Реферат: Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку

    Решту форм річної звітності (звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітності) суб”єкти малого підприємництва не складають.

    Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам і користувачам, зокрема органам державної статистики.

     Терміни подання фінансової звітності встановлені Порядком № 419. Так, квартальна звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітнім кварталом, а річна – не пізніше 20 чиса наступного за звітнім року. 

     Обидві форми значно скорочено порівняно з тими, що складають підприємства, які не є малими. Скорочення здійснено шляхом поєднання декількох статтей в одну. Коди рядків збережено.

     За рахунок скорочення кількості показників значно спрощено звіт про фінансові результати. Деталізацію доходів i витрат зменшено. Найбільше задоволення викликає той факт, що витрати для складання форми № 2-м можна формувати із застосуванням лише рахунків класу 8 нового Плану рахунків. Конкретно визначено, де у звітності відображається сума єдиного податку, спеціального патенту i фіксованого податку сільськогосподарських виробників.

    Техніку складання фінансового звіту малих підприємств, що перейшли на новий План рахунків, у тому числі платників єдиного податку, подано нижче.

БАЛАНС

Актив Код рядка Зміст статті Балансу

I. Необоротні активи

Незавершене будівництво 020 Залишок за рахунками 151 -153 плюс аванси, перераховані під будівництво

  Основні засоби:

    залишкова вартість 030 Ряд. 031 - ряд. 032

   первісна вартість 031 Залишок по рахунках 101 -109, 111 -117, 121, 127

    знос 032  Залишок по рахунках 131, 132, 133

Довгострокові фінансові інвестиції 040 Залишок по рахунках 141 - 143

Інші необоротні активи 070 Залишок по рахунках 17, 18, 161 - 163

  Усього за розділом I 080  

  II. Оборотні активи    

Виробничі запаси 100 Залишок по рахунках 201 - 209, 211 - 218, 22, 23

Готова продукція 130 Залишок по рахунках 25 - 27, 281 - 284 - 285

  Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

    чиста реалізаційна вартість 160 Ряд. 161 - ряд. 162

    первісна вартість 161 Залишок по рахунках 361, 362, 34

    резерв сумнівних боргів 162 Залишок по рахунку 38

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170 Залишок по рахунках 641, 642, 644 (дебетовий)

Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Залишок по рахунках 371 - 377, 661 (дебетовий), 682, 683

Поточні фінансові інвестиції 220 Залишок по рахунках 351, 352

  Грошові кошти та їх еквіваленти:

    у національній валюті 230 Залишок по рахунках 301, 311, 313, 331, 333

    в іноземній валюті 240 Залишок по рахунках 302, 312, 314, 332, 334

Інші оборотні активи 250 Залишок по рахунку 24

Усього за розділом II 260  

III. Витрати майбутніх періодів 270 Залишок по рахунку 39

Баланс 280  

Пасив Код рядка Зміст статті Балансу

I. Власний капітал 

Статутний капітал 300 Залишок по рахунку 400

Додатковий капітал 320 Залишок по рахунках 421 - 425

Резервний капітал 340 Залишок по рахунку 430

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 Залишок по рахунку 440

Неоплачений капітал 360 Залишок по рахунках 451 - 453, 460

Усього за розділом І 380  

II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування 430 Залишок по рахунках 471 - 474, 48, 49

III. Довгострокові зобов'язання 480 Залишок по рахунках 53 - 55

IV. Поточні зобов'язання 

Короткострокові кредити банків 500 Залишок по рахунках 601 - 606

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Залишок по рахунках 611, 612

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 Залишок по рахунках 621, 622, 631, 632

Поточні зобов'язання за розрахунками: 

     з бюджетом 550 Залишок по рахунках 641, 642 (кредитовий), 643

     зі страхування 570 Залишок по рахунках 651 - 655 (кредитовий)

     з оплати праці 580 Залишок по рахунках 661, 662

Інші поточні зобов'язання 610 Залишок по рахунках 671, 672, 681 - 685

Усього за розділом IV 620  

V. Доходи майбутніх періодів 630 Залишок по рахунку 69

Баланс 640  

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

І. Фінансові результати

Стаття Код рядка Зміст показника

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 Оборот по рахунках 701 - 703

Непрямі податки та інші вирахування з доходу 020 ПДВ і акцизний збір, враховані в сумі рядка 010, збір до Пенсійного фонду від реалізації ювелірних виробів, податок із реклами; суми знижок і повернення від покупців без ПДВ

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020) 035 Ряд. 010 - ряд. 020

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 Оборот по рахунках 80 - 83

Інші операційні доходи 060 Оборот по рахунках 711 - 719

Інші операційні витрати 090 Оборот по рахунку 84

Інші звичайні доходи 130 Оборот по рахунках 721 - 723, 731 - 733,741 - 746

Інші звичайні витрати 160 Оборот по рахунку 85 (у частині витрат фінансової та інвестиційної діяльності)

Надзвичайні:

    доходи 200 Оборот по рахунку 75

    витрати 205 Оборот по рахунку 85 (у частині надзвичайних витрат)

Податок на прибуток 210 Оборот по рахунку 85 (у частині податку на прибуток, єдиного податку, плати за спецпатент, фіксованого податку сільгоспвиробників)

Чистий фінансовий результат (035 - 040 + 060 - 090 + 130 - 160 + 200 - 205 - 210):    

прибуток 220 При позитивному результаті

збиток 225 При негативному результаті

IІ. Елементи операційних витрат

Стаття Код рядка Зміст показника

Матеріальні витрати 230 Оборот по рахунках 801 - 809

Витрати на оплату праці 240 Оборот по рахунках 811 - 816

Відрахування на соціальні заходи 250 Оборот по рахунках 821 - 825

Амортизація 260 Оборот по рахунках 831 - 833

Інші операційні витрати 270 Оборот по рахунку 84

Разом 280  

    До податкової звітності за єдиним податком , що подається до податкових органів , входять: розрахунок  сплати єдиного податку, розрахунок акцизного збору, декларація з ПДВ (при сплаті єдиного податку за ставкою 6%), платіжні доручення про сплату єдиного податку з відміткою банку про зарахування коштів.

     Платники єдиного податку зобов’язані вести Книгу обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Порядок її заповнення затверджено наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554).

     Відповідно до п. 1 цього Порядку в зазначеній Книзі відображаються в хронологічному порядку всі господарські операції на підставі первинних документів. Складати Книгу обліку доходів i витрат доводиться вручну. Сама Книга повинна бути прошнурована, підписана i завірена печаткою підприємства — платника єдиного податку i печаткою податкового органу, в якому платник зареєстрований. Зовсім очевидно, що заповнити її з застосуванням засобів обчислювальної техніки неможливо. Порядком її складання не передбачено можливості нагромадження даних автоматизованим способом із відображенням у Книзі підсумкових даних (як, наприклад, у Книзі обліку продажу i Книзі обліку придбання з ПДВ).

     Логічно відображати операції на підставі даних бухгалтерського обліку.

     Облік виручки від реалізації (графа 3) можна вести на підставі даних синтетичних регістрів, записуючи зміст операцій однією сумою за день досить лаконічно: надійшла виручка від реалізації.

     У графі 4 відображається не вся сума виручки, що надійшла від реалізації основних фондів, а тільки перевищення виручки над залишковою вартістю. Продаж за залишковою вартістю або нижче її взагалі в Книзі відображатися не буде.

     Графа 5 призначена для відображення виручки від іншої реалізації та позареалізаційних доходів.

     У графі 6 відображається загальна сума всіх надходжень, тобто сума граф 3, 4 i 5.

     У графі 7 відображаються витрати, фактично оплачені з розрахункового рахунку або з каси. Ця графа має довідковий характер, тому що на об’єкт оподаткування не впливає.

     Підсумки граф підбиваються за місяць та наростаючим підсумком із початку року.

     Заповнення Розрахунку сплати єдиного податку складності не викликає.

     Розрахунок заповнюється наростаючим підсумком із початку року. Сума фактично сплаченого податку (рядок 06) відображає суму перерахованих платежів.

     Сплата підтверджується поданням платіжних доручень з відміткою банку. Розрахунок подається до податкових органів щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом. Сплата єдиного податку відбувається щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

3. ПОЗИТИВНІ  ТА  НЕГАТИВНІ  СТОРОНИ  ЄДИНОГО  ПОДАТКУ

3.1  Економічна доцільність спрощеної системи оподаткування.

При ставці єдиного податку 6% можна здійснити конкретний розрахунок меж мінімізації відволікання коштів на сплату податків.

     Для проведення порівняльного аналізу необхідно врахувати, що єдиний податок у розмірі 6% обчислюється від виручки, за винятком акцизного збору, тобто виручка від реалізації містить у собі суми ПДВ.

     Якщо виходити з наявного визначення виручки від реалізації, то податок становить 7,2% від реалізації без ПДВ для платників ПДВ. Надалі варто врахувати, що для промислових i торговельних підприємств потрібно застосовувати різні критерії оцінки, тому що для торгівлі ставка єдиного податку складе 7,2% від товарообігу, а не від націнки.

     Для виробничих підприємств — платників ПДВ про безумовну доцільність переходу на нову систему можна говорити за умови, що рентабельність становить більше 25%. У цьому випадку загальна сума сплачуваних податків вища за єдиний податок навіть без врахування відрахувань на заробітну плату.

     За більш низького рівня рентабельності необхідно враховувати i розміри зарплати з відрахуваннями на неї. Нижче подано таблиці №3 і №4 граничних значень рентабельності та заробітної плати для платників ПДВ, за яких доцільно переходити на спрощену систему оподаткування. Усі значення наведено у відсотках до виручки від реалізації без ПДВ. Рентабельність визначено як відношення прибутку до витрат. Ставка відрахувань на заробітну плату — 37,5%. Ставка податку на прибуток — 30%.

    Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.

Таблиця № 3

Таблиця № 4

      Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.

     Для оцінки своїх даних можна скористатися таблицею таким чином:

-      визначити рентабельність за 9 місяців поточного року як відношення балансового прибутку до витрат;

-      знайти питому вагу витрат на оплату праці як відношення витрат на оплату

праці за рахунок усіх джерел підприємства до обсягу реалізації без ПДВ;

    - відшукати значення одного із знайдених показників у таблиці i порівняти запропоноване значення другого показника з фактичним. Якщо фактичне значення істотно вище, то можна зробити висновок про зниження податкового пресу при переході на єдиний податок. Якщо фактичне значення нижче або незначно перевищує запропоноване в таблиці, то спрощена система оподаткування вам нічого не дає.

     У торгівлі середній відсоток націнки (тобто реалізованого накладення) без ПДВ коливається від 20 до 30 відсотків. У загальному обсязі виручки без ПДВ це становить відповідно від 16,7 до 23,1 відсотка. Неважко порахувати, що на сплату єдиного податку буде витрачено від 31 до 43 відсотків суми націнки. Якщо торгівля безприбуткова, то загальна сума податків i зборів не перевищує 30% від суми націнки без ПДВ навіть за умови, що зарплата з відрахуваннями становить 100%. Якщо в результаті здійснення торгових операцій утвориться прибуток, то сума податків i зборів менша. Різко зменшується сума податків зі зменшенням частки зарплати в складі витрат обігу. У Додатку 4 (таблиця №5) та Додатку 5 (таблиця №6) наведено приклади зі значеннями середнього відсотка націнки до вартості товарів від 10 до 40 відсотків. Для всіх прикладів розглянуто крайні варіанти: діяльність безприбуткова, при цьому витрати складаються тільки з витрат на оплату праці з відрахуваннями; уся сума націнки оподатковується податком на прибуток, тобто витрати відсутні.

     На практиці такі варіанти зустрічаються вкрай рідко. Але ці розрахунки дають змогу зробити висновок, що при розмірі націнки менше 36% перехід на спрощену систему оподаткування (тобто на єдиний податок) призведе до збільшення податків.

     Далі у таблиці №7 наведено дані для націнок 35 i 40 відсотків із зазначенням граничних значень витрат на оплату праці. Значення розраховано при рентабельності від 5 до 30 відсотків. Рентабельність визначається як відношення

прибутку до витрат. У випадку, якщо витрати на оплату праці нижчі, то перехід на

єдиний податок недоцільний.

Таблиця № 7

Розрахунок доцільності переходу на єдиний податок

Як висновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткування знизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємств i торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високим рівнем рентабельності.

Страницы: 1, 2, 3, 4