МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Курсовая работа: Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах

    Qп=0.6л/га*50га=30л

    Qрр=300л*50га=15000л

    2. Калібр 75,норма витрати препарату 0.3-0.6(0.5)

    Qп=0.5л/га*50га=25л

    Qрр=300л*50га=15000

    3. Ларен Про,норма витрати препарату 0.1-0.1 кг/га(0.1кг/га)

    Qп=0.1кг/га*50га=5кг

    Qрр=300л*50га=36000

    4. Базагран 48%,норма витрати препарату 3.0л/га

    Qп=3л/га*50га=150л

    Qрр=300л*50га=15000

    5. Тітус25%,норма витрати препарату 0.045кг/га

    Qп=0.045кг/га*50га=2.25л

    Qрр=300л*50га=15000

    ·  За концентрацією робочої рідини за препаратом

    Концентрація – відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)

    Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:

    Qп=(Нврр*Крр/100)*S

    Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л

    Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

    Крр – концентрація робочої рідини; %

    S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

    1. Базагран М,концентрація робочої рідини 2-3%

    Qп=(300*2/100)*50=300л

    2. Карате 5%,концентрація робочої рідини 0.03-0.13%

    Qп=(300*0.06/100)*50=9л

    3. Агрітокс 500,концентрація робочої рідини 0.50-2.8%

    Qп=(300*1.5/100)*50=75кг

    4. Базагран 48%,концентрація робочої рідини 0.67-1.33%

    Qп=(300*0.90\100)*50=135л

    5. Тітус25%,концентрація робочої рідини 0.01-0.02

    Qп=(300*0.016\100)*50=2.4л

    ·  За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

    Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

    Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S

    Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л

    Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

    Крр за д.р – концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%

    Кп – вміст діючої речовини в препараті;%

    S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

    1. Децис 2.5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.004-0.006%

    Qп=(300*0.002/2.5)*50=12л

    2. Карате 5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.002-0.01%

    Qп=(300*0.006/5)*120=43.2л

    3. Байлетон 25%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.02-0.08%

    Qп=(300*0.05/25)*120=72кг


    4. Базагран 48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.32-0.64%

    Qп=(300*0.48/48)*120=360л

    5. Бі 58 40%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.025-0.065%

    Qп=(300*0.035/40)*50=13.125л

    ·  За нормою витрат діючої речовини

    Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100

    Нвп – норма витрат пестициду

    Нв за д.р – норма витрат діючої речовини; л/га,кг/га

    Кп – вміст діючої речовини в препараті; %

    1. Децис 2.5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.0125-0.0175кг/га

    Нвп=(0.017/2.5)*100=0.68кг/га

    2. Карате 5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.005-0.02кг/га

    Нвп=(0.0135/5)*100=0.27кг/га

    3. Байлетон 25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.06-0.25кг/га


    Нвп=(0.155/25)*100=0.62кг/га

    4. Базагран 48%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.96-1.92л/га

    Нвп=(1.50/48)*100=3.125л/га

    5. Тітус25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.01-0.013л/га

    Нвп=(0.0115/25)*100=0.046л/га

    Для проведення обприскування використовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типу ЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80.

    Потреба в техніці і робочій силі для виконання заходів із застосуванням хімічних засобів по захисту кукурудзи наведена в таблиці 4.1.

     Таблиця 4.1 Потреба в техніці і робочій силі

    Спосіб обробки Назва шкідливого організму

    Потреби в техніці

    Потреби в робочій силі
    обприскувачі Трактора Заправочні візки АПЖ-12 Трактористи Робочі
    обприскуавння

    Злакові мухи,

    Ковалики

    1 4 2 1 4 2
    обприскуавння Гельмінтоспоріоз 1 4 2 1 4 2
    обприскуавння Осот, вівсюг 1 4 2 1 4 2

    Розділ 5 Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину

    До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами — пестициди. Обсяг цих біологічно активних і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає понад 2 млн. т. Пестициди застосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах і перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дуже поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров’ю людини.Пестициди відомі давно. Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищує витрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хвороб і бур’янів, пестициди в той же час — один із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, тварин і людей. За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8—9-те місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки. Незважаючи на те, що пестициди становлять дуже незначну частину загальної маси забруднювачів, що надходять у зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечними внаслідок високої біологічної активності. Надходження пестицидів у сільськогосподарський ландшафт відбувається, головним чином, при проведенні хімічних засобів боротьби із шкідливими організмами, наземними засобами чи авіацією, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витіканні під час зберігання і транспортування тощо. Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах: емульгуючі концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від 0,25 до 5 мм для наземного і внутрішньоґрунтового застосування. Способи застосування пестицидів залежать від їх призначення, препаративної форми. Це обробка посівного матеріалу інсектицидами і фунгіцидами, обприскування, обпилювання, обробка гранульованими препаратами. Раціональне застосування інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів ґрунтується на різних тактичних підходах, зумовлених особливостями біології шкідників, збудників хвороб, бур’янів і характером проявлення їх шкідливості. При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40—70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь. Хімічні препарати, у зв’язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварин, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.Хрестоматійним прикладом глобальної міграції хлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирові пінгвінів, які живуть в Антарктиді. Так, за даними, надрукованими в Німеччині, з атмосфери на територію Північного моря щорічно випадає до 300т ДДТ. Нагромадження пестицидів в окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх досягає певного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів, захворювання і зниження стійкості організму. Серед хвороб, які можуть з’явитися внаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чином пухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційного процесу, що пов’язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну, аномалій розвитку тощо. Більше половини пестицидів належать до мутагенів — речовин, які змінюють спадкову природу рослин і тварин, включаючи людину. Відомо, що прометрин порушує не тільки білкоутворюючу, але й протромбіноутворюючу функцію печінки, зменшує кількість еритроцитів і гемоглобіну у. крові. Крім порушень, які викликаються в організмі атразином і прометрином, пропазин порушує діяльність центральної нервової системи і терморегуляцію тіла. Основні зміни при отруєнні тварин похідними сечовинами (лінурон, монурон) відбуваються в печінці, нирках і селезінці. Крім того, вони несприятливо впливають на ендокринну систему і обмін речовин. В останнє десятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним з наслідків впливу пестицидів. Внаслідок багаточисленних досліджень рослин, комах і тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивості гербіцидів. У хлор-ІФК, наприклад, інших карбаматах встановлено здатність підвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину, симазину і 2,4-Д. За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликано пестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідок забруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також у результаті використання в їжу протруєного насіння. Нині поки що не спостерігається загрожуючого росту захворювання населення внаслідок прямого чи побічного впливу пестицидів, але, враховуючи тривалий латентний період появи ряду небезпечних захворювань і порівняно недавній помітний початок масового використання пестицидів, потрібна підвищена увага до цієї проблеми. Забруднення навколишнього середовища пестицидами виступає як один з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому. Один із яскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різке зменшення чисельності хижих птахів-однієї з кінцевих ланок у ланцюгах живлення. Орли, соколи, коршуни разом з тілами своїх жертв споживають максимальну кількість штучних речовин, яких раніше не було на планеті. Таким чином, пестициди, що є одним з факторів впливу людини на навколишнє середовище, можуть мати на неї різноманітний побічний вплив. Так зараз відбуваеться постійна циркуляція пестицидів за такими схемами:  1. Повітря — рослини — ґрунт — рослини — травоїдні тварини — людина.  2. Ґрунт — вода — зоофітопланктон — риба — людина.  Потенціальна загроза пестицидів, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронну направленість. Отже, запобігання забрудненню навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин є однією з важливих проблем сучасного інтенсивного землеробства.

    овес пестицид захист шкідливий


    Висновок

    Виходячи із курсової роботи, можна зробити висновки, що е за культура овес,яки вона має вимоги до умов розвитку. З’ясувалось те що ця культура е найпростішою із злакових культур. Для організації захисту вівса від шкідливих організмів ефективними буде використання хімічного методу боротьби. Для організації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з 3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, яка дає змогу підвищити надійність її захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу.

    При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

    З’ясувалося яку кількість и яка норма витрат пестицидів піде на обробку поля вівса розміром 50 га. Яки саме препарати будуть надавати більш ефективну дію при захисті урожаю.

    Також ми отримали додаткову інформацію що до обмежувальної норми для поставлення на переробку в крупу вівса, який в залежності від якості зерна поділяють на три класи, типи та підтипі вівса.

    Ця інформація може бути корисна початковому спеціалісту, для того щоб вже мати деяку уяву про таку культуру як овес.


    Додатки

    1. Типи і підтипи вівса таблиця А

    Табл. А

    Тип Характеристика зерна Підтип Колір зерна Збереження зерен другого типу або підтипа, %, не більше Приклади переліку сортів, характеризующих тип и підтип
    I Зерно крупне, цілендрічной або грешеподібной форми 1 Білий    10 Астор, Горизонт, Льгоскій 1026, Мірний, Наримский 943, Орел, Победа, Сельниковский 14, Таежник
    2 Жовтий 10 Золотой дождь, Кіровский, Руслан, Скороспелий
    II Зерно тонке, довге, вузьке Не нормируется 20 Артемовскій 107, Кубанскій

    2. Обмежувальні норми для поставки на переробку в крупу вівса, який в залежності від якості зерна поділяють на три класи, вказані в табл. В.

    Табл. В

    Назва показчика Норма для класу
    1-го 2-го 3-го
    Тип I I I
    Ядро, %, не менше 65 65 63
    Вологість, %, не менше 13,5 13,5 13,5
    Натура, г/д, не менше 550 540 520
    Смітна домішка, %, не більше 2,0 2,0 3,0
    в тому чіслі:
    мінеральна домішка 0,2 0,2 0,3
    в чіслі мінеральної дмішки галька 0,1 0,1 0,1
    Шкідливі домішки Не допускается 0,20 0,20
    в чіслі шкідливих домішків:
    Ріжкі та сажка - 0,10 0,10
    софора лісохвостная і вязель різнокольоровий - 0,02 0,02
    гелиотроп опушенноплодный и триходесма седая - Не допускаєтся
    зіпсовані зерна вівса та іншіх культурних рослин Чи не допускається Не допускаєтся 0,4 0,5
    вівсюг 2,0 2,0 2,0
    Кукіль 0,2 0,2 0,2
    Мертві шкідники (жуки), шт. в 1 кг, не більше Не допускаеться 15 15
    Зернова домішка, %, не больше 4,0 6,0 7,0
    в том числе:
    зерна овса, отнесенные к зерновой примеси 3,0 3,0 3,0
    в том числе проросшие зерна Не допускается 2,0 2,0
    и семена других культурных растений, отнесенных к зерновой примеси 1,5 3,0 4,0
    в том числе зерна ячменя, ржи 1,0 1,0 1,0
    Мелкие зерна, %, не более 3,0 3,0 5,0
     Зараженість шкіднікамі Не допускаєтся Не допускаєтся, крім зараженності кліщем не вище I стеупеня
    Кислотність, град, не більше 6,0 Не обмежується

    3.  Засоби індивідуального захисту що працюють з пестицидами. Знешкодження транспортних засобів, устаткування, тари, приміщень і спецодягу.

    Для захисту організму від надходження пестицидів через дихальні шляхи використовують: протигазові респіратори (РПГ-67) з відповідними патронам,  універсальні респіратори (РУ-60М), промисловим протигази із змінними коробками, протипилові респіратори (Ф-62ш, У-2к, «Пелюстка», «Астра-2»). При роботі з ртутноорганічними препаратами застосовують протигазовий патрон «Г», для фосфорорганічних, хлорорганічних і інших речовин - протигазовий патрон маски «А». При фумігації приміщень такими високоотруйними речовинами, як препарат 242, дихлоретан, бромистий метил, необхідно застосовувати промислові протигази з коробками коричневого кольору.

    Щодня після роботи респіратори і протигази підлягають очищенню. Забруднені гумові лицьові частини і гофровані трубки миють в знезаражувальному розчині (25 г мила і 5 г соди на 1 л води) або розчині ДІАС (100 г ДІАС на 10 літрів води) з подальшим обов'язковим промиванням теплою або холодною водою і сушкою при кімнатній температурі. Після цього лицьові частини і трубки дезінфікують спиртом або 0,5% розчином перманганату калія, потім знову промивають і сушать.

    Для захисту рук при роботі з рідкими формами пестицидів застосовують гумові рукавички (арт. 374), при роботі з пилоподібними отрутохімікатами - рукавиці бавовняні з плівковим покриттям. Як спецвзуття при роботі з пилоподібними отрутохімікатами застосовують гумові чоботи.

    Знезараження транспортних засобів, апаратури, тари, приміщень і спецодягу проводяться відповідно до «Інструкції по техніці безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів в сільському господарстві».


    Список використаної літератури

    1.  Агрохімія – Городній М.М., Сердюк А.Г. – Київ 1984

    2.  Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М., Туренко В.П. Фітофармакологія: Підручник. –К.: Вища освіта, 2004.

    3.  Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.- К.: “Юнівест маркетинг”, 2004.

    4.   Прокопенко С.Ф., Ченцов В.В. Малообьемное опрыскивание сельскохозяйственных культур. – М.: Агропромиздат, 1989

    5. http://www.agroscience.com.ua/plant/perelik-kultur

    6. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B2%D1%91%D1%81


    Страницы: 1, 2, 3, 4


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.