Дипломная работа: Стан мінерального обміну у бичків та шляхи його корекції
З метою визначення основних причин винекнення в умовно
дослідному господарстві остеодистрофії бичків на відгодівлі, було детально
проаналізовано епізоотичний стан господарства, проведений аналіз годівлі
тварин, якість кормів і води, а також аналіз утримання тварин.
Так за данними
проведених досліджень та аналізу ветеринарної звітності за 2004-2006 рр. було
встановлено, що сільськогосподарське підприємство «Світанок» Миргородського
району Полтавської області благополучне по інфекційним хворобам та отруєнням.
Але за вказаний період серед поголів’я корів, досить часто реєструвались незаразні хвороби, виникнення яких
було пов’язане з незадовільними умовами
годівлі та утримання.
Данні
ветеринарної статистики по незаразним хворобам великої рогатої худоби за період
2004-2006 рр. Наведені в Таблиці 3.3.1. З таблиці видно, що в господарстві
часто виникали хвороби органів дихання: пневмонії - 7,66% та бронхіти - 8,06% ;
хвороби обміну речовин: гіповітаміноз А - 8,06 і Д –8,87, кетоз - 6,45,
аліментарна дистрофія - 13,72, остеодистрофія - 15,73; хвороби травного тракту:
гастроінтерит -18,55, гостра тимпанія - 8,87; а також артрити - 4,03 .
З таблиці видно,
що найбільший відсоток хвороб великої рогатої худоби припадає на
остеодистрофію, аліментарну остеодистрофію, гастроінтерит, гіповітаміноз D, гостру тимпанію.
Таблиця 3.3.1
Данні
ветеринарної статистики по незаразним хворобам
Проаналізувавши кормовий раціон тварин (таблиця 3.3.2.),
нами було встановлено, що вони мало забезпечені енергією,сирим і перетравним
протеіном і цукром, в раціоні не вистачає також вітамінів і мінеральних речовин.
А також тваринам недостатньо проводять моціон.
При оцінці якості корму було встановлено, що силос, який
згодовують тваринам мав темно бурий колір, його кислотність – 4,6 рН; а
співвідношення кислот наступне: молочної – 25%, оцтової – 60%, масляної – 15%.
Жом буряковий мав рН – 3,4, співвідношення кислот: молочної – 20%, оцтової –
50%, масляної – 30%, що також відповідає поганій якості данного виду корму.
Що ж стосується інших кормів, які входять в раціон тварин,
(дерть пшенична, сіно, солома), то їх якість задовільна, вони мають природний
колір, не забруднені і не мають стороннього запаху та ознак плісневого
ураження.
При аналізі утримання тварин були встановлені, деякі
порушення санітарно-гігієнічних норм. В приміщеннях, де утримуються тварини
вентиляція функціонує недостатньо, внаслідок чого відмічено надлишкове
сконичення в повітрі приміщень сірководню, та аміаку; крім того освітле- ність
дуже погана, є протяги; відносна вологість в межах 75%.
Територія ферми містить вигульні майданчики, але їх
використовують в більшості влітку, а також коли суха погода, так як вони
перебувають в антисанітарному стані. Що ж стосується санітарного стану
господарства то його можно оцінити як задовільний.
Територія ферми огороджена, виїзди та входи на територію
ферм обладнені дезбар’єрами та дезкилимками, які періодично заправляються дезінфікуючим
розчином. Всі закуплені тварини для племінних та інших цілей підлягають
карантинуванню в окремих приміщеннях ферм. На території ферм є ізолятори, де в
більшості випадків лікують хворих тварин.
У весняно літній-період випасають на пасовищах. В
осінньо-зимовий період тварин утримують в приміщеннях на прив’язі. Напування тварин здійснюється з автономних напувалок ПА-2 з
безперервним постачанням води. При випасанні тварин напувають водою
транспортованою у спеціальній тарі .