Курсовая работа: Формування витрат виробництва та собівартості продукції

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням

власного й залученого капіталу. Для цього використовуються різні показники, які заведено називати коефіцієнтами. З-поміж них найбільш поширеними є коефіцієнти автономії та забезпечення боргів.

Коефіцієнт автономії (kа) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:

kа = Кв / Кб

Активи підприємства на 96% забезпечено власними коштами, то решта (4%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань [1 c.336] Така величина коефіцієнта є прийнятною — борги покриваються власним капіталом. Якщо kа < 0,5 ,то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт забезпечення боргів (kзб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто

kзб = Кв / Кз

Отже, якщо власний капітал перевищує борги підприємства вдекілька раз це надзвичайно позитивне явище для діяльності господарства, у нашому випадку на звітний рік цей показник становить 7,03.

Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості збільшення відношення Кз / Кв веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (левериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства. На нашому підприємстві цей коефіцієнт менший 1, але у звітному році він зріс що не є позитивною тенденцією.

2.  Оцінка платоспроможності

Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. Коефіцієнт загальної ліквідності (kлз ) — це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву) [1 c.336]:

kлз = Коа / Кзк

На оптимальну величину kлз помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Оскільки наше підприємство має велику частку в оборотних активах де високий рівень належить товарно-матеріальним запасам, то коефіцієнт загальної ліквідності буде досить високим у нашору випадку 12,83.

Коефіцієнт термінової ліквідності (kлт) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів [1 c.336], тобто

kлт = Ктл / Кзк

Величина kлт = 1 є нормальною і свідчить про можливість своєчасної оплати боргів, як у нашому випадку цей коефіцієнт наближається до 1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kла)— це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів[1 c.336].:

kла = Кал / Кзк

Нормальною можна вважати ситуацію, коли kла > 0,5, на нашому господарстві у 2007 цей коефіцієнт становив 0,002, а з 2009 – 0,04, такий низький рівень цього показника пов'язується з тим що активи майже не зберігаються у грошовій формі оскільки господарство постійно проводить різні розрахунки з максимальною близькістю до дати товарного розрахунку. Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв'язок між цими показниками простежується тільки в перспективному періоді.

3.  Оцінка ділової активності

Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут є оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

На досліджуваному господарстві коефіцієнт оборотності активів постійно зростає і досягнув 1 у 2009 році. Тобто тепер за період одного року ми зможемо побачити усі отримані доходи та витрати.

Оборотність товарно-матеріальних запасів (птмз) виражається кількістю оборотів за певний період. Коефіцієнт оборотності матеальних запасів зростає і він зріс на 3,69 порівняно з 2007р.

4.  Оцінка прибутковості підприємства

Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства. У нашому господарстві рентабельність активів більша 0, що є позитивним показником. Але оглянувши статистику за 3 роки ми можемо побачити що відбувся різкий спад у 2008р. але у наступному позитивна тенденція відновилась.

Рентабельність продукції на даному господарстві знижується щорічно це призведе до того що воно стане абсолютно нерентабельним.

У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем рентабельності. Рентабельність виступає одним з найважливіших основних показників роботи підприємства.

Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і так далі.

Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності зазвичай використовуються для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Отже після проведеного дослідження і визначення показників ми можемо зробити висновок що підприємство є достатньо рентабельним і прибутковим, але ці показники є нестабільними і їх рівень постійно знижується.

2.2 Структура витрат по галузям та окремих видах продукції

Після проведеного загального аналізу стану досліджуваного господарства, тепер ми можемо детальніше проаналізувати стан витрат які прямо пов'язані з виробництвом продукції, сюди входять витрати на оплату праці, соціальні відрахування, матеріальні затрати, амортизація та інші витрати пов’язані з основним виробництвом.

Отже розпочнемо з аналізу виробництва продукції рослинництва оскільки вона є основною галузю діяльності досліджуваного нами господарстваі і взагалі району в якому воно розташоване. Проаналізуємо витрати виробництва продукції рослинництва по кожній статті за остані три роки та визначимо відхилення звітного 2009 року до базисного 2007року. Обраховані показники наведені таблиці. 2.4.

Таблиця 2.4 Структура операційних витрат при виробництві продукції рослинництва

Отже проаналізувавши дані витрати по галузі виробництва продукції рослинництва можна побачити негативну тенденцію до збільшення витрат майже по всім статтям, окрім амортизаційних витрат. Збільшення матеріальних витрат свідчить про збільшення виробництва, а зменшення амортизаційних відрахувань у зв'язку з застосуванням системи оперативного лізингу. Також цікавим фактом є зменшення витрат на оплату праці хоча й середньорічна кількість працівників зросла. В умовах тотальної економії робітникам на даному господарстві залишили лише мінімальну заробітну плату, а також зв’язку з постійним збільшенням відрахувань із заробітної плати в різні фонди (відрахування на соціальні заходи зросло на 60,2 тис. грн.) реальна заробітна плата робітників знаходиться за межею бідності. Також важливо зауважити що зросли затрати на запасні частини та будівельні матеріали майже у 7 раз, більша частина цієї суми є продуктом інфляції але все ж таки підприємство витрачає чималу суму на оновлення та ремонт основних виробничих фондів. Але таке оновлення не має перспектив оскільки воно є лише поверхневим, а потрібно провести повну інтенсифікацію виробництва, звичайно за сторонньої допомоги в першу чергу держави. Держава має сформувати законодавчу базу для можливості підприємствам провести оновлення виробництва і при цьому отримати прибуток. Ми важчаємо що це мають бути знижені податкові ставки для таких господарств. Що ж стосується інших витрат то їх ріст пояснюється інфляційними коливаннями а також ростом законодавчо встановлених платежів такі як мінімальна заробітна плата і виплати за земельну оренду.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7