МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Курсовая работа: Попит і пропозиція. Еластичність попиту і пропозиції

    2.2 Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку

    Період економічного зростання позначився в Україні динамічними темпами збільшення обсягів товарного імпорту, які істотно перевищують темпи зростання ВВП та промислового виробництва. Особливо разючий розрив спостерігався у 2005 р., коли темпи приросту ВВП знизилися до 2,4%, промислового виробництва — до 3,1%, тоді як імпорт зріс на 24,6%. Зважаючи на одночасне сповільнення динаміки експорту — до 5,0% на рік, в Україні виник дефіцит зовнішньої торгівлі в обсязі 1,85 млрд дол. США (тут і далі статистичні дані подано за даними Держкомстату, якщо не зазначено інше). Це спонукає звернути особливу увагу як на чинники утримання високих темпів зростання імпорту, так і на інструменти та механізми економічної політики, яка б дозволила стримати це зростання та удосконалити структуру імпорту, орієнтуючись на стратегічні пріоритети та завдання соціально-економічного розвитку України.Однією із складових цього процесу, як засвідчує світова практика, є реалізація політики імпортозаміщення. Під останньою серед дослідників прийнято розуміти «стратегію економічного розвитку, що передбачає зростання внутрішньої промисловості, часто за допомогою імпортного протекціонізму, використовуючи тарифні та нетарифні обмеження» або «політику стимулювання внутрішнього виробництва товарів, які в іншому разі імпортуватимуться». Політику імпортозаміщення називають також «імпортозамінною індустріалізацією», зважаючи на те, що заміна імпортованих товарів на вітчизняні у більшості випадків передбачає розвиток виробництв чи навіть галузей, які вироблятимуть аналоги імпортних товарів . При цьому деякі з дослідників пропонують розрізняти імпортозаміщення (іmport substitution) — заміну імпорту товарами, які вже виробляються всередині країни, та імпортозаміну (іmport replacement) — заміну імпорту товарами, які країна може виробляти для власних потреб.Темп зростання імпорту в Україну в 2005 р. становив 24,6%, що ненабагато менше показника 2004 р. (26,0%). За винятком енергетичної складової імпорту (вугілля, нафта, газ та електроенергія) імпорт зріс на 35,3%. Відношення імпорту до ВВП у 2005 р. становило близько 44%. На жаль, макроекономічна ситуація, що склалася в Україні, не дає підстав для оцінки різкого погіршення сальдо зовнішньої торгівлі, яке відбулося у 2005 році, як конструктивного процесу. У липні 2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України», яким передбачено зменшення пільгових ставок ввізного мита та встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також заміну комбінованих ставок на адвалерні на товари 1-23 груп згідно з УКТ ЗЕД (крім вина та спирту, тютюну), а також звільнення від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територію України металів.Принципово важливим інструментом удосконалення умов конкуренції має стати інтенсифікація інформаційного, методичного та ідеологічного забезпечення діяльності національних виробників шляхом: вивчення та поширення інформації щодо кон’юнктури внутрішніх ринків, пропозиції на ньому товарів національного виробництва, обміну позитивним та негативним досвідом маркетингових і організаційних стратегій, пропагування переваг використання товарів національного виробництва тощо.Проте наведене не виключає потреби й можливості застосування безпосередніх заходів із захисту внутрішніх ринків від надмірного імпорту, передбачених нормами СОТ. Серед таких засобів:

    ·  право застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі доведення недотримання правил СОТ торговельним партнером;

    ·  загальні винятки з правил про торгівлю товарами (щодо товарів, які несуть загрозу здоров’ю, суспільній моралі, є національними скарбами, захищені правом інтелектуальної власності, щодо золота й срібла тощо);

    ·  перелік субсидій (у природоохоронній, науково-дослідній сферах та для регіонального вирівнювання), що не дають підстави для вжиття компенсаційних заходів, а також субсидій сільгоспвиробникам, надання яких дозволено;

    ·  винятки з угоди про загальне скасування кількісних обмежень (обмеження експорту для усунення критичного дефіциту та імпорту для усунення надлишку пропозиції);

    ·  надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, якщо це завдає чи може завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам;

    ·  винятки з міркувань безпеки;

    ·  винятки з вимог щодо гармонізації технічних регламентів та стандартів з міжнародними нормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічних та природних особливостей, захисту життя, здоров’я людей, довкілля тощо;

    ·  винятки з режиму найбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонної торгівлі;

    Збереження суттєвої орієнтації виробників на зовнішні ринки, що сприяло закріпленню імпортерів на окремих товарних ринках. За підсумками 2005 р. половину (50,8 % без урахування давальницьких операцій) виручки від реалізації продукції, отриманої підприємствами обробної промисловості, було одержано від продажу продукції на зовнішніх ринках (55,1 % за підсумками 2004 р.). Три найбільш експортоорієнтованих галузі промисловості (металургія та обробка металу, хімічна промисловість, машинобудування) формують майже 65 % усього товарного експорту України у 2005 р. та 37 % усієї виручки від реалізації продукції промисловості. Натомість, практично повністю орієнтованими на внутрішній ринок є підприємства у таких галузях як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (у 2005 р. частка експорту у виручці від реалізації склала лише 5,6 %); видобування енергетичних матеріалів (8,2 %); виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) (9,3 %); харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (10,9 %). Подальша експлуатація експортного потенціалу промисловими підприємствами та слабка конкуренція на внутрішніх товарних ринках обумовили зростання обсягів товарної пропозиції, що формувалась імпортерами. Зокрема, у 2005 р. в цілому по обробній промисловості імпортна складова товарної пропозиції склала 52,6 % (проти 50,4 % у 2004 р.). Зросла роль імпорту на ринках продукції харчових продуктів (приріст з 10,9 % до 12,1 %), легкої промисловості (з 78,6 % до 81,5 %), виробництві коксу та нафтопродуктів (з 21,7 % до 22,7 %). Понад 65 % реалізованої на внутрішньому ринку продукції машинобудування має імпортне походження.


    Розділ ІІІ. Організаційно-правові форми управління попитом і пропозицією на ринку

    3.1 Модель урівноваження попиту і пропозиції на українському ринку

    Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs.

    У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються: М=(М/Р); r=і. Таким чином, реальна пропозиція грошей фіксована на рівні (М/Р)s. Альтернативну вартість грошей вимірює ставка процента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) є спадною функцією процентної ставки (r) для даного рівня доходу (Y). Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції.

    Умова рівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринку відповідає рівноважна процентна ставка r*. Модель грошового ринку показує, що існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються . На практиці на грошовому ринку постійно виникають коливання. Вони бувають двох типів: • коливання, пов'язані з початковою нерівновагою грошового ринку; • коливання, пов'язані зі зміною рівноваги. Розглянемо механізми, які врівноважують грошовий ринок в одному й другому випадках. Якщо процентна ставка не відповідає рівноважному рівневі, корекція ситуації на грошовому ринку з метою досягнення рівноваги відбувається за допомогою процентної ставки, зміна рівня якої змушує економічних аґентів змінювати структуру портфеля своїх активів. При низькому рівні процентної виникає надлишковий попит на гроші, який усувається економічними агентами за допомогою продажу облігацій. Колективний продаж облігацій спричиняє збільшення пропозиції облігацій на ринку і, таким чином, падіння їхньої ринкової ціни. Оскільки зниження ринкової ціни облігацій супроводжується зростанням процентної ставки, то зміна структури портфеля триватиме доти, поки бажаний рівень зберігання грошей не відповідатиме пропозиції грошей при рівноважній процентній ставці. При зависокому рівні процентної ставки висока альтернативна вартість зберігання грошей зменшує попит на гроші, і тому, навпаки, виникає надлишкова пропозиція грошей, яка використовується економічними агентами на купівлю облігацій.

    Підвищений попит на облігації веде до зростання їхньої ринкової ціни. Спричинене зростанням ринкової ціни облігацій зниження процентної ставки триватиме доти, доки при рівноважній процентній ставці попит на гроші не відповідатиме кількості грошей, що пропонується банківською системою. Коливання рівноважних значень процентної ставки пов'язані зі змінами екзогенних змінних грошового ринку: рівня доходу та пропозиції грошей. Зростання рівня доходу підвищує попит на гроші та рівноважну процентну ставку. Підвищення пропозиції грошей, навпаки, спричиняє її зниження. При зміні рівноважної процентної ставки процес урівноваження грошового ринку відбувається таким чином.

    Підвищення пропозиції грошей приводить до того, що в початковому положенні рівноваги виникає надлишкова пропозиція грошей. Цей тимчасовий надлишок грошей усувається економічними агентами за рахунок підвищення попиту на облігації. Купівля облігацій, що супроводжується зростанням їхньої ринкової ціни, триває до тих пір, поки процентна ставка не відповідатиме новій, нижчій рівноважній ставці процента. Підвищення пропозиції грошей, яке відбувається в ситуації “частки ліквідності”, не спричиняє зниження процентної ставки внаслідок мінімальної альтернативної вартості зберігання грошей. Зростання доходу в умовах незмінної пропозиції грошей підвищує попит на гроші і, таким чином, спричиняє появу надлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковий попит на гроші задовольняється економічними агентами за допомогою продажу облігацій або позичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяє зростанню процентної ставки. Аналогічно і продаж облігацій триватиме доти, доки процентна ставка не зросте до рівня, що відповідає новій рівновазі.

     Зростання доходу в умовах незмінної пропозиції грошей підвищує попит на гроші і, таким чином, спричиняє появу надлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковий попит на гроші задовольняється економічними агентами за допомогою продажу облігацій або позичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяє зростанню процентної ставки. Аналогічно і продаж облігацій триватиме доти, доки процентна ставка не зросте до рівня, що відповідає новій рівновазі.

    3.2 Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

    Взаємодія та взаємозв'язок між сукупним попитом та сукупною пропозицією здійснюється через систему цін.

      

    Рис. 1.1 Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

    попит пропозиція ринок

    На графіку (рис. 1.1) точка перетину кривої сукупного попиту АД та кривої сукупної пропозиції АS – точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін ра та рівноважний реальний обсяг національного виробництва QA. Існують три варіанти макрорівноваги. Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту призводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах. Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, то це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості. Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку АS то це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки, як уже зазначалося, він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”). Зазначимо, що попит і пропозиція не завжди зрівноважують одне одного.

    Рівновага між ними виникає як окремий випадок їхньої нерівноваги. Крім того, обсяг попиту може бути меншим від обсягу пропозиції через збільшення заощаджень, які скорочують поточний сукупний попит, здійснюють фінансове забезпечення інвестицій і майбутньої пропозиції. Взаємодія та взаємозв'язок між попитом і пропозицією здійснюються через систему цін.

    Ціна рівноваги рухлива, оскільки рухливе співвідношення попиту та пропозиції. За сучасних умов засобом збалансування попиту та пропозиції, стабілізації економіки у рамках держави є принцип мультиплікатора Кейнса. Пояснимо його сутність на такому прикладі. Припустимо, що попит на якийсь товар істотно зменшується. Це означає зниження виробництва даного товару, тобто згортання виробництва, звільнення найнятих працівників, банкрутство та ін. Оскільки всі галузі і види праці так чи інакше взаємопов'язані між собою, падіння попиту починає спостерігатися в інших галузях. Зниження споживчого й інвестиційного попиту, що триває, веде до їх падіння в третіх галузях.

    У результаті падіння попиту виявляється у кілька разів більшим за початковий. Аналогічна картина спостерігається при підвищенні попиту На якийсь товар. Це значне підвищення як локомотив починає витягувати весь ланцюг сукупного попиту. Отже, збільшення (зменшення) сукупного попиту можна попередньо передбачати, регулюючи тим самим відповідність попиту та пропозиції.

    Принцип мультиплікатора можна використати там, де економіка не завантажена до повних можливостей виробничих потужностей, тобто не працює на межі своїх можливостей. Невикористані резерви (певна нерівновага) дають змогу маневрувати, збільшуючи (скорочуючи) попит. Якщо економіка працює на межі своїх можливостей, дія мультиплікатора стимулює інфляцію.


    Висновки

    В курсовій роботі розкрито суть та економічна природа попиту і пропозиції. В ній розглядаються одні з головних економічних понять, такі як «попит» і «пропозиція». Їх взаємодія та функціонування на ринку.

    Робота складається з трьох розділів. В першому увагу звернено на попит. Його природу, закон, попит індивідуального споживача, ринковий попит та їх відображення в реальному житті. Також розглядається функціонування кривої попиту та закону граничної спадної корисності. Зображено чинники, що впливають на зміни попиту (детермінанти попиту) та відзначається як саме вони на нього впливають. Важливим питанням, є вплив ціни на попит, тобто його еластичність, яке теж розглянуто в першому розділі.

    Як відомо, попит не може функціонувати без пропозиції, тому в другому розділі розкрито зміст поняття «пропозиція» та її функціонування на ринку. В цьому ж розділі увагу також звернено на зміст та принцип функціонування кривої пропозиції та закону пропозиції. Розкрито вплив на пропозицію цінових та нецінових чинників, тобто її еластичність та детермінанти. В розділі три, попит і пропозиція аналізуються разом, для подальшого розуміння їх функціонування, співвідношення на ринку та відношення до них, як споживачів, так і виробників. Тобто, в розділі три, розглянуто взаємодію попиту і пропозиції на ринку, ринкову рівновагу та рівноважну ціну. Розкрито зміст понять «надлишок» та «дефіцит», причину їх виникнення та шляхи усунення. Також аналізується вплив зміни попиту на пропозицію, вплив зміни пропозиції на попит і вплив їх взаємних змін на ринкову рівновагу, ціну та кількість продукції. Тобто, в даній роботі, дано повну картину функціонування попиту, пропозиції на ринку та їх взаємодії.Відзначено, що важливими елементами ринку є попит і пропозиція, а також ціна, що виконує функцію урівноваження попиту та пропозиції. Розглянуто теоретичні засади формування сукупного попиту, суть і фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення.

    У контексті попиту та пропозиції розглянуто систему національного рахівництва як регулювальної системи на макрорівні. Показано роль балансів у ринковій економіці як головних важелів регулювання даних елементів ринку на макрорівні у цілому в економіці й окремих видах продукції та послуг. Окреслено головні напрями використання категорій "попит" і "пропозиція" в економіці України за умов системної трансформації. Розглянуто проблеми аналізу та прогнозування сукупного попиту та сукупної пропозиції, наведені фактори.

    Рушійна сила попиту стала особливо помітною зі становленням сучасного постіндустріального інформаційного суспільства. Швидкий розвиток фундаментальної науки і принципово нові технологічні рішення викликають до життя нові потреби як у самому виробництві, так і в сфері споживання. Разом з помітним зростанням реальних доходів населення ці фактори створюють передумови для поглиблення суспільного поділу праці, підвищення її продуктивності і розщирення пропозиції нових товарів та послуг на ринку.

    Ринкові попит і пропозиція формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів безпосередньо на ринку товарів, послуг, цінних паперів, робочої сили тощо. Вони визначають відповідність платоспроможної потреби в окремих видах товарів, їхній наявності в обігу на ринку.

    Ринкове співвідношення попиту і пропозиції є об'єктивною точкою для регулюючої роботи ринку, дії закону вартості, свідомої управлінської діяльності господарюючих суб'єктів.


    Використана література

    1) Горошко М.Ф., Кулішов В.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: Ельга, 2003

    2) Мочерний С.В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник — К.: Видавничий центр «Академія», 2004

    3) Стеблій Г.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: «Фірма «Інкос», 2007

    4) О.Я. Базілінська «Макроекономіка»: навчальний посібник, К.: Центр навчальної літератури, 2005.-442с.

    5) Кравцов О.С., В.М.Бережний  В.М.Онегіна. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник-Х.:Факт,2003,-199с

    6) Горбачу Василь Макроекономічні методи.-К.: «Альтерпрес», 1999.- 263с

    7) Будаговська С. Підручник у 2-х ч.: Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2001. – 518 с.

    8) Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1998. – 544 с.

    9) Задоя А. О., Петруня Ю.. Основи економічної теорії: Підруник. – К.: Знання, 1998. – 368 с.

    10) Кемпбелл Р., Макконнелл, Стенлі Л., Брю, С. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Мікроекономіка. – Львів: Просвіта, 1999. – 896 с.

    11) Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы, политика: В 2 т. – М.: Республика, 1992. – 684 с.

    12) Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В. Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. – 486 с.

    13) Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа. – Знання, 1997. – 743 с. 15)Политическая экономия: Учебник / Рук. авт. кол. В.А.Медведев. – М.: Политиздат, 1988. – 452 с.

    16)Самуэльсон, Пол, Э., Нордхаус, Вильям, Д. Экономика.: Пер. с англ.: 16-е изд.: Уч. пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 688 с.


    Страницы: 1, 2, 3


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.