Основи охорони праці

Вказівки до розв’язання задачі

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4-79.

Перш за все студент-дипломник повинен скласти розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу, на якій відобразити (рис. 6.2):

-                   габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;

-                   розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;

-                   розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та відносно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8 м від підлоги;

-                   відстань від вікна до розрахункової точки, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна.

Рисунок 6.2 – Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України, еIV, визначається, %, за формулою

,(6.6)

де енІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення

енІІІ = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75-1,0.

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули

,(6.7)

Звідки

,(6.8)

де So – площа усіх вікон у приміщенні, м2;

Sn – площа підлоги приміщення, м2;

τo – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, to = 0,5;

r1 - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні ,відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρсг. Для світлих приміщень із світлими меблями ρсг можна орієнтовно взяти таким, що дорівнює 0,5, для темних – 0,3, для посередніх між ними – 0,4. Значення коефіцієнта r1 береться із таблиці 6.3;

ηo – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці 6.4;

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то Кбуд = 1;

Кз – коефіцієнт запасу береться в межах Кз = 1,3 – 1,5.

Таблиця 6.4 – Значення світлової характеристики h0 світлових прорізів при бічному освітленні

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення і фактичного освітлення можна зробити висновок про необхідність додаткових заходів щодо поліпшення природного освітлення у досліджуваному приміщенні. Ефективність природного освітлення перевірити відповідними розрахунками.

Задача 3

Дослідити достатність штучного освітлення відділу. Габаритні розміри приміщення взяти аналогічно до задачі 1. Недостатні для розрахунку дані в таблиці 6.5 взяти самостійно та обґрунтовано з довідника: Кнорринг Г.М. Справочная книга для проектирования электрического освещения. - М.: Энергия, 1976.

Таблиця 6.5 – Вихідні дані до задачі 3

Таблиця 6.6 – Технічні характеристики існуючих джерел штучного світла

Вказівки до розв’язання задачі

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні газорозрядних ламп – 300 лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп або не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули

,(6.9)

Звідки

, лк,(6.10)

де Fл – світловий потік однієї лампи, лм. (дивись табл. 6.6);

ηв – коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах ηв = 0,4 – 0,6;

N – кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 Hp, де Hp – висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника hпід = 0,1 – 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,30,5L;

n – кількість ламп у світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м2;

k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15; для люмінесцентних ламп z = 1,1.

Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, зробіть висновок про ефективність штучного освітлення у відділі.

Допустимим відхиленням фактичного освітлення від нормативного є +20% - -10%.

Якщо освітлення недостатнє, запропонуйте заходи щодо його покращання. Дієвість запропонованих заходів необхідно підтвердити розрахунками.

Розміщення світильників у приміщенні показати на рис. 6.3.

Рисунок 6.3 – Схема розміщення світильників

Задача 4

Розрахувати заземлення для стаціонарної установки. Заземлювачі заглиблені і розміщені в один ряд (глибина закладання t = 80 см)

Рисунок 6.4 – Схема заземлення

Вказівки до розв’язання задачі

1 У відповідності до вимог пуе визначається допустимий опір розтіканню струму в заземленні Rз. Для мереж з напругою до 1000 В можна взяти Rз = 4 Ом.

2 Визначається питомий опір ґрунту ,який рекомендовано для розрахунків, rтабл., Ом×см (додаток А).

3 Визначаються підвищувальні коефіцієнти для труб вертикальних заземлювачів КП.Т та для з’єднувальної полоси КП.С, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року залежно від наявності опадів (додаток Б).

4 Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для вертикальних електродів (труб або стриженів) rрозр.т з урахуванням несприятливих умов за допомогою підвищувального коефіцієнта:

, Ом×см.

5 Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги):

, Ом×см.

6 Визначається відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (див. рис. 6.4)

, см,

де hз – глибина заглиблення труб, см;

lТ – довжина вертикального заземлювача.

7 Визначається опір розтіканню струму для одиночного вертикального заземлювача, який розташований нижче від поверхні землі

, Ом.

8 Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта екранування

9 Визначається відстань між вертикальними заземлювачами hст. із співвідношення . Для стаціонарних заглиблених заземлювачів це співвідношення береться таким: С = 1.

, см.

10 Визначаємо коефіцієнт екранування труб при числі труб nТ та відношенні  (додаток В).

11 Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта екранування:

.

12 Визначається розрахунковий опір розтіканню струму при взятому числі вертикальних заземлювачів nТ.Е:

.

13 Визначається довжина з’єднувальної смуги

, см.

14 Визначається опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі:

, Ом,

де hз – глибина заглиблення вертикальних заземлювачів, см;

bС – ширина з’єднувальної смуги, см.

15 Визначається коефіцієнт екранування hЕ.З.С для з’єднувальної смуги (додаток Г)

16 Визначається розрахунковий опір для розтікання електричного струму в з’єднувальній смузі з урахуванням коефіцієнта екранування:

.

17 Визначається загальний розрахунковий теоретичний опір розтіканню струму від вертикальних заземлювачів та з’єднувальної смуги:

Остаточний результат повинен бути близьким до значень Rз.

Додатки

Додаток А

Приблизні значення питомих опорів ґрунтів, rтабл.

Додаток Б

Значення підвищувальних коефіцієнтів КП.Т, КП.С за кліматичними зонами

Додаток В

Коефіцієнт екранування вертикальних заземлювачів

Додаток Г

Коефіцієнт екранування з’єднувальних смуг hЕ.З.С при розташуванні заземлювачів в ряд (чисельник) чи по чотирикутному контуру (знаменник)

Список літератури

Основна література

1.                 Денисенко А.Ф. Основи охорони праці: Конспект лекцій в 2-х ч.

2.                 Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1983.

3.                 Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении. – Л.: Машиностроение, 1984.

Додаткова література

4.                 Долин П.А. Справочник по технике безопасности. – М.: Энергоиздат, 1984.

5.                 Белов С.В. Средства защиты в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1989.

6.                 Макаров Г.В. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1989.

7.                 Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1985.

8.                 Охрана труда и социальное страхование. Журнал.

9.                 Охрана труда. Журнал.

10.            Безопасность труда в промышленности. Журнал.

Науково-методична література видавництва СумДУ

11.            Методичні вказівки до ситуаційної гри «Розслідування нещасного випадку з робітницею бухгалтерії».

12.            М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітницею госп. частини».

13.            М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітником слюсарем».

14.            М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітником штампувальником».

15.            М.в. до лабораторної роботи з курсу «Охорона праці» «Оздоровлення повітряного середовища».

16.            М.в. до лабораторної роботи «Дослідження штучного освітлення виробничих приміщень. Штучне освітлення».

17.            М.в. до лабораторної роботи «Дослідження природного освітлення виробничих приміщень. Природне освітлення».

18.            М.в. «Дослідження електричного поля заземленого електроду та виникнення крокової напруги».

19.            М.в. «Дослідження параметрів виробничого шуму та визначення ефективності звукоізоляції».

20.            М.в. «Дослідження вібрацій та методи боротьби з ними».

21.            М.в. до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Основи охорони праці».

Страницы: 1, 2, 3