МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Фінансовий аудит

    p> Кзк=ф.1(ряд.490-ряд.450-ряд.460-ряд.456)-ф.1ряд.070 : ф.1(ряд.150+ + ряд.320)

    Значення Кзк повинне бути більше 0,1 .

    Для аналізу структури кредиторської заборгованості використовують дані III розділу пасиву балансу «Розрахунки та інші пасиви» (рядки 600
    - 750), при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості , а також відхилення значень цих статей на кінець звітнього періоду відносно початку року .Стандартна форма розрахунку приведена в додатку 3.

    Для аналізу структури активів підприємства використовують I, II i III розділи Активу балансу.

    Активи підприємства та їх структура вивчається як з точки зору їх участі у виробництві,тук і з точки зору оцінки їх ліквідності.
    Безпосередньо з`ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери ; та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

    При необхідності до анаітичної записки аудитору додаються розшифровки руху основних засобів виробничих запасів та товарів ( з урахуванням їх підвищеного попиту).

    Зміна в структурі активів підприємств у бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

    - формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

    - відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірних підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

    - згортання виробничої бази;

    - викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.

    Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, провадиться детальний аналіз розділів і окремих статей активів балансу.

    При аналізі основних засобів та інших позаоборотних активів, враховуючи те, що питома вага основних засобів та позаоборотних активів може змінюватися внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, за якого коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, у той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть збільшуватись досить високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників форми № 1 за звітний період (рядки 010, 011, 012), яка відтворює рух основних засобів (зміну норм амортизації та груп розподілу основних фондів, вибування та введення вексплуатацію нових).

    Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань за попередній та поточний роки (форма 11ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

    Наявність довгострокових фінансових зобов’язань (рядок 040) вказує на інвестиційну спрямованість вкладень підприємства. Якщо в результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємство буде визнане неплатоспроможним, рекомендується додатково вивчити склад інвестиційних цінних паперів підприємства, дати оцінку їх ліквідності, а також ефективності доцільності відволікання коштів підприємства на дані вкладення.

    При аудиті першого розділу активу балансу також звертається увага на тенденцію зміни таких його статей, як устаткування (рядок 035), незавершенні капітальні вкладення (рядок 030), майно в оренді ( рядок 055), оскільки вказані активи не беруть участі в виробничому обороті і, за певних умов, збільшення їх частки може негативно вплинути на результати фінансової і господарської діяльності підприємства.

    При аудиті власних оборотних засобів доцільно визначити показник робочого капіталу (Рк), яких представляє собою різницю між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне платити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Для визначення величини Рк слід від суми підсумків розділів
    II та III активу балансу відняти підсумок III розділу пасиву.

    Рк = Ф.1 (ряд 150+ряд 320-ряд 750)

    Фактичне значення Рк необхідно порівняти з його нормативною величиною
    ( див. Ф.1 ряд 590).

    Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневріністю його робочого капіталу.

    Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юктури ринку.

    Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал ( Рк ряд 482), то у такому випадку необхідно звернути увагу які саме статті витрат призвели до збитку.

    При аналізі господарської діяльності підприємства, в першу чергу, вивчається загальна виробнича структура, наводяться основні техніко- економічні показники його структурних підрозділів (обсяги виробництва, чисельність, основні фонди, ФОП тощо), кількість та місцезнаходження окремих структурних підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх розташування, а також стан будівель та споруд.

    Висловлюється можливість їх відокремлення (виділення) в період можливої реструктурізації. При цьому можуть додаватися план-схема підприємства, опис опис окремих об’єктів, таблиці до них.

    Визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації за попередній та звітній роки, а також прогноз ні показники на настурний рік для кожного струкурного підрозділу та підприємства в цілому. Визначається частка кожного виду продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі.

    Розглядається рівень існуючої технології виробництва: наявність сучасних передрвих технологій, використання ноу-хай та власних розробок, можливість заміни застарілих технологій новими, використання автоматизованих систем управління. Звертається увага на циклічність технологічних процесів (їх безперервність), повторне використання продуктів переробки (відходів), наявність науково-обгрунтованих технологічних норм виготовлення продукції, серійність виробництва.

    При аудиті фінансово-господарського стану підприємства обов’язково висвитлюється виконання Закону України від 25,06,1991року №1264 «Про охорону навколишнього середовища». Необхідно звернути увагу на наявність очистних споруд, їх стан та використання, а також вплив виробництва на навколишнє середовище.

    Окремо визначаються (за їх наявністю ) факти тимчасової заборони ( зупинення ) чи припинення діяльності підприємства чи його окремих підрозділів в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середрвища.

    Звертається увага на наявність чи відсутність споруд, устаткування, пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, дотримання лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних стандартів, вимог екологічної безпеки. А також розміри штрафних санкцій за порушення порівняно з платою за викиди і скиди забруднюючих речовин, що здійснюються в межах гранично допустимих розмірів.

    Виходячи з наявної аналітичної бази суб’єкта підприємницької діяльності, аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні параметри його маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть використані при складані та виконанні бізнес - плану по виходу з кризи.

    Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти по вирішенню комплексу завдань по :

    1.Визначнню попиту на продукцію (послуги), його прогнозуванню;

    2.Вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним споживачем серед інших аналогів;

    3.Забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

    4.Розроблення концпції життєвого циклу товару;

    5.Управлінню товарним асортиментом;

    6.Розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню номенклатури;

    7.Розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

    При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан підприємства і переспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної оцінки (політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т.д.).

    Частина 3. Нові теорії аудиту

    Сучасні аналітики виділяють п’ять найбільших самостійних напрямків в розвитку фінансового аудиту (6.с.182).

    1 - Школа емпірічних прагматиків. Представники цієї школи проводять розробки в галузі аулиту кредитоспроможності компаній, намагаючись обгрунтувати вибір набору відносних показників, придатних для такого аналазу. Цей аспект аналізу розглядається ними як найбільш важливий і всі аналітичні викладки будуються на показниках, що характеризують обігові кошти, власні обігові кошти, короткострокову кредитну заборгованість. Як приклад, можна навести розробки Роберта Фоулка для компанії «Дан енд
    Брендстріт». Ця компанія надає широкий спектр інформаційних послуг, однією з яких є надання клієнтам спеціального рейтінгу, що відображає фінансовий стан фірми та ступінь комерційного ризику при веденні справ з цією фірмою.
    В наш час фірма «Дан енд Брендстріт» має інформацію про 35 мільонів компаній світу.

    2 - Школа статистичного фінансового аудиту. Головна ідея - коефіціенти, що розраховуються за допомогою фінансової звітності, є корисними лише тоді, коли існують критерії з граничними значеннями яких їх можна порівнювати.
    Розробку таких нормативів пропонується робити в розрізі галузей, підгалузей і груп однотипних компаній шляхом обробки розподіілу цих коефіціентів за допомогою статистичних методів. Досі представники цієї школи обговорюють нагальні питання і нові завдання, що постійно виникають.

    3 - Школа мультиваріантних аудиторів. Основоположною ідеєю цієї школи є побудова концептуальних основ фінансового аудиту, який базується на тісному зв’язку окремих коефіціентів , що характеризують фінансовий сстан підприємства і ефективність їх діяльності, а також показників, що узагальнюють діяльність підприємства. Головне завдання, на їх думку, полягає в побудові взаємопов’язаних та взаємозалежних показників.

    4 - Школа аналітиків з прогнозування банкрутства компаній. Підхід до аудиту подібен до (Школи емпіричних прагматиків), але основний акцент робиться на фінансову стабільність компаній, приділяється уваги більше перспективному, ніж ретроспективному аналізу. Аналізуючи наявну фінансову звітність, можна передбачити можливе банкрутство, чи, навпаки, завчасно запобігти йому. У найбільш завершеному вигляді ці розробки подані в роботах
    Едварда Альтмана. Однією з найхарактерніших його розробок є показник «Z
    Альтмана», розроблений на основі статистичного методу, що називається
    «аналізом множинних дискримінант» і визначає рівень схильності до банкрутства. На основі показника «Z Альтмана» визначаються групи компаній за ступенем їх наближеності до банкрутства - безпечна зона, зона невизначеності й зона високого ризику банкрутства.

    5 - Школа учасників фондового ринку. Це наймолодший напрямок фінансового аудиту. Основне, що відрізняє цей напрямок від інших, це його більш широка теоретична спрямованість; ним займаються, здебільшого, вчені й широкого розповсюдження на практиці цей напрямок поки що не отримав. Суть методу у використанні звітності для прогнозування рівня ефективності інвестування (у цінні папери компаній і оцінці пов’язаного з цим ризику.

    В Україні також розроблена власна концепція аудиту, що отримала назву
    «Аудит - 2000» {4.c.80). Кардинальних змін у здійсненні аудиторської діяльності ця концепція не передбачає, однак доповнює її зміст:

    1. Аудит приймає прогнозний характер, спрямований на виявлення підприємницького ризику клієнта і ризику інвестора. Крім констатації фінансового стану, аудиторський звіт повинен розкривати і перспективи розвитку підприємства. Новим є те, що звіт про стан справ виконавчого органу підлягає аудиту на предмет того, чи відображені у ньому майбутні ризики, що загрожують підприємству, і чи відповідає інформація звіту висновкам аудитора.

    2. Посилюється роль аудиторів як консультантів, оскільки саме вони мають найбільш повну інформацію про діяльність клієнта, а також порівняльні дані по галузі.

    3. Акцент аудиторської діяльності значно зміщується в бік аналізу діяльності клієнта та сфери його діяльності; виявлення притаманнх їй ризиків, для чого аудитору потрібні не тільки глибокі спеціальні, але й галузеві знання. Особливістю є те, що недотримання діючого законодавства також стає об’єктом перевірки аудиторів, так як вона може призвести до наслідків, що загрожують існуванню підприємства. Перевірка та аналіз системи внутрішнього контролю клієнта, її дієвості стають обов’язковою складовою при здійсненні аудиторської перевірки.

    4. Основними є ризико- та системно орієнтовані методи проведення аудиторських перевірок. Детальні перевірки стають лише допоміжним засобом при їх здійсненні. При чому ризико- і системно орієнтовані методи отримали подальший розвиток. Так, якщо раніше вихідною точкою була звітність підприємства і пов’язані з нею ризики, то тепер такою виступають процеси на підприємстві, середовище, яке його оточує, і пов’язані з нею ризики.

    5. Дедалі більшого значення набуває участь керівництва і працівників клієнтів у проведенні перевірки, їх усвідомлення та обрахування ризиків підприємства.

    Концепція «Аудит - 2000» являє собою спробу розвинути методи аудиторської перевірки відповідно до вимог сьогоднішнього дня. Ця концепція вимагає від аудиторів в першу чергу :

    -глубокого знання и розуміння господарської діяльності клієнтів, а також сфери їх діяльності і притаманних їй ризиків;

    -використання не тільки спеціальних економічних, а і галузевих знант аудиторів, а також галузевого ноу-хау аудиторських фірм;

    -використання нових методів при проведенні перевірки, у тому числі подальшого розвитку ризико- і системноорієнтованих підходів, використання інформаційних технологій.

    «Аудит - 2000» розглядає звітність тільки у нерозривному зв’язку з самим підприємством і умовами його функціонування в зовнішньому середовищі.
    У зв’язку зцим аудиторська перевірка націлюється не на аналіз окремих статей звітності, а на рівень принципового розуміння економічного середовища і господарської діяльності підприємства.

    Концепція передбачає побудову аудиту на поетапній основі- як послідовність операцій. Що ідуть від загального до часткового. На першому етапі здійснюється аналіз зовнішніх факторів та ризиків, стратегії підприємства; далі аналізуються безпосередньо господарська діяльність та окремі процеси підприємства, його система внутрішнього контралю та управління. На основі аналізу визначаються критічні цілі і методи перевірки. У відповідності «Аудитом- 2000» млжна виділити наступні взаємопов’язані складові аудиторської перевірки:

    -стратегічний аналіз;

    -аналіз на рівні підприємства: а) аналіз господарських процесів; б) аналіз господарських ризіків; в) аналіз господарської діяльності.

    -проведення перевірки та обговорення її результатів з клієнтом.

    Стратегічний аналіз спрямований на отримання уяви про економічне середовище, орієнтаціїї підприємства та його потенціалі в сучасних економічних умовах. У першу чергу провадиться аналіз зовнішнього середовища підприємства, його становище в галузі, політики підприємства, потреб і бажань клієнтів і т. д. Особливість стратегічного аналізу в рамках «Аудит -
    2000» полягає в тому, що найбільша увага приділяється: факторам, котрі суттєво впливають на ризики підприємства (тим самим на ризики аудитора); відповідність стратегії підприємства вимогам економічної реальності, оскільки від цього залежить життєздатність підприємства; аналізу основних акціонерів та їх впливу на формування стратегії та цілей підприємства. Крім того, встановлюється, чи не існує конфлікту інтересів, чи не виконані очікування акціонерів, оскільки це все може призвести до збільшення ступеню ризиків підприємства.

    При проведенні цього аналізу використовуються різні методи аналізу і збиранню інформації. Основними з них є: модель «п’яти сил конкуренції» портера (аналіз по п’яти факторах: загроза з боку конкурентів, загроза появи продуктів - субститутів, тиск постачальників, тиск і цінова реакція споживачів, а також інтенсивність конкуренції);

    ПЕСТ (PEST) - аналіз (аналіз політичних, економічних, соціальних і технологічних факторів);

    SWOT - аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, шансів і ризиків підприємства).

    Інформація, яку отримано в ході аналізу, є основою формування так званої бізнес-моделі, своєрідного паспорту клієнта. Бізнес-модель відображає точку зору аудитора і включає в себе уявлення аудитора про стан процесів на підприємстві, їх зв’зки із зовнішніми факторами. Бізнес-моделі дозволяють визначити дієвість структури і керування підприємством, її відповідності вимогам оточуючого середовища. До традиційних складових бізнес-моделі можна віднести наступне:

    -огляд ринку і його сегментування, розвиток галузі, конкуренція;

    -зовнішні фактори, релевантні для підприємства;

    -процес вироблення стратегії прийняття рішення;

    -ключові продукти та послуги, життєвий цикл продуктів і час розробки нових, доля нових продуктів у коефіцієнті, що пропонується;

    -комп’ютерна інтеграція процесів на підприємстві;

    -використання комп’ютерної техніки, можливість комунікації і швидкого надання інформації;

    -наявність програм поліпшення функціонування підприємства;

    -наявність нематеріальних активів: імені фірми, патентів, ліцензій, кваліфікованих кадрів;

    -оцінка рівня мотивації робітників підприємства;

    -оценка клієтом власних позицій та перспектив.

    Крім того , великі аудиторські фірми розробляють так звані сегментні бізнес-моделі. Вони надають наступну інформацію:

    -структуру і загальне сегментування галузі;

    -рушійні сили розвитку в середині галузі;

    -критичні проблеми, притаманні галузі;

    -суутєві господарські риски галузі;

    -типові ключові процеси і процеси підпримки галузі.

    Сегментні бізнес-моделі дозволяють провадити порівняльний аналіз та виявляти ризики, недоліки в організації діяльності, структури оргацізації підприємтсва. Так, можна визначити небезпеку того, що виробнича програма виявиться застарілою, и неохіні відповідні коректировки у вартістній оцінці запасів.

    По матеріалах аудиту на Заході готується лист керівництву, в якому відображені проблеми та ризики, пов’язані в першу чергу з бухгалтерським обліком на підприємстві та іншими економічними сферами діяльності підприємства. Згідно з новою концепцією знання аудиторів про вирішальні загальноекономічні та галузеві фактори, які дозволяють здійснити незалежну експертизу діяльності і оцінку потенціала підприємства, повиння знайти своє віддзеркалення в листі керівництву, а також при обговоренні з ним результатів аудиту.

    «Аудит - 2000» передбачає існування зворотнього зв’язку з керівництвом підприємства за результатами аудиту. Аудиторська фірма проводить аналіз ефективності проведення аудиту на основі розгляду слідуючих аспектів:

    -особистої участі керівника аудиторської фірми та відносини длвіри з керівництвом підприємства;

    -оцінка аудиторської фірми клієнтом (як консультанта чи аудитора звітного року);

    -можливість залучення до роботи вузьких спеціалістів;

    -принципова готовність клієнта прийняти додаткові послкги, що надаються аудиторською фірмою;

    -ступінь сприйняття керівництвом підприємства можливих змін.

    В основі концепції «Аудит - 2000» містяться значні внутрішні передумови розвитку аудиторської діяльності у найближчі роки. Практичне використання принципів, покладених в основу конценції, залежить від ряду факторів, основними з яких є:

    -наявність глубоких галузевих знань. Посилення орієнтації на економічні умови галузі і ризики говподарчої діяльності клієнта потребують високого рівня спеціалізації аудитора. Крім того, необхідним може бути залучення експертів різних галузей (наприклад, для розвитку власної бізнес-моделі), створення комп;ютерних баз даних для накопичення та обробки специфічної галузевої інформації;

    -міждисциплінарний склад аудиторської групи. Згідно з «Аудит - 2000» профеційна підготовка групи аудиторів, що проводять перевірку, повинна задовільняти очікування клієнта і включати в себе володіння не тільки аудиторськими процедурами, податковим та бухгалтерським законодавством, а й знаннями, методикою розрахунків економіччних показників внутрі галузі, питань організації управління підприємства;

    -впровадження «Аудит - 2000» на підприємствах. Крім внутрішніх факторів для використання «Аудит - 2000» на практиці необхідно розуміння і активне залучення працівників та керівництва клієнта при проведенні аудиту і здійснення аналізу.

    Основні відмінності концепції «Аудит - 2000» від концепції сучасної аудиторської перевірки можна подати в таблиці:

    | | | |
    | |Сучасна аудиторська |«Аудит - 2000» |
    | |перевірка | |
    | |Фінансова |Діяльність |
    |Направленність |звітність;тстаична,орієн|пвдприємства;динамічна,о|
    | |тована на дату звіту |рієнтована на процеси |
    | | |підприємства |
    | |Переважно орієнтація на |Орієнтація на майбутнє |
    |Способ розгляду |минуле | |
    | |Здебільшого до і після |Процес,що здійснюється |
    |Період перевірки |дати звіту |протягом всього року |
    | |З точки зору аудитора |З точки зору |
    |Оцінка ризику | |підприємства |
    | |Економічне чи юридичне |Економічне чи юридичне,а|
    |Вимоги до освіти | |також інженерне чи |
    |аудитора | |гуманітарне |
    | |Стандартизований |Індивідуальний для |
    |Характер діяльності | |кожного підприємства |
    | |Система внутрішнього |Процеси на підприємстві |
    |Основний наголос |контролю | |
    | |На базі окремих програм |На базі інтегрованих |
    |Використання | |модулів у систему |
    |комп’ютерної техніки | |клієнта |

    Практичне застосування концепції «Аудит - 2000» дозволить підвищити як якість, так і практичну користь аудиторських послугдля підприємств. В умовах сучасного розвитку і жорсткої конкуренції відчихняних підприємств не тільки між собою, але й західними колегами, врахування ризиків і використання сучасного ноу-хау в галузі організації діяльності і контролю на підприємстві може зіграти значну роль в їх виживанні.

    Висновки:

    На сьгоднішній день фінансовий аудит стає невід`ємною часткою фінансового життя країни. Успішна робота сучасного підприємства неможлива без знання його реального виробничого та фінансового стану та конкурентного становища на ринку, на основі чого здійснюється планування подальшої діяльності . Саме ці функції і бере на себе фінансовий аудит.

    В процесі аудиторської діяльності провадиться перевірка фінансової звітності на основі аналізу якої вираховуються показники, що характеризують як суто внутрішній стан підприємства , так і аналітичні , що відображають фінансові показники у порівнянні з показниками найбілижчих конкурентів. Така перевірка може провадитися різними методами та з різною ступенню деталізації в залежності від завдань , які покладаються на неї.

    Фінансовий аудит можна проводити за допомогою різних фінансових коефіціентів та співвідношень, які можна поділити на чотири основні групи:

    -показники ліквідності;

    -показники активності;

    -показники заборгованості;

    -показники прибутковості.

    Показники ліквідності показують, наскільки легко компанія може сплачувати борги за своїми короткостроковими зобов’язаннями.

    Показники активності показують, як швидко надходять компанії кошти від дебіторів і як швидко компанія сама сплачує рахунки. Показники активності також демонструють швидкість оборотних коштів, пов’язаних з товарно- матеріальними запасами, рахунками клієнтів та постачальників.

    Показники заборгованості показують, який фінансовий ліверідж має компанія і чи не багато вана зоборгувала. Показники заборгованості можуть вказувати на необхідність змінити фінансову структуру капіталу компанії раніше, ніж виникне погроза неплатоспроможності.

    Показники прибутковості показують, наскільки ефективно компанія контролює свої витрати на виробництво та реалізацію товарів з наявних активів і який чистий доход отримує при цьому.

    Кожна група показників певним чином характеризує діяльність підприємства. Але ці фінансові показники та коефіціенти мають найбільшу вагу тоді, коли їх порівнюють з відповідними значеннями показників у конкурентів, в цілому по галузі або в найкращому підприємстві галузі.

    Аудит цих показників дає можливість оцінити позиції підприємства на ринку, її прибутковість та перспективи розвитку. Він дозволяє виявити слабкі та сильні місця підприємства і діяти відповідно.

    Процес вдосконалення форм та методів проведенння фінансового аудиту відбувається безперервно, враховуючи зміни в економічному житті суспільного ладу, держав та окремих підприємств. Він збагачується дослідженнями та розробками вчених і практиків як країн традиційної ринкової економіки, так і молодих країн, що розвиваються.

    Проведення якісного фінансового аудиту на підприємствах України буде сприяти покращенню показників фінансово-комерційної діяльності окремих господарських одиниць та держави в цілому.

    Список використаної літератури

    1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року

    2. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану пвдприємств та організацій.Затверджено наказом Агентства з запобіганню банкрутству від 21 березня 1997 р. №37.

    3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика.-1997.- 384с.

    4. Бухгалтерский учет / Пер.с анг.-К.: Торгово-издательское бюро BHV,

    1994.-428с.

    1. В.А.Верхов, Т.В. Козлова. «Аудит - 2000»: проблемы и перспективы разви тия.-Бухгалтерский учет, №10, 1998.

    5. Голубович А.Д., Ситнин А.Р., Хинкин Б.Л. Финансы и бизнес: анализ финансовых отчетов зарубежных корпораций ( рекомендации для аудиторов)/ под ред. Микерина Г.И.- М.:Объединение кредитно- финансовых предприятий (-Минатеп), 1991.-70с.

    6. Нікбахт Є., Гроппелі А. Фінанси / пер. з англ.-К.: Основи, 1993.-

    383с.

    7. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зазубіжних корпорацій: Навчальний посібник.-К.: Либідь, 1993.-247с.

    8. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента / пер.с англ. - М.:

    «Дело»,1993.-128с.

    9. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов.-М.: «Дело»,

    «BusinessРечь», 1992.-320с.

    Додаток
    Таблиця 1
    Типологія аудиторських завдань залежно від інтересів користувачів інформації
    |Аспекти | |
    |фінансового |Головні суб’єкти - користувачі аудиторської інформації |
    |аудиту | |
    | |Гро-ма|Влас-н|Фінан-|Менед-|Стати-|Подат-|Ко-мер|Кре-ди|
    | |д-ські|ики та|сові |жери |стичні|кові |-ційні|тно-ба|
    | |сть |акціо-|кон-су| |органи|служби|парт-н|н-ківс|
    | | |нери |ль-тан| | | |ери |ькі |
    | | | |ти | | | | |закла-|
    | | | | | | | | |ди |
    |Достовірність|+ |+ |+ |+ |+ |+ |- |+ |
    |та якість | | | | | | | | |
    |звітності | | | | | | | | |
    |Аудит |- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |
    |ліквідності | | | | | | | | |
    |активів | | | | | | | | |
    |Аудит |+ |+ |+ |+ |- |- |- |+ |
    |прибутковості| | | | | | | | |
    |Аудит |- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |
    |інтенсивності| | | | | | | | |
    |обігу активів| | | | | | | | |
    |Аудит |+ |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |
    |платоспроможн| | | | | | | | |
    |ості | | | | | | | | |
    |Розподіл |+ |+ |+ |+ |- |+ |- |- |
    |прибутку | | | | | | | | |
    |Якість росту |+ |+ |+ |+ |- |- |- |+ |
    |прибутку | | | | | | | | |
    |Формування |- |+ |+ |+ |- |- |+ |+ |
    |ресурсного | | | | | | | | |
    |потенціалу | | | | | | | | |
    |Податкові |- |+ |+ |+ |- |+ |- |- |
    |витрати | | | | | | | | |
    |Кредитна |- |+ |+ |+ |- |- |- |+ |
    |політика | | | | | | | | |
    |Дивідентна |+ |+ |+ |+ |- |- |- |- |
    |політика | | | | | | | | |
    |Инвестиційна |- |+ |+ |+ |+ |+ |- |+ |
    |політика | | | | | | | | |
    |Потенціальне |+ |+ |+ |+ |- |+ |+ |+ |
    |банкрутство | | | | | | | | |

    Додаток 2

    Мета

    I рівень

    Прийняття рішень про інвестиції і кредитування

    Оцінка майбутніх економічних вигод I рівень

    Характеристика ресурсних можливостей підприємства, витрат на формування ресурсів

    II рівень

    Якісні характеристики Елементи

    | I. Вихідні (базові) |Активи |
    |А. Доцільність |Зобов’язання |
    |а) передбаченість |Власний капітал |
    |б) зворотність |Інвестиції |
    |в) вчасність |Девіденди і проценти |
    |Б. Достовірність |Чистий доход |
    |а) перевіряємість |Надходження та витрати |
    |б) репрезентативність |Екстраординарні надходження |
    |в) нейтральність |(витрати). |
    |II. Похідні (вторинні). |Збитки та витрати |
    |а) порівняність | |
    |б) приємственість | |

    III рівень

    Концепції обліку та оцінки

    Допущення Принципи

    Обмеження
    |Економічна |Історична оцінка |Затрати (вигода) |
    |самостійнйсть | | |
    |Неперервність |Признання реалізації |Суттєвість |
    |діяльності | | |
    |Купівельна спроможність|Синхронність |Практична значимість |
    |Періодичність |Повне розкриття методу |Консерватизм |

    Додаток 3.

    Головні методи аналізу

    Аудит абслолютних показників Аудит відносних показників

    Вертикальний(структурний) аналіз Порівняльний
    (просторовий) аналіз

    Порівняльний (просторовий) аналіз


    Страницы: 1, 2


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.