Курсовая работа: Аспекти розвитку та функціонування банківської установи

Управління проблемами (кризою) покладається на найвищого керуючого. Персональні санкції найвищого керуючого мають критичне значення для банку і ведення проблемного управління в установі. Спостерігаються дві протилежності в поводженні найвищих менеджерів у ситуації кризи.

Одні роблять вигляд, що нічого не сталося, і все, що відбувається, їх не стосується. Тому вони намагаються продовжувати діяльність, яка може так чи інакше розглядатися як їхня робота. Насправді криза – це робота кожного, і будь-який відповідальний менеджер мусить брати участь у загальній справі подолання кризи.

Інші менеджери стають в оборонну позицію, приймаючи агресивну позу. Така позиція відвертає від організації тих, чия прихильність необхідна їй зараз, як ніколи.

Виділяють п’ять етапів процесу управління кризою.

1. Визначення проблем (прискорені зміни в економіці, політиці, технологіях тощо).

2. Сортування проблем за їхньою значимістю для банку.

3. Вироблення варіантів стратегій.

4. Реалізація програми.

5. Оцінка програми в питанні досягнення мети [24].

На час кризи найважливішим завданням є підвищення адаптивних властивостей банку, що в результаті означає зміцнення його конкурентоспроможності. Можна виокремити два принципових підходи до підвищення рівня конкурентоспроможності кризового підприємства. Перший – ліквідація вад у структурі організації, які перешкоджають підвищенню конкурентоспроможності персоналу. Другий – пошук унікальних рис підприємства, які створять привабливий імідж для споживачів.

На оперативному рівні управління банком виникають такі завдання:

–  зберегти ефективно діючий банк організаційно і технологічно;

–  не допустити втрати клієнтури;

–  зберегти на прийнятному рівні показники ефективності діяльності.

Методи діяльності мають бути адекватними вимогам (їх змістом має бути нейтралізація найнебезпечніших тенденцій), що ведуть до погіршення стану.

Найважливішим ресурсом антикризового управління є персонал банку. Вживані заходи не повинні призводити до демотивації працівників. Заходи керівництва мають бути спрямовані на консолідацію сил (загальні збори, довірливість, недопущення бюрократії, централізація збору інформації та прийняття базових рішень).

Можливі організаційні заходи. Створення «групи швидкого реагування» (своєрідний «кризовий штаб») із таким регламентом роботи:

–  великі повноваження щодо збору інформації всередині банку;

–  регулярні робочі наради;

–  представницький склад (до групи включено працівників усіх департаментів);

–  підготовка інформації та проектів рішень вищому керівництву;

–  в кожному департаменті – своя «група» або виділений менеджер, відповідальний за координацію антикризових дій.

У рамках антикризового управління може здійснюватися як централізація управлінських функцій, так і децентралізація. Важливо, щоб свобода прийняття рішень надавалася тільки в межах чітко сформульованої стратегічної лінії.

Ефективність антикризового управління спирається на точну і своєчасну інформацію. Для прийняття рішень на стратегічному рівні необхідна централізація збирання й опрацювання інформації. Інформацію про внутрішньобанківське середовище збирає кожний департамент, зокрема готується інформація:

–  який бізнес зник (причини і перспективи відродження);

–  який бізнес має базу для існування в умовах кризи, що виникла, а який – одержав можливість для розвитку.

Щодо зовнішнього середовища інформацію збирає й аналізує інформаційна служба. Найважливіші напрямки, за якими відслідковується зовнішнє середовище, такі:

–  оцінка того, що відбувається в економіці (зміни на ринку і перспективи);

–  оцінка перспектив фінансово-банківської сфери;

–  оцінка конкурентів (стан та застосована ними стратегія і тактика).

У зборі інформації має брати участь весь персонал банку зі своїми особистими зв’язками в банківській та інших сферах.

Методи скорочення витрат, до яких найчастіше вдаються менеджери в умовах кризи, далеко не завжди призводять до зміцнення позицій підприємства. До неефективних методів управління за таких умов відносять:

–  програму добровільного звільнення персоналу, в тому числі виходу на пенсію літніх працівників;

–  механічне скорочення;

–  згортання програм навчання і підвищення кваліфікації;

–  переведення на робочі місця замість звільнених працівників тих, що залишилися;

–  впровадження жорсткої регламентації трудових процесів і сувора звітність замість широкого залучення працівників до реалізації конкретних заходів щодо виводу підприємства з кризи;

–  поетапне випровадження в неоплачувану відпустку. Для ефективної практики антикризового управління характерне:

–  скорочення рівнів в організаційній структурі управління, зміцнення кадрового резерву для вищої ланки керівництва;

–  встановлення кадрової структури, яка найбільшою мірою відповідає ситуації, що склалася, і плану оздоровлення, підтриманому колективом;

–  надання переваги командній роботі перед індивідуальними зусиллями, формування робочих груп в різних структурних підрозділах банку;

–  продовження цілеспрямованого набору персоналу, сприяння його фаховому зростанню, особливо в життєво важливих і пріоритетних для банку сферах діяльності.

Типовою для всіх банків є проблема неефективного управління ризиками (запізніла їх ідентифікація, оцінка, нейтралізація) та швидкого виявлення і використання додаткових шансів поліпшення діяльності. Наслідком цього може бути погіршення окремих параметрів діяльності банку та фінансова криза. З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрям розвитку банку, доцільно впроваджувати систему раннього попередження та реагування [24].

На жаль, зараз неможливо розрахувати оцінку ймовірності банкрутства АТ «Брокбізнесбанк», оскільки немає багатьох даних, необхідних для розрахунку. Проте, як зазначалось раніше (у 7 пункті), на основі наведених показників, можемо із впевненістю сказати, що цей банк фінансово стійкий та платоспроможний.

Історія засвідчила, що цілі галузі, корпорації, фірми, банки програли боротьбу за існування не тому, що вони були неконкурентоспроможними, а тому, що занадто вузько розуміли сферу своєї діяльності. У переломні моменти вони виявилися не готовими прийняти кардинальні рішення.

10. Організація охорони праці в АТ «Брокбізнесбанк» Ірпінського відділення Київської філії

Система охорони праці – це сукупність заходів та міроприємств, які підкріплені комплексом нормативної документації, що проводяться на підприємстві цілеспрямовано, планомірно, тобто – це діяльність, що здійснюється з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці в установі.

Свою професійну діяльність людина здійснює на робочому місці, оснащеному технологічним обладнанням, інвентарем, робочими меблями, необхідними для виконання певного виду робіт. Тут виникає необхідність здійснення активного процесу впровадження заходів з охорони праці.

Права громадян на здорові та безпечні умови праці закріплено в Конституції України. Гарантія безпечних умов праці та збереження здоров’я людей під час їх трудової діяльності належить до пріоритетних напрямів державної політики України.

Одним з головних завдань і напрямів соціальної політики у сфері охорони праці є збереження життя і здоров’я працівників, шляхом створення безпечних умов праці.

10.1 Нормативні документи в галузі праці: Закони, Постанови, Положення, інструкції, які мають практичне застосування в організаціях, установах, на підприємствах за місцем проходження практики

Охорона праці в АТ «Брокбізнесбанк» Ірпінського відділення Київської філії здійснюється на основі таких нормативно-праових актів:

-  Конституції України [1];

-  Закону України «Про внесення змін до Закону України про охорону праці» №229-ІV від 21.11.02 р. [4];

-  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», із змінами №660- ІV від 03.04.03 р. [6] ;

-  Закону України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні», Наказ МЧС України №126 від 19.10.04 р. [8];

-  Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XІІ від 24.02.94 р. (із змінами і доповненнями 96-99 рр.) [5];

-  Інструкції з пожежної безпеки №1.1. Про заходи пожежної безпеки у приміщеннях АТ «Брокбізнесбанк» (Додаток З);

-  Інструкції з охорони праці №1.2. Вступний інструктаж з питань схорони праці АТ «Брокбізнесбанк» (Додаток И);

-  Наказу про затвердження Положення системи управління охороною праці в АТ «Брокбізнесбанк» (Додаток І);

-  Колективного договору – розділ V «Охорона праці і здоров’я» (Додаток К).

10.2 Організація і структура служби охорони праці. Обов’язки посадових осіб. Планування робіт в галузі охорони праці

У відповідності із Законом України №229 «Про охорону праці» в цілому по банку управління охороною праці здійснюють керівники підрозділів (начальники відділів, директори філіалів). В головному управлінні банку створена служба з охорони праці, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників Київської філії становить 227 чоловік (Додаток Л). До її функцій входить: контроль за станом охорони праці, організаційно-методична робота по управлінню охороною праці в банку та його структурних підрозділах, планування комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та доведення їх до відома керівників відповідних підрозділів проведення обліку і аналізу та складання статистичної звітності з питань охорони праці тощо.

На сьогоднішній день в Ірпінському відділенні працює 8 осіб. Але у відділенні немає розподілу обов’язків щодо виконання функцій і завдань щодо дотримання належного стану охорони праці в банківській установі. За охорону праці в банківській установі відповідає начальник відділення, що не порушує ст.15 ЗУ №229. Доцільно було б або призначити відповідального за охорону праці з працівників відділення, або залучити стороннього спеціаліста на договірній основі (працівників менше 20 осіб).

Працівники банку були проінструктовані про службу охорони праці в установі відповідно до інструкції №1.2 (Додаток И). Запис про проведення вступного інструктажу зроблений в журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, який зберігається начальником відділення. Контроль за пожежною безпекою у філіалі здійснює начальник.

Виконуючих функції по плануванню заходів з охорони праці у відділенні не визначено. Начальники відділів та співробітники не ознайомлені з покладеними на них функціями з планування охорони праці, що повинні включати внесення пропозицій по вдосконаленню управління охороною праці, розробку і внесення пропозицій по усуненню причин, що сприяють виникненню травматизму і захворювання працюючих, складання планів організаційно-технічних заходів.

Відповідальним за охорону праці в КФ АТ «Брокбізнесбанк» розроблено та затверджено її директором план організаційно-технічних заходів з охорони праці на 2011 р. (Додаток М).

10.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі

Одним з найголовніших документів по захисту прав працівників є колективний договір, який укладається між трудовим колективом та роботодавцем. Затверджується колективний договір на загальних зборах терміном на 1 рік. Роботодавець періодично звітує перед трудовим колективом про його виконання.

У колективному договорі сторони передбачають працівникам соціальні гарантії в галузі охорони праці на рівні не нижче передбачених законодавством; їх обов’язки, а також комплексні заходи по досягненню встановлених норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; підвищенню наявного рівня ворони праці; запобіганню виробничого травматизму, професіональних захворювань і аварій

У зв’язку з тим, що Ірпінське відділення є структурним підрозділом Головного управління, то колективний договір складається в Головному управлінні. У ньому є розділ, в якому передбачається соціальний захист працівників банку, умови та охорона праці, забезпечення культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення та відпочинку працівників банку (Додаток І).

10.4 Фінансування охорони праці в Ірпінському відділенні Київської філії АТ «Брокбізнесбанк»

Головне управління банку виділяє кошти на фінансування охорони праці відповідно до ст. 19 ЗУ №229, що складає 0,5 % від фонду оплати праці.

10.5 Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку. Клас професійного ризику та страховий коефіцієнт для даного виду діяльності

Всі працівники банку підпадають під дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [3], який гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку та професійного захворювання.

Усі працівники банку застраховані (страхування здійснюється в безособовій формі) та є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а об’єктом страхування є життя, здоров’я та працездатність працівників банку в безособовій формі. Вони вважаються застрахованими незалежно від фактичного виконання страхувальником своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний буде у встановленому законодавством порядку здійснити усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, що перебувають на їх утриманні згідно статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно з Постановою КМУ від 13.09.2000р. №1423 «Про ствердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від к щасного випадку на виробництві та професійного захворювання» КФ АТ «Брокбізнесбанк» віднесено до 5-го класу професійного ризику виробництва. Головне управління банку щомісяця сплачує у Фонд соціального страхування від нещасних випадків внески у розмірі 0,6 % від Фонду оплати праці.

Бухгалтерія подає платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а саме до Управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві. КФ АТ «Брокбізнесбанк» згідно ст. 10 Закону України №1105 має страхове свідоцтво, що засвідчує факт набуття статусу страхувальника.

10.6 Атестація робочих місць. Пільги та компенсації за умови праці, що не відповідають нормативним

Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць. Це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов’язки, але й зберігати здоров’я і працездатність. Порядок її проведення регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженою постановою МінПраці України від 01.09.1992 року № 41 і головним санітарним лікарем України 01.09.1992 року.

Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.

Умови праці в банку достатньо хороші, приміщення гарно освітлені, встановлені звукоізоляційні вікна, що допомагають захистити робочі кабінети від стороннього шуму.

У відділенні освітлення робочих місць комбіноване – природне та лампи денного освітлення. Дане освітлення достатнє для нормальної роботи.

Майже всі роботи працівники Ірпінського відділення Київської філії АТ «Брокбізнесбанк» виконують з використанням ПК, тому основним нормативним документом з охорони праці є Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 21 від 10.02.99р. Відстань між столами і комп’ютерами становить1,5 м, між моніторами – 2 м;

Загальна площа виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ, складає 5 кв. м, а обсяг - 20 куб. м. Робочі місця з моніторами відносно вікон розміщуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, відстань між тильною поверхнею одного з моніторів та екраном іншого в усіх кабінетах, де встановлені ПЕОМ, таким чином не менша ніж 2,5 м; прохід між рядами робочих місць, обладнаних ПЕОМ, не менший 1 м. в усіх приміщеннях.

Робоче місце (стілець, крісло) користувача ПЕОМ має основні елементи: сидіння, спинку та підлокітники.

Відомо, що при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана, безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 2-х годин при восьмигодинному робочому дні. Але через високу завантаженість та той факт, що комп’ютер став невід’ємним елементом роботи багатьох працівників , ця норма не виконується.

В банку застосовуються персональні комп’ютери новітніх конструкцій, які відповідають сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання.

Отже, приміщення для виконання обов’язків працівниками банку відповідає встановленим нормативними актами нормам.

10.7 Виробничий травматизм і професійні захворювання. Міроприємства та заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням. Звітність про умови праці та НВ та ПЗ (форми 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ)

У процесі виконання службових обов’язків людиною здійснюється взаємодія виробничого середовища та її організму. У деяких випадках цей вплив може носити негативний характер. Нещасні випадки і професійні захворювання – це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками банку своїх службових обов’язків.

Провести чітку границю між причинами професійних захворювань та виробничих травм важко, бо одна і та ж виробнича небезпека може привести і до ушкодження, і до захворювання.

Завдяки проведенню медичних оглядів працівників попереджається можливе виникнення професійних захворювань.

Усі підприємства і організації незалежно від форм власності і підлеглості звітують про стан і умови праці за минулий календарний рік за двома формами звітності:

–  Форма №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за ___ рік». Вона містить тільки два розділи: «Стан умов праці» та «Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах».

–  Форма №1-УБ (відомча) «Звіт про стан умов та безпеки праці за рік». Вона містить чотири розділи: «Стан умов і безпеки праці», «Забезпечення засобами індивідуального захисту», «Санітарно-побутове забезпечення», «Суми відрахувань за шкідливі умови праці».

Дані про нещасні випадки та їхні матеріальні наслідки наводяться у державній статистичній звітності за формою №7 ТНВ (Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки).

Статистичну звітність про травматизм у Ірпінському відділенні не подається. За весь час роботи відділення банку не було нещасних випадків та не виявлено професійних захворювань (не встановлено, що захворювання виникли в результаті професійної діяльності).

Це, звичайно, дуже позитивний факт.

Можна виділити наступні заходи щодо захисту працівників від дій шкідливих факторів:

-  застосування (по можливості, межах виділених на це коштів) техніки новітніх конструкцій, які відповідають сучасним вимогам охорони праці;

-  раціональне планування приміщень офісу;

-  встановлення чітких часових меж роботи з клієнтами;

-  періодична організація культурно-масових заходів для працівників з метою зняття психологічного напруження.

10.8 Організація пожежної безпеки в приміщеннях бази практики. Категорія приміщень за вибухонебезпечністю. Системи пожежної сигналізації та пожежогасіння, наявність первинних засобів пожежогасіння

Електричне обладнання, що широко використовується в усіх підрозділах банку, при порушенні правил його експлуатації може стати джерелом пожежної небезпеки.

Питання пожежної безпеки є актуальними на сьогоднішній для всіх підрозділів банку.

Все устаткування для роботи працівників банку живиться змінним струмом напругою 220 В і при певних обставинах може стати джерелом займання оточуючого пожежонебезпечного середовища.

Приміщення банку оснащене системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими та тепловими пожежними оповіщувачами, є система термінового оповіщення робітників банку на випадок пожежі з метою їх евакуації із службових приміщень.

У відділенні є первинні засоби пожежогасіння (внутрішньопожежні крани з пожежними дулами та рукавами, 1 вогнегасник).

Періодично проводиться перевірка роботи систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння. В банку заборонено користування електронагрівальними приладами. В приміщенні знаходяться плани евакуації на випадок пожежі. Заборонено паління та користування відкритим вогнем у службових приміщеннях, коридорах, туалетах тощо.

Переважна більшість приміщень, в яких працюють співробітники Брокбізнесбанку, відносяться до категорії В (пожежонебезпечні), оскільки в цих приміщеннях знаходяться папери, меблі, здатні при взаємодії з киснем горіти.

У відділенні є Інструкція з охорони праці №1.1. про заходи пожежної безпеки в приміщеннях ПАБ «Брокбізнесбанк» (Додаток З). Начальником відділення проводиться роз’яснювальна та виховна робота серед працівників щодо посилення контролю за дотриманням ними правил пожежної безпеки. Немає списків про призначення осіб, відповідальних за стан забезпечення пожежної безпеки та контроль за її дотриманням.

Загалом можна сказати, що охорона праці в банку знаходиться на достатньому рівні. У відділенні впроваджуються майже заходи щодо поліпшення умов і охорони праці: дотримуються нормативних актів та чинного законодавства, проводяться вступні інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки, нагляд та контроль за охороною праці на робочому місці. Служба охорони праці виконує свої завдання та функції в повному обсязі. Розглядається питання охорони праці в колективному договорі, відбувається фінансування охорони праці та планування.

Потрібно регулярно проводити навчання та перевірку знань з охорони праці, розробити посадові інструкції з охорони праці для кожного робочого місця.

Щодо покращення умов праці та зниження дії шкідливих факторів на робочих місцях, в банку слід провести наступні заходи:

-  по можливості в приміщеннях встановити кондиціонери чи кімнатні вентилятори;

-  встановити нейтралізатори статичної електрики;

-  вимикати відео-термінали під час обідньої перерви;

-  підвищити рівень санітарного та побутового обслуговування;

-  надавати працівникам рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження працівників, для зняття розумової та м’язової втоми.

Необхідно періодично проводити інструктаж працівників з питань пожежної безпеки, а також проводити періодичні ситуаційні тренування. Потрібно скласти списки про призначення осіб відповідальних за стан забезпечення пожежної безпеки та контроль за її дотриманням.

Висновки

На сьогоднішній день наша держава переживає складний період. Як відомо, підґрунтям міцної ринкової економіки є розвинений фінансовий ринок, складовою якого є банківська система. До особливостей стану банківської системи можна віднести вплив негативних факторів, що стримують її діяльність і розвиток, це вартість фінансового посередництва, недостатній для країн з ринковою економікою розвиток фінансової інфраструктури, відсутність стимулів для заощадження коштів і розміщення кредитів, невирішеність питань небанківських фінансових посередників і об’єднань, інституційного розвитку банківської системи.

Кінцевою метою формування структури банку є доцільність і раціональність управління всім комплексом банківської діяльності, підвищення якості послуг, що надаються клієнтам банку, продуктивності праці банківських працівників, забезпечення прибутковості банку. З огляду на чітко визначену мету, банківська структура не може були застиглою, навпаки вона мусить видозмінюватися, бути динамічною.

Облікова політика повинна активно сприяти поліпшені по структури активів, зменшенню низьколіквідних і недоходних активів, формування резервів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, або списанню за рахунок відповідних резервів, безнадійної заборгованості.

Основними напрямками політики продажу банківських послуг, з метою підвищення конкурентоспроможності банку повинні бути: забезпечення потреб масової клієнтури в заощадженні, накопиченні запозиченні коштів, проведення розрахунків, веденні бізнесу, надання конкурентоздатних банківських послуг, призначених для різних галузевих і соціальних груп.

Засобами підвищення ефективності продажу масових послуг і продуктів повинні стати: стандартизація і уніфікація банківських (продуктів, включаючи комплекс організаційних, інформаційних, фінансових і юридичних процедур, об’єднаних єдиною технологією обслуговування клієнта, з метою зниження трудовитрат і підвищення якості обслуговування; управління продуктовим рядом, що включає виділення переліку базових послуг і продуктів універсального банку і заміщення неефективних продуктів і послуг, що не користуються попитом; проведення гнучкої тарифної політики масових продаж банківських продуктів і послуг з врахуванням переваг системного банку. Для реалізації запропонованих напрямків необхідна висока якість і послуг, їх постійний моніторинг із позиції оцінки попиту, підвищення рівня сервісу за рахунок оптимізації банківських процедур і росту культури обслуговування, системна розробка нових банківських послуг для максимального задоволення потреб клієнтів і створення стимулювання попиту на них.

Кредитна політика банку повинна бути направлена на збільшення кількості виданих кредитів. Розвивати програми споживчого, іпотечного і ломбардного кредитування фізичних осіб. Потрібно проводити політику гнучких процентних ставок. Кваліфікаційна якість спеціалістів кредитного відділу повинна весь час удосконалюватися. Необхідно як можна швидше вирішувати питання з проблемними кредитами, зменшити їх частку в кредитному портфелі, шляхом ліквідації заставленого майна.

Потрібно підвищення якості і прибутковості кредитного портфелю на основі мінімізації і диверсифікації кредитних ризиків.

Головною метою проведення оцінки кредитоспроможності є мінімізація ризику неповернення кредиту. Фактори, які впливають на підвищення ризику – це ризик прийняття помилкових рішень при наданні кредиту, одержання неправдивої чи недостовірної інформації. З метою зниження впливу цих факторів необхідно проводити безперервний моніторинг діяльності позичальника, щоб при можливих негативних змінах вчасно зреагувати на них.

Чисту процентну маржу можна підвищити шляхом установлення вищих ставок за кредитами, придбання високодохідних цінних паперів; зменшення рівня недоходних активів; здешевлення ресурсної бази за рахунок збільшення капіталу або безоплатних зобов’язань.

Політика управління активами та пасивами банку повинна бути направлена на більш ефективне використання ресурсів банку. Збільшення кількості виданих кредитів, що потребують меншого резервування на можливі витрати за кредитними операціями. Збільшення частки непроцентних доходів у структурі загальних доходів банку за рахунок розвитку спектру платних послуг, надаються клієнтам. Банк повинен намагатись вирішити завдання щодо заміщення частини доходів, що отримуються від здійснення активних операцій з більш високим рівнем ризику доходами від операцій з мінімальним рівнем ризику.

Банк повинен зосередитися на вирішенні питань таких як: розробка та реалізація системи корпоративної, функціональних та операційних стратегій, яка б дозволила банку зміцнити позиції на традиційних ринках та зайняти нові сегменти фінансового ринку України; розробка ефективного механізму управління активами та пасивами банку з метою підвищення їх якості та оптимізації структури, створення дієвої системи управління ризиками; проведення зваженої тарифної політики з врахуванням умов регіональних ринків; створення та реалізація програми розвитку клієнтської бази: зміцнення позицій на ринку корпоративних клієнтів та створення достатніх умов для розвитку комплексу послуг для фізичних осіб; прискорений розвиток карткового бізнесу; створення та реалізація маркетингової стратегії; створення інфраструктури банку для активізації роботи на всіх сегментах фінансового ринку України; капіталізація і відповідне збільшення ресурсів та активів банку; розвиток інформаційних технологій, вдосконалення організаційної та фінансової структури банку. Пріоритетним у розвитку даних напрямків діяльності Банку стане збільшення обсягів наданих послуг при одночасному зниженні їх собівартості і підвищенні якості стандартного та індивідуального обслуговування.

Список використаних джерел

1.Конституція України. – К.: Видання Верховної Ради України, 1996. – 120 с.

2.Закон України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008, із змінами.

3.Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000, із змінами.

4.Закон України «Про внесення змін до Закону України про охорону праці» №229-ІV від 21.11.02 р.

5.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XІІ від 24.02.94 р. (із змінами і доповненнями 96-99 рр.).

6.Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», із змінами №660- ІV від 03.04.03 р., ПКМ №985 від 27.06.03 р.

7.Закон України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні», Наказ МЧС України №126 від 19.10.04 р.

8.Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999, із змінами.

9.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №335/94-ВР від 28 грудня 1994 року, із змінами.

10.Податковий кодекс. – Голос України. – №№229-230 (4979-4980). – субота, 4 грудня 2010.

11.Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, ПКМ №442 від 01.08.92 р.

12.Розслідування нещасних випадків, ПКМ №1112 від 25.08.04 р.

13.Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368 зі змінами.

14.Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затверджене Постановою Правління НБУ від 30 грудня 1999 р. № 629.

15.Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.09.97 № 323.

16.Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою правління НБУ від 06.07.2000 № 279.

17.Брокбізнесбанк. – №29. – 05 травня 2009. – Спецвипуск. – 24 с.

18.Брокбізнесбанк. – №48. – 05 грудня 2010. – Спецвипуск. – 37 с.

19.Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. – Харків. – Наказ МОЗ №382 від 31.12.97 р.

20.ДСанПіН 3.3.2.007-98, №7 від 10.12.98 р.

21.Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово». – 2004. – 296 с.

22.Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Основа, 2002. – 352 с.

23.Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ. – 2004. – 468 с.

24.Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ. – 2005. 535 с.

25.www.bancbb.com.ua

26.www.smida.gov.ua

банківський установа грошовий капітал