Курсовая работа: Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел "Буран" на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері виконується у програмі "ЕОЛ".

Дана програма призначена для оцінки впливу шкідливих викидів проектованих і діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

Розрахунок проведений з урахуванням фонових концентрацій з умовою, що приземні концентрації всіх шкідливих речовин на границі нормативної санітарно-захисної зони і на границі житлового масиву не будуть перевищувати ГДК.

Результати виконаного розрахунку показали, що максимальні приземні концентрації азоту діоксиду на границі санітарно-захисної зони складають 0,49 ГДК, у районі найближчих житлових будинків - 0,472 ГДК, максимальні приземні концентрації свинцю на границі санітарно-захисної зони складають 0,43 ГДК, на границі найближчих житлових будинків - 0,4015 ГДК, максимальні приземні концентрації всіх інших інгредієнтів на границі СЗЗ, на границі найближчих житлових будинків на рівні фону.

У границях нормативної санітарно-захисної зони житлові будинки відсутні.

Нормативна санітарно-захисна зона приведена на ситуаційній карті-схемі району розміщення пункту вулканізації і заміни олій (Рис.2.2).

Згідно "Державним Санітарним правилам планування і забудови населених пунктів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. № 173, санітарно-захисна зона для пункту вулканізації і заміни олій складає 15 м.

Нормативна С33 витримана. Розрахунок розсіювання шкідливих речовин, що викидаються даною станцією показав, що очікувані концентрації шкідливих речовин у приземному шарі менш 0,5 ГДК. Нормативна С33 була піддана перевірці. Розрахункова С33 проходить по границі підприємства, розробка додаткових природоохоронних заходів щодо запобігання забруднення атмосферного повітря не потрібна.

Відповідно до Типової інструкції з організації системи контролю промислових викидів в атмосферу в галузях промисловості контроль за дотриманням нормативів ПДВ (ВСВ) на підприємстві підрозділяється на наступні види:

безпосередньо на джерелах викидів;

на посадах Госкомгідромету України.

Контроль за дотриманням нормативів ПДВ безпосередньо на джерелах викидів може здійснюватися або силами підприємства, або організацією даного відомства, або сторонньою спеціалізованою організацією на договірних засадах.

Необхідність контролю за дотриманням нормативів ПДВ на підприємстві визначається виконанням відповідних розрахункових нерівностей.

Необхідність контролю за викидами в атмосферу станції вулканізації і зміни масел “ Буран" відбиті в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Необхідність контролю за викидами в атмосферу станції вулканізації і зміни масел “ Буран"

Інгредієнти для яких виконуються нерівність М/ГДК*Нср > 0,01 при Н <10, підлягають контролю.

Як видно з таблиці таких речовин немає.

Однак, з огляду на вимоги "Типової інструкції по організації системи контролю промислових скидів в атмосферу в галузях промисловості", у число обов'язково контрольованих речовин повинні входити: ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, азоту діоксид.

Для визначення періодичності контролю визначається категорія джерел викидів.

До першої категорії відносяться джерела, для яких См/ГДК > 0,5 виконується нерівність М/ГДК * Нср > 0,01 при Н > 10 м. або М/ГДК > 0,1 при Н < 10 м.

Джерел викидів 1-й категорії немає. Існуюче джерело викиду відноситься до другої категорії і повинно контролюватися епізодично.

Контроль фактичного забруднення атмосферного повітря на спеціально обраних контрольних крапках рекомендується проводити силами санітарно-гігієнічної лабораторії міський СЭС.

Згідно приведених розрахунків по розсіюванню викиди шкідливих речовин у приземному шарі не будуть перевищувати 0,5 ГДК по всіх інгредієнтах.

Але у випадку особливо несприятливих метеорологічних умов, про що оповіщає метеослужба, керівництвом пункту вулканізації повинні бути прийняті заходи для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Результати розрахунків показують, що викиди в навколишнє середовище і їхній вплив на навколишнє середовище носять локальний характер і забезпечують задовільний стан навколишнього середовища на площадці підприємства, а також за межами нормативної санітарно-захисної зони.

Відповідно до виконаних оцінок станція вулканізації і заміни олій по вул. Дерев'янко в м. Харкові забезпечить якість атмосферного повітря в межах санітарних норм.

Основними інгредієнтами, що викидаються в атмосферу пунктом вулканізації і заміни олій, є: вуглецю оксид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, бенз (а) пирен, сажа, гексан, свинець.

Азоту діоксид

Бурий газ з задушливим запахом.

Відчуття запаху і невеликого роздратування в роті і зеві спостерігається при 0,008 мг/л, а іноді - при 0,0002 мг/л; максимальна невідчутна концентрація - 0,00014 мг/л.

Патологічні зміни при отруєнні людини, особливо в органах подиху, повнокров'я і набряк слизуватих оболонок дихальних шляхів, набряк легень, мозаїчно розташовані ділянки емфіземи, ателектазу, крововиливу, розривши альвеол. Інші внутрішні органи повнокровні, з легкими крововиливами.

У людей, що працюють при 0,0008 - 0,005 мг/л близько 3-5 років виявлені запальні зміни слизуватої оболонки ясні, хронічні бронхіти, емфізема легень, пневмосклероз, ускладнений астмоидними приступами, тенденція до традикардії і гіпотонії; збільшення змісту гемоглобіну й еритроцитів, прискорення згортання крові й ін.

Гексан

Безбарвна рідина з характерним запахом, входить до складу рідких моторних палив.

Короткочасне вдихання гексана у високих концентраціях викликає наркоз. При концентрації 5400 мг/м3, що діяла в плині 10 хв, відзначені головний біль, запаморочення, нудота, блювота, психічні порушення, утрати свідомості, зупинка подиху.

Хронічні порушення. Морфологічні зміни в периферійній нервовій системі обумовлювали моторні і сенсорні порушення, що спочатку виявлялися порушеннями чутливості (відчуття холоду в ногах), потім приєднувалися м'язова слабість, біль у ногах, легка стомлюваність при ходьбі. Об'єктивні ознаки: зниження м'язового тонусу, атрофія м'язів і т.д. Симптоми поразки часто носять симетричний характер по типі "панчохи-рукавички". Відзначаються скарги на сонливість, запаморочення, головну голоту, слабість. У важких випадках наставав параліч ніг, а іноді і рук.

Функціональні порушення прогресують у плині 2-3 місяців після припинення контакту з гексаном. Відновлення протікає довгостроково; навіть через рік після виключення контакту з гексаном частина хворих продовжує скаржитися на стомлюваність, болі і м'язову слабість у кінцівках.

Місцева дія. Гексан дратує слизувату оболонку очей. У робітників, що мають виробничий контакт із гексаном, шкіра на дистальних ділянках стає грубої, шорсткуватої, холодної, еритоматозної. Розвивається слабка анемія, що виліковується в стаціонарних умовах.

Сірчистий ангідрид

Дратує дихальні шляхи викликаючи спазм бронхів і збільшення опору дихальних шляхів. При впливі сірчистого ангідриду у виді аерозоля, що утвориться при туманах і підвищеній вологості повітря, що дратує ефект сильніше. Волога поверхня слизуватих поглинає сірчистий ангідрид, потім послідовно утворяться сірчиста кислота і сірчана кислота. Загальна дія полягає в порушенні вуглеводного і білкового обміну; гноблення окисних процесів у головному мозку, печінці, селезінці, м'язах; гальмуванні окисного дезамінування амінокислот і окислювання піровиноградної кислоти; зниження змісту вітамінів В1 і С и т.д. Дратує кровотворні органи. Сприяє утворенню метилоглобину; збільшує виділення із сечею копроффірина і бисульфитзв'язанbх з'єднань; викликає зміни в ендокринних органах; кісткової тканини; порушує генеративну функцію. Токсичність різко зростає при одночасному впливі ангідриду сірчистого і вуглецю оксид.

Вуглецю оксид

Безбарвний отрутний газ. Вихлопні гази автомобілів містять у середньому 6,3% вуглецю оксиду. Іноді зміст вуглецю оксиду доходить до 13,5%. Воно коливається в межах від 1,0 до 13,7% у залежності від системи двигуна, виду палива, а найчастіше від умов роботи мотора.

Вуглецю оксид - безбарвний газ, без смаку, з дуже слабким запахом (звичайно невідчутний) злегка нагадує запах часнику, дуже отрутний. Отрутна дія оксиду вуглецю, відоме за назвою чаду, порозумівається тим, що вуглецю оксид легко з'єднується з гемоглобіном крові і робить його нездатним переносити кисень від легенею до тканин. При вдиханні свіжого повітря з'єднання, що утворилися, (карбоксигемоглобин) постійно руйнується, і гемоглобін відновлює здатність поглинати кисень. Якщо вдихати невеликі концентрації, приблизно до 1 мг/л, то з'являються (часто відразу) відомі суб'єктивні відчуття, що можуть служити застереженням про небезпеці.

Вони можуть бути неоднакові по силі, характерові і послідовності появи. Голова робиться важкої, з'являється відчуття здавлювання чола, начебто обручем або кліщами, потім сильний біль у чолі і скронях. В очах - мелькання, "туман", у скронях - відчуття пульсації. Часто на першому плані виступають запаморочення і шум у вухах, своєрідні відчуття в шкірі, тремтіння, почуття слабості, частішання пульсу, блювота. При подальшому перебуванні в атмосфері газу наростають сонливість і заціпеніння з потьмаренням свідомості або ж, як при дії спирту або наркотиків, сплутаність свідомості і сп'яніння.

Більше всього при отруєнні страждає нервова система.

Свинець і його з'єднання

Високо токсичні і подібні по дії. Свинець не має запаху, не дратує слизувату оболонку, не робить шкідливої дії на рослинність. Норма ГДК свинцю встановлена по його токсичній дії як кумулятивної отрути. З'єднання свинцю можуть потрапити в організм людини через дихальні шляхи, через рот і шлунково-кишковий тракт при порушенні правил особистої гігієни. Тривале вдихання аерозолей свинцю навіть у малих концентраціях (0,02-0,05 мг/м3) дуже небезпечно внаслідок здатності свинцю акумулюватися (накопичуватися) в організмі. Свинець уражає нервову систему, кровоносні органи, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт.

Бенз (а) пирен

Відноситься до багато ядерних органічних вуглеводнів (МАУ).

На підставі вивчення причин професійних пухлин побічно доведена канцерогенна дія МАУ. Безпосередньо це доведено в досвідах на тварин. Донедавна існувала думка про неприпустимість наявності канцерогенних МАУ в повітрі виробничих приміщень. В даний час ця точка зору змінилася і для бенз (а) пирена регламентоване граничний зміст у повітрі робочої зони 0,00015 мг/м3.

Сажа

Високодисперсний порошок. Раніше вважалося, що вона нешкідлива, однак наводяться дані, що сама сажа може викликати дійсний пневмокониоз, антракоз. Ранні симптоми антракоза: стомлюваність, кашель, болі в груди, надалі задишка. Пневмокониоз супроводжується хронічним бронхітом, у результаті якого розвивається емфізема, стійкі розширення бронхів і зміни з боку серця, що нагадують таке при силікозі. Сажа викликає також хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, хронічний гепатит. З огляду на перераховані вище властивості шкідливих речовин, на станції передбачається загальна обмінна припливно-витяжна вентиляція. При виконанні інструкції з техніки безпеки і виконанні зазначених вище необхідних заходів концентрації шкідливих речовин, що виходять з витяжної труби будуть зменшені і практично ніякого негативного впливу на біоту робити не будуть. З розглянутого видно, що темп зміни навколишнього середовища стабільний, тобто не приводить до утворення нових умов і не зробить на екосистему згубного наслідку.

Аудит викидів в атмосферу проводиться на основі такої законодавчої бази:

·  Закон України „Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.92 р.

·  СанПіН 49.46-89 „Санітарні норми і правила контролю атмосферного повітря населених пунктів"

·  ГОСТ 17.2.3.01 - 78 "Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів"

·  ГОСТ 17.2.3.02 - 78 „Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення гранично - допустимих викидів промисловими підприємствами”

·  ОНД - 86 Держкомгідромета СРСР. Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться в викидах підприємств.

·  Наказ № 65 від 28.06.96 р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України „Про затвердження інструкції про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”

·  Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91р.

·  Закон України „Про аудиторську діяльність" від 22.04.93р.

Площадка, відведена під станцію вулканізації і зміни масел “Буран” розташована в Дзержинському районі м. Харкова по вулиці Дерев'янко в безпосередній близькості від колективних гаражів, перед в'їздом на мийку у бік Авіазаводу.

В даний час площадка вільна від забудови і зелених насаджень.

В відповідності з технічними і санітарними вимогами станція має систему водопроводу та систему каналізації (господарчо-питний водопровід і побутова каналізація).

Відповідно до технічних умов МПО ХКПВ № 8/55 - 265 від 01.06.98 р., водопостачання станції вулканізації і заміни олій забезпечується від існуючої водопровідної магістралі D= 300мм по вул. Дерев'янко.

На уведенні установлюється водомірний вузол з водоміром КВ-1,5.

Гаряче водопостачання забезпечується від електронагрівника системи "Термех".

Витрата води складає 0,55 м3/добу; 0,15 м3/годину; 1,72 л/с.

Забезпечення пожежної безпеки здійснюється від пожежних гідрантів, установлених на існуючій мережі водопроводу поблизу проїздів із твердим покриттям. На внутрішнє пожежегасіння передбачається витрата води 10 л/с.

Водовідведення складає 0,55 м3/добу

Стічні води від мокрого прибирання приміщень проходять через бензомаслоуловлювач, а потім направляються в побутову каналізацію.

Забруднення, що накопичуються, періодично відкачуються з бензомаслоуловлювача насосом ГНОМ 10/10т.

Мийка автомобілів на даному підприємстві не передбачається.

Відвід дощових стоків від воріт здійснюється бетонною трубою Д=200 мм зі скиданням у яр, потім зливові води надходять у струмок, що протікає по балці Саржин Яр.

Очищення дощових вод перед скиданням у яр не провадяться.

Для зменшення забруднення дощових вод передбачається огородження зон озеленення бордюрами, що зменшують змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття.

Конструкція шарів дорожнього одягу прийнята наступна:

одношаровий асфальтобетон - 5 см;

щебенева основа - 15 см;

підстильний шар - 10 см.

Територія станції складає 1,813 га, з яких 92%, тобто 1,668 га зайняті будівлями, під'їзними коліями й асфальтованими площадками, а 8% - 0,146 га відведені під зелені насадження.

Рекультивація земельної ділянки не потрібна.

Відходами станції є автошини 120 шт/рік, масло відпрацьоване (мз/рік); шлами від споруд очищення.

В зв'язку з незначною кількістю відходів, зі згоди міських комунальних служб, їх вивіз проводять на спеціалізовані підприємства міста для утилізації.

Тверді відходи і сміття збирають в контейнери і потім вивозять на міську звалку.

Основним джерелом забруднення є автотранспорт, який в'їжджає на станцію та виїжджає з неї.

Загальна кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу складає 0,133303 Т.

Основними інгредієнтами, що викидаються в атмосферу пунктом вулканізації і заміни олій, є: вуглецю оксид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, бенз (а) пирен, сажа, гексан, свинець.

Згідно "Державним Санітарним правилам планування і забудови населених пунктів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. № 173, санітарно-захисна зона для пункту вулканізації і заміни олій складає 15 м до жилих будинків.

У нормативну С33 житлова забудова не попадає, тому що знаходиться на відстані 200 метрів від станції.

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері виконується у програмі "ЕОЛ".

Розрахункові модулі програми реалізують "Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств" ОНД - 86.

В результаті аудиторської перевірки на підприємстві Нормативна С33 витримана. Розрахунок розсіювання шкідливих речовин, що викидаються даною станцією показав, що очікувані концентрації шкідливих речовин у приземному шарі менш 0,5 ГДК. Нормативна С33 була піддана перевірці. Розрахункова С33 проходить по границі підприємства, розробка додаткових природоохоронних заходів щодо запобігання забруднення атмосферного повітря не потрібна.

Результати розрахунків показують, що викиди в навколишнє середовище і їхній вплив на навколишнє середовище носять локальний характер і забезпечують задовільний стан навколишнього середовища на площадці станції, а також за межами нормативної санітарно-захисної зони.

На станції передбачається загальна обмінна припливно-витяжна вентиляція. Шкідливі речовини, що виходять з витяжної труби практично ніякого негативного впливу на біоту не роблять.

Темп зміни навколишнього середовища стабільний, тобто не приводить до утворення нових умов і не зробить на екосистему згубного наслідку.

Відповідно до виконаних оцінок станція вулканізації і заміни олій по вул. Дерев'янко в м. Харкові забезпечить якість атмосферного повітря в межах санітарних норм, дозволить зберегти екологічну рівновагу в районі розміщення станції вулканізації і зміни масел “ Буран”.

Таким чином, при експлуатації цієї станції відбувається мінімальний вплив на атмосферне повітря і медико-екологічну безпеку та навколишнє середовище в цілому.

Повинен проводитися обов'язковий контроль за дотриманням нормативів ПДВ.

Безпосередньо на джерелах викидів контроль може здійснюватися або силами підприємства, або організацією даного відомства, або сторонньою спеціалізованою організацією на договірних засадах.

У число обов'язково контрольованих речовин повинні входити: ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, азоту діоксид.

При виконанні цих умов негативного впливу від діяльності станції вулканізації і зміни масел “Буран” відбуватися не буде.

Аудиторською фірмою "Еколог", в особі аудитора Шаповал Наталії Сергіївни, розроблено план-графік контролю за дотриманням нормативів ПДВ на джерелах викидів і в контрольних точках, який зображено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 план-графік контролю за дотриманням нормативів ПДВ на джерелах викидів і в контрольних точках

1.  Робочий проект пункту вулканізації і зміни масел по вул Дерев'янко в м. Харкові, розроблений Українським інститутом по проектуванню та наданню послуг в будівництві.

2.  Аудит: Практическое пособие / Под ред. А.Н. Кузьминского. - К., 1996. - 281с.

3.  Аудит и ревизия: Справочное пособие / А.Л. Бавдей, И.Н. Белый и др.; под общ. ред. И.Н. Белого. - Мн.: ООО „Мисанта", 1994. - 221с.

4.  Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі речовин, які знаходяться в викидах підпремств. ОНД - 86. Госкомгідромет

5.  Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених пунктів. СанПін. - М.: 1989.

6.  ГОСТ 17.2.3.02-78. Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення припустимих викидів забруднюючих речовин промисловими підприемствами.

7.  ГОСТ 17.2.1.02-76. Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу.

8.  ДБН А.2.2 - 1-95. Склад і вміст матеріалів оцінки впливу на навколишнесередовище (ОВОС) при проектуванні і будівництві підприємств та споруджень. Головні положення проектування.

9.  Збірник методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами. - Л.: Гідрометеоіздат, 1986.