МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Цивільна оборона

    5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів – узагальненим критерієм є ступінь ураження міста


    визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:

    ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності

    втрати населення

    аварії на інженерних мережах та комунікаціях

    потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР


    5.4 Оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності


    Ступені руйнування:

    повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)

    сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);

    середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)

    слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

    5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності

    полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта.

    Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни

    Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:

    визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.;

    визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

    Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

    Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

    До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.

     
    5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах

    під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.
     
    Проводять:
    Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів.
    Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.
    Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.
     

    Тема 6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях


    6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу

    6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення

    6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

    6.4 Розміщення об’єктів і планування міст

    6.5 Розміщення атомних станцій

    6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини

    6.7 Розміщення інших господарських об’єктів

    6.8 Планування і забудова міст

    6.9 Підприємства і інженерні системи

    6.10 Водопостачання

    6.11 Газопостачання

    6.12 Електропостачання

    6.13 Гідротехнічні споруди

    6.14 Транспортні споруди і станції

    6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта


    6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем мають слідуючи наслідки:


    прогрес

    збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров’я та життя людей


    результат:

    За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла.


    Вихід з даного становища:

    В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення.

    Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом.


    Сформульовано слідуючу класифікацію:

    1 тип. – джерела екологічної небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню.

    2 тип – потенційно-небезпечні – виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.

    До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР.

    6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення


    розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС.

    На стійкість роботи впливають фактори:

    захист праців-

    ників

    спроможність об’єкта протистояти вражаючим факторам

    захищеність від вторинних вражаючих факторів

    надійність системи забезпечення об’єкта

    стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО

    підготовле

    ність об’єкта до ведення РІНР

    Шляхи підвищення стійкості в умовах НС:


    Вдосконалення роботи по:

    захисту праців

    ників

    спроможності об’єкта протистояти вражаючим факторам

    захищеності від вторинних вражаючих факторів

    надійності системи забезпечення об’єкта

    стійкість та безперервності управління виробництвом та ЦО

    підготовле

    ність об’єкта до ведення РІНР

    підготовка до відновлення порушеного виробництва


    Завчасним проведенням комплексу заходів:

    інженерно-технічних – комплекс робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних систем.

    Технологічних – шляхом зміни технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів

    Організаційних - планування дій керівного складу, служб

    6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні


    Основний документ “Будівельні норми і правила”

    Інженерно-технічні заходи ЦО – це комплекс заходів, спрямованих на:

    захист населення

    зменшення втрат під час НС

    створення умов для проведення РІНР


    При проектуванні та здійсненні інженерно-технічних заходів по ЦО використовують диференційований метод


    Великі міста відносять до груп за такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО

    Великі промислові об’єкти теж 1 і 11 категорії з ЦО

    Атомні в окрему

    Або вони ще називаються “категорійні”.


    Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території на якій знаходиться категорійні міста та об’єкти.



    Є зони можливих руйнувань

    сильних руйнувань

    слабких руйнувань

    Для цього є спеціальні таблиці які визначають відстані меж цих зон від об’єктів які спричиняють НС.

    Крім того поруч з вищеназваними зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони можуть бути 20-40 км.

    А поруч з цими смугами можуть бути ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

    Біля підприємств по виробництву СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год. добігання хвилі прориву).

    Інженерно-технічні заходи ЦО, що наведені у СниП 2.00.05-90 повинні враховувати:

    при складанні Генеральної схеми розвитку країни

    областей

    відповідно до методики «Загальні умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження»

    галузей промисловості

    проектів районного планування

    проектів забудови міст та селищ

    промислових зон

    Завдання на розробку ІТЗ ЦО погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО.


    6.4 Розміщення об’єктів і планування міст


    Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів.

    Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС.

    6.5 Розміщення атомних станцій


    від 100 до 500 тис.чол .- 25 км

    500-1000 – 30 км.; 1млн.-1.5 млн. – 40 км

    1,5 – 2 млн. – 50 км.; більше 2 млн. –100км

    Щільність населення у 25 км зоні має бути не більше 100 осіб на 1 км2 та має бути транспортна мережа для вивезення цих людей за 4 год.

    Чисельність селищ для працівників не більше 50 тис. на відстані 8 км

    Відстань від берегової лінії 1 км. не допускається розміщення над джерелами підземних вод.

    Передбачається створення систем автоматичного контролю та інформації персоналу і населення.

    6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини


    Склади для СДОР у заміській зоні - відстані від населеного пункту згідно норм.

    Склади нафтопродуктів 200 м від річок, нижче за течією від поселень та виробництв на 100м.

    У аеропортах склади нижче їх рівня.

    Підприємства легкозаймистих речовин нижче поселень і промислових підприємств, або обваловка , яка б утримувала 50 % ємності. Запаси СДОР установлюють міністерствами

    6.7 Розміщення інших господарських об’єктів


    Продовольчі склади на околицях категорійних міст поза зонами можливих руйнувань і затоплень.


    6.8 Планування і забудова міст


    Забезпечення розбивки частин міст на ділянки не більше 2,5 км2, по розривах між цими розбивками має виводиться населення в разі руйнувань.

    Протипожежні розриви мають бути не менше 100м.

    Нові залізничні станції., автопарки, трамвайні і тролейбусні депо мають будуватися за межами можливих руйнувань.

    Обладнання міст штучними водоймами з розрахунку 3000м3 води на 1км2 території,

    Вздовж берегової смуги рік обладнують через кожні 500м пожежні під’їзди для забору води не менш, як трьома автомобілями.


    6.9 Підприємства і інженерні системи


    При проектуванні виробничих будівель в зоні можливих руйнувань застосовують легкі огороджуючи конструкції., ступінь вогнестійкості залежить від категорії об’єкта з ЦО.

    Пункти керування розміщують у нижніх частинах будинків.

    Передбачається захист ємностей і комунікацій від ударної хвилі

    Заходи по виключенню розливів та пристрої по відсіканню зруйнованих частин і технологій, або випорожнення технологічних схем у заглиблені ємності.

    Наявність локальних систем виявлення СДОР та повідомлення працюючих і населення

    6.10 Водопостачання


    Повинно базуватися не менш як на двох джерелах, один підземний

    Крім того мати резервуари (з фільтрами поглинаючими, за межами можливих руйнувань, з герматичними люками і пристосуваннями для наливу у пересувну тару) з тридобовим запасом води не менше, як 10 л. на 1 людину.

    Теплові та атомні станції повинні мати запас технічної води навіть при прориві споруд.

    Наявність резервних свердловин і колодязів, герметизація їх.

    Пожежні гідранти в зоні де їх не завалить.

    6.11 Газопостачання


    Повинно здійснюватись від станції поза категорійними містами і мати декілька підводів, також мати відключаючи пристрої ділянок при спрацюванні тиску ударної хвилі.

    Наземні понижаючі станції мають мати дублювальні підземні, які включаються у випадку потреби, у цих містах має бути і підземне та закільцьоване підведення до об’єктів та пристрої, які спрацьовують при ударній хвилі.

    6.12 Електропостачання


    Стійке, можливість автоматичного розподілу.

    Теплові електростанції слід розміщати у незатопляємих та зонах де не буде руйнувань.

    Так само розміщують і лінії ЛЕП.

    Об’єкти мають мати декілька вводів, мати резервні дрібні та пересувні електростанції та підстанції.

    Підстанції мають бути у безпечній зоні і на такій відстані, щоб виключало можливість їх одночасного руйнування.

    Транзитне постачання (в обхід зруйнованих об’єктів) за рахунок транзитних перемичок.

    Нові лінії слід проектувати в кабельному виконанні.

    Особливі умови для об’єктів, які не відключаються, крім подвійного підведення – пересувні станції.

    Такі ж вимоги і до нафто-газоперекачувальних станцій

    При проектуванні атомних станцій повинна передбачатися система сигналізації для повідомлення органів ЦО, персоналу і населення, будівлі виконують згідно “Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві та експлуатації”

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.