Курсовая работа: Проект двохкорпусної випарної установки для концентрування яблучного соку
Корисна
різниця температур для всієї установки 0С,
0С
0С
Перевіряємо
результат:
0С
Температура
кипіння соку біля середини гріющих труб
tcp1=tn-
в
першому корпусі:
tcp1=111–12.9=98.10C
в
другому корпусі:
tcp2=100–18.5=81.50C
Температура
кипіння біля верхнього шару в першому корпусі:
tp1= tcp1-=98.1–2.75=95.350C
в
другому корпусі:
tp2=81.5–5.75=75.750C
Температура
гріючої пари у другому корпусі:
tn=94.65–1=93.650C
Тепловий розрахунок
Тепловий баланс
Q4
Q1 Q6
Q2 Q5
Q3
При
тепловому розрахунку БВУ тепловий баланс складається для кожного корпусу
окремо:
Q1+Q2=Q3+Q4+Q5+Q6, (10)
Q1=D×I
Q2=S×c1×t1
Q3=S×c2×t2-W×cв×t2
Q4=W×i
Q5=D×ck×tk
Q6= Qн.с
де Q1 – кількість тепла, що надходить з первинної гріючою парою, Вт; Q2-тепло, що надходить з квасним суслом, Вт; Q3 – тепло, що виходить з апарата разом з концентратом квасного
сусла, Вт; Q4- – тепло, що виходить
з апарата разом з вторинною парою, Вт; Q5 – тепло, що виходить з апарата з конденсатом гріючої пари, Вт; Q6 – тепло, що виходить з апарата у навколишнє середовище, Вт.
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Коефіцієнт
теплопередачі розраховуємо за формулою, для першого корпуса:
Визначення теплового навантаження
Розраховуємо
коефіцієнт випарювання за формулою [1, Ст66, V.18]:
де – ентальпія відповідно
гріючого пара, конденсату і вторинного пара, Дж/кг;
для
першого корпуса:
для
другого корпуса:
Розраховуємо
коефіцієнт само випаровування за формулою [1, Ст66, V19]:
де tpi – температура кипіння? 0C;
СwСp – теплоємність розчинника і розчину, Дж/(кгК)
для
першого корпуса:
для
другого корпуса:
Сумарні
розрахунки коефіцієнтів які входять до складу рівнянь І.А. Тищенка,
знаходимо за формулами:
Х=2
-=2–0,03=1,97
Z=1
Для
розрахунку коефіцієнта інжекції приймаємо ступінь сухості пари рівний 0,95.
Тоді ентальпія її в першому корпусі складає при тиску 892500Н/м2
По i-s діаграмі визначаємо теплові
перепади h1=503800Дж/кг; h2=109439Дж/кг
Коефіцієнт
інжекції розраховуємо за рівнянням [1, Ст76, V.88], при А=0,81
;
де h1 – адіабатичний тепловий перепад;
Ентальпія
пари, що виходить із інжектора при тиску 58039 згідно формулі [1, Ст76, V.89]:
де – ентальпія відносно робочого
і вторинного пара;
Проведемо
на і-s діаграмі лінію для даного значення ентальпії і знаходимо
Параметри |
І – корпус |
ІІ – корпус |
Концентрація соку В, % |
10 |
40 |
Температура граючої
пари tn,0С
|
111 |
93,65 |
Полезна різниця
температур,0С
|
12,9 |
18,5 |
Температура кипіння
розчину біля середини гріючих труб tср,0С
|
98,1 |
81,5 |
Гідростатичні втрати ,0С
|
2,75 |
5,75 |
Температура кипіння
розчину біля верхнього рівня tр, 0С
|
95,35 |
75,75 |
Депресійні втрати ,0С
|
0,7 |
1,4 |
Температура вторичної
пари tвm, 0С
|
94,65 |
74,35 |
Втрати температури по
корпусах С, 0С
|
1 |
1 |
Тиски граючої пари Р
мПа |
0,15 |
0,1 |
Ентальпія гріючої
пари Дж/кг
|
2693812 |
2675123 |
Ентальпія конденсату , Дж/кг
|
447532 |
398593 |
Ентальпія вторичної
пари і, Дж/кг |
2677321 |
2647529 |
Тиск вторинної пари
Рвт мПа |
0,106 |
0,053 |
Теплоємність соку С
Дж/кг |
3695 |
3604 |
ентальпія:
Оскільки відрізняється від , зробимо нову побудову для
. Для цього на і-s діаграмі проведемо лінію
для даного значення ентальпії і знайдемо =94400Дж/кг. При такому
значені:
а
ентальпія:
Приймаємо
для подальших розрахунків коефіцієнт інжекції U=0,872, витрата гострої пари
згідно рівняння [1, Ст76, V.80]:
Кількість
вторинної пари що поступає на інжекцію знаходимо за формулою [1, Ст75, V.79]:
Якщо
вести упарювання без інжекції, то витрата пари в першому корпусі становить:
Кількість
граючої пари що іде в перший корпус знаходимо за формулою [1, Ст80, V.81]:
А
кількість води випариної в першому корпусі – із рівняння [1, Ст80, V.81]:
Кількість
граючої пари у другому корпусі згідно рівняння:
Кількість
води випареної у другому корпусі складає:
Загальна
кількість води випареної в двох корпусах:
Кількість
теплоти, що передається через поверхню нагріву першого корпуса:
Розрахунок поверхні теплопередачі
Поверхня
теплопередачі першого корпуса:
Конструкційний розрахунок
Число
трубок
Діаметр
внутрішньої трубки d=0,04 м
Діаметр
зовнішньої трубки dз=0,043 м, тоді
Де t – крок між трубами,
K – коефіцієнт використання трубної дошки, К=0,7…0,9
dц
Dk=
Товщина
трубної решітки, стальної
Об’єм
простору вторинної пари
А –
напруга парового простору, Приймаємо А = 1500 м3/(м3ч)
ρ
– густина вториної пари = 0,2166 м3/кг
=
0,08728 м3/кг
W1=533 кг/год
W2=587 кг/год
V1
Приймаємо
діаметр парового простору рівним діаметру корпуса апарата, знайдемо висоту:
Важливим
показником роботи випарних установок є швидкість витання краплини в паровому
просторі, час знаходження в ньому пари і швидкість пари.
Швидкість
витання краплини:
Де – коефіцієнт опору який
при Re < 500 дорівнює
dk – діаметр краплини
Re =
Швидкість
пари в над соковому просторі:
Для
нормальної роботи установки, необхідно, щоб дотримувалась умова vв>vn
Патрубки розраховуємо за формулою
Де G – кількість рідини
w – швидкість руху рідини
для
входу розчину в апарат:
Для
виходу розчину з апарату:
Для
входу грійної пари:
Для
входу вторинної пари:
Для
виходу конденсату:
Гідравлічний розрахунок
Де – об’ємна витрата рідини
– перепад тиску в апараті
– ККД насоса
;
Де - коефіцієнт опору тертя, l – довжина труби (м), d – діаметр труби(м), – коефіцієнт місцевого
опору, w – швидкість руху рідини.
Коефіцієнт
опору тертя при ламінарному русі потоку (Re<2320) знаходять за формулою: ;
При
2320 < Re<4000
При
турбулентному русі в гідравлічно гладких трубах
(4000 < Re < 20) (Re<105) або
де - відношення діаметра трубопроводу до середньої висоти виступів
шорсткості. При турбулентному русі в гідравлічно шорстких трубах (20<Re<500), коефіцієнт залежить
від критерію Рейнольда і від шорсткості труб, його можна визначити за формулою:
або
Для
наближення розрахунків можна приймати наступні значення абсолютної шорсткості:
труби стальної нові – 0,06–0,1
Визначаємо
коефіцієнт Рейнольда ;
- знаходимо за формулою ;
- в’язкість соку.
С –
концентрація, t – температура соку.
Отже 20Re<500
Використовуємо
формулу
,
Розрахунок теплової ізоляції
Товщину
теплової ізоляції знаходимо із
рівності питомих теплових потоків через шар ізоляції від поверхні ізоляції в
навколишнє середовище
Де - коефіцієнт тепловіддачі
від зовнішньої поверхні ізоляційного матеріалу в навколишнє середовище Bm/(м2К)
tcm2 – температура ізоляції зі сторони навколишнього середовища; для
апаратів які працюють у закритому приміщені, вибирають в межах 35–450С,
tcm1 – температура ізоляції зі
сторони апарата, приймають рівною температурі граючої пари tr1, тому, що термічний опір
стінки апарату в порівнянні з термічним опором шару ізоляції незначний, tв – температура
навколишнього середовища, -
коефіцієнт термопровідності ізоляційного матеріалу
Розрахуємо
товщину теплової ізоляції для першого корпусу
Приймаємо
товщину теплової ізоляції 0,036 м і для другого корпуса.
Техніко-економічний показник роботи апарата
Вартість
1м2 поверхні теплообміну
Вартість
1м2 поверхні стінки
1кВт
електроенергії = 60 коп.=0,6 грн-Се
Площа
стінки
Вартість
стінки
Вартість
поверхні теплообміну
Річні
амортизаційні витрати
Де N – Потужність насосу кВт,
Се –
Вартість 1кВт/год електроенергії
– Кількість годин роботи
випарної установки
– коефіцієнт амортизації = 0,48
3040,08=24
Річні
амортизаційні витрати
105200,08=841,6 грн/рік
841,6+24=865
– сумарні амортизаційні витрати річні
10520+304=10824
грн
10824+865=11689
грн
Умови безпечної експлуатації спроектованого апарата і питання
екології
Експлуатація
випарних установок ведеться згідно з інструкцією, яку затвердив головний
інженер підприємства.
1)
Зовнішній огляд проводиться
один раз на рік;
2)
Внутрішній огляд проводиться
один раз у три роки;
3)
Гідравлічне випробування
проводиться раз на 6 років;
Способи
очистки залежать від виду і ступеня завантаження.
1)
Механічний – для очистки
мілких та твердих осадків і накипів;
2)
Хімічний – апарат заповнюють
хімічним реактивом з послідуючою промивкою
3)
Гідравлічний – для видалення
неприлипаючих відкладень;
4)
Термічний – для дуже твердих
накипів.
Для
апарату заводиться книжка для реєстрування результатів.
Обслуговуючий
персонал повинен добре вивчити склад апарату. категорично забороняється
підвищувати тиск і температуру вище допущеної норми. Необхідно слідкувати за
фланцевими з΄єднаннями. Огляд і ремонт внутрішніх частин апарату
допускається
тільки після його охолодження до температури 300С. Для затяжки
болтів не дозволяється використовувати гаєчні ключі, в яких зев більше розміру
головки болта або гайки.
Експлуатація
апарату, що застосовується у даній технологічній схемі, повинна враховувати основні
принципи екологізації виробництва – проникнення екологічних нововведень у
виробництво, екологічна модернізація виробництва. Екологізація виробництва може
проводитися різними шляхами: впровадження раціонального природокористування
(заощадження природних ресурсів, економія витрат сировини, палива тощо) та
проникненням екологічних нововведень у промисловість (комплексне перетворення
сировини та утилізація відходів виробництва, мінімалізація відходів,
використання нетрадиційних джерел енергії використання продуктів перероблення
як вторинної сировини, тобто перетворення забруднювальних у корисні продукти).
У
результаті екологізації виробництва отримують модель технологічної лінії з
поліпшеними еколого-економічними характеристиками.
Обслуговуючий
персонал повинен проходити екологічне навчання, яке підвищує інтелектуальний
потенціал та забезпечує свідоме ставлення персоналу до вирішення екологічних
завдань модернізації виробництва [7. с. 333]
Література
1.Малежик І.Ф., Циганков П.С. Процеси
і апарати харчових виробництв: Підручник. К.:НУХТ, 2003. – 400 с.: іл.
2.Дытнерскибхй Ю.И. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию. –
М.: Химия, 1983. -272 с. Ил.
3.Малежик І. Ф., Зоткіна Л.В.,
Немирович П.М., Саввова О.В. Процеси і апарати харчових
виробництв: Метод. вказівки. – К.: НУХТ, 2002 – 64 с.
4.Стабников В.Н. Проектирование
процессов и аппаратов пищевых производств. К.: Выща шк., 1982. – 199 с.
5.Чубик И.А., Маслов А.М. Справочник
по теплофизическим характеристикам пищевых продуктов и полуфабрикатов. – М.:
Пищевая промишленность, 1970.-184 с.
6.Запольський А.К., Салюк А.
І. Основи екології: Підручник / Заредакцієї Ситника. – К.: Вища школа, 2001. –
358 с.:іл
|