Курсовая работа: Аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ "Насоселектромаш"

Програма базується на національних стандартах бухгалтерського обліку України, схвалена Мінфіном України і складається з чотирьох компонентів:

1.  1C: Бухгалтерія 7.7;

2.  1C: Зарплата і кадри 7.7;

3.  1C: Торгівля і склад 7.7;

4.  1C: Фінансове планування 7.7.

Кожна з цих компонентів забезпечує автоматизацію певних ділянок обліку на підприємстві [16].

На підприємстві ТОВ «Насоселектромаш» використовуються такі компоненти як 1C: Бухгалтерія 7.7; 1C: Торгівля і склад 7.7; 1C: Фінансове планування 7.7.

Вибір того чи іншого компоненту залежить від структури управління підприємством, розподілу функціональних обов'язків працівників, обсягів інформації, кількості працівників, територіального розташування підрозділів і служб підприємства, організації. Вибір компоненти також залежить від кількості користувачів та інтенсивності роботи їх в системі.

Серед однокористувацьких програм найпоширенішою є 1С: Бухгалтерія 7.7 для України, за допомогою якої можна вести всі види обліку в єдиній інформаційній базі.

Для ретельного ведення обліку товарно-матеріальних цінностей використовується компонента 1С: Торгівля і склад 7.7.

В організаціях з великою кількістю працівників, при застосуванні різних видів нарахувань і стягнень в розрахунковому періоді з співробітника використовується компонента 1С: Зарплата і кадри 7.7. Дана компонента надає також можливість реєструвати прийом, пересування, звільнення співробітників, ведення штатного розкладу організації з автоматичним розрахунком ступеня заповнення вакансій, а також формування різних звітів по кадрових даних співробітників. Проведення по нарахуванню заробітної плати необхідно переносити в 1С: Бухгалтерія 7.7. окремою операцією.

Конфігурація «Фінансове планування» – це зручний інструмент для роботи керівників, фінансових директорів, менеджерів невеликих підприємств, який дозволяє:

– планувати діяльність підприємства на місяць, квартал, рік наперед;

– здійснювати господарську діяльність у відповідності з планом;

– контролювати виконання плану;

– оцінювати досягнуті результати, робити висновки на майбутнє.

Для комплексної автоматизації обліку і роботи в єдиній інформаційній базі використовується 1С: Підприємство 7.7. Комплексна конфігурація, яка об'єднує в собі функціональні можливості всіх чотирьох конфігурацій.

Комплекс програм 1С: Підприємство 7.7. (всі компоненти) забезпечує роботу, як в однокористувальному так і в мережевому режимі (до 5-ти користувачів).

Універсальність комплексу програм 1С: Підприємство 7.7. полягає в можливості внесення змін в конфігурацію самим користувачем. Ця можливість дозволяє забезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостям обліку в конкретній організації [16].

Отже, виходячи з інформації, розглянутої вище, та розміру ТОВ «Насоселектромаш» можна зробити висновок про те, що інформаційна система підприємства є досить ефективною на даний момент. Застосування мережі на основі сервера полегшує роботу усіх працівників фірми, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над всіма робочими місцями. Крім того, топологія локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки також підвищує продуктивність праці завдяки тому, що вона є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій.

Застосування на підприємстві комплексу програм 1С:Підприємство дозволяє автоматизувати оперативний, бухгалтерський та податковий облік, облік товарно-матеріальних цінностей.

3. Оцінка економічної ефективності використання інформаційних систем бухгалтерського обліку підприємства

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерського обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Але при організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві постає питання про доцільність створення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО). Це питання дуже важливе, оскільки вибір способу обробки облікової інформації є визначальним в організації бухгалтерського обліку, яка має відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілям та інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства.

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації [6].

Організація бухгалтерського обліку потребує певних передумов. У більшості випадків виділяють такі основні передумови:

-  ретельне вивчення технології виробництва;

-  висока кваліфікація головного бухгалтера;

-  наявність грошових коштів для інвестицій у створення та експлуатацію інформаційної системи (80% невдач у комп’ютеризації обліку зумовлені відсутністю коштів);

-  зацікавленість директора і головного бухгалтера підприємства у впровадженні інформаційних систем (на шляху комп’ютеризації обліку, як показали дослідження, через незацікавленість керівництва зазнали невдач близько 20% підприємств).

На малих підприємствах, на відміну від великих, основна увага приділяється фінансовому обліку, (а не управлінському), який за трудомісткістю і значенням посідає чільне місце. При створенні бухгалтерських інформаційних систем на невеликих підприємствах використання комп’ютерів дозволяє автоматизувати всі процедури з обробки інформації на одному робочому місці бухгалтера.

Є кілька підходів до автоматизації бухгалтерського обліку при створенні таких бухгалтерських інформаційних систем. Це пов’язано з тим, що невеликі підприємства з простою структурою не потребують ведення управлінського обліку як окремої підсистеми.

За першого підходу створюється система, яка автоматизує тільки фінансовий облік. Таку бухгалтерську інформаційну систему відносять до класу міні-бухгалтерій. Як правило, бухгалтерський облік в цій системі веде одна людина – бухгалтер.

За другого підходу, крім фінансового обліку, частково автоматизується управлінський облік. У цьому разі бухгалтерський облік ведуть два працівники (бухгалтер і його помічник) на одному робочому місці шляхом розмежування доступу або на двох робочих місцях.

Найбільш розповсюдженою в Україні інформаційною системою автоматизації бухгалтерського обліку 1C бухгалтерія, яка як зазначалось, використовується на підприємстві ТОВ «Насоселектромаш»

При придбанні комп'ютерної програми бухгалтерського обліку слід мати на увазі, що в ціну звичайно не входить налагодження відповідно до вимог підприємства. В окремих випадках витрати на впровадження можуть становити більшу суму, ніж вартість самого програмного забезпечення.

З метою більш точного визначення витрат на інформаційні технології було розроблено метод обліку загальної вартості володіння (Total Cost of Ownership – ТСО). Загальна вартість володіння (ТСО) включає не лише витрати на придбання того або іншого об'єкта, а й витрати на його ремонт, модернізацію, видаткові матеріали, обслуговування тощо [6].

У розрахунку економічної ефективності комп'ютеризації обліку використовується ряд показників:

1. Абсолютний показник економії:

Век = Вр – Вк, (3.1)

де Век – сума економії;

Вр – витрати при ручному способі обробки облікової інформації;

Вк – витрати при комп'ютеризованому способі обробки облікової інформації.

2. Індекс грошових витрат:

І гр. витр. = Вк: Вр (3.2)

3. Індекс підвищення або зниження грошових витрат:

І зр. витр. = Вр: Вк, (3.3)

І зр. витр. = 1: І гр. витр. (3.4)

4. Вартість розробки комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (КСБО):

В = В0 + В1 + В2 + В3 + В4, (3.5)

де В0 – вартість проектування КСБО;

В1 – вартість програмно-апаратних засобів;

В2 – вартість створення локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

В3 – вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення в рамках КСБО;

В4 – вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів.

5. Економічна ефективність КСБО:

, (3.6)

де  – економія при застосуванні засобів обчислювальної техніки;

 – сума витрат на обробку інформації при паперовому способі обробки облікової інформації;

 – сума витрат на обробку інформації при комп'ютеризованій обробці даних;

6. Ефективність використання комп'ютерів:

І пт = Тк: Тр, (3.7)

де Тр – сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації;

Тк – сума трудових витрат при комп'ютеризованій обробці даних.

7. Зменшення трудомісткості робіт:

Тек = Тр – Тк (3.8)

де Тек – величина абсолютного скорочення трудових витрат за (за місяць) у результаті комп'ютеризації обліку.

8. Кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу:

Кт = (Тр – Тк) * К, (3.9)

де К – середня кількість типових операцій, що виконуються в даний момент

9. Питомі витрати для будь-якої категорії обладнання:

В = , (3.10)

де П – повні витрати на експлуатацію даної категорії обладнання;

Ч – розрахунковий період експлуатації;

К – коефіцієнт використання обладнання;

3 – максимально можливе завантаження обладнання (в одиницях завантаження);

10. Строк окупності витрат на розробку КСБО:

С = , (3.11)

де В – вартість розробки КСБО;

Пр – середній прибуток, отриманий при використанні КСБО за період;

11. Чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню:

, (3.12)

де Фм – місячний фонд часу одного облікового;

Ч вив = Кк * Кз * Кзв * По * (Н – 1) – Пр, (3.13)

де Кк – кількість комп'ютерів даного виду;

К3 – коефіцієнт змінності роботи;

Кзв – коефіцієнт завантаження комп'ютерів;

По – кількість обслуговуючого персоналу, що припадає на один комп'ютер;

Н – норматив підвищення продуктивності праці за таких комп'ютерів;

Пр – чисельність працівників, зайнятих ремонтним обслуговуванням

Слід звернути увагу на те, що для вирішення питання про використання комп'ютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до комп'ютеризації. На це, зокрема, вказали 40% опитаних англійських компаній, котрі встановили комп'ютери. Тому багато іноземних та вітчизняних підприємств впроваджують КСБО, не звертаючи уваги на наявність невирішених питань в оцінці ефективності.

Як показує практика впровадження на українських підприємствах, віддачу від інвестицій в систему управління отримують за рахунок:

• наскрізного і вчасного оперативно-виробничого планування та обліку виробництва, що дозволяє на 20-З0% знизити втрати безпосередньо в цехах;

• зниження рівня запасів на складах – на 20–25% (через 5–6 міс після запуску системи);

• уникнення необлікованих недостач – 3–5% від рівня запасів;

• зниження необґрунтованої видачі матеріалів у цехи – на 10–15%;

• зниження витрат допоміжних матеріалів на 20-З0%;

• зниження собівартості продукції за рахунок скорочення цехових та загальногосподарських витрат – на 3–5%;

• зниження дебіторської заборгованості за рахунок її всебічного, персоніфікованого контролю – на десятки процентів;

• уникнення необґрунтованих знижок при відвантаженні товару – 3–5% відвантажень [6].

4. Правове забезпечення роботи з інформацією

В сучасних ринкових умовах господарювання інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства відіграє провідну роль. Широка інформатизація всіх сфер життя суспільства, зокрема сфери забезпечення безпеки особи, суспільства, економіки і фінансів, державної інфраструктури, ставить питання про комплексний підхід до проблеми інформаційної безпеки.

Вступ до «інформаційного суспільства» є однією з важливих умов економічного процвітання і духовного розвитку держав – членів міжнародного співтовариства, збереження стратегічної стабільності в світі. Реалії Інформаційного суспільства дедалі відчутніше змінюють життя нашої держави. Тож було поставлене завдання вивчення й прогнозування цього процесу та визначення форм і способів участі України в цій діяльності. Концептуальну основу для її вирішення склав проект Концепції національної інформаційної політики України [2]. Розробка проекту здійснювалася відповідно до Указу Президента України від 06.12.2001 року №1193 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 року «Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України»». Таким чином, розробка і прийняття даної Концепції фактично закріпила в якості державної політики рух України до інформаційного суспільства. Прийняття документа такого характеру є позитивною тенденцією, оскільки, як вказується в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства «інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізувати свої прагнення» [12]. Проте об'єктивні умови не дозволяють Концепції виступити у ролі основного документа формування системи інформаційної безпеки України. Вміст національних інтересів в інформаційній сфері, а також напрями забезпечення їх безпеки від дії зовнішніх і внутрішніх погроз відображає Доктрина інформаційної безпеки.

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі практично забезпечене конституційне право кожного вільно шукати, одержувати, передавати, проводити і поширювати інформацію будь-яким законним способом. Істотні позитивні зміни відбулися в інформаційному забезпеченні державної політики. Активно розвивається інфраструктура єдиного інформаційного простору України. Українські інформаційні і телекомунікаційні системи і мережі зв'язку реально інтегруються в світовий інформаційний простір. Вони побудовані з використанням останніх досягнень в сфері інформаційних технологій, які широко представлені на ринку, де активно діють практично всі великі зарубіжні компанії-розробники. Інформаційні технології ефективно використовуються в діяльності практично всіх організацій і установ, державних органів і значної частини фізичних осіб. З метою здійснення державної політики в цій сфері прийняті і реалізуються національні програми «Електронна Україна» і «Електронний уряд».

Сформовані умови для забезпечення безпеки функціонування інформаційних і телекомунікаційних систем, що створюються на території України. Створені найважливіші регулюючі чинники державної дії на інформаційні процеси і інформатизацію: нормативно-правове забезпечення цієї сфери; системи ліцензування і сертифікації інформаційних продуктів і послуг, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж зв'язку, технологій. Так, в даний час законодавство в сфері інформаційного розвитку економіки і суспільства включає закони України: «Про державну таємницю», «Про захист інформації в АС», «Про інформацію», «Про зв'язок», «Про Національну систему конфіденційного зв'язку». Також необхідно врахувати і тенденції розвитку національної нормативної бази в даній сфері, а саме розгляд владою таких нових законів України як закони «Про електронний цифровий підпис», «Про електронний документообіг», «Про електронну комерцію» і ін.

Разом з тим на тлі цих помітних досягнень, на жаль, доводиться констатувати, що рівень розвитку інформаційної сфери України ще досить низький. Відставання від розвинених країн, за оцінкою фахівців, складає 10–15 років. Існують ряд серйозних проблем, вирішення яких життєво необхідне для подальшого розвитку країни. Одночасно, оцінюючи ситуацію в сфері забезпечення інформаційної безпеки України в цілому, не дивлячись на наявні досягнення, слід зазначити, що вона тривожна.

Так, явно не відповідають порогнозам правові гарантії реалізації конституційних прав людини і громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємниці, на добре ім'я і честь, на охорону права інтелектуальної власності. Недостатніми є і гарантії свободи масової інформації. Більшість вітчизняних газет і журналів, зокрема регіональних, знаходяться в істотній фінансовій залежності від крупного капіталу, політичних партій, рухів і фондів, місцевих адміністрацій. Це приводить до віддзеркалення в їх інформаційній політиці, перш за все, інтересів фінансових спонсорів, далеко не завжди співпадаючих з інтересами держави і більшості населення. Представляється, що до найбільш серйозних проблем належить і необхідність прискорення розвитку вітчизняної індустрії конкурентоздатної продукції в сфері інформатизації, телекомунікації і зв'язку, забезпечення потреб внутрішнього ринку цією продукцією і вихід на світовий ринок.

Для вирішення даної проблеми доцільно використовувати, в першу чергу, заходи економічного і правового характеру. Серед них можна назвати розробку і реалізацію гнучкої інвестиційно-інноваційної політики в сфері розробки програмних продуктів, підтримки виходу продукції вітчизняної інформаційної індустрії на світовий ринок, вдосконалення системи оподаткування українських підприємств, що працюють в сфері розробки сучасних інформаційних технологій, зміцнення гарантій захисту прав суб'єктів на об'єкти інтелектуальної власності.

У міру розвитку української інформаційної інфраструктури зростає актуальність підвищення рівня безпеки всіх її складових. Тому іншою проблемою є захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційно – телекомунікаційних систем, активно використовуваних в різних сферах суспільного життя і діяльності держави. В умовах глобалізації інформаційна сфера стає як ареною міжнародної співпраці, так і ареною суперництва. Повномасштабне залучення України в процес формування глобального інформаційного суспільства, супроводжується забезпеченням її інформаційної безпеки, як одного з найважливіших стратегічних завдань безпеки національної. Актуальність даної проблеми багато в чому обумовлена зростанням «кіберзлочинності» і розширенням можливостей міжнародного тероризму по використанню сучасних інформаційних технологій для здійснення терористичних актів.

В умовах глобалізації інформаційних технологій об'єктом інформаційної злочинності стає весь світовий інформаційний простір в цілому і кожний його елемент зокрема. Нейтралізувати наслідки противоправних дій в інформаційній сфері, наприклад, інформаційного тероризму, надзвичайно важко, а іноді взагалі неможливо. Усвідомивши небезпеку, породжену глобалізацією інформаційних технологій, і розуміючи, що прогрес суспільства неможна зупинити, слід зосередитися на підтримці позитивних і нейтралізації негативних особливостей розвитку інформаційних технологій.

Питання підвищення захищеності інформаційної інфраструктури постійно знаходяться в центрі уваги. В даний час необхідно проводити роботу за такими важливими напрямками, як:

– побудова системи забезпечення безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем (інформаційні фонди і телекомунікаційні інфраструктури) як об'єктів дії ризиків;

– захист інформаційних систем (інформації, інформаційної інфраструктури) від протиправних посягань, досягнення незаконної мети, забезпечення антигромадських інтересів;

– вивчення і запобігання інформаційно-технологічних катастроф;

– стандартизація, сертифікація і аудит інформаційно-телекомунікаційних систем на предмет їх безпеки;

– забезпечення інформаційного і інформаційно-технічного виявлення, припинення, розкриття і розслідування протиправних посягань;

– формування інформаційного права як самостійної комплексної кодифікуючої галузі права;

– постійний моніторинг системи ризиків і погроз у сфері інформаційних відносин;

– кадрове забезпечення інформаційної безпеки.

На сучасному етапі необхідне глибоке усвідомлення на всіх рівнях державного управління тієї істини, що формування, поширення, використання і захист інформаційних ресурсів України є основою забезпечення її національних інтересів в інформаційній сфері, становлення і розвитку інформаційного простору та його інтегрування у світовий інформаційний простір [12].

Висновки

Отже, дана робота була присвячена аналізу інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш». Виходячи з інформації, розглянутої вище, та розміру фірми» можна зробити висновок про те, що інформаційна система підприємства є досить ефективною на даний момент. Застосування мережі на основі сервера полегшує роботу усіх працівників фірми, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над всіма робочими місцями. Крім того, топологія локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки також підвищує продуктивність праці завдяки тому, що вона є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій. Застосування на підприємстві комплексу програм 1С:Підприємство дозволяє автоматизувати оперативний, бухгалтерський та податковий облік, облік товарно-матеріальних цінностей.

У роботі була розглянута методика оцінки економічної ефективності комп'ютеризації бухгалтерського обліку, яка передбачає використання таких показників: абсолютний показник економії, індекс грошових витрат, індекс підвищення або зниження грошових витрат, вартість розробки комп’ютерної системи бухгалтерського обліку, економічна ефективність КСБО, ефективність використання комп'ютерів, зменшення трудомісткості робіт, кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу, питомі витрати для будь-якої категорії обладнання, строк окупності витрат на розробку КСБО, чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню.

Також були розглянуті та проаналізовані досягнення та проблеми у сфері інформаційного законодавства та інформаційної безпеки України.

Список літератури

1.  Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р.;

2.  Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 року №75/98-ВР;

3.  Постанова КМУ «Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні» від 8 жовтня 1997 р. №1126;

4.  Розпорядження КМУ «Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності» від 13 червня 2002 р. №321-р;

5.  Глівенко С.В., Лапін Є. В. Павленко О.О. Інформаційні системи в менеджметі: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетьська книга», 2003. – 352 с.;

6.  Івахненков С, В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 350 с.;

7.  Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В.А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учебн. пособ. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. – 400 с.;

8.  Плескач В.П., Рогушина Ю.В. Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. – К.: «Книга», 2004. – 520 с.;

9.  Черняк О.І., Ставицький А.В., Чорноус Г.О. Системи обробки економічної інформації: Підручник. – К.: Знання, 2006.

10.  Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник. – 2-ге вид., зі змінами і доп. – Львів: Львівська політехніка, 2005. – 376 с.;

11.  Інформація про компанію ТОВ «Насоселектромаш» – http://www.nem.com.ua/index.htm;

12.  Михайловська О.В. Інформація і безпека: системний підхід – http://intkonf.org/mihaylovska-ov-informatsiya-i-bezpeka-sistemniy-pidhid/;

13.  Локальная сеть для офиса – http://www.texnet.ru/;

14.  Типы компьютерных сетей – http://www.texnet.ru/;

15.  Топология локальных вычислительных сетей – http://www.networkmaster.ru;

16.  Комплекс програм 1С:Підприємство – http://www.ndiiu.narod.ru/services.htm