МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Реферат: Механізм кредитування банками України

    Принцип платності є важливим елементом системи кредитування, так як породжує зацікавленість кредитора у наданні позички, стимулює позичальника до більш ефективного використання кредитних ресурсів, дозволяє банкам покривати свої витрати на проведення кредитних операцій та нарощувати обсяги позичкового капіталу.

    Одним з основних принципів банківського кредитування є принцип забезпеченості кредиту, що означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Реалізація забезпечення є  джерелом погашення позики, сплати відсотків та інших платежів, що виникають під час дії кредитного договору за умов, що позичальник не в змозі виконати свої зобов'язання.

    Принцип цільового використання є одним з основних положень банківського кредитування в Україні. Він означає, що отриманий кредит має бути використаний лише на цілі, що передбачені кредитним договором. Кредитні кошти можуть призначатися для:

    -   поповнення оборотних коштів;

    -   здійснення капітальних витрат та інвестицій;

    -   забезпечення споживчих витрат.

    Отже, дотримання банками України вказаних принципів дозволяє значно підвищити ефективність кредитних операцій, підвищити доходи від їх проведення, забезпечити собі стійкість та стабільність, таким чином, зберегти інтереси інвесторів та вкладників банку.

    Кредитні відносини є складними і багатогранними. Для більш ґрунтовного їх дослідження необхідно звернутися до розгляду питання суб`єктів та об`єктів банківського кредитування.

    Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий та відображає стосунки між кредиторами та позичальниками з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення та платності. Сторони кредитної угоди називаються суб`єктами кредитних відносин, а матеріальні цінності (проекти, цільові програми), відносно яких укладається кредитна угода – об`єктами кредиту.

    Таким чином:

    Кредитор – суб`єкт кредитних відносин, який надає позику іншому суб`єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Кредитором може бути юридична або фізична особа, у розпорядженні якої є тимчасово вільні кошти. В процесі здійснення банківського кредитування кредитором виступає банк.

    Банки мо­жуть надавати кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Прямий банківський кредит надається безпосередньо тим позичаль­никам, які мають у цьому потребу, на підставі індивідуальних кре­дитних угод. Непрямий банківський кредит надається через посере­дника. Він може набирати форми фінансових зобов'язань банку. Прикладом непрямого банківського кредиту може бути облік вексе­лів, факторингові, фондові, гарантійні операції тощо.

    Позичальник – суб`єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення в обумовлений строк та оплати. Позичальником можуть виступати юридичні та фізичні особи, а також держава.

    Специфіка кредитних відносин полягає в тому, що суб`єкти цих відносин можуть бути як кредиторами так і позичальниками. Найбільш поширеними кредитними відносинами є відносини між банками та суб`єктами господарської діяльності.

    Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал, що приймає форму позичкового капіталу. Можна говорити, що кредит є основною формою руху позичкового капіталу. Формулу руху позичкового капіталу можна представити у вигляді:

                                              Г - ….. - Г`

    Банк надає кредити на здійснення заходів, передбачених стату­том позичальника, на підставі індивідуальної кредитної угоди з ура­хуванням власного кредитного ризику. Діяльність банків у галузі кредитування має бути спрямована на проведення єдиної грошово-кредитної політики в країні, на зміцнення та стабілізацію націо­нальної валюти.

    Кредити надаються позичальникам для здійснення заходів, пов'я­заних із:

    -   розвитком поточної виробничої діяльності та товарообігу;

    -   експортно-імпортними операціями позичальника;

    -   задоволенням споживчих потреб;

    -   іншими напрямами функціонування господарської діяльності;

    Забороняється використання позичальниками кредитів:

    • на покриття збитків;

    • придбання цінних паперів будь-яких підприємств. Кредити, які отримані комерційними банками за рахунок цент­ралізованих ресурсів Національного банку України, не можуть бути спрямовані:

    • на конвертування національної валюти у валюту інших держав;

    • викуп державного майна;

    • використання в цілях, які не обумовлені кредитною угодою. У разі отримання централізованих ресурсів Національного банку України комерційні банки не мають права здійснювати операції з продажу власних кредитних ресурсів іншим банкам.

    На діаграмі представлені обсяги банківських кредитів за напрямками кредитування станом на 01.03.2001 р.:


    Таким чином, переважна частина кредитів припадає на кредити в поточну діяльність суб’єктів господарювання – 9596 млн.грн., значна частка кредитів наданих для фінансування експортно-імпортних операцій клієнтів – 5121 млн.грн. Кредити в інвестиційну діяльність склали лише 1073 млн.грн. Така ситуація свідчить, що хоча в економіці України і намітились тенденції росту та деякі інші позитивні зрушення, інвестиційна активність банків залишається слабкою, а переважна частина коштів направляється для фінансування поточних короткострокових потреб суб’єктів господарювання.

    Якісний розгляд та аналіз сутності категорії кредит вимагає різнобічного підходу до досліджуваного явища. В зв'язку із цим вважаємо за необхідне навести якнайширшу класифікацію кредитних операцій.

    Відповідно до основних категорій позичальників виділяють:

    -   Кредити галузям народного господарства

    -   Кредити населенню

    -   Кредити органам державної влади

    На діаграмі наведена структура заборгованності комерційних банків Україіни  за кредитами в зележності від типу позичальника


    Наведені данні свідчать, що станом на 01.03.01 переважна частина в структурі наданих позик припадає на кредити  суб`єктамв господарювання – 64% (20672 млн.грн., ), значна частина коштів надається органам державної влади - 33% (10828 млн.грн.), що пов`язане із сучасною економічною ситуацією, що обумовлює значні потреби держави в ресурсах, найменша частина припадає на кредити населенню – лише 3% (1043 млн.грн.). Загальний обсяг  наданих кредитів банками України становив 32543 млн. грн., при цьому   Структура Такий розподіл ресурсів не є загальноприйнятим, так як в умовах розвиненої ринкової економіки частка кредитів населенню в структурі загального портфелю банків є значно більшою.

    Відповідно до цільового спрямування виділяють:

    -   Кредит спрямований на задоволення виробничих потреб (придбання основних засобів, обігових коштів, фінансування інвестиційних проектів, тощо);

    -   Кредит спрямований на задоволення споживчих потреб (направляється у невиробничі сфери діяльності, здебільшого на задоволення поточних потреб населення).

    Відповідно до строків надання виділяють:

    -   Строкові кредити;

    -   безстрокові (до запитання) кредити;

    -   прострочені кредити;

    -   пролонговані кредити.

    До  строкових   позичок   відносяться   кредити,  які   надаються банками   на   термін,  зафіксований   в  кредитному  договорі.

    Короткострокові кредити - термін користування - до одного року. Найчастіше надаються у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

     Середньострокові кредити – термін користування від одного до трьох років. Надаються на фінансування придбання обладнання, технічної реконструкції, рідше – поповнення оборотних коштів.

     Довгострокові кредити - термін користування понад три роки. Довгострокові кредити можуть надаватись на фінансування капітальних вкладень, формування основних засобів здійснення та співучасті у реальних прямих інвестиціях.

     Термін повернення, а також відсотки за користування кредитом передбачаються умовами кредитного договору.  Загальним правилом є те, що термін  користування  кредитом розраховується з моменту  його отримання (зарахування  на рахунок позичальника або оплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. День видачі кредиту та день його погашення вважається одним днем.


    На діаграмі представлена динаміка зміни загального обсягу кредитів, наданих суб’єктам господарської діяльності в розрізі строків

    Виходячи з наведеної інформації переважна частина кредитів, що надаються банками України є короткостроковими, що пояснюється складною економічною ситуацією, нестійкістю політичної ситуації тощо. Проте, деякі позитивні зрушення в економіці України, що намітилися в останній час вплинули на певне зростання обсягів довгострокових вкладень банку, що свідчить про появу довіри банкірів до національної економіки і є позитивною тенденцією.

    До безстрокових (онкольних) відносять позички, які надаються банком на невизначений строк - так звані позички до запитання. Позичальник забов’язаний погасити  таку позичку за  першою вимогою банка. Якщо  банк не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником самостійно.

    Простроченими вважаються позички, за якими минув строк повернення, що передбачено кредитним договором. Такі кредити вважаються проблемними і потребують додаткової роботи по їх поверненню, або компенсації.

    Пролонгація – це перенесення дати виплати боргу (іноді і відсотків за ним) на певний період. Найчастіше банки вдаються до пролонгації у випадках коли позичальник невзмозі виконати свої зобов'язання через дію обставин, близьких до форс-мажору. В таких випадках, погашення позички оформляється додатковим договором до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки.


    На діаграмі представлена структура заборгованості за кредитами, наданими суб’єктам господарювання станом на 01.03.2001 р.:

    Таким чином, переважна частина заборгованості класифікується як строкова – 78,2 %. Пролонговані та прострочені кредити складають 18 % загальної суми заборгованості.

    Відповідно до видів забезпечення виділяють:

    Забезпечені заставою - в забезпечення виконання зобов’язань позичальник або третя особа, згідно з договором застави визначеної форми, надає в заставу банку майно, майнові права, цінні папери та інше, що може бути предметом застави у відповідності з законодавством України.

    Гарантовані - виражаються в юридичному оформленні зобов’язань з боку гаранта (поручителя) відшкодувати фактично нанесені збитки банку при порушенні безпосередньо позичальником умов кредитної угоди

     Бланкові - кредит без забезпечення, який надається банком в межах наявних власних коштів з можливим застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам. Бланковий кредит може надаватись при короткостроковому кредитуванні першокласним позичальникам.

    На сьогоднішній день, переважна частина наданих банками України кредитів забезпечена заставою або закладом, що обумовлено нестабільністю економіки та високим ступенем ризику, що притаманний кредитуванню в Україні. Істотного впливу на небажання банків видавати бланкові кредити є необхідність відволікати значні ресурси на формування резервів під кредитні операції.

    У світовій банківській практиці найбільш поширеними є наступні методи кредитування:

    Разовий кредит є одним з найдавніших методів надання позики. Згідно цього методу кредитні кошти зараховуються на спеціальний позичковий рахунок, а потім списуються на поточний рахунок позичальника або на рахунок його контрагента (постачальника, підрядчика тощо). Погашення кредиту відбувається з поточного рахунку позичальника (якщо позичальник – юридична особа) або в касу банку (позичальник фізична особа), шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок. Таке погашення відбувається одноразово або періодично, в залежності від умов кредитного договору.

    Кредитна лінія – це юридично оформлене зобов'язання банку надати позичальнику протягом визначеного періоду кредит в межах погодженого ліміту.

    За формою кредитна лінія – це письмова угода між банком і позичальником із зазначенням терміну та умов надання кредиту на перспективу.   

     Особливість креди­тної лінії як форми фінансування полягає в тім, що вона не є безумовно обов'язковим контрактом. Банк може будь-коли анулювати угоду, якщо, наприклад, він визнає, що фінансовий стан клієн­та істотно погіршав і є сумніви щодо його здатності виконати умови договору. Позичальник також має право частково або повністю від­мовитись від користування кредитною лінією. Кредитна лінія, як правило, відкривається на термін до одного року.

    Револьверний кредит - це позичка, що надається банком клієнту в ме­жах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту.

    Термін такої по­зики звичайно виходить за межі одного року. Повернувши частину боргу, позичальник може отримати нову позику в межах встановле­ного ліміту та терміну дії договору. Часто револьверний кредит мо­же переглядатись щодо терміну його погашення

    Контокорент – це метод кредитування за яким банк відкриває клієнту єдиний контокорентний рахунок (розрахунковий у такому разі закриває), за яким здійснюються всі розрахункові та кредитні операції: за дебетом відображаються виплати з доручення клієнта і отримання банківських позичок, а за кредитом — грошові. надходження на користь клієнта або його внески. Кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність у клієнта власних коштів і означає. що він стосовно банку є кредитором. і навпаки: дебетове сальдо свідчить про залучення в оборот банківського кредиту.

    Таким чином, за своєю суттю контокорентний кредит — це визначена банком кредитна лінія (ліміт}, з якої у разі потреби може скористатися клі­єнт. Ліміт кредитування для кожного позичальника встановлюється індивідуально та залежить від його фінансового стану, оборотних коштів, масштабів виробничо-комерційної діяльності та репутації.

    Овердрафт — це метод кредитування, за якого банк у межах узгодженого ліміту здійснює платежі за клієнта на суму, що пере­вищує залишок коштів на його поточному рахунку; в результаті на рахунку позичальника виникає дебетове сальдо, яке відбиває суму його заборгованості банку. Такі кредити мають здебільшого корот­костроковий характер, завдяки їм клієнти здійснюють поточні пла­тежі, які тимчасово перевищують надходження коштів на розрахун­ковий рахунок.

    Відповідно до кількості кредиторів, що беруть участь у проекті виділяють:

    -   надані одним банком;

    -   консорціальні кредити;

    -   паралельні.

    Найбільш поширеними є позички, які надаються одним банком.

    Консорціальні кредити надаються банковським концорціумом, в якому один з банків бере на себе роль менеджера проекту: збирає необхідну інформацію, проводить переговори, визначає участь окремих учасників в проекті, оформляє з клієнтом кредитний договір та проводить управління видачею та поверненням позички (кошти можуть акумулюватися на рахунку банку-менеджера, або списуватися з рахунку кожного окремого представника консорціуму). Банк-мненджер займається також розподілом процентів.

    Паралельні позички обумовлюють участь в їх наданні декілько банків. Тут кредит одному позичальнику надають різні банки, але на однакових узгоджених умовах.

    В додатку 1.1. наведена  класифікація кредитів, яку пропонують російські фахівці. Якщо проаналізувати та порівняти наведені класифікації, то можна зробити висновок про їх розбіжність не тільки за об’ємом, а й за змістом. Це пояснюється тим, що Україна та Росія знаходяться в дещо різних умовах економічного розвитку. Наведені вище класифікації доповнюють одна одну та показують багатогранність кредитних відносин.

    Додаток 1.

    Таблиця 1.1.2

    Класифікація кредитів.

    Крітерії класифікації

    Види кредитів

    1.Джерела залучення

    ·    Внутріші (в межах своєї країни)

    ·    Зовнішні (міжнародні)

    2.Статус кредитора

    ·    Офіціальний

    ·    Неофіціальний(включаючи позички клієнтів та фізичних  осіб)

    ·    Змішані

    ·    Міжнародні організації (МВФ, МБРР, ЄБРР та інші)

    3. Форма надання

    ·    Готівково-грошова

    ·    Переоформленн:

    -реструктурізація;

         -Надання нового кредита.

    4. Валюта залучення

    ·    В валюті країни-кредитора

    ·    В валюті країни-позичальника

    ·    В валюті третьої країни

    ·    В ЕКЮ та СДР

    ·    Мультівалютні

    5. Форма організації

    ·    Двосторонні

    ·    Багатосторонні:

         -синдиціровані;

         -консорціальні.

    6. Ступень забезпеченості повернення

    ·    Незабезпечені (міжбанковські)

    ·    Забезпечені:

         -матеріально забезиечені, зокрема ломбардні та іпотечні;

         -бланкові (забезпечені банківським векселем).

    7. Техніка надання

    ·    Ондією сумою

    ·    Відкрита кредитна лінія

    ·    Stand-by

    ·    револьверний

    ·    Контокорентні

    ·    Овердрафтні

    8. Строки користування

    ·    Короткострокові

    ·    Середньострокові

    ·    Довгострокові, зокрема інвестиційні

    9. Напрямок вкладення коштів

    ·    На поточні потреби (формування обігового капіталу)

    ·    Інвестиційні

    10. Економічне призначення

    ·    Пов’язані:

         -платіжні (під оплату платіжних документів, придбання              цінних паперів,авансовані платежі,постфінансування);

         - під формування   товарно-матеріальних запасів, зокрема сізонних;

         - під фінансування виробничих витрат;

         - розрахункові (облік векселів);

         - під фінансування інвестиційних витрат (збільшення фондів);

         - споживчі;

    ·    Проміжні ( під лізінг)

    ·    Непов’язані (без визначення об’єкта кредитування в кредитному договорі)

    11. Ступень концентрації обєкта кредитування

    ·    Під однарозову потребу

    ·    Під сукупність потреб (ситсематичний кредит на придбання товарів, придбання та переробку виробничих матеріалів)

    ·    Під загальну потребу ( систематичний кредит на загальну потребу клієнта в коштах без її розшифрування)

    12. Вид процентної ставки

    ·    З фіксованою ставкою

    ·    З плаваючою ставкою

    ·    Зі смішаною ставкою

    13. Форма погашення

    ·    Погашення однією сумою

    ·    Погашення через рівні проміжки часу рівними частками

    ·    Погашення нерівнимим частками

    14. Юридична підпорядкованість кредитних операцій

    ·    Підпорядкування законадавству країни-кредитора

    ·    Підпорядкування законадавству країни-позичальника

    ·    Підпорядкування законадавству третьої країни

                   


    Страницы: 1, 2


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.