МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Курсовая работа: Аспекти розвитку та функціонування банківської установи

    У торговому портфелі Банку обліковуються боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що використовуються Банком для отримання прибутків у результаті короткотермінових коливань ціни або дилерської маржі та продажу в найближчий час, та будь-які інші цінні папери, що визначаються банком на етапі первісного визнання як такі, щодо яких банк має намір і змогу обліку за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки (крім акцій, які не мають котирувальної ціни на активному ринку і справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити). У разі зміни справедливої вартості здійснюється переоцінка цінних паперів. В портфелі Банку на продаж банк обліковує цінні папери, які Банк готовий продати у зв’язку із зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій; боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які Банк не має наміру тримати до дат їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення; акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість; фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані з метою продажу протягом 12 місяців; інші цінні папери, придбані з метою утримання з метою утримання їх у портфелі на продаж. Обліковуються за справедливою вартістю, за собівартістю (акції, справедливу вартість яких неможливо визначити), за амортизаційною собівартістю (боргові цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо). Банк здійснює щомісячну переоцінку цінних паперів в портфелі Банку на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю. В портфелі Банку до погашення Банк обліковує цінні папери, щодо яких Банк має намір утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу. Обліковуються за амортизаційною собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Вкладення в асоційовані та дочірні компанії обліковуються за методом участі в капіталі, який полягає у відображенні на дату балансу фінансової інвестиції за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу емітента, крім тих, що є результатом операцій між Банком та емітентом цінних паперів [25].

    У Звіті про фінансові результати (Додаток Ж) чисті процентні доходи по цінних паперах в торговому портфелі АТ «Брокбізнесбанк» включаються до статті «Чистий процентний дохід/чисті процентні витрати» та становлять 397 690 тис. грн., витрати від продажу торгових цінних паперів включається до статті «Результат від торгових операцій з цінними паперами у торговому портфелі банку» складає 890 тис. грн.

    Придбані цінні папери у портфелі Банку на продаж первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, до якої додаються витрати з придбання таких цінних паперів. Банком у 2009 році було придбано цінних паперів на суму 329 953 тис. грн., що на 278 832 тис. грн. більше, ніж у попередньому (Додаток Ж).

    Від володіння цінними паперами з невизначним доходом Банк отримує дохід у вигляді дивідендів. У 2009 році Банк отримав дивіденди від володіння акціями суб’єктів господарства, що відображено у статті «Дивіденди отримані» Звіту про рух грошових коштів та становлять 4 тис. грн. (Додаток Г).

    Дохід від продажу цінних паперів включається до статті «Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж» Звіту про фінансові результати та становить 12 284 тис. грн. (Додаток Ж).

    До об’єктів інвестиційної нерухомості відносяться земля чи будівля або частина будівлі, або їх поєднання, власні або отримані на умовах фінансової оренди, утримувані з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, не використовується самим Банком.

    Інвестиційна нерухомість під час первісного визнання оцінюється за первісною вартістю (собівартістю), яка включає ціну придбання нерухомості та витрати на її придбання.


    7. Фінансовий аналіз діяльності банку

    Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

    Ризики в банківській діяльності випливають із специфіки банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин, та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків.

    Протягом 2010 р. в АТ «Брокбізнесбанк» діяв безперервний процес контролю та моніторингу управління ризиками, що базувався на вимогах Національного банку України, рекомендаціях Базельського комітету, досвіді провідних світових та українських фінансових інститутів. Правлінням Банку визначені такі матеріально значущі ризики, управління якими на постійній основі є головним завданням і обов’язковою вимогою щодо діяльності відповідних служб та установ банку: кредитний ризик, ризик ліквідності, процентний та валютний ризики.

    З метою забезпечення стійкості в умовах існуючої кризи протягом 2010 року, Банком приділялась значна увага подальшому вдосконаленню системи управління ризиками та підтриманню наявних ризиків на прийнятному рівні.

    В умовах зростання кредитних ризиків протягом 2010 року для збереження якості кредитного портфелю управління кредитним ризиком включало:

    –  попередження кредитного ризику шляхом ідентифікації, аналізу та оцінки потенційних ризиків на стадії, що передує проведенню операцій;

    –  моніторинг та контроль рівня кредитного ризику;

    –  зниження кредитного ризику шляхом структурування угод [18].

    З метою забезпечення стійкості в умовах існуючої кризи протягом 2010 року Банком приділялась значна увага подальшому вдосконаленню системи управління ризиками та підтримання наявних ризиків на прийнятному рівні.

    Аудиторами здійснено аналіз показників фінансового стану АТ «Брокбізнесбанк» на основі фінансової звітності Банку станом на кінець дня 31.12.2010 року. Оцінку фінансового стану здійснено на основі показників, рекомендованих Національним банком України.

    Для оцінки використані такі показники:

    –  Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) складається з суми основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу: Н1=2 727 120 тис. грн. (з урахуванням річних коригуючих проводок) (нормативне значення не менше 74 194 тис. грн.).

    –  Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери) безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав: Н2=20,07% (нормативне значення не менше 10%).

    –  Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку: Н3=16,93% (нормативне значення не менше 9%).

    –  Норматив миттєвої ліквідності (Н4) визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками: Н4=65,24% (нормативне значення не менше 20%).

    –  Норматив поточної ліквідності (Н5) визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з відповідними строками виконання: Н5=94,17% (нормативне значення не менше 40%).

    –  Норматив короткострокової ліквідності (Н6) визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань: Н6=41,57% (нормативне значення не менше 20%).

    –  Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку: Н7=23,19% (нормативне значення не більше 25%).

    –  Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов’язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку: Н8=215,39% (нормативне значення не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу).

    –  Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, (Н9) визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку: Н9=1,15% (нормативне значення не більше 5%).

    –  Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, (Н10) визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов’язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку: Н10=4,68% (нормативне значення не більше 30%).

    –  Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку: Н11=5,51% (нормативне значення не більше 15%).

    –  Норматив загальної суми інвестування (Н12) визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи, до регулятивного капіталу банку: Н12=5,61% (нормативне значення не більше 60%).

    –  Ліміт загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку: Л13-1=11,0881% (нормативне значення не більше 20%), Л13-2=0,2058% (нормативне значення не більше 10%) [25].

    Отже, розраховані значення показників відповідають нормативним вимогам Національного банку України, що свідчить про фінансову стійкість і платоспроможність банку станом на кінець дня 31.12.2010 року.



    8. Внутрішньофірмове прогнозування та планування

    Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи банку.

    Фінансове планування спрямовується на перетворення стратегічних цілей та завдань банку в конкретні (абсолютні й відносні) значення результативних фінансових показників діяльності банківської установи через реалізацію комплексу заходів у сфері фінансів.

    Продукти фінансового планування такі: побудова цільової фінансової моделі банку; визначення цільових значень параметрів системи (банку); обґрунтування прогнозних показників фінансових результатів; побудова прогнозного балансу; розроблення плану банківських операцій, бюджету банку та бюджетів структурних підрозділів; складання плану організаційних заходів і визначення відповідальних за їх виконання.

    Фінансове планування є складовою загального процесу управління фінансовою діяльністю банку.

    Фінансовий план включає розрахунок фінансових результатів діяльності банку на плановий період, а також необхідних для цього фінансових, матеріальних та людських ресурсів. У процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників банківського балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенні планового періоду фактичні результати порівнюються з плановими, виявляються причини відхилень та резерви поліпшення діяльності.

    Бюджет банківської установи складається по структурним підрозділам Банку.

    Планування здійснюється особами, відповідальними за складання бюджету в структурних підрозділах, а далі консолідується в бюджет Банку.

    При плануванні доходів та витрат контрольними величинами є:

    –  процентний прибуток (збиток);

    –  комісійний прибуток (збиток);

    –  результат від торговельних операцій;

    –  інший прибуток (збиток);

    –  відрахування в резерви;

    –  прибуток до оподаткування та формування резервів;

    –  чистий прибуток.

    Плановий обсяг доходів АТ «Брокбізнесбанк» та його структурних підрозділів повинен бути достатнім для покриття всіх витрат та забезпечувати отримання необхідного обсягу прибутку. Необхідним є прибуток, який забезпечує: приріст капіталу; формування запланованого обсягу резервів; компенсацію грошових коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення; формування інших фондів Банку.

    Метою планування витрат Банку є економічно обґрунтоване визначення величини витрат в плановому періоді для виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та акціонерами.

    Процес складання бюджету Банку розпочинається не пізніше, ніж за 70 днів до початку нового планового періоду.

    В рамках стратегії розвитку та основних напрямків діяльності на 2011-2013 роки пріоритетними напрямками стратегічної політики є капіталізація Банку, підтримання ліквідності на належному рівні, скорочення операційних та оптимізація адміністративних витрат, використання ресурсів АТ «Брокбізнесбанк» в стратегічно обґрунтованих і високоефективних проектах, підвищення якості та надійності фінансових операцій, встановлення довготривалих відносин з клієнтами, індивідуальний підхід до обслуговування VІP-клієнтів, формування позитивного сприйняття Банку суспільством, зростання привабливості для клієнтів.

    Головним напрямком стратегічної політики на 2011 р. є зміцнення надійності та фінансової стійкості АТ «Брокбізнесбанк», послідовне покращення позицій на ринку банківських послуг за рахунок якості, ефективності та оперативності обслуговування клієнтів.


    Таблиця 8.1. Стратегічні та пріоритетні напрямки діяльності АТ «Брокбізнесбанк» [18]

    Стратегічні завдання АТ «Брокбізнесбанк»

    Пріоритетні напрямки діяльності Банку

    –  збільшення статутного капіталу Банку на 220 млн. грн. для забезпечення подальшого нарощення активів Банку, підтримки фінансової стійкості Банку;

    –  досягнення оптимального рівня диверсифікації бізнесу;

    –  залучення нових клієнтів;

    –  надання клієнтам банківських послуг високої якості;

    підвищення ефективності послуг, що приносять комісійний дохід

    –  підтримка достатнього рівня капіталу, збільшення рентабельності бізнесу;

    –  утримання ринкових позицій за основними показниками розвитку;

    –  підвищення ефективності системи продаж банківських послуг та продуктів, в т.ч. за рахунок збільшення перехресних продаж;

    –  підвищення рівня автоматизації основних бізнес-процесів, розвиток та удосконалення технологій проведення банківських операцій та надання послуг.

    Для досягнення поставлених цілей головні завдання на 2011 рік:

    –  оптимізація та покращення клієнтської бази, насамперед, за рахунок підприємств пріоритетних галузей економіки, збільшення кількості постійних та великих клієнтів, в т.ч. VІP-клієнтів;

    –  формування конкурентоздатних і рентабельних пакетних пропозицій, надання корпоративним клієнтам програм роздрібного обслуговування співробітників;

    –  сприяння розвитку довгострокової взаємовигідної співпраці з клієнтами на основі покращення якості наданих послуг;

    –  підвищення конкурентоспроможності послуг та продуктів шляхом впровадження інновацій та удосконалення існуючих;

    –  постійний контроль за ризиками в банківської діяльності;

    –  зростання прибутку шляхом збільшення обсягів реалізації послуг існуючим та залученим клієнтам, досягнення запланованих показників фінансової діяльності на 2011 р.

    –  мінімізація поточних витрат зі збереженням якості банківських продуктів та послуг;

    –  покриття комісійною маржею адміністративних та інших витрат;

    –  підвищення у структурі доходів частки процентних доходів через збільшення обсягів кредитних операцій та зважену процентну політику;

    –  прихильність до цінностей цивілізованого бізнесу через участь в реалізації суспільних програм культурного, спортивного та соціального напрямку; розвиток традицій благодійності та меценатства: надання благодійної та спонсорської допомоги дитячим будинкам, школам-інтернатам, благодійним фондам, спортивним та учбовим закладам.


     

    9. Антикризове фінансове управління підприємство

    Чинники фінансової спроможності банку можна розбити на дві частини: зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). У сучасних умовах України більш суттєву значимість мають зовнішні чинники порівняно з внутрішніми. Кількісно це співвідношення можна оцінити як 2:1.

    У розвинутій ринковій економіці основним показником, який свідчить про кризу, є падіння прибутковості (прибуток на капітал). Найгіршим наслідком кризи для підприємства є банкрутство. Банкрутство – неминуче явище сучасного ринку, який використовує неспроможність як інструмент перерозподілу капіталу і віддзеркалює об’єктивні процеси структурної перебудови економіки. Тому менеджери й аналітики банку АТ «Брокбізнесбанк» мають знайти для себе відповіді на запитання: в який бік прямує процес перерозподілу, хто зацікавлений у перерозподілі?

    В умовах стабільного розвитку основним методом управління є планування. Це виражається у складанні планів та різноманітних програм, ефективність яких визначається точністю моделі зовнішнього середовища. В умовах кризи немає можливості спиратися на єдину модель. Тут головне – не програми (навіть «антикризові»), а антикризова модель управління, своєрідна філософія управління в умовах середовища, яке швидко змінюється. Від менеджерів вимагається прийняття стратегічних рішень, оскільки тактичні рішення не можуть бути адекватними різким зовнішнім змінам. В умовах кризи керівники відчувають дефіцит часу, тому необхідно заздалегідь проаналізувати можливі варіанти погіршення ситуації, формально описати їх у вигляді альтернативних сценаріїв розвитку ситуації і сформувати комплекси відповідних дій.

    Таким чином, аналіз процесу розвитку кризи проводиться в три етапи.

    1. Визначення характеристик найнебезпечніших станів банку.

    2. Визначення шляхів (чинників), які призводять до цих станів; відповідно визначаються «зони підвищеної уваги».

    3. Розробка сценаріїв розвитку ситуації в термінах наявних економічних показників і можливих стратегій банку в цих випадках [21].

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.