установка гарнітури й розміру шрифту.

Стиль шрифту називається гарнітурою. Для установки цих параметрів і інших використається спеціальна палітра Character. Для відображення її на екрані використається команда Window / Type&Tables / Character або команда Type / Character. У полі  встановлюється гарнітура шрифту. У полі  встановлюється розмір шрифту. У полі  встановлюється інтерліньяж. У полі  встановлюється трекинг. У полі  встановлюється накреслення (напівжирний, підкреслений, курсив, звичайний). У полях  встановлюється скривлення тексту по горизонталі й вертикалі. У полі  встановлюється нахил символів тексту.

Текстові ефекти.

Програма InDesign дозволяє користуватися текстовими ефектами, такими як All Caps (всі прописні), Small Caps (всі зменшені), Subscript (нижній індекс), Superscript (верхній індекс), Underline (підкреслення), Ligatures (лігатура) - автоматично заміняє буквені сполучення, на зразок «fi» і «fl», комбінованими буквеними формами. Всі ці ефекти задаються в меню палітри Character. Накреслення тексту зміниться відповідно до обраного ефекту.

Форматування абзацу.

Під форматуванням абзацу мається на увазі застосування атрибутів до всього абзацу. Форматування в програмі InDesign здійснюється за допомогою опцій палітри Paragraph (Абзац). Для її відображення призначена команда Window / Type / Paragraph або Type / Paragraph. При форматуванні абзацу варто користуватися наступними прийомами:

- щоб застосувати атрибути до окремого абзацу необхідно помістити текстовий курсор усередині даного абзацу

- для застосування атрибутів до декількох абзаців необхідно виділити частину першого й останнього абзаців і абзаци між ними.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8