Господарський договір

збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив

заходів до їх зменшення (ст.211 ЦК).

Якщо для покладення на правопорушника цивільної відповідальності у

формі відшкодування збитків необхідний повний склад цивільного

правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок, вина),

то для стягнення неустойки або втрати завдатку кредиторові досить довести,

що поведінка боржника є протиправною, а вина його припускається, коли він

не довів відсутності своєї вини в порушенні зобов'язання.

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що вона може

наставати і без вини, якщо це передбачено законом або договором. Так, за ч.

1 ст. 213 ЦК боржник, який прострочив виконання, відповідає перед

кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання,

що випадково (тобто за відсутності його вини) настала після прострочення.

У проекті ЦК (ст. 639) відповідальність без вини (крім дії

непереборної сили) пропонується встановити для осіб за порушення

зобов'язань у зв'язку із здійсненням ними підприємницької діяльності. У цій

діяльності підприємцям доводиться нерідко приймати рішення в умовах

невизначеності та ризику. Щоб знизити несприятливий вплив на підприємництво

фактів порушення зобов'язань контрагентами, можна використати різні заходи:

проведення моніторингу (спостереження та оцінка процесів підприємництва);

співробітництво з консультативними фірмами в галузі аудиту, менеджменту,

інформації, права; вибір надійних партнерів; співробітництво з конкурентами

на ринку товарів тощо. Певну роль у цій сфері відіграє страхування

підприємницьких ризиків (наприклад, страхування від неповернення кредитів

банкові).

Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен

або повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів

(протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина), або, у випадках,

зазначених у законі чи договорі, неповний склад (протиправність і вина) при

стягненні неустойки, втраті завдатку тощо. За відсутності хоч би одного з

цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна

відповідальність не настає.

Проте у випадках, прямо передбачених законом, навіть за наявності усіх

ознак вчиненого правопорушення, особа не несе відповідальності. Так, згідно

зі ст. 177 Кодексу торговельного мореплавства України перевізник не

відповідає за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, якщо доведе, що вони

сталися внаслідок дій або упущень капітана, інших осіб суднового екіпажу і

лоцмана у судноводінні або управлінні судном (навігаційні помилки).

Підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності є випадок

і непереборна сила.

Випадок, (казус) має місце тоді, коли психічний стан особи, яка

порушила зобов'язання, характеризується відсутністю її вини. За відсутності

вини немає й відповідальності, якщо тільки законом чи договором не

передбачено відповідальності і без вини. Відповідно до ч.2 п.1 ст.634

проекту ЦК особа визнається невинною, якщо доведе, що вжила всіх залежних

від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Непереборна сила (форс-мажорні обставини) – це надзвичайна і

невідворотна за даних умов подія (п. 1 ст. 78 ЦК). Вона характеризується,

по-перше, як зовнішня до діяльності сторін обставина (наприклад, явища

стихійного характеру). По-друге, надзвичайність події, що стає непереборною

силою, означає, що це не рядова, ординарна, звичайна обставина, яка також

може спричинити певні труднощі для сторін. Тому в ст. 639 проекту ЦК

зазначається що не вважається непереборною сила, яка може бути підставою

для звільнення від відповідальності особи під час здійснення нею

підприємницької діяльності, недодержання своїх обов'язків контрагентами

боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання

товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. По-третє, непереборна

сила – це подія, яку не можна було відвернути засобами, наявними у даної

особи в конкретних умовах її діяльності. Те, що в одних умовах можна легко

подолати, в інших стає неможливим. Тому при дії непереборної сили теж немає

вини боржника.

Висновки

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та

найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах

роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце

серед форм, які використовуються для подолання монополії державної

власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі

тощо).

Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових

підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з

участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою

основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому

засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок

спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння,

користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності.

Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками

прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу

засновників з її складу тощо.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового

механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників –

підприємств, громадян – має свободу господарської діяльності та

підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і

послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням

планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже

розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення

змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів,

спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у

матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж,

поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не

зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату

тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового

володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного

типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями

(договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції

тощо).

Із запровадженням патентної системи охорони прав на винаходи, корисні

моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як

основної правової форми передачі виключного права на використання цих

результатів технічної творчості. Договірна форма використовується і для

уступки виключного права на знаки для товарів та послуг, права на секрети

виробництва (ноу-хау) тощо. Розширення кола можливих об'єктів страхової

охорони, до яких належить очікуваний прибуток, ризик підприємницької

діяльності тощо, теж ведуть до урізноманітнення форм добровільного

(договірного) страхування з конкуренцією страхових організацій. Отже, сфера

застосування господарських договорів дедалі більше розширюється.

Використана література

Література:

1. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. –

М.: Статут, 1997 – 682 с.

2. Брагинский М.И. Обязательства и способы их обеспечения: неустойка,

залог, поручительство, банковская гарантия (комментарий к новому ГК

РФ). – М.: АО “Центр деловой информации”, 1995. – 127 с.

3. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: теоретические

аспекты. – М., 1976. – С. 80.

4. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть первая. Научно-

практический комментарий. / Абова Т.Е., Аникина Е.Б., Беляева З.С. и

др. / Отв. ред. Т.Е.Абова, А.Ю.Кабалкин, В.П.Мозолин. - М.:

Издательство БЕК, 1996. - 714 с.

5. Гражданский кодекс Украины. Научно-практический комментарий. /

Саниахметова Н.А., Харитонов Е.О., Червоный Ю.С. и др. / Под общей

ред. Е.О.Харитонова. – Х.: Одиссей, 1999. – 848 с.

6. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. /

Васильев Е.А., Зайцева В.В., Костин А.А. и др. / Отв. ред.

Е.А.Васильев. - М.: Международные правоотношения, 1993. - 560 с.

7. Гражданское право России. Часть первая: Учебник. / Антипов Н.П.,

Баринов Н.А., Быкова Т.А. и др. / Под ред. З.И.Цыбуленко. - М.:

Юристъ, 1998. - 464 с.

8. Гражданское право Украины. В 2 частях. Часть 1. / Пушкин А.А.,

Самойленко В.М., Шишка Р.Б. и др. / Под ред. А.А.Пушкина,

В.М.Самойленко. - Х.: Основа, 1996. - 440 с.

9. Гражданское право. / Агарков М.М., Братусь С.Н., Генкин Д.М. и др. -

Ч.1. - М.: Юрид. издат. 1 тип. НКПС, 1938. – 280 с.

10. Гражданское право. В 2 томах. Том 1: Учебник. / Белякова А.М.,

Бессонова А.П., Гендзехадзе Е.Н. и др. / Под ред. Е.А.Суханова. - М.:

Издательство БЕК, 1994. - 384 с.

11. Гражданское право. В 2 томах. Том 1: Учебник. / Ем В.С., Зенин Е.А.,

Коваленко Н.И. и др. / Под ред. Е.А.Суханова. - М.: Бек, 1998. - 816

с.

12. Гражданское право. Учебник для вузов. Часть первая. / Валиева Н.Г.,

Гонтало Б.М., Добрынин Ю.Е. и др. / Под общей ред. Т.И.Илларионовой,

Б.М.Гонгало, В.А.Плетнёва. - М.: Норма-Инфра - М, 1998. - 464 с.

13. Гражданское право. Часть 1. Учебник. / Егоров И.Д., Елисеев И.В.,

Иванов А.А. и др. / Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. - СПб.:

Проспект, 1997. - 600 с.

14. Гражданское право. Часть первая. Учебник. / Антокольская М.В.,

Богачёва Т.В., Глушкова Л.И. и др. / Под ред. А.Г.Калпина,

А.И.Масляева. - М.: Юристъ, 1997. - 472 с.

15. Дашков Л. П., Бризгалін А. В. Комерційний договір: від укладення до

виконання. — К., 1996.

16. Зобов'язальне право: теорія і практика. / Дзера О.В., Кузнецова Н.С.,

Луць В.В. та інші. / За ред. О.В.Дзери. - К.: Юрінком. 1998. - 912 с.

17. Иоффе О, С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – М –,

1955. – С. 14.

18. Кассо Л.А. Понятие о залоге в современном праве (по виданню 1898 року)

– М.: Стату, 1999. – 284 с.

19. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: части первой

(постатейный). / Авилов Г.Е., Безбах В.В., Брагинский М.М. и др./ Под

ред. О.Н.Садикова. - М.: Контракт – Инфра-М, 1997. – 778 с.

20. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР. / Беляева З.С., Братусь

С.Н., Генкин Д.М. и др./ Под ред. Е.А.Флейшиц, О.С.Иоффе. - М.:

Юридическая литература, 1970. – 823 с.

21. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации. /

Брагинский М.И., Витрянский В.В., Звеков В.П. и др. / Под общей ред.

В.Д.Карповича. - М.: Хозяйство и право - Спарк, 1995. – 597 с.

22. Красавчиков О. А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском

гражданском праве // Проблемы гражданско-правовой ответственности и

защиты гражданских прав. – Свердловск, 1973. – ,13.

23. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву:

Теоретические проблемы. – М., 1981. – С. 23.

24. Мейер Д.И. Русское гражданское право. В 2 частях. – Часть 1. (по

виданню 1902 року) - М.: Статут, 1997. – 290 с.

25. Научно-практический комментарий к части первой Гражданского кодекса

Российской Федерации для предпринимателей. / Брагинский М.И.,

Витрянский В.В., Звеков В.П. и др. / Под общей ред. В.Д.Карповича. -

М.: Хозяйство и право - Спарк, 1999. – 736 с.

26. Основные институты гражданского права зарубежных стран. / Авилов Г.Е.,

Вильданова М.М., Гайдаенко Н.И. и др. / Руководитель авторского

коллектива В.В.Залесский. – М.: Норма, 1999. – 648 с.

27. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917

г.). - М.: Статут, 1998. – 353 с.

28. Принципы международных коммерческих договоров. – М., 1996.

29. Пучковська И.И. Ипотека: залог недвижимости. – Х.: Консум, 1997. – 132

с.

30. Савицька А. М. Суть цивільно-правової відповідальності // Юридична

відповідальність. – Львів, 1975. – С. 5-6.

31. Севрюкова І.Ф. Види обмежених речевих прав і володіння в системі

українського цивільного законодавства: Автореф.дис…канд.юрид.наук:

12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, НАН України. -

К., 1998. – 20 с.

32. Сибільов М. Структура та основний зміст загальних положень про

зобов'язання у проекті нового Цивільного кодексу України // Українське

право. – 1997. – Число 1. – С. 72–73.

33. Советское гражданское право. В 2 ч. Часть 1. / Безрук Н.А., Бойко

О.В., Брагинский М.И. и др. / Отв. ред. В.А.Рясенцев. - М.:

Юридическая литература, 1986. – 558 с.

34. Советское гражданское право. В 2-х частях. Часть 1. / Маслов В.Ф.,

Пушкин А.А., Бару М.Й. и др. / Под ред. В.Ф.Маслова и А.А.Пушкина. -

К.: Выща школа, 1983. - 482 с.

35. Советское гражданское право. Учебник. / Братусь С.Н., Граве К.А.,

Зимилева М.В. и др. / Под ред. С.Н.Братуся. - М.: Изд-во юрид. лит.,

1950. – 679 с.

36. Цивільне право України. Книга перша.: Підручник. У 2 книгах. / Боброва

Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші. / За ред. О.В.Дзери та

Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.

37. Цивільне право. Загальна частина. / Підопригора О.А., Боброва Д.В.,

Дзера О.В. та інші / Під ред. Підопригори О.А., Бобрової Д.В. - К.,

1995. – 416 с.

38. Цивільний кодекс України. Проект у редакції від 25 серпня 1996 року.

// Українське право. - 1996. - №2(4). – С. 32-523.

39. Черних А.В. Залог недвижимости в российском праве. – М.,1995.

40. Шейн Б. Коммерческие суды // Энциклопедический словарь / Издатели: Ф

А. Брокгауз, И- А. Эфрон. — С.-Петербург, 1895.

41. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907

года). - М., 1995. – 556 с.

Періодичні видання:

1. Відомості Верховної Ради України 1991-2002

2. Голос України. 1991-2002

3. Право України. 1994-2002

4. Юридичний вісник 1994-2002

Нормативно-правові акти:

1. Арбітражний процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на

30 червня 1999 року

2. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на

1 березня 2002 року

3. Закон України " Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня

1997 р

4. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 27 січня 1995

р.

5. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р

6. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р.

7. Закон України "Про оренду державного і комунального майна" від 10

квітня 1992 р.

8. Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" від 6 березня 1992 р.

9. Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р

10. Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р.

11. Закон України “Про господарські суди від 4 червня 1991 року

12. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. –

С.129.

13. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. - №30. -

Ст. 141.

14. Проект Цивільного кодексу України. – http://www.liga.kiev.ua

15. Цивільний кодекс Української РСР. Від 18 липня 1967 року. // Бюлетень

законодавства і юридичної практики України. - 1999. - №1. – С. 5-109.

-----------------------

[1] Принципы международных коммерческих договоров. – М., 1996. – С. 8-9.

[2] Дашков Л. П., Бризгалін А. В. Комерційний договір: від укладення до

виконання. — К., 1996.

[3] Принципы международных коммерческих договоров. – С. 2.

[4] Шейн Б. Коммерческие суды // Энциклопедический словарь / Издатели: Ф А.

Брокгауз, И- А. Эфрон. — С.-Петербург, 1895.-Т. 15.-С. 860.

[5] Голос України. – 1994. – 16 листопада.

[6] Відомості Верховної Ради України – 1992. – № 10. – Ст.139.

[7] Відомості Верховної Ради України – 1997. – № 27. – Ст. 181

[8] Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 34. – Ст. 160.

[9] Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. - С. 120-

121.

[10] Сибільов М. Структура та основний зміст загальних положень про

зобов'язання у проекті нового Цивільного кодексу України // Українське

право. – 1997. – Число 1. – С. 72–73.

[11] Відомості Верховної Ради Украйни. – 1992. – № 47. – Ст.642.

[12] Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. - С.

122—123.

[13] Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву:

Теоретические проблемы. – М., 1981. – С. 23.

[14] Красавчиков О. А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском

гражданском праве // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты

гражданских прав. – Свердловск, 1973. – ,13.

[15] Иоффе О, С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – М –,

1955. – С. 14.

[16] Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: теоретические

аспекты. – М., 1976. – С. 80.

[17] Савицька А. М. Суть цивільно-правової відповідальності // Юридична

відповідальність. – Львів, 1975. – С. 5-6.

[18] Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України, – С.

83–84.

[19] Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №1. – Ст. 1.

[20] Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51.Ст. 446.

[21] Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. –

С.129.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6