Контрольная работа: Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів в Україні

Природно, що така ситуація знижує довіру інвесторів до країни, оскільки в усьому світі рейдерство розцінюється як неспроможність держави в захисті прав власників, інвесторів та акціонерів. Ця проблема в Україні, на думку експертів, ускладнюється тим, що за останній рік не були прийняті відповідні закони, у тому числі закон про акціонерні товариства, які б посилили захист від рейдерських атак. Ще одна причина - сотні компаній-реєстраторів, які ведуть реєстри всіх власників вітчизняних підприємств. Говорити про надійність такої облікової системи не доводиться - маніпуляції з реєстрами акціонерів є одним з найбільш популярних інструментів у рейдерських атаках.

Проте послугами реєстраторів в Україні як і раніше, користуються понад 18,5 тис. емітентів (відкриті та закриті акціонерні товариства, чиї акції випущені в документарній формі). Концепція Держінвестицій припускає відмовитися від документарної форми випуску цінних паперів на користь більш надійної та сучасної бездокументарній. При цьому нині існуючі реєстратори і зберігачі повинні бути реорганізовані в депозитарні установи, ведення обліку прав власності на цінні папери має бути сконцентровано в центральному депозитарії.

У 2007 році чиновники затіяли найбільшу за всю історію незалежної України реформу фондового ринку. Проте, Юлія Тимошенко «достроково» завершила реформу фондового ринку вартістю в 2 млрд. гривень. Приводом для скасування рішення минулого уряду стала відсутність коштів, необхідних для розвитку ринку, і конфлікт інтересів з главою Держагентства з інвестицій та інновацій Віктором Івченком.

Програма, розроблена відомством пана Івченка, передбачала цілий ряд кардинальних (у деяких випадках - навіть радикальних) нововведень і змін в правилах гри на фондовому ринку практично для всіх його учасників. Зокрема, планувалося об'єднати і поліпшити роботу українських фондових бірж, створити єдиний центральний депозитарій (на базі Національного депозитарію України) і розрахунково-клірингову палату, розробити законопроекти «Про інвестиційні банки» і «Про венчурні фонди». Крім того, планувалося створення нових фінансових інститутів за участю держави - венчурного інвестфонду, інноваційно-інвестиційного банку і фінустанови муніципального розвитку.

За оцінками розробників, в результаті реалізації програми вже до 2012 року на біржах мало заключатися половина всіх угод із цінними паперами (зараз цей показник не перевищує 5%), при цьому річний обсяг біржових торгів - перевищити $ 200 млрд. (за підсумками минулого року - $ 7,3 млрд., левова частка - результат фондової біржі ПФТС). Капіталізація вітчизняного ринку цінних паперів за п'ять років могла б досягти 70% ВВП, а основними його гравцями стати внутрішні інституційні інвестори - інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії та інвестиційні банки. Зокрема, активи невенчурних ІСІ, за прогнозами фахівців Держінвестицій, в 2012 році повинні були б перевищити позначку в 1 трлн. грн., а, наприклад, активи недержавних пенсійних фондів c 220 млн. зрости до 190 млрд. грн.

Правда, щоб забезпечити небачені раніше темпи зростання вітчизняного фондового ринку, одного бажання чиновників або учасників ринку явно недостатньо. На реалізацію програми модернізації ринків капіталу знадобилося б майже два мільярди гривень. Відповідно до прогнозних обсягів фінансування, протягом п'яти років передбачалося витратити 1,85 млрд. грн., З яких 1,47 млрд. грн. - Кошти держбюджету. Саме така велика сума (точніше відсутність її в бюджеті), за словами чиновників Кабміну, і стала приводом для скасування рішення попереднього уряду.

Скасувавши Концепцію модернізації ринків капіталу, іншого плану з розвитку вітчизняного ринку ціннопаперових Кабмін запропонувати не зумів. Тому, очевидно, займатися фондовою реформою тепер будуть на Банковій. Як очікується, вже найближчим часом повинні опублікувати президентський указ про невідкладні заходи щодо розвитку фондового ринку. Про нинішній його появ заявив сам Віктор Ющенко, виступаючи на одному з інвестиційних форумів. Нарікаючи на низькі обсяги вітчизняного ринку цінних паперів, президент пообіцяв, що одним з пріоритетів державної політики стане поліпшення фондової інфраструктури. «Указ сприятиме підвищенню стандартів біржової діяльності і зниженню ризиків інвесторів при вкладенні у цінні папери», - зазначив Ющенко.

З окремих пропозицій до проекту президентського указу стає цілком очевидним його схожість до Концепції модернізації ринків капіталу, відхиленою урядом. Серед заходів, спрямованих на розвиток інфраструктури фондового ринку, проектом указу передбачена і розробка законопроекту «Про інвестиційні банки», і суттєве розширення фінансових інструментів, і спрощення режиму оподатковування на фондовому ринку. Так само, як і Концепція Держінвестицій, у проекті указу позначені і заходи щодо збільшення обсягів торгів на фондових біржах. Для цього, зокрема, пропонується розробити законопроект, згідно з яким як мінімум 10% акцій підприємства, що приватизується повинні обов'язково продаватися на фондовій біржі.

цінний папери фондовий ринок

2.2 Сучасні тенденції у розвитку ринку цінних паперів

Останні десятиріччя ХХ ст. визначили нові напрями, за якими може розвиватися світовий ринок цінних паперів у довготерміновій перспективі. Отже, розглянемо ключові тенденції, оскільки їхній вплив із часом може позначитися і на характері функціонування ринку цінних паперів в Україні. Цими тенденціями є: інтернаціоналізація й глобалізація ринку; підвищення рівня організованості й посилення державного контролю; комп’ютеризація ринку цінних паперів; нововведення на ринку; сек’юритизація тощо.

Інтернаціоналізація і глобалізація ринку цінних паперів означає, що національний капітал переходить кордони країн, формується світовий ринок цінних паперів, стосовно якого національні ринки цінних паперів стають вторинними. Інвестор з будь-якої країни дістає можливість вкладати свої вільні кошти у цінні папери, що обертаються в інших країнах. Національні ринки перетворюються на складові глобального ринку цінних паперів. Торгівля на такому ринку триває безперервно й повсюдно. Його підґрунтя становлять цінні папери транснаціональних компаній.

Підвищення рівня організованості й посилення державного контролю за ринком цінних паперів має за мету забезпечення надійності ринку і довіри до нього з боку масового інвестора. Жодна держава сьогодні не може допустити, щоб віра в цей ринок похитнулася і маси людей, котрі вклали свої заощадження у цінні папери своєї або будь-якої іншої країни, раптом втратили їх унаслідок якихось катаклізмів або шахрайства.

Комп’ютеризація ринку цінних паперів уможливила революцію в обслуговуванні ринку шляхом сучасних систем швидких розрахунків між учасниками ринку та способах торгівлі. Комп’ютеризація становить фундамент усіх нововведень на ринку цінних паперів.

Нововведеннями на ринку цінних паперів є нові інструменти ринку, нові системи торгівлі цінними паперами, нова інфраструктура ринку.

Новими інструментами є, передусім, різноманітні види похідних цінних паперів, причому процес створення нових цінних паперів, їхніх видів і різновидів не припиняється. Від 1980-х років набули поширення різноманітні форми фінансових інновацій - опціони, ф’ючерси, свопи тощо. Попри те, що головною метою нововведень було пристосування до кризових явищ на фінансових ринках, перелічені цінності посіли домінантні позиції за умов стабілізації ринків, розширили ємність їх, потіснивши традиційні форми кредиту.

Нові системи торгівлі - це системи, засновані на використанні комп’ютерів і сучасних засобів зв’язку. Вони дають змогу вести торгівлю цілковито в автоматизованому режимі, без посередників і особистих контактів між продавцями й покупцями.

Нова інфраструктура ринку - це сучасні інформаційні системи, системи клірингу і розрахунків, депозитарного обслуговування ринку цінних паперів. Рушійною силою процесу вдосконалення інфраструктури ринку цінних паперів є насамперед споживачі послуг - інвестори та емітенти. За цих умов між інститутами ринку розгортається жорстка боротьба за клієнтів. Про це передусім свідчать зростання числа професійних учасників ринку, прискорений розвиток і постійне вдосконалення торговельних майданчиків, поліпшення якості наданих послуг і зниження їхньої вартості.

Сек’юритизація - це тенденція переходу грошових коштів зі своїх традиційних форм, якими є заощадження, готівка, депозити тощо, у форму цінних паперів. Це дістає вияв у тому, що дедалі більша маса капіталу набуває цієї форми, на місце одних цінних паперів заступають інші, доступніші для великої кількості інвесторів.

Україна вступила на шлях реформування суспільства наприкінці ХХ ст., коли у світі триває глобалізація всіх процесів, зокрема й економічних. Досвід розвинених країн зумовлює потребу переймати їхній досвід для підвищення життєвого рівня населення і збільшення можливостей держави.

Розділ 3. Проблеми та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні

3.1 Проблемні питання ринку цінних паперів

Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасної господарської діяльності диктує відповідні вимоги, кількісні та якісні параметри для української економіки. Відповідність української економіки світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних і закордонних інвесторів. Створення такого інвестиційного клімату передбачає політичну і законодавчу стабільність, формування економічно обґрунтованої податкової політики, вмикання економіки у світові господарські комунікації, розвиток в Україні повного комплексу інфраструктури фондового ринку. Формування відповідних умов для інвестиційної діяльності є важливим напрямком державної політики.

Функціонування ринку капіталів залежить від чіткої організації не тільки банківської системи в країні а й ринку цінних паперів. Взаємозв’язок між цими складовими ринку капіталів продемонструвала недавня криза в багатьох країнах світу. Розвиток ринку цінних паперів забезпечується формуванням його інфраструктури. Ефективність інфраструктури ринку цінних паперів:

- впливає на акумуляцію та концентрацію коштів населення і підприємств;

- сприяє залученню вітчизняного й іноземного капіталу в економіку країни;

- сприяє приватизації на її завершальному етапі;

- узгоджує майнові інтереси країни, інституціональних і індивідуальних інвесторів в процесі обігу цінних паперів;

- економить суспільні витрати на обіг фінансових інструментів та поліпшує взаємні розрахунки підприємств;

- сприяє підвищенню ефективності керування підприємством;

- створює умови для інтеграції країни у світову економічну систему завдяки впровадженню загальносвітових принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів.

Україна ще й досі знаходиться далеко від головних потоків капіталу. Спроби ринкових перетворень окремих сторін господарської діяльності, нажаль, не призводять до бажаного результату. Відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери та сприяє раціональному розміщенню фінансових ресурсів, не дає можливості ефективно управляти господарською діяльністю і конкурентно оцінювати вартість виробничих ресурсів. Недосконала система обліку прав власності на майно у поєднанні із відсутністю загальнонаціональних ринків основних ресурсів виробництва робить українську продукцію неконкурентною а українські підприємства збитковими.

За відсутності єдиного в країні фондового центру майже неможливою стає прозорість ринку. Прозорість ринку цінних паперів дає інвесторам впевненість у правильності свого вибору. Інвестор не віддасть своїх грошей туди, де від нього не приховують інформацію. Зазначені недоліки суттєво впливають на фінансову довіру дрібних інвесторів і на розміри коштів, що залучаються.

Концентрація капіталу, зменшення кількості акціонерних товариств і зростання їхньої рентабельності (включаючи прибутковість для інвестора), централізація Національної депозитарної системи разом з розвитком і концентрацією біржової і позабіржової торгівлі, розумна достатність державного регулювання та податкового пресінгу - от далеко не повний, але важливий комплекс мір для підйому ринку цінних паперів в Україні.

Інфраструктурні елементи організованого ринку є учасниками Національної депозитарної системи України, якісне функціонування якої має забезпечити утворений Національний депозитарій України. Адекватне функціонування та взаємодія інформаційної, облікової системи та системи виконання угод створює умови для появи цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого фондового ринку в Україні. Цей фундамент має забезпечити ефективність державного регулювання, необхідний рівень захисту прав власності інвесторів і має сприяти надходженню інвестицій в економіку України.

Україна в даному випадку навіть не вчиться на власному досвіді, вже не кажучи про досвід інших країн. Українське загальне законодавство визначає, що обіг фінансового інструменту – грошей регулюється спеціальним законодавством і документами Національного банку України. Невже у відношенні ще більш специфічного фінансового інструменту –цінних паперів важко застосувати ту ж саму норму. Тим більше таке спеціальне законодавство існує а стандарти, встановлені Національним депозитарієм України підлягають обов’язковому виконанню всіма учасниками Національної депозитарної системи(Указ Президента України від 22 червня 1999 року N 703/99). Цілком зрозуміло, що для впровадження цієї ідеї необхідно ревізувати нормативну базу щодо ринку цінних паперів. Однак, досвід інших країн і стан справ в Україні наполегливо підштовхує до вирішення цієї проблеми.

Стандартизація обліку прав власності на цінні папери Національним депозитарієм України має стати практичним кроком щодо гармонізації законодавства України з світовими і Європейськими нормами. Встановлення відповідних стандартів депозитарного обліку буде сприяти підвищенню прозорості фондового ринку та сприяти зростанню операцій на фондовому ринку, що фактично веде до підвищення доходної частини бюджету України за рахунок відповідних податків.

Постійна увага Президента України і Уряду до формування фондового ринку в Україні, на наш погляд, мають забезпечити консолідацію усіх здорових сил для якнайскорішого подолання проблем на ринку цінних паперів в Україні.

3.2 Вдосконалення інфраструктури фондового ринку

Ліквідний, надійний та прозорий ринок цінних паперів має забезпечити реалізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного суверенітету шляхом:

- сприяння надходження інвестицій у реальний сектор економіки;

- створення ефективної системи захисту прав та інтересів вітчизняних й іноземних інвесторів;

- створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, зокрема й недержавних пенсійних фондів;

- розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначити ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;

- створення умов для підвищення конкурентоспроможності ринку цінних паперів України з його подальшою цивілізованою інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;

- гармонізації політики держави на ринку цінних паперів з грошово-кредитною, валютною й бюджетно-податковою політикою з метою дальшого розвитку ринку цінних паперів України.

Серед новацій, запропонованих в Основних напрямах розвитку фондового ринку, потрібно вирізнити податкове стимулювання його розвитку. Зокрема, воно потребує:

- звільнення від оподаткування на прибуток підприємств і податку на додану вартість некомерційних (неприбуткових) організацій ринку цінних паперів;

- включення до складу емісійного доходу емітента сум перевищення виручки від повторного розміщення цінних паперів над ціною викупу таких цінних паперів;

- скасування плати (державного мита) за реєстрацію інформації про новий випуск цінних паперів у частині, що відповідає сумі раніше зареєстрованої емісії, та реєстрацію інформації про випуск цінних паперів, розміщення яких здійснюється на організаційно оформленому ринку;

- відмови від оподаткування курсових різниць, що виникають при перерахуванні в національну валюту інвестицій на ринку цінних паперів, які надходять в іноземній валюті;

- застосування податкової застави щодо забезпечення податкового боргу професійного учасника ринку цінних паперів у розмірі, який не перевищує подвійної суми боргу.

Крім того, необхідно вирішити питання щодо: забезпечення безперервного моніторингу оплати послуг брокера, біржі та депозитарію протягом терміну виконання розрахунків; стовідсоткового резервування всіх активів (цінних паперів та грошових коштів) до дня, що передує укладанню угод; забезпечення укладання електронних угод та їх підписання електронним цифровим підписом депозитарію МФС як центру сертифікації ключів.

Ефективним шляхом розв’язання зазначених проблем у розрахунках може бути реєстрація депозитарієм власної платіжної системи, що забезпечить можливість ведення рахунків клієнтів брокерів, брокерів, зберігачів, та організація доступу до цих рахунків через платіжні картки.

При цьому важливо забезпечити належний рівень ліквідності та платоспроможності платіжної системи шляхом використання грошового рахунку виключно в Національному банку.

Крім того, доцільним є використання методів заліку (неттінгу), як по грошових коштах, так і по цінних паперах, а також відображення в обліковій системі депозитарію та зберігачів виключно результатів неттінгу та надання за необхідністю та окремою вимогою зберігачів розрахунків за цими результатами.

До інших заходів треба віднести такі: впровадження електронного цифрового підпису депозитарію у всіх клієнтів депозитарію та всіх учасників платіжної системи депозитарію; забезпечення можливості електронного документообігу між всіма членами центру сертифікації ключів депозитарію; вивчення можливості використання гарантійного фонду для забезпечення гарантування виконання розрахунків.

Державна участь в регулюванні фондового ринку необхідна, оскільки це ринок є дуже масштабним і ризикованим для фінансової безпеки країни. Особливо активну роль держава повинно виконувати на початкових етапах становлення ринку цінних паперів в країні, т. д. Тільки вона може 'запустити' це ринок в його цивілізованій безпечній формі.

Висновок

Не дивлячись на багато проблем, з якими зіткнувся в нинішній час український фондовий ринок, сліду відзначити, що це молодий, динамічний і перспективний ринок, що розвивається на основі позитивних процесів, що відбуваються в нашій економіці: масового випуску цінних паперів в зв'язку з приватизацією державних підприємств, швидкого створення нових комерційних і холдінгових структур, залучати кошти на акціонерній основі і т. п. Крім того, ринок цінних паперів грає важливу роль в системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також, необхідний для нормального функціонування ринкової економіки.

Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є однією з першочергових задач, що стоять перед урядом, для рішення якої необхідно прийняття довгострокової державної програми розвитку і регулювання фондового ринку і суворий контроль за її виконанням.

Проблема розвитку інфраструктури ринку корпоративних цінних паперів в Україні набуває в умовах становлення національного ринку цінних паперів особливого значення. Рівень інфраструктури ринку корпоративних цінних паперів є основою та об`єктивною передумовою розвитку всього ринку, а оскільки важливим завданням реформування фінансової системи України залишається становлення та розбудова ефективного фондового ринку, то розвиток інфраструктури ринку корпоративних цінних паперів є особливо актуальним як для органів регулювання ринку цінних паперів та фінансових ринків, так і для інших його учасників.

Оскільки, ринок в Україні перебуває ще в стадії становлення, у тому числі й фондовий, коли ще не створені надійні інституційні правила поведінки його учасників, потрібні жорсткі обмеження діяльності та законодавча урегульованість на ринку цінних паперів з урахуванням досвіду розвинених країн та національної специфіки.

Список літератури

1.  Берлач А.І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. Посібник / А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с.

2.  Мендрул О.Г., Шевчук І.А. Ринок цінних паперів: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.

3.  Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – Тернопіль : ТАНГ, 2000. – 315 с.

4.  Чередніченко Н.І. Ринок цінних паперів: Метод. вказівки і завдання для самост.вивчення дисципліни. - К.: МАУП, 2004. - 88 с.

5.  Желіхівська А.М. Особливості формування інфраструктури фондового ринку України / Наукові праці НДФІ.,-2009.- №1-с.75-81

6.  http://www.ssmsc.gov.ua

7.  http://www.securities.org.ua

8.  http://nauka.zinet.info

9.  http://www.ndu.gov.ua