Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю

Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю

Міністерство освіти України

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦіОНАЛЬНИЙ УНіВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛіКУ ТА АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

з «Теорія бухгалтерського обліку»

на тему:

«Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю

студента II курсу денного відділення спеціальності 0106 української групи

Вієцького Олександра Анатолійовича

Науковий керівник: Смирнова Лариса Дмитрівна

Донецьк

2000 р.

Реферат

Курсова робота: 27 стор., 1 мал., 10 джерел.

Тема: “Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю”.

Мета роботи: вивчити сутність обліку в системі управління, його принципи та способи класифікації на Україні.

Методи дослідження: робота з літературою, дедукція та індукція, логічний аналіз.

Встановлено, що, в України, як і в міжнародній практиці, бухгалтерський облік є значною та невід’ємною частиною господарського обліку.

Дослідження показало, що найважливішими функціями бухгалтерського обліку є спостереження, реєстрація, відображення та узагальнення а також передача інформації прог діяльність господарюючого суб’єкта.

Однією з відмітних рис сучасного бухгалтерського обліку на підприємствах є його комп’ютеризація, завдяки чому він стає більш швидким, зручним, точним, легким для освоєння та використання.

Ключові поняття: бухгалтерський облік, управлінський облік, комп’ютеризація обліку, аналітична бухгалтерія.

Студент _________________ О. Вієцький

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Історія розвитку господарського обліку 5

Розділ 2. Становлення бухгалтерського обліку в системі господарського обліку 7

1. Види господарського обліку 7

2. Процес інтеграції видів господарського обліку 11

3. Користувачі бухгалтерської інформації 13

4. Порівняльна характеристика систем управлінського і фінансового обліку

15

Розділ 3. Роль бухгалтера-аналітика в управлінському процесі 18

Розділ 4. Комп’ютерні технології бухгалтерського обліку 21

Висновок 26

Список використаної літератури 27

Вступ

Розділ 1. Історія розвитку господарського обліку

Господарський облік відображає процеси, які пов'язані з господарською діяльністю.

Облік виник у процесі матеріального виробництва на певній стадії розвитку людства, і господарська діяльність сприяла його поширенню. Про використання обліку в практичній діяльності людства на ранніх стадіях розвитку суспільства свідчать свитки папірусу (Древній Єгипет, 3400—2980 рр. до нашої ери), глиняні пластинки або таблетки (Вавилон), дощечки, вибілені гіпсом (Греція), навощені дощечки, ликопапірус, пергамент (Рим) тощо.

Перші письмові дані про господарський облік відносяться до XIV сторіччя. У 1391 р. італійський історик Т.Зерби писав про наявність подвійного запису, при якому сума кожної господарської операції записувалась двічі. В 1458 р. купець з Дубровника Бенедетто Котрулі в книжку "Про торгівлю і досконального купця" включив главу про подвійну бухгалтерію. Оскільки ця книжка була знайдена зовсім недавно, автором подвійної бухгалтерії багато сотень років вважався монах-математик Лука
Пачолі (Пачіолі) (1445—1515 рр.). На відміну від Б.Котрулі, Л.Пачолі у своїй книзі "Трактат про рахунки і записи" розглядав облік як універсальну методичну науку.

Першим офіційно призначеним книготримачем (тобто бухгалтером) був
Христофор Штехер (1498 р.), а контролером обліку (тобто аудитором) — Джон де Пайкеслей (1324 р.).
У Росії першим, хто отримав у 1732 р. звання головного бухгалтера Санкт-
Петербурзької митниці, був голландський купець Тиммерман.

У Київській Русі перші дані про облік як практичну діяльність відносяться до XI сторіччя.

Перший нормативний документ з обліку — Військовий Статут було надруковано в Росії при Петрі І в 1716 р. Пізніше з'явились книжки з обліку
"Про порядок у триманні приходів та видатків і рахунків про гроші і яким чином книги вести, та про те, як слід діяти в губерніях, селищах та містах"
— в 1736р., "Торг амстердамський, зміст якого має все те, що потрібно знати купцям і банкірам, які проживають в Амстердамі, так і іноземним" — в
1762—1763рр., "Ключ комерції або торгівлі, тобто наука бухгалтерії, що висловлює зміст книг і утворення рахунків купеческіх" — в 1783 р.

У законодавчих та нормативних актах як колишнього СРСР, так і в українських, надається велике значення обліку як важливому фактору контролю за господарською діяльністю.

З метою вирішення завдань, поставлених перед господарським обліком, необхідно вивчати явища та процеси господарської діяльності, реєструвати їх і відображати. При цьому проводиться кількісне відображення явищ і процесів господарської діяльності (встановлюються кількісні показники — кількість отриманих матеріалів, кількість витрачених, кількість виробленої продукції тощо) і надається їх якісна характеристика.

Господарський облік має бути організований таким чином, щоб він забезпечував управління необхідною обліковою інформацією.

Виходячи з вищевикладеного та згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” “ бухгалтерський облік — це процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень”.[1]

Розділ 2. Становлення бухгалтерського обліку в системі господарського обліку

2.1. Види господарського обліку

На ранніх стадіях розвитку суспільства потребу в організації виробництва і торгівлі задовольняв відносно простий облік, який полягав у веденні облікових книг. З ускладненням і збільшенням виробництва та торгівлі такий облік вже не міг забезпечувати потреби щодо управління великими земельними господарствами, підприємствами, торговельними компаніями, морехідними та страховими компаніями, банками. Також неможливо було здійснювати контроль за їх діяльністю. Саме це зумовило формування у
XIII—XIV сторіччі бухгалтерського обліку (від німецької Buch — книга, halten — тримати), який характеризувався складною системою методів і прийомів його ведення.

Бухгалтерський облік здійснювався в основному в окремих промислових та торговельних господарствах і не надавав загальної картини господарювання в цілому по державі. Це призвело до появи у XVIII сторіччі статистичного обліку, статистики (від латинської Status — статок), спочатку
"державознавства", тобто збору необхідних для управління державою даних про населення, доходів і видатків тощо. В подальшому статистику почали відносити до особливої науки, а статистичний облік, що забезпечував її необхідними даними, використовувати для проведення статистичних досліджень про господарську діяльність.

З ускладненням промислового виробництва, розвитку системи банків і торговельних фірм бухгалтерський і статистичний облік вже не могли забезпечувати потреби щодо оперативного керівництва господарством, що зумовило на початку XIX сторіччя виділення нового виду господарського обліку — оперативного.

Розглянуті три види господарського обліку — оперативний, статистичний і бухгалтерський — удосконалюються і застосовуються в наш час. В Україні вони являють собою єдиний господарський облік.

Найбільш простий за характером ведення оперативний (оперативно- технічний) облік. Йому підлягають окремі господарські і технічні операції.
За допомогою оперативного обліку відображаються такі процеси і явища, як вихід працівників на роботу, рівень температури плавки у печах тощо.
Оперативний облік ведеться не в цілому по господарству, а за окремими операціями у розрізі дільниць — цех, бригада, ланка, зміна. Причому оперативні дані в основному лише фіксуються і не узагальнюються в цілому по підприємству. Частіше такий облік ведеться в натуральних вимірниках, рідше в трудових.
Грошові вимірники не є узагальнюючими, а виступають лише як засіб обліку
(наприклад, надходження грошових коштів до каси).

Головним завданням оперативного обліку є швидка (оперативна, за короткий проміжок часу, протягом дня) видача оперативних даних. Оперативний облік передбачає використання статистичних методів, головним чином, таких, як спостереження господарських та технологічних операцій та їх реєстрація.
Саме відображення господарських операцій безпосередньо у процесі їх здійснення дозволяє оперативно їх контролювати та управляти ними.

Таким чином, оперативний (оперативно-технічний) облік — це спосіб спостереження, відображення та контролю окремих господарських та технічних операцій безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного керівництва ними.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом (наприклад, динаміка виробництва і собівартості продукції, продуктивності та оплати праці тощо) і виявляє закономірності їхнього розвитку. Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне господарство в цілому.
Предметом статистичного обліку є не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші соціально-економічні явища (чисельність і склад населення, рівень добробуту, охорони здоров'я тощо).

При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні вимірники
(натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи опрацювання інформації (масові та вибіркові спостереження, відносні та середні величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації статистикою широко використовуються дані оперативного і бухгалтерського обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного планування і прогнозування галузевого і соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Для управління господарською діяльністю в сучасних умовах даних оперативного та статистичного обліку недостатньо. Необхідний постійний, безперервний, абсолютно достовірний і юридично підтверджений облік господарських операцій, що охоплює всю господарську діяльність і який дозволяє на основі узагальнення результатів господарської діяльності приймати конкретні управлінські рішення по її здійсненню як в цілому по підприємству, так і по окремих його підрозділах. Таким обліком є бухгалтерський.

Бухгалтерський облік — це спосіб безперервного {повного відображення господарської діяльності підприємства, організації, установи, вираженого в грошових одиницях, з метою забезпечення керівництва необхідною інформацією.

До особливостей бухгалтерського обліку слід віднести:
- безперервне, повне і послідовне відображення господарських засобів та операцій (що дозволяє отримати всебічну картину господарської діяльності підприємства, організації, установи);
- обов'язкове документальне підтвердження наявності господарських засобів та здійснення господарських операцій (зазначене підтвердження здійснення господарської операції є єдиним джерелом облікової інформації);
- узагальнення даних у грошовому виразі;
- використання специфічних засобів та прийомів (оцінка, калькулювання, рахунки, подвійний запис тощо).

У свою чергу бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський.

Фінансовий облік ведуть усі підприємства, організації, установи. Він має забезпечувати повне і комплексне відображення господарської діяльності за відповідний звітний період, стан фінансової звітності. Фінансовий облік і звітність регулюються в Україні Міжнародними стандартами, державними регламентами різних рівнів, а його дані використовуються внутрішніми і зовнішніми споживачами.

Управлінський облік ведеться підприємствами для забезпечення власних потреб в інформації усіх рівнів управління і є комерційною таємницею конкретного підприємства.

В узагальненому вигляді класифікацію господарського обліку подано на
Малюнку.

Малюнок. Види господарського обліку

| |Єдина система бухгалтерського обліку | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| |Бухгалтерський| | | |Статистичний | | | |Оперативно- | |
| | | | | |облік | | | |технічний | |
| |облік | | | | | | | |облік | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
|Спосіб | |Спосіб вивчення | |Спосіб |
|безперервного та | |масових | |спостереження та |
|суцільного | |економічних, | |контролю окремих |
|спостереження, | |соціальних, | |техніч-них та |
|реєстрації, | |демографічних та | |господарських |
|відображення, | |інших явищ, | |опера-цій |
|узагальнення та | |виявлення | |безпосередньо в |
|передачі інформації| |закономір-ностей їх| |ході їх виконання з|
|по діяльність | |розвитку в | |метою опера-тивного|
|господарюючого | |конкретних умовах | |керування ними |
|суб’єкту з метою | |місця та часу з | | |
|використання її для| |метою керування | | |
|прийняття | |ними | | |
|економічних рішень | | | | |

2.2. Процес інтеграції видів господарського обліку

За словами А. М. Кузьминского застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в обліку сприяло інтеграції окремих видів обліку, особливо оперативного (оперативно-технічного) і бухгалтерського. Це визначилось головним чином у використанні одного носія інформації для отримання даних з різних видів обліку.

“Автоматизоване збирання, обробка та надання керівництву оперативної інформації дозволяють:
— узагальнити її за місяць;
— робити її постійною, систематизованою;
— підвищити її точність і достовірність.

Таким чином, оперативний облік у результаті інтеграції із статистичним, бухгалтерським стає більш точним, достовірним, постійним, систематизованим, тобто за цими параметрами він, також як і статистичний, наближається до бухгалтерського. Але в той же час оперативному обліку властиві свої мета, завдання, прийоми, методи.

Інтеграція видів обліку сприяла також підвищенню оперативності бухгалтерського обліку. Так, дані оперативного та бухгалтерського обліку, одержані з одного носія інформації, дозволяють більш оперативно узагальнювати облікові дані (наприклад, калькулювати собівартість продукції).

Заслуговує на увагу досвід колишньої НДР з інтеграції обліку. В них були інтегровані два види обліку — бухгалтерський та статистичний — і більш
20 років функціонувала єдина система обліку та статистики як замкнута інформаційна система.

Поряд з інтеграцією більш чітко виділяються кордони між окремими видами обліку в частині предмета, об'єкта, мети, методів та інших особливостей, що характеризують той чи інший вид обліку.

Застосування в обліку ЕОМ сприяє створенню єдиної системи господарського обліку, інтеграції усіх видів обліку (але це зовсім не означає відсутність їх теоретичної диференціації), а також розвитку у цій системі нових видів обліку. Так, передбачається формування прогностичного
(очікуваного) обліку для виявлення, вивчення та відображення господарських операцій, що можуть мати місце в результаті відхилень від установлених параметрів.

Прогностичному обліку належить велике майбутнє, оскільки він дозволяє максимально наблизити облік до потреб управління, дати готові варіанти ефективних управлінських рішень. Це, в свою чергу, дасть можливість у майбутньому запобігти небажаним господарським операціям, що викликають перебільшення матеріальних та трудових ресурсів.

До прогностичного обліку належать методи прогнозування, що використовуються у статистиці, а також економіко-математичні методи на базі даних оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку (кожного окремо і в цілому). Для прогностичного обліку можуть використовуватись носії інших видів обліку, але в них мають бути передбачені реквізити для прогностичного обліку. Відразу можуть наводитись і висновки (варіанти управлінських рішень), але за відповідний період їх доцільно узагальнювати у спеціальних регістрах (на окремих носіях).

Питання щодо інтеграції та диференціації обліку актуальне і дискусійне.

В основному можливо виділити чотири теоретичні рішення інтеграції видів господарського обліку:
- використання обчислювальної техніки зітре грані між видами обліку і здійсниться їх інтеграція на основі одноразового введення даних та багаторазового їх використання (В.І.Подольський);
- використання обчислювальної техніки призведе лише до інтеграції збору та обробки інформації (В.П.Астахов);
- здійсниться лише інтеграція збору первинних даних про господарські операції (В.Г.Макаров);
- органічно будуть об'єднані (але не ліквідовані) три види обліку в систему, яка дозволить одержувати більш цінну інформацію і підняти її на більш високу якісну щоглу (П.П.Німчинов, В.Ф.Палій).

Проблема інтеграції обліку особливо важлива для рішення найголовнішого питання теорії обліку — визначення форми бухгалтерського обліку або системи господарського обліку в умовах його комп'ютеризації”.[2]

2.3. Користувачі бухгалтерської інформації

На мові бухгалтерського обліку економічна інформація передається зацікавленим особам. Серед них менеджери, власники акцій і потенційні інвестори, наймані робітники, кредитори й урядові організації. Менеджери потребують інформацію, що допоможе їм у прийнятті рішень, контролі і регулюванні управлінської діяльності. До такої інформації можна віднести, наприклад, ціни продаж, витрати на виробництво, попит, конкурентноздатність, рентабельність товарів, що випускаються підприємством. Власникам акцій необхідно мати відомості про вартість їхніх капіталовкладень і прибутки, які вони забезпечують. Наймані робітники хотіли б мати у своєму розпорядженні дані про здатність фірми задовольняти вимоги підвищення заробітної плати. Кредитори і власники позичкового капіталу потребують в інформації про здатності тієї або іншої фірми виконати узяті фінансові зобов'язання. Урядові організації, такі, як
Центральне статистичне управління, також збирають бухгалтерську інформацію і при цьому приділяють увагу деталізованим даним про збутову діяльність, прибутки, капіталовкладення, запаси товарів, виплачувані дивіденди, частку прибутків, що поглинається оподатковуванням і т.д. Крім того, Управління внутрішніх надходжень бюджету потребує одержання інформації про суму прибутків, що підлягає оподатковуванню. Всі ці види інформації необхідні для виробки політики управління економікою.

Користування бухгалтерською інформацією не обмежується тільки рамками господарських організацій. Бухгалтерська інформація про окремих осіб також важлива і може використовуватися іншими особами. Так, наприклад, кредит приватній особі може бути пролонгований тільки після того, як гаданий позичальник надасть прийнятний звіт про своє фінансове положення.
Некомерційні організації, як наприклад, церкви, добродійні організації, клуби, органи державної влади, зокрема, місцеві влади, також потребують бухгалтерську інформацію для прийняття рішень і звітів про свою діяльність.
Наприклад, клубу необхідна інформація про вартість різноманітних заходів, що плануються, так що рішення може бути прийняте відповідно до суми щорічних внесків, установлених клубом для своїх членів. Аналогічно інформацію про вартість різноманітних заходів потребують і місцеві органи влади при визначенні плану дій і джерела їхнього фінансування.

Оскільки бухгалтерська інформація необхідна при прийнятті рішень, завдання бухгалтерського обліку — надання інформації в обсязі, достатньому для задоволення вимог різноманітних користувачів, причому при мінімальних витратах. Очевидно, що вигода від користування інформаційною системою для прийняття рішень повинна перевищувати експлуатаційні витрати на неї.

Страницы: 1, 2