В нашому випадку доречним буде
зауважити, що наведені моделі хоча і дозволяють враховувати всю множину
факторів, які брали участь в аналізі, однак в цьому немає сенсу. Зовнішні
характеристики наведених нами множинних моделей вказують на досить істотний
рівень мультікореліантності, тобто в моделях є не коректні зв’язки. Тому відбір
факторів доцільно проводити на підставі якісного теоретико-економічного
аналізу. За звичай процес реалізується у дві стадії.
-
фактори підбираються
виходячи з суті проблеми;
-
вибір відбувається на
підставі матриці показників кореляції.
Коефіцієнт інтеркореляції
дозволяє виключити з моделі дублюючи фактори. Вважається, що змінні суто
колінеарні, якщо . Оскільки,
однією з умов побудови рівнянь множинної регресії є незалежність дій факторів
(Rxi,xj=0) колінеарність факторів порушує ці умови. Тобто, якщо
фактори колінеарні, то один з них можна виключити з аналізу. За звичай переваги
віддаються фактору, який при наяві тісного зв’язку з результатом має найменші
зв’язки з іншими.
З найбільшими труднощами ми
зіткнулись у ситуаціях, коли більш ніж два фактори були пов’язані між собою
лінійною залежністю (наявність мультіколінеарності). В цьому випадку варіація
вхідних даних не є цілком незалежна і коректно оцінити вплив кожного фактору
окремо неможливо.
Дослідники цих процесів для
оцінки мультіколеніарності використовують визначальник матриці парних коефіцієнтів
кореляції між факторами. В цьому сенсі розроблені нами матриці є дуже
важливими. Підкреслимо, що мультіколеніарність згладжується на підставі
математичного аналізу суті самих моделей. Оскільки дослідження моделей це інший
аспект проблеми, який не пов’язан з задачею, яку ми вирішуємо, тобто ми не
ставили за мету дослідити процедурні питання створення багато параметричних
моделей, тому свідомо зважуючи на наявність мультіколеніарності у наведених
моделях визначимо лише основні фактори сумісної дії на результати
прибутковості, спираючись лише на поверхневий коментар одержаних моделей.
Так, на прибуток і чистий
прибуток для ВАТ "Херсонський нафтопереробний завод" в найбільшій
мірі впливали валовий дохід, відрахування, нарахування і валовий прибуток; на
ВАТ " Галичина" – валовий прибуток, нарахування на прибуток і інші
відрахування; на ВАТ "Прикарпаття" – результати операційної
діяльності, результат від іншої операційної діяльності, виручка; на ВАТ "Лукойл"
– заборгованість по кредитах, виручка і результату від іншої операційної
діяльності.
Тобто, практично на всіх підприємствах, які ми досліджували, прибуток формувався
на підставі впливу майже однакових факторів. Різницю в тенденціях становила
ступінь впливу кожного з зазначених факторів. Але це справа більш детального
спеціального аналізу з підключення раніше оговорених математичних процедур.
3. Аналіз використання прибутку нафтопереробними підприємствами
У процесі господарської діяльності підприємство формує певну суму
прибутку від звичайної та надзвичайної діяльності. Одна частина сформованого
позитивного фінансового результату підприємства у вигляді податків потрапляє до
бюджету держави і використовується на потреби суспільства, а інша частина, яка
залишається у розпорядженні підприємства – чистий прибуток використовується на
виплату дивідендів акціонерам підприємства, поповнення власного оборотного
капіталу, поповнення резервного фонду і т.д.
Розподіл та використання прибутку підприємства це два послідовних етапи
одного процесу. Розподіл прибутку це перший етап на якому підприємство
розраховується частиною свого прибутку з бюджетом. Для підвищення ефективності
виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку була досягнута
оптимальність у вдоволенні інтересів держави, підприємства та робітників. Держава
звичайно зацікавлена отримати як можно більше прибутку до бюджету. Керівництво
підприємства намагається спрямувати більшу суму прибутку на поширене
відтворення і соціальне заохочення своїх робітників.
Розглянемо дані нафтопереробних заводів України згідно звітності про
фінансові результати щодо сум сформованого прибутку, податку на прибуток і суми
чистого прибутку підприємств за 1999-2004 роки.
Таблиця 2.16 Розподіл прибутку нафтопереробних підприємств України
(1999-2004)(тис.грн.)
Назва показника
Період
Назва підприємства
ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
ВАТ "Лукойл- Одеський нафтопереробний завод"
ВАТ "Нафтопереробний комплекс Галичина"
ВАТ "Херсонський нафтопереробний комплекс"
Фінансовий результат від звичайної діяльності
1999
27114,2
-53574,0
52350,8
-2032,7
2000
16724,5
-16666,4
5637,8
3608,2
2001
2369,4
665,4
320,1
8913,9
2002
3507,7
3212,5
7770,5
10468,3
2003
25785,8
13788,7
25385100
7762,8
2004
5798,9
6011,7
1901,6
Податок на прибуток від звичайної діяльності
1999
10602,8
-
1136,1
3488,6
2000
5004,0
-
2484,7
3827,5
2001
1338,2
399,2
284,7
1487,7
2002
3728,9
5594
5122,5
5294,4
2003
375,3
13402,2
2094,0
4174,8
2004
7722,2
-
1881,6
Чистий прибуток
1999
16511,4
-53574,0
41214,7
-5521,3
2000
11720,5
-17038,4
3153,1
-219,3
2001
1031,2
266,2
35,4
7426,2
2002
-221,2
-1483,3
2648
5173,9
2003
25410,5
489,6
23291,1
3588,0
2004
-1923,3
8111,6
20,0
Частка чистого прибутку у фінансовому результаті до
оподаткування
1999
0,6089
-
0,7872
-
2000
0,7007
-
0,5592
-
2001
0,4352
0,4
0,1105
0,8331
2002
-
-
0,3407
0,4942
2003
0,9854
0,0355
0,00091
0,4622
2004
-
1,3493
0,0105
Протягом 1999 року з усіх
досліджуваних нами підприємств лише "Нафтохімік Прикарпаття" та "Нафтопереробний
комплекс-Галичина" сформували прибуток від звичайної діяльності, після
розподілу якого доля чистого прибутку у загальній сумі сформованого прибутку
становили – 60,89%, 78,72% відповідно.