Курсовая работа: Міжнародний інвестиційний процес

Як відомо, з метою активізації інвестиційної діяльності в Україні законодавчо визначено порядок функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. З метою підвищення ефективності їх функціонування Указом Президента України доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк проаналізувати ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку та за результатами цього аналізу розробити заходи щодо активізації інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності.

В Указі визначено, що здійснювані заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, зокрема, стосуються:

-  оптимізації в установленому порядку переліку пріоритетних видів економічної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку;

-  підготовки пропозицій щодо переорієнтації податкових пільг з метою стимулювання залучення додаткових інвестицій у пріоритетні галузі економіки України та виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів;

-  удосконалення порядку ввезення на пільгових умовах на митну територію України товарів для потреб реалізації інвестиційних проектів і контролю за цільовим використанням таких товарів;

-  удосконалення порядку обчислення одержаного від реалізації інвестиційних проектів прибутку, що звільняється від оподаткування;

-  пріоритетного інвестування у напрямі створення, поліпшення і впровадження наукомістких та імпортозамінних технологій. Належної виконавчої уваги заслуговують і доручення Президента Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення запровадження в установленому порядку форм статистичної звітності з метою оперативного одержання інформації про внесення інвестицій та їх припинення, зупинення інвестиційної діяльності, постійно діючої виставки кращих регіональних інвестиційних проектів. Справді, отримання і накопичення інформації про інвестиційну діяльність має велике державне значення, оскільки така інформація необхідна для державних органів і наукових закладів для формування управлінської інформації.

Крім того, у плані організації з боку держави інформування інвесторів Указом Президента передбачається вжиття інших заходів відповідного характеру:

1) Кабінету Міністрів України, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно забезпечити доведення через засоби масової інформації та міжнародну інформаційну мережу Internet до потенційних інвесторів таку інформацію:

-  про правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні;

-  про інвестиційні проекти, що пропонуються до реалізації;

-  про ситуацію щодо надходження інвестицій в економіку України, а також про реалізацію інвестиційних проектів;

2) Міністерству закордонних справ України регулярно інформувати фінансові та ділові кола іноземних держав про можливості здійснення інвестиційної діяльності в Україні.

Для впровадження заходів щодо сприяння інвестиціям на рівні місцевих органів влади Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації мають розробити у тримісячний строк та подати в установленому порядку на затвердження програми збільшення обсягів залучення інвестицій для економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

З метою підтримання законності, згідно з Указом Президента, Генеральна прокуратура України повинна своєчасно і відповідно до чинного законодавства реагувати на факти порушення законних прав інвесторів та встановленого порядку здійснення інвестиційної діяльності.

Для конкретизації змісту реальних заходів виходячи з потреби виконання Указу Президента слід визначити напрями інвестиційної політики та її завдання. Установлено, що пріоритетними для інвестування у 2004-2008 pp. є паливно-енергетичний комплекс, машинобудування (літако-, судно-, танкобудування), авіакосмічний комплекс, сільськогосподарський комплекс (створення автоматизованої сільськогосподарської техніки, газифікація сільських населених пунктів, будівництво шляхів), харчова промисловість (зокрема, організація виробництва дитячого харчування, упровадження технологій випуску конкурентоспроможних на світовому ринку продуктів харчування, у тому числі м'ясних, свіжої плодоовочевої та ягідної продукції).

З метою активізації здійснення техніко-технологічних перетворень виробництв таких експортоспроможних галузей, як машинобудування, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, окремих галузей сільського господарства та харчової промисловості необхідно вжити стимулюючих заходів щодо інтенсивнішого залучення грошових ресурсів як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Зразу ж зауважимо стосовно спрямованості положень інвестиційної політики, що переважати в обсягах інвестицій все-таки мають вітчизняні інвестори.

Виходячи з потреб досягнення очікуваних результатів інвестування у пріоритетні галузі та вимог Указу Президента України, на наш погляд, слід вважати, що основні напрями інвестиційної політики на найближчі роки визначатимуться принциповими чинниками, що стосуються джерел і спрямування інвестицій:

-  активізація інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок власних і особливо залучених ресурсів;

-  створення сприятливого інвестиційного клімату для всіх порядних і перспективних інвесторів;

-  сприяння зростанню власних інвестиційних ресурсів у фінансово бідних підприємств;

-  мобілізація всіх законних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів та підвищення рівня ефективності їх використання;

-  посилення мотивів до накопичення громадянами грошових ресурсів і стимулювання їх інвестиційного використання в реальному секторі економіки;

-  спрямування грошових ресурсів кредитно-фінансової сфери в інвестування реального сектору економіки;

-  пріоритетне стимулювання інвестицій в основний наукомісткий капітал, особливо підприємств базових галузей;

-  сприяння зростанню обсягів залучення іноземних інвестицій, особливо у формі техніки і технологій, для значного покращення матеріально-технологічної бази підприємств України.

3.2 Основні напрями діяльності органів державної влади у сприянні інвестиційному процесу

В сучасних умовах інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. Ринкове реформування української економіки супроводжується поступовим усуненням держави і місцевих органів державної влади від безпосередньої інвестиційної діяльності, що знаходить відображення у невпинному скороченні централізованого фінансування капіталовкладень. Наслідком цього процесу є обмеження простору прямого державного управління та адміністрування в інвестиційній сфері. Це цілком закономірно і відповідає інтересам інвесторів, зацікавлених у послабленні бюрократичного тиску. Одночасно вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності.

Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші ніж в області умови інвестування, то він буде обминати область і прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій. А це в компетенції місцевих органів державної влади.

Таким чином, внутрішні і зовнішні фактори вимагають якісних змін у ролі місцевих органів державної влади в інвестиційному процесі. При цьому з’являються нові підходи та напрямки в інвестиційному процесі, назріває необхідність застосування інших методів державного регулювання інвестицій. Вони полягають сьогодні в переході від бюрократичного адміністрування до обслуговування інвестиційного процесу, цілеспрямованого формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату, підтримки підприємництва та інвестиційної діяльності. В цьому плані роль місцевих органів влади незмірно зростає у порівнянні з передринковим періодом.

Ефективна державна інвестиційна політика передбачає також використання державних інвестицій як засобу створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки. Особлива увага надається інвестиційним проектам зі змішаними інвестиціями – з використанням державної частки інвестицій як гарантій цільового спрямування інвестиційних ресурсів. А крім того, в умовах економічної кризи товаровиробники не можуть самостійно здійснювати інвестування в масштабах, необхідних для структурних змін і технічного переобладнання виробництва. Розв’язання цієї проблеми також є важливим завданням органів державної влади.

Хоч для приватизованих підприємств державне регулювання їх інвестиційного забезпечення порівняно з державним сектором має певні відмінності, однак державний і недержавний сектори функціонують у загальній інвестиційній сфері і певному інвестиційному кліматі, який створюється, насамперед, за допомогою регулювання шляхом законодавчо-нормативного забезпечення, організаційних заходів щодо гарантування і страхування ризиків, прямого державного фінансування інвестиційних програм.

На нинішньому етапі місцеві органи влади мають сконцентрувати свою діяльність на вирішенні проблем, що відповідають інвестиційним потребам регіонів і вимогам іноземних інвесторів, та мають вирішальне значення для формування сприятливого і конкурентоспроможного інвестиційного клімату та забезпечення інтересів області.

а) забезпечення політичної та економічної стабільності

Міжнародний досвід свідчить, що країни, які найбільш успішно залучають і реалізують іноземні інвестиції, мають стабільні та надійні умови господарювання. Вони дозволяють іноземному інвестору чітко визначити ризики і спрогнозувати рівень доходності, планувати роботу на перспективу.

Нині в області, в основному, подолано економічну кризу, стабілізовано промислове виробництво.

Серед елементів політичної нестабільності особливо негативно сприймаються політизація економіки і протиріччя між виконавчою та законодавчою владою. Хоч зазначених проблем в області практично не існує, треба мати на увазі, що вони не тільки можуть підривати довіру іноземних інвесторів до інвестування в області, але й завдавати немалої шкоди престижу області. Важливо забезпечити відсутність політичних протиріч між центром та регіоном - це також важлива запорука привабливості інвестиційного ринку області.

б) надання інвесторам перспектив довгострокового співробітництва

На національному рівні мова йде про розробку і затвердження довгострокової стратегії економічного розвитку держави на основі ринкових реформ, інвестиційної, промислової, науково-технічної, зовнішньоекономічної, банківської та валютно-фінансової діяльності, що необхідно інвестору для оцінки перспектив співробітництва. Він бажає знати, куди рухається держава і куди з огляду на перспективу доцільно вкладати капітали.

На рівні області йдеться про розробку і затвердження перспективних програм з питань соціально-економічного розвитку області, інших обласних програм. Це зробило б інвестиційний ринок області більш прозорим і зрозумілим для інвестора. Однак тут необхідно звернути особливу увагу на якість підготовки та виконання програм, оскільки програми, які не виконуються, справлятимуть негативний вплив на інвестиційний клімат.

в) створення сприятливого нормативно-правового поля для надходження і реалізації іноземних інвестицій

Законодавча і нормативно-правова діяльність є в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Маючи на меті залучення інвестицій, вони відповідальні за формування таких умов роботи інвесторів, які забезпечили б зростання надходжень вітчизняного та іноземного капіталу. У цьому плані найбільшу вагу мають:

-  стабільність, прозорість, і зрозумілість інвестиційного законодавства для всіх учасників інвестиційного процесу;

-  врахування в законах і нормативно-правових актах інтересів інвесторів;

-  гарантування і страхування інвестицій і власності інвесторів;

-  юридичне та інституціональне забезпечення надходження і реалізації інвестицій, а також прав власності інвестора;

-  державна та регіональна підтримка інвестиційних проектів на основі надання певних пільг.

Врахування зазначених вимог до інвестиційних ринків сприяло б формуванню сприятливого і конкурентоспроможного нормативно-правового поля для діяльності інвесторів в області.

г) реформування економіки і створення ринкових механізмів залучення та реалізації інвестицій

Попередній досвід показав, що масове надходження інвестицій, зокрема іноземних, неможливо заохотити без проведення глибоких ринкових перетворень. Балансування між минулим і майбутнім знекровлює економіку і стає перешкодою на шляху іноземного інвестування.

Ні нормативно-правова база, якою б вона не була досконалою, ні гарантії та пільги, ні широкі перспективи для співробітництва чи інші чинники не будуть достатньо спрацьовувати, поки приватний іноземний інвестор не отримає в партнери приватного українського власника і, хоча б мінімальні, права власності на землю під об’єктом інвестування. Невирішення цих проблем є однією з головних причин вичікувальної позиції потенційних іноземних інвесторів стосовно інвестування в Україну.

Поряд із завершенням приватизації великих підприємств вирішення цих основоположних проблем закладає основи для залучення інвестицій до реалізації великих проектів, здатних якісно змінити ситуацію на внутрішньому інвестиційному ринку.

Багато належить зробити також у впорядкуванні системи функціонування СВЕЗ (спеціальні вільні економічні зони) та територій пріоритетного розвитку. Процес правового забезпечення їх функціонування неефективний. Необхідно вжити ряд заходів для того, щоб цей процес був прозорим і базувався на чітких критеріях, зрозумілих для потенційних його учасників.

Дуже важливо, щоб державна підтримка інвестиційного процесу була спрямована на розвиток високоефективних сегментів та галузей народного господарства. Світовий досвід показує, що швидкий розвиток деяких країн (зокрема, Південно-Східної Азії) пояснюється саме ефективною промисловою політикою. Основною метою такої політики є створення конкурентоспроможних комплексів, які зацікавили б потенційних інвесторів і були зорієнтовані на збут продукції, завоювання та утримання нових ринків.

Розраховуючи на збільшення інвестицій місцеві органи державної влади зобов'язані шукати і знаходити вирішення проблем, що перешкоджають їх надходженню.

Поряд з проблемами, що мають бути вирішеними на загальнодержавному рівні, для області є дуже важливими приватизація комунальної власності, формування основ випуску муніципальних позик, створення міського (муніципального) інвестиційного банку в м.Івано-Франківську.

д) стимулювання активності за допомогою пільг

На нинішньому етапі становлення економіки області достатня інвестиційна активність неможлива без виваженої діяльності державних органів у регулюванні інвестиційного процесу шляхом надання пільг. Не може влаштовувати ситуація, коли інвестиційний клімат погіршується через тиск додаткових фінансових навантажень на підприємця. Тому необхідно проаналізувати питому вагу місцевих податків, зборів та нарахувань у обсягах надходжень до бюджетів міст та районів, внести на розгляд органів місцевого самоврядування пропозиції щодо надання відповідних пільг у випадках реалізації суб’єктами підприємництва перспективних інвестиційних проектів, нарощування обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць тощо.

Потребує переосмислення й ідеологія пільгування іноземних інвестицій. Система надання однакових пільг для всіх іноземних інвесторів не стільки сприяє залученню іноземних інвестицій, скільки дискримінує вітчизняного інвестора і товаровиробника та створює основу для організації фіктивних СП та фірм з фіктивним іноземним капіталом. Вона є основою негативного галузевого розподілу і неефективного використання іноземних інвестицій.

Враховуючи світовий досвід, було б доцільним запровадити адресну систему надання пільг для реалізації конкретних інвестиційних проектів, регіональних програм, виробництв тощо. Адресне надання пільг дозволить керувати напрямками використання іноземних інвестицій і забезпечить реалізацію конкретних проектів в конкретних галузях і регіонах. Перевага адресної системи полягає ще й в тому, що вона уже наперед дозволяє підрахувати економічну ефективність застосування тих чи інших пільг та контролювати їхнє використання протягом усього ходу реалізації проекту або програми. Адресна система пільг розширює можливості регіонів у здійсненні інвестиційної політики.

Пільги можуть включати податкові пільги, пільги у формі фінансової допомоги, пільги нефінансовго характеру. Серед останніх можна назвати такі, як підготовка територій під забудову, надання об’єктів інвестування, землі, інфраструктури в оренду чи користування за пільговими цінами, надання пріоритетного права участі у виконанні регіональних замовлень і контрактів, сприяння у реалізації проектів, надання консультативних послуг, забезпечення необхідною інформацією, виконання маркетингових досліджень, сприяння у підготовці кадрів тощо.

Доцільно розробити чітку систему регіональних критеріїв надання пільг інвесторам. Вона могла б базуватись на ролі інвестиції у створенні нових робочих місць та імпортозамінюючих виробництв, запровадженні перспективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, формуванні конкурентоспроможного експортного потенціалу, раціональному використанні місцевої сировини, розвитку наукоємних виробництв тощо. Поєднання адресної системи пільг та критеріїв їх надання дозволило б краще знаходити баланс інтересів і реалізовувати проекти, економічно вигідні всім сторонам.

е) активізація внутрішнього інвестиційного процесу

Досвід посткомуністичних країн Європи показує, що серйозний іноземний капітал починає надходити в економіку тоді, коли починає набирати обороти інвестиційний процес за рахунок національного капіталу.

В умовах перехідної економіки України нагромадження національного капіталу має здійснюватися на основі об’єднаних зусиль державного і приватного секторів економіки та населення. Проте сьогодні всі потенційні учасники інвестиційного процесу існують і діють розрізнено. Незважаючи на актуальність проблеми, механізми залучення приватного капіталу та коштів населення ще далеко не відпрацьовані ні на загальнодержавному, ні на місцевому рівнях. Банківський капітал та кошти населення опинилися на узбіччі інвестиційного процесу як в країні, так і в області. Кредит практично перестав виконувати функцію утворення капіталу. Тому державна політика на цьому напрямку має передбачати ряд заходів щодо здешевлення кредитів, які надають вітчизняні комерційні банки. Це тривала і копітка робота, якій передує вирішення низки непростих проблем.

Значна частина інвестицій іде на відтворення спожитого основного капіталу. Головна роль тут належить фонду амортизаційних відрахувань. Важливим моментом державної політики у цій сфері є виведення соціальної сфери з-під амортизаційних нарахувань. Це важливо як для державних, так і, особливо, для приватизованих підприємств. Адже на балансі підприємств утримується значна кількість об’єктів соціальної сфери, відрахування на утримання якої лягають на собівартість та ціну продукції. Діяльність місцевих владних органів області має бути спрямована на звільнення амортизації як джерела інвестування від необґрунтованих економічною доцільністю нарахувань.

Державні органи також не можуть залишатись осторонь від проблеми заборгованості між підприємствами України. Значні обсяги кредиторської та дебіторської заборгованості негативно впливають на інвестиційний процес, оскільки при цьому вільні позичкові кошти, які доцільно використовувати для інвестування, використовуються на поповнення обігових коштів підприємств.

В обставинах, що склалися, необхідні жорсткі інструменти переведення в інвестиції реального сектора значної частини резервів, накопичених у фінансовій сфері. Такими інструментами будуть інвестиційні банки або банки розвитку. Головною формою їх діяльності має стати довготерміновий кредит. Такі банки зможуть реально залучати капітали у виробництво за допомогою такого інструменту, як цінні папери.

Надзвичайно важливо, якщо органи місцевої влади задекларують і дотримуватимуться у своїй діяльності принципу непогіршення умов для здійснення суб’єктами господарювання підприємницької діяльності.

є) інвестицій інфраструктурне обслуговування

На міжнародному ринку інвестиційних капіталів одним з найефективніших засобів в конкурентній боротьбі за інвестиції стало надання інфраструктурних послуг, які забезпечують інвесторам зниження витрат, що не належать до прямих витрат в реалізації конкретних інвестиційних проектів.

Серед цих послуг особливе місце посідає інформаційне забезпечення інвестиційного процесу як одного із найдієвіших інструментів державного сприяння інвестиціям.

Незважаючи на здійснювану за останній час роботу, інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності в області потребує поліпшення. Нагальною є проблема підтримки місцевими органами державної влади розвитку інформаційної інфраструктури, включаючи створення відповідних банків даних, налагодження постійного моніторингу зовнішніх, національного і регіональних інвестиційних ринків, збору, обробки та актуалізації інформації щодо законодавства, підприємств, зацікавлених у залученні інвестицій. Інформаційна інфраструктура буде також запорукою прийняття своєчасних і виважених рішень органами державної та місцевої влади.

Процес залучення і реалізації інвестицій, особливо іноземних, супроводжується зростанням вимог до якості інвестиційних проектів, що пропонуються інвестору. Іноземні інвестори та кредитори постійно звертають увагу на гостроту цієї проблеми, яка рішуче висувається на передній план боротьби за іноземні інвестиції. Іноземні та вітчизняні інвестори й підприємці очікують від місцевих органів державної влади організаційної, юридичної і фінансової підтримки для розширення мережі консультативних фірм та спеціалізованих фірм з інвестиційного проектування та управління проектами (менеджери та адміністратори проектів).

Серед засобів конкуренції в боротьбі за іноземні інвестиції особливої ваги набирають інфраструктурні послуги, що забезпечують проживання та діяльність іноземців у країні інвестування. Необхідна розробка виваженої, економічно обґрунтованої політики щодо цін і тарифів на комунальні послуги та послуги телекомунікацій, орендних ставок за користування офісними і виробничими приміщеннями тощо.

Важливим завданням держави та каталізатором прискорення надходженняу капіталу є створення надійної страхової системи, забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки, залучення великих страхових компаній на вітчизняний ринок з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків комерційного та некомерційного характеру. Без такої системи суттєво пожвавити процес залучення інвестицій, особливо іноземних, неможливо. А для цього необхідно забезпечити підготовку відповідних висококваліфікованих кадрів.

Необхідно зауважити, що більшість питань інфраструктурного забезпечення перебуває у компетенції місцевих органів державної влади, їх вирішення демонструє інвестору зацікавленість в його інвестиціях.

ж) посилення міжнародного співробітництва і формування міжнародного інвестиційного іміджу області

Ситуація на міжнародному ринку інвестиційних капіталів та орієнтація на більш активне залучення іноземних інвестицій в економіку області вимагає від місцевих органів державної влади посилення співробітництва з відповідними міністерствами та установами іноземних держав, міжнародними фінансовими організаціями, банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями, налагодження постійного діалогу з інвесторами всередині країни та за її межами. Враховуючи, що в області реалізується порівняно небагато проектів в рамках програм міжнародної технічної допомоги, налагодження більш тісних робочих контактів з міжнародними та іноземними організаціями, що займаються цими питаннями, та підготовка для них конкретних проектів стають нагальними.

Поряд з розвитком ділових контактів і активним пошуком інвестиційних ресурсів важливим напрямком цієї багатопланової роботи повинно стати цілеспрямоване формування інвестиційного іміджу області. Для активізації цього напрямку діяльності ще необхідно вирішити цілий ряд організаційних, фінансових та інших питань інформаційно-рекламного забезпечення. Однією з важливих складових процесу приваблення інвестицій різного виду відіграє створення сприятливого інвестиційного іміджу регіону в ЗМІ, що отримало в світовій практиці назву "ринку хороших новин". Образ динамічної, з добре розвинутим потенціалом економіки регіону, інформація про залучені інвестиції, про розробку та реалізацію інвестиційних проектів, участь в них міжнародних фінансових організацій – все це може принести відповідні економічні результати позитивного характеру.

Цілеспрямована робота із ЗМІ, інформаційними агентствами повинна сформувати позитивний образ регіону, його економічного потенціалу і перспектив. Одночасно необхідно створити інфраструктуру розповсюдження інформації про фінансовий стан регіону. Таким чином, мова йде про використання інструментів комунікаційної політики.

Важливим етапом підвищення авторитету області серед ділових кіл могло б стати створення при голові обласної державної адміністрації координаційної ради з питань інвестицій. Важливим її завданням була б підтримка діалогу облдержадміністрації з інвесторами з метою усунення перешкод на шляху залучення і реалізації інвестицій та формування сприятливого іміджу Івано-Франківщини, що привертало б увагу інвесторів.

з) удосконалення управління і організаційного механізму регулювання інвестиційного процесу

Незважаючи на зміни на внутрішньому і зовнішньому інвестиційних ринках та на внутрішню природу інвестицій, які уникають державного адміністрування, система управління інвестиційним процесом в Україні продовжує залишатися адміністративно-бюрократичною.

Спрощення та впорядкування державного адміністрування, створення умов для ринкового саморегулювання інвестиційного процесу є вкрай необхідним. У цьому полягає сьогодні одне з головних завдань. Вирішення цієї проблеми буде сприяти також підриву основ корупції.

Реформа управління інвестиційним процесом - одна з найважливіших підвалин створення сприятливого інвестиційного клімату в області.

и) захист приватних і майнових інтересів інвесторів

Очікуване зростання надходжень інвестицій, зокрема,іноземних, в економіку області буде супроводжуватись зростанням кількості представників ділових кіл та їх приватного майна в області. У зв’язку з цим можуть постати специфічні проблеми захисту приватних і майнових прав громадян від посягань держави, корумпованих та кримінальних елементів. Тому відсутність таких проблем, а також оперативне їх вирішення, також суттєво впливає на формування сприятливого інвестиційного клімату в області, сприяє зростанню довіри інвестора до державної влади.

Такий підхід до обслуговування інвестиційного процесу і формування сприятливого інвестиційного клімату відповідає довгостроковим інтересам області в роботі з інвесторами. Роль місцевих органів державної влади на інвестиційному ринку узгоджується також з формами їхньої участі в реалізації інвестиційних проектів. Підписання інвестиційних контрактів, створення спільних підприємств, пайова участь разом з інвестором у капіталі приватизованих комунальних підприємств - все це сприяє тісній взаємодії партнерів і зумовлює взаємне пристосування до умов, що висуваються внутрішнім та зовнішнім інвестиційними ринками.

іноземний інвестиція міжнародний

Висновки

З 1980-х років у глобальній інфраструктурі відбулися безпрецедентні зміни, включаючи технологічну революцію в телекомунікаційному секторі, дерегулюванне й розвиток конкуренції на зрілих ринках, а також лібералізацію в країнах, що розвиваються. Сформувалося загальне розуміння важливості приватної власності й фінансування в електроенергетиці, транспорті, водному господарстві й телекомунікаціях. Зрозуміло й те, що державні підприємства інфраструктури будуть продовжувати відігравати серйозну роль у якості її будівельників, власників і операторів, принаймні, у найближчі кілька років. З огляду на це, основне завдання укладається в створенні стабільних умов для інвестицій, а також кредитоспроможних державних і часток підприємств у секторі інфраструктури, здатних залучати кошти на глобальних ринках капіталу.

Для успішного залучення коштів на фінансування інфраструктурних потреб країн, що розвиваються, на глобальних і місцевих ринках капіталу необхідно вирішити три питання. По-перше, потрібно створити міцну інституціональну базу для захисту прав кредиторів, включаючи діючі договірні положення, надійні механізми забезпечення виконання зобов'язань і ефективні кошти судового захисту. У других, необхідні ріст, зрілість і стабільність місцевих ринків капіталу, оскільки саме вони забезпечують довгострокове фінансування в місцевій валюті й хеджування від валютних ризиків. По-третє, повинні бути початі нові зусилля по підвищенню кредитоспроможності державних підприємств інфраструктури для сприяння їхнього доступу на ринки капіталу й зниження ризикованості прямих інвестицій у проекти на основі партнерства державного й частки секторів.

В умовах глобалізації різко підсилюється вплив політичного регулювання на формування потреби, як національних економік, так і в цілому держав у взаємній адаптації, яку можна здійснити тільки при погоджених діях держав і наднаціональних інститутів, у тому числі й в інвестиційній сфері.

Процес економізаційної політики, що проявляє на всіх рівнях міжнародної системи, найбільше наочно реалізується в глобальному масштабі, а нові учасники міжнародних відносин, пов'язані з економікою, привносять у світову політику досвід гнучкого реагування на кризові ситуації.

Інтеграційні кроки є продуктивними лише при наявності розвинених і розгалужених зв'язків між суб'єктами міжнародних відносин і економічної діяльності, а також сумісності етичних, соціальних і політичних традицій і близьких стратегій соціально-економічного розвитку, у яких ураховується й інвестиційний аспект.

Глобальна фінансова стабільність або глобальна фінансова нестабільність виступають у ролі фактору розвитку тих країн, які не залучені в глобальний і регіональні ринки капіталу.

Намітилися контури універсального міжнародного підходу в сферах надання послуг, захисту прав інтелектуальної власності, страхування, урегулювання споровши й інших, що мають значимість для керування інвестиційною діяльністю й створення сприятливого інвестиційного клімату, що свідчить про розширення глобального правового простору й виступає як необхідна умова формування механізму глобального керування.

Механізми глобального керування можуть функціонувати лише з урахуванням революційних змін способів комунікації й появи інноваційних систем, які розширюють простір і обсяги інвестиційних потоків, включаючи інвесторів різного масштабу, що стають учасниками не тільки економічних відносин, але й учасниками світової політики, віртуально не пов'язаними з державами.

Українська специфіка участі у світовому інвестиційному процесі дотепер визначається відсутністю необхідного для відкритої економіки досвіду регулювання зовнішніх запозичень. Придбання цього досвіду, його вивчення й розширення сфери застосування може бути реалізоване в зовнішньоекономічній і зовнішньополітичної діяльності України для підвищення її активності в процесах глобального керування.

1. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч.пос. - 2-ге вид., доп. - К.: МАУП, 2004.

2. Просович О.П. Понятійний апарат економіки інвестицій в Україні // Вісник НУ "Львівська політехніка". Випуск №425. Проблеми економіки та управління. - Львів. - 2004.

3. Мойсеєнко І.П. Прийняття інвестиційних рішень в умовах розвитку підприємства // Вісник НУ "Львівська політехніка". Випуск №448. Проблеми економіки та управління. - Львів. - 2005.

4. Гоголь Г.П. Можливість та шляхи залучення інвестицій // Менеджмент і міжнародне підприємництво: Збірник матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції, Львів, 2004.

5. Козик В.В., Бажанова А.І. Чинники інвестиційного процесу // Вісник НУ "Львівська політехніка". Випуск №448. Проблеми економіки та управління. - Львів. - 2005.

6. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2005.

7. Державне регулювання економіки/І.Михасюк, А.Мельник, М.Крупка, З.Залога//Під ред.І.Михасюка. - Львів: Укр. технології, 2002.

8. Кардаш В.І. Рівень державної підтримки галузі як додатковий показник, що визначає її інвестиційну привабливість // Вісник ДУ "Львівська політехніка". Випуск №369. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Львів. - 2002.

9. Омельченко А.В. Інвестиційне право: Навчальний посібник. - К.: АТІКА, 2002.

10. Бондар В. Сучасний стан і розвиток інвестиційного процесу в Україні // Вісник НБУ. - 1997. - №12.

11. Економіка та менеджмент. - Львів: Державний університет "Львівська політехніка", 1996.

12. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2005.

13. Робертсон Дж. Аудит / Пер. з анг. - М.: КРМG, Аудиторская фирма Контакт, 1993.

14. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент в предприятиях и комерческих организациях. Управление денежным оборотом. - М.: Финансы и статистика, 1993.

15. Устенко О.Л. Теория экономического риска. - К.: МАУП, 1997.