Роздержавлення i приватизацiя

. продаж об'єктів приватизації на аукціонах;

. продаж об'єктів приватизації за конкурсом;

. продаж акцій державних відкритих акціонерних товариств.

Незалежно від способу приватизації передбачається можливість

використання приватизаційних майнових сертифікатів та компенсаційних

сертифікатів як засіб участі громадян України в розподілі державної

власності.

Викуп як спосіб приватизації підприємств — цілісних майнових комплексів

— застосовується з 1996 р. лише стосовно об'єктів, первісна вартість

основних засобів яких не перевищує законодавче встановленого максимуму (у

1997 р. він становив 1000 тис. грн. у цінах на 1 квітня 1996 р.), які не є

підприємствами-монополістами, не належать до ВПК, і в процесі приватизації

яких не залучається іноземний капітал. Викуп передбачає наявність лише

одного покупця об'єкта, що приватизується. Найчастіше ним виступає

товариство покупців — працівників даного підприємства, рідше — стороння

юридична або фізична особа, яка згідно з чинним законодавством має право

виступати як покупець.

Більшість підприємств, що приватизується у такий спосіб, — об'єкти так

званої малої приватизації: підприємства переробної і місцевої

промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкої і харчової

промисловості, будівельні підприємства, підприємства окремих видів

транспорту, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування

населення, житлово-експлуатаційного і ремонтного господарства.

Об'єкти малої приватизації приватизуються шляхом викупу за рішенням

Фонду державного майна України, Місцевих Рад народних депутатів, а також у

випадку, якщо

громадян іноземних держав, осіб без громадянства, у конкурсі може брати

участь товариство покупців підприємства, що приватизується, причому при

інших рівних умовах воно має пріоритетне право на його придбання.

Законодавство України передбачає, що у випадку якщо товариство покупців

приватизованого підприємства вийшло переможцем аукціону або конкурсу, воно

одержує право на 30-відсоткову знижку ціни об'єкта приватизації а також на

відстрочку сплати коштів державі. З іншого боку, якщо товариство покупців,

створене членами трудового колективу, не виявилося переможцем аукціону або

конкурсу, воно має право на одержання 10 відсотків коштів від продажу

об'єкта. Ці кошти виділяються державою за рахунок позабюджетних фондів

приватизації, вони розподіляються між членами трудового колективу на основі

рішення його загальних зборів. У разі відмови трудовому колективу одержати

ці кошти члени трудового колективу не можуть бути звільнені з роботи

упродовж одного року з ініціативи власника приватизованого об'єкта.

Описані способи приватизації не охоплюють середні та великі

підприємства всіх без винятку галузей матеріальної і нематеріальної сфери.

Згідно з Державними програмами приватизації останніх років, більшість таких

підприємств (вартість основних засобів яких за цінами на 1 квітня 1996 р.

перевищує 1000 тис. грн.) приватизуються способом продажу акцій відкритих

акціонерних товариств. Вони створюються у процесі приватизації підприємств,

причому єдиним засновником таких відкритих акціонерних товариств виступає

державний орган приватизації — Фонд державного майна України, який у

подальшому і організовує продаж акцій на ринку цінних паперів. Корпоратизо-

вані підприємства[2] також здійснюють приватизацію способом продажу своїх

акцій. Такий самий порядок приватизації поширюється на порівняно невеликі

підприємства, вартість основних засобів яких не виходить за межі, про які

йшлося вище, якщо законодавством передбачено для них саме такий спосіб

приватизації.

ПРИВАТИЗАЦІЯ І РО3ВИТОК ВИРОБНИЦТВА

Правове і економічне середовище має забезпечувати кожному трудовому

колективу можливості .для приватизації через перетворення державного

підприємства на бажану форму власності.

Законодавчою основою для оренди державного підприємства з правом його

викупу є Закон України «Про оренду майна державних підприємств і

організацій».

Законодавство надає трудовому колективу переваги перед іншими

юридичними особами на укладання договору оренди свого підприємства,

договору оренди з викупом орендованого майна, право самим вибирати

організаційну форму підприємницької діяльності з використання орендованого

майна і затверджувати його статут.

Підписавши договір оренди, підприємство відразу перестає бути

державним, самостійно вибирає форму власності, визначає профіль

підприємства, споживачів товарів свого виробництва, постачальників,

партнерів, формує і нагромаджує власність трудового колективу — організації

орендарів. За рахунок цієї власності викуповується підприємство. Кожний

член організації орендарів стає співвласником вартості викупленого об'єкта.

При викупі та приватизації свого підприємства найчастіше колектив

вибирає колективну форму власності й на цій основі створює колективне

акціонерне товариство, стимулюючи розвиток підприємницької діяльності,

перехід до ринкових відносин. Об'єктом оренди є цілі майнові комплекси

державних підприємств, організацій або структурних підрозділів. Орендарями

можуть бути організації орендарів, створені членами трудового колективу

державного підприємства. Ініціатива в укладанні договору оренди виходить

від членів трудового колективу підприємства .

Рішення трудового колективу державного підприємства, організації про

оренду майна вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало більше, ніж

половина його членів. Члени трудового колективу, прийнявши рішення про

укладення договору оренди, бажаючі стати орендарями, створюють організацію

орендарів. Кожний член трудового колективу підприємства, організації має

право вступити до організації орендарів за особистою заявою. Загальні збори

орендарів обирають керівні органи, затверджують положення про організацію

орендарів, що підлягають державній реєстрації в місцевих органах влади за

місцем знаходження об'єкта оренди. Організація орендарів одержує права

юридичної особи з дня її державної реєстрації.

Самостійний вибір колективної форми власності визначає його успіх у

приватизації свого підприємства, в розвитку ринкової підприємницької

діяльності, підвищенні ефективності виробництва і в конкурентному змаганні.

Доречно нагадати, що в економічно розвинених країнах зараз пріоритетною

формою власності є акціонерна власність на основі нової форми колективної

власності, де кожний робітник стає співвласником коштів виробництва

підприємства і реально бере участь у процесі прийняття управлінських

рішень. Така форма власності широко розвивається у багатьох країнах світу

як найбільш ефективна. У США вона розглядається як засіб підвищення

ефективності виробництва, конкурентоспроможності товарів американських

фірм, зниження безробіття і банкрутства. Тут поширена думка, що можна

втратити свій бізнес, гроші, але якщо зберегти кадровий потенціал, то можна

швидко відновити свою справу. Створення згуртованої команди — найважче

завдання з усіх, що стоять перед підприємцем.

Навіть досвідченим підприємцям, керівникам підприємств нелегко

знаходити і реалізувати принципово нові вирішення проблем і завдань

стабілізації роботи підприємства, його приватизації, вибору форм власності,

пере-профілювання виробництва, освоєння і випуску конкурентоспроможної

продукції, переходу до ринкових відносин, формування ефективного механізму

управління з урахуванням вимог сучасного маркетингу. Успіх тут у багатьох

випадках залежить від вибору схеми приватизації підприємства.

Схема

передавання майна державних підприємств, організацій, їхніх структурних

підрозділів в оренду трудовим колективам

|1 Загальні збори (конференція) |Більшістю голосів приймається |

|трудового колективу |рішення: |

| |а)про оренду майна; |

| |б)про створення організації |

| |орендарів |

| |Оформляється протоколом загальних |

| |зборів (конференції) трудового |

| |колективу |

|2. Члени трудового колективу |Подають заяву про прийом у члени |

| |організації орендарів |

|3. Загальні збори (збори |Затверджують положення організації |

|уповноважених представників) |орендарів. Вибирають органи |

|організації орендарів |управління організації орендарів |

|4. Орган приватизації або |Розглядає заяву і проект договору і|

|уповноважений орендодавець |дає орендареві відповідь про |

| |прийняте рішення |

|5. Рада (правління) організації |Направляє на державну реєстрацію: |

|орендарів |а) положення про організацію |

| |орендарів; |

| |б) довідку про попереднє погодження|

| |орендодавця на укладання договору |

| |оренди; |

| |в) заяву на реєстрацію, яка |

| |здійснюється в 30-денний термін |

|6.Орган приватизації і організації |Укладає договір оренди майна. |

|орендарів |Здійснює передавання і приймання |

| |орендованого майна |

|7.Загальні збори засновників |Більшістю голосів: |

|підприємства або господарського |а) приймають рішення про створення |

|товариства, що створюється на |підприємства; |

|основі орендованого майна |б) затверджують статут підприємства|

| |або господарського товариства; |

| |в) затверджують договір засновників|

| |(для господарського товариства). |

Провадиться державна реєстрація утвореного на орендованому майні

підприємства, господарського товариства

Схема

приватизації майна державного підприємства через продаж акцій

відкритого акціонерного товариства

|1. Загальні збори (конференція) |Більшістю голосів приймають рішення|

|трудового колективу підприємства |про приватизацію через |

| |реорганізацію державного |

| |підприємства в акціонерне |

| |товариство |

|2. Адміністрація підприємства |Подає в органи приватизації: |

| |а) заяву про приватизацію; |

| |б) документ про оплату заяви: |

| |в) протокол загальних зборів |

| |(конференції) ; |

| |г) інформацію про підприємство |

|3. Орган приватизації |Протягом місяця з дня подання |

| |заяви: |

| |а) приймає рішення про |

| |приватизацію; |

| |б) направляє рішення (письмово) |

| |адміністрації підприємства; |

| |в) призначає комісію з |

| |приватизації, термін підготовки |

| |плану приватизації підприємства |

|4. Комісія з приватизації |а) не пізніше ніж через 2 міс. |

|підприємства |після прийняття рішення подає в |

| |орган приватизації план |

| |приватизації підприємства; |

| |б) відповідно до затвердженого |

| |плану приватизації підготовляє тим»|

| |часовий статут відкритого |

| |акціонерного товариства |

|5 Орган приватизації |а) затверджує тимчасовий статут |

| |відкритого акціонерного товариства;|

| | |

| |б)подає тимчасовий статут і рішення|

| |про реорганізацію державного |

| |підприємства на акціонерне |

| |товариство для державної реєстрації|

| |до місцевих органів влади |

|6. Орган приватизації або |Організує: |

|уповноважений фінансовий посередник|а) випуск акцій; |

| |б) безплатний розподіл акцій за |

| |приватизаційні сертифікати і |

| |пільговий продаж робітникам |

| |підприємства; |

| |в) відкриту підписку акцій; |

| |г) вільний продаж акцій на біржі |

|7. Установчі збор акціонерного |а)затверджують статут акціонерного |

|товариства |товариства (постійний); |

| |б)обирають органи управління |

| |акціонерного товариства (рада, |

| |спостережна рада), виконавчі та |

| |контрольні органи. |

Здійснюється державна реєстрація постійного акціонерного товариства.

ПРИВАТИЗАЦІЯ, ІНТЕНСИФІКАЦІЯ, РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА КОЖНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

ВИХОДЯЧИ З КОН'ЮНКТУРНОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Економічна кон'юнктура є головним фактором державного регулювання

розвитку економіки країни і гнучкого управління підприємницькою діяльністю.

Кон'юнктура характеризує поточний стан економіки країни, світового

господарства, галузі, регіону, ринку товарів у певний період. Вона може

розкривати динаміку виробництва, будівництва, торгівлі, цін, курсу цінних

паперів, прибутків, недовантаження основного капіталу, безробіття, рівень

заробітної плати, споживання тощо.

Погіршення кон'юнктури в тій чи іншій сфері є сигналом для своєчасного

вжиття заходів для усунення причин, які його породжують.

Економічно розвинені держави з соціальне орієнтованою економікою

досягають своєї мети кон'юнктурною політикою. Прагнучи поліпшити економічну

кон'юнктуру в країні, досягти прогресивних структурних зрушень в економіці,

вони змінюють податкові та відсоткові ставки, збільшують або зменшують

обсяги державних замовлень, державних капіталовкладень, здійснюють заходи,

спрямовані на державне регулювання капіталовкладень, особисте споживання

населення та інші заходи, забезпечуючи сприятливу кон'юнктуру. Слід

постійно і старанно вивчати економічну кон'юнктуру і своєчасно вживати

заходів для того, щоб запобігти розбалансованості народного господарства,

інфляції, зростанню цін, появі тіньової економіки, спаду виробництва.

Засобів регулювання кон'юнктури як у держави, так і у керівників

підприємств достатньо.

Наприклад, для пожвавлення кон'юнктури держава йде на збільшення

державних витрат, фінансує заходи, спрямовані на підтримку кон'юнктури;

зменшення податків сприятливо впливає на кон'юнктуру, розширення

інвестиційної діяльності (у підприємств і населення залишається більше

коштів).

У Німеччині в періоди високої кон'юнктури Федеральний банк депонує

певні грошові резерви, які на випадок економічного спаду уряд використовує

для підтримання кон'юнктури.

Держава як господарський суб'єкт соціальне орієнтованої ринкової

економіки сприяє здоровій кон'юнктурі, створює сприятливий клімат для

успішної підприємницької діяльності, приватизації, розвитку національної

економіки, реалізації експертних програм і впливає на умови міжнародної

конкуренції.

Сьогодні ринкова кон'юнктура стає все жорсткішою, з'являються все

витонченіші методи і форми суперництва на ринку, швидко змінюються

кон'юнктура ринку, попиту і пропозицій, ціни, якість товару і послуг тощо.

Виживання підприємств у цих умовах потребує принципово нових маркетингових

підходів до управління і організації виробництва і збуту. Вони мають

забезпечувати реалізацію таких завдань: підвищувати гнучкість виробництва,

швидко змінювати асортимент продукції, впроваджувати нові технології,

техніку, поліпшувати якість продукції, підвищувати культуру виробництва,

знижувати витрати виробництва.

Найперше завдання керівника підприємства, фірми — спрогнозувати обсяги

збуту продукції, послуг. Для цього слід підвищувати роль маркетингу в

комерційній діяльності, у визначенні виробів, які користуються і будуть

користуватись найбільшим попитом, устаткування, технології, джерел

Страницы: 1, 2, 3