Дипломная работа: Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

Дипломная работа: Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

Міністерство освіти і науки України

Допущений до захисту:

Заступник директора по НВР

______________

Дипломна робота

Тема:Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

Випускник: Безверха Світлана Анатоліївна

Група № 421

Спеціальність: 5.050.111 «Бухгалтерський облік»

Розрахунково – пояснювальна записка

с. Балин

2010 р.

Робоча програма

По предмету: “Бухгалтерський облік”

Спеціальність: Молодший спеціаліст “Бухгалтерський облік”

Характеристика теми

Поняття первинного обліку у галузях рослинництва, тваринництва.

Економічний зміст операцій з реалізації і завдання обліку. Первинна документація реалізації продукції за напрямами: виконання державного замовлення, продаж робітникам господарства, відпускання на громадське харчування, реалізація на ринку і через ларьок, реалізація різним організаціям і установам, видача в рахунок оплати праці, реалізація робіт і послуг, реалізація матеріалів і сировини.

Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «запаси», який містить такі рахунки:

Виробничі запаси – 20

Поточні біологічні активи – 21

Малоцінні та швидко зношувані активи – 22

Виробництво – 23

Брак у виробництві – 24

Напівфабрикати – 25

Готова продукція – 26

Продукція сільськогосподарського виробництва – 27

Товари – 28

Зміст

1. Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва

1.2 Первинний облік структурних підрозділів галузі тваринництва

1.3 Первинний облік у промислових і допоміжних та інших виробництвах

1.4 Первинний облік на складах

2. Застосування комп’ютерної техніки

2.1 Методика створення листа 1

2.2 Оформлення пояснювальної записки

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України, а також Законами України: "Про власність", "Про форми власності на землю", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про господарські товариства", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві". Основні засади діяльності та господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначає Господарський кодекс України.

Залежно від форм власності, передбачених Господарським кодексом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

> приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;

> підприємство, що діє на основі колективної власності;

> комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

> державне підприємство, що діє на основі державної власності;

> підприємство, засноване на змішаній формі власності.

> В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені Законом.

На сільськогосподарських підприємствах бухгалтерський облік здійснюється на приватних (приватно-орендних), у сільськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах.

Господарські товариства поділяються на акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Селянські (фермерські) господарства є формою підприємництва, спрямованою на виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію. В сільському господарстві їхня кількість постійно збільшується.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягай 16-річного віку та інші родичі. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тім числі родичі, які працюють в ньому за трудовим договором.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Голова і члени селянського (фермерського) господарства не можуть постійно працювати на інших підприємствах, в установах та організаціях.

У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, може перебувати майно споживчого та виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинне мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. При їх використанні зростають витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні

·  насіння і садивний матеріал;

·  корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного поход­ження, мінеральні корми тощо;

·  нафтопродукти - гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол, технічний вазелін тощо;

·  тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

·  різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;

·  запасні частини і ремонтні матеріали;

·  готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

·  товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

·  малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. Це особливий вид запасів та їх облік буде розглядатися в наступних розділах підручника.

 Завданням бухгалтерського обліку запасів є:

·  своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів;

·  здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;

·  одержання на будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

·  систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;

·  своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом, і неліквідів.

Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". У Плані рахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 для відображення запасів передбачено клас 2 "Запаси", який містить 9 рахунків:

20 "Виробничі запаси";

21 "Поточні біологічні активи";

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

23 "Виробництво";

24 "Брак у виробництві";

25 "Напівфабрикати";

26 "Готова продукція";

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

28 "Товари".

Кожний із названих рахунків передбачає наявність декількох субрахунків (за видами запасів).

Рахунки: 21 "Поточні біологічні активи", 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві" в силу специфіки їх обліку будуть розглянуті в наступних розділах підручника.

1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва

Організація роботи в підрозділах галузі рослинництва напрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормового буряка, та інше.

Технологічний процес виробництва зернових повністю механізований.

Процес виробництва цукрових буряків, крім міжрядного обробітку посівів теж механізовано.

Кормові культури в господарстві вирощують з урахуванням потреб норм для тваринництва, а також для потреб підсобних працівників. Вирощування всіх с/г культур в господарстві здійснюється рільничою і тракторною бригадою. В кожній бригаді працює обліковець. В його обов'язки входять: ведення книги обліку робіт, кожний день він оформляє лист виконаних робіт з нарахуванням оплати праці, оприбуткування продукції рослинництва з оформленням при цьому первинних документів.

Обліковець слідкує за якістю виконаних робіт, здає первині документи в бухгалтерію господарства згідно встановленого графіка документообігу.

Оприбуткування врожаю овочевих, здійснюється у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції. Щоденник веде бригадир по закріплених за бригадирами площах сільськогосподарських культур. По мірі поступлення продукції комірники зважують зібрану продукцію і записують в щоденник, вказуючи при цьому місце збирання, якість і масу. Закладені на зберігання грубі та соковиті корми приймає спеціальна комісія. Вона перевіряє якість закладки, масу кормів обчислюють за динними об'ємного вимірювання скирт, масу їх кормів. В кінці місяця матеріально відповідальні особи здають разом із первинними документами на оприбуткування продукції звіт про рух матеріальних цінностей (Ф № 121).

Дані звіту звірюються із даними документів і у бухгалтерії перевіряють наявність всіх записів і відповідних документів, а також наявність всіх підписів у документах.

Накопичуванні та групувальні відомості по нарахуванню оплати праці в кінці місяця здають обліковці в бухгалтерію. Це відмінність нарахування грошей і зведення затрат по бригаді. Урожай зернових культур, який збирають комбайном. Обліковують за бункерною масою в реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля.

Страницы: 1, 2, 3