Формирование у учеников ответственного отношения к учебе во время самостоятельной работы

орієнтуватись в науковій інформації, тобто, повинен систематично працювати

з підручником, додатковою і науковою літературою.

Т’юторські завдання оцінюються: А – 20 балами, В – 15 балами, С – 10

балами, творче завдання – 30 балами.

Таким чином, виконуючи завдання т’юторських занять, учень передусім

формує таку рису свого характеру як самостійність.

Т’юторські завдання теж мають різний рівень складності і відповідну

кількість балів.

Завершується вивчення модуля контрольною роботою, яка проводиться в

присутності вчителя за індивідуальними завданнями.

В процесі проведення експерименту ми помітили, що спочатку учні

ставляться до виконання завдань без особливого ентузіазму, формально, тобто

лише як до засобу підвищення власної оцінки. Але після першого ж

індивідуального спілкування з вчителем починають проявляти цікавість, адже

їхніми власними судженнями цікавляться, вислуховують пропозиції, критичні

зауваження. Учні займають позицію суб’єкта, активного учасника навчального

процесу, відчувають відповідальність за кінцевий результат – рівень

підготовки до вузу, розвиток себе як особистості.

Проаналізувавши можливості технології модульно-рейтингового навчання,

ми прийшли до висновку, що дана технологія навчання дозволяє

індивідуалізувати навчально-виховний процес за: змістом навчання; темпом

засвоєння знань і формування вмінь; стилем діяльності; контролем і

самоконтролем; характером педагогічної взаємодіє вчителя і учнів.

Впровадження описаної методики організації і оцінювання самостійної

роботи сприяє підвищенню самостійності, відповідальноств за результати

своєї праці, що впливає на вибір майбутньої професії, дає можливість

створити умови для самореалізації учнів, вияву їх індивідуальних

здібностей, стимулює творчу роботу на протязі чверті, індивідуалізує процес

навчання в усіх формах навчальної діяльності.

Висновки:

1. Традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній

загальноосвітній школі і базується на інформаційній моделі освіти,

втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технічної революції об’єм

навчальної інформації подвоюється кожні 10 років і ставити за мету

засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає

завдання розвитку особистості учня, який стає суб’єктом навчально-

виховного процесу.

2. Завдання розвитку особливості дитини покликані виконати нові технології

навчання, основним цінносним орієнтиром яких є учень, як унікальна і

неповторна особистість.

3. Основним методом навчання стає не передача готової інформації від

учителя до учня, а самостійна навчальна діяльність учнів.

4. Під самостійною роботою ми розуміємо таку форму організації процесу

навчання, яка здійснюється з метою набування нових знань і вмінь у

спеціаьно відведений час без безпосередньої участі вчителя, але під його

керівництвом.

5. Основними умовами ефективного застосування самостійних робіт є: а)

технологізація навчального процесу; б) створення бази дидактичного

матеріалу для систематичної самостійної навчально-пізнавальної діяльності

учнів; в) гармонізація індивідуальної, групової та фронтальної форм

самостійної роботи; г) домінування творчих навчально-пізнавальних завдань

над репродуктивними в процесі самостійної роботи учнів.

6. У процесі експериментальної роботи виявлено, що ефективною технологією

навчання, яка ставить за мету розвиток особистості учня та формування

самостійності, як риси характеру, є технологія модульно-рейтингового

навчання.

7. Під технологією модульно-рейтингового навчання ми розуміємо таку

технологію організації навчально-виховного процесу, що базується на

індивідуалізації та диференціації навчання, забезпечує стимулюючу і

розвиваючу функції одержаних знань, їх самостійність і мобільність у

процесі особистісно-орієнтованого навчання.

8. Використання самостійної диференційованої роботи учнів у технології

модульно-рейтингового навчання дає можливість індивідуального процесу

навчання і ставить учнів в умову вільного вибору змісту хімічної освіти,

методів та темпів навчання.

9. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність

застосування технолгії модульно-рейтингового навчання, яка бере за основу

самостійну роботу учнів. Адже 21,4% учнів експериментального класу

виявили знання на рівні оцінки “5”, 53,6% - “4”, 25% - “3”, тоді як в

традиційній технолгії ці показники становлять: 13,8% - “5”, 48,3% - “4”,

37,9 – “3”.

Міні-модуль.

Тема: Нітроген і фосфор. Фізичні і хімічні властивості нітрогену і фосфору.

Мета: освітня:

виховна: формувати в учнів самостійність, як рису особистості.

розвиваюча: розвивати вміння самостійно працювати з літературою,

логічно мислити, робити узагальнення, порівняння, висновки.

Методи і прийоми: бесіда, розповідь, демонстрація, самостійна робота з

літературою.

Обладнання: таблиця “Будова молекули нітрогену і фосфору”.

План уроку.

І. Організаційни момент.

ІІ. Ознайомлення з основними поняттями теми.

ІІІ. Самостійна робота з підручником да додатковою літературою.

IV. Виконання контролюючих завань.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Т’юторські завдання, їх інструктаж.

|ІІ. Будова молекули N і P. Молекула нітрогену складається з |запис на |

|двох атомів, хімічна формула N2, структурна формула N ( N, |дошці |

|електронна формула [pic]. | |

|Згідно з вченням про утворення ковалентного хімічного |таблиця |

|зв’язку перкриванням електронних хмар у молекулі нітрогену | |

|утворюється один ?-зв’язок і два ?-зв’язки. | |

|У вільному стані фосфор утворює кілька алотропних видозмін. | |

|Це пояснюється тим, що атоми фосфору здатні | |

|взаємносполучатись, утворювати кристалічні решітки різного | |

|типу. | |

|Як і в нітрогену атоми фосфору утворюють три ковалентні |таблиця |

|зв’язки, але на відміну від нього атоми фосфору попарно | |

|зв’язані тільки одним ковалентним зв’язком. Дві одиниці | |

|валентності, що залишилися, використовуються для приєднання | |

|третього і четвертого атомів фосфору. Залежно від того, як | |

|відбувається приєднання третього і четвертого атомів | |

|фосфору, утворюється або молекулярна або атомна кристалічна | |

|решітка. | |

|Знаходження у природі. | |

|Нітроген міститься у повітрі у вільному стані ((78% за | |

|об’ємом). Невелика його кількість у вигляді нітратів | |

|міститься у грунті. Він є складовою частиною білкових | |

|речовин. | |

|Оскільки фосфор дуже хімічно активний, то вприроді він існує| |

|лише у сполуках. Найважливіші мінерали, які містять фосфор, | |

|- це фосфорити і апатити. До їх складу входить ортофосфат | |

|кальцію Ca3(PO4)2. Фосфор входить до складу деяких білкових | |

|речовин, які містяться в генеративних органах рослин, у | |

|нервових та кісткових тканинах організмів тварин і людини. | |

|Особливо багаті на фосфор мозкові клітини. | |

|Добування. | |

|Для технічних потреб азот виділяють з повітря на тих самих | |

|установках, що й кисень. Чистий азот добувають розкладанням | |

|деяких його сполук. | |

|[pic]… | |

|Фосфор добувають із фосфоритів та апатитів, нагріваючи їх в | |

|електричній печі без доступу повітря в присутності SiO2 і | |

|вугілля: | |

|[pic] | |

|[pic] | |

|Пара фосфору конденсується над водою, і при цьому | |

|утворюється білий фосфор. | |

|Фізичні властивості | |

|Характеристика|Властивості N |Властивості Р | |

|речовини | | | |

| | |білого |червоного | |

|Фізичний стан |газ |кристалічна |порошкоподібна | |

| | |речовина |речовина | |

|Твердість |-- |невелика – |-- | |

| | |можна різати | | |

| | |ножем (під | | |

| | |водою) | | |

|Колір |безбарвний |безбарвний з |темночервоний | |

| | |жовтуватим | | |

| | |відтінком | | |

|Запах |без запаху |часниковий |без запаху | |

|Густина |28 |1,8 |2,3 | |

|(г/см3) | | | | |

|Розчинність у |малорозчинний |нерозчинний |нерозчинний | |

|воді | | | | |

|Температура |-- |44 |при сильному | |

|плавлення (єС)| | |нагріванні | |

| | | |перетворюється | |

| | | |в пару білого | |

| | | |фосфору | |

|Світіння |-- |у темноті |не світиться | |

| | |світиться | | |

|Дія на | |сильна отрута|неотруйний | |

|організм | | | | |

|Хімічні властивості | |

|На основі повсякденних спостережень скажіть про хімічну | |

|активність нітрогену і фосфору. | |

|З’ясовується, що азот малоактивний. Підтвердженням цього є | |

|відсутність взаємодії у звичайних умовах атмосферного азоту | |

|з киснем. Це пояснюється міцністю хімічних зв’язків в його | |

|молекулі. При високих температурах зв’язки між атомами | |

|ослаблюються і нітроген стає реакційноздатним. Так, | |

|наприклад, при температурі електричної дуги нітроген реагує |запис на |

|з киснем: [pic] |дошці |

|Така реакція відбувається і при електричних розрядах в | |

|атмосфері під час грози. За певних умов нітроген реагує з |запис на |

|воднем: [pic] |дошці |

|При підвищеній температурі реагує з деякими металами, |запис на |

|наприклад: [pic] |дошці |

|Якщо довго нагрівати білий фосфор без доступу повітря, то | |

|він жовтіє і поступово перетворюється в червоний фосфор. При| |

|нагріванні червоного фосфору в таких самих умовах він | |

|перетворюється на пару, в результаті конденсації якої | |

|утворюється білий фосфор. | |

|Білий фосфор хімічно дуже активний. Вступає в реакцію з | |

|киснем уже при температурі 40єС (займається), і утворюється | |

|оксид фосфору (V): | |

| | |

|[pic] | |

|Червоний фосфор реагує з киснем аналогічно, але реакція | |

|починається тільки при 260єС. | |

|Фосфор утворює також сполуки з воднем – фосфін РН3 | |

|2Р + 3Н2 = 2РН3 | |

|Молекула цієї сполуки за своєю формою схожа на аміак, але | |

|менш стійка. Фосфор реагує з багатьма металами і утворює | |

|фосфіди, наприклад, фосфід кальцію Ca3P2 | |

ІІІ. Завдання: самостійно опрацюйте застосування нітрогену і фосфору.

Варіант А. До відповідних колонок таблиці запишіть рівняння реакцій, які б

ілюстрували ці властивості. Складіть електронний баланс. Вкажіть назви

продуктів реакції.

Хімічні властивості нітрогену і фосфору.

|N2, P - окисники |N2, P - відновники |

|[pic] |[pic] |

|Взаємодія з Ме |Взаємодія з nMe (з більшою |

|[pic] |електронною гамивністю) |

|Взаємодія з Н2 |[pic] |

|[pic] | |

1. Обчислити масову частку нітрогену у його вищому оксиді.

Варіант В. 1. Охарактеризуйте хімічні елементи N і А за їх положенням у

періодичній системі.

| |нітроген |фосфор |

|1. Положення в періодичній системі | | |

|2. Будова атома | | |

|3. Можливі ступені окислення | | |

|4. Можливі валентності | | |

2. Закінчити рівняння реакцій:

а) [pic]; б) [pic]; в) [pic]; г) [pic].

Варіант С. 1. Записати молекулярну, структурну та електронну формули азоту.

2. Реакція між азотом і воднем зображується таким термохімічним рівнянням:

[pic]кДж.

Пояснити, в який бік і чому станеться зміщення рівноваги: а) при збільшенні

тиску; б) при підвищенні температури.

Контролююча частина модулю.

IV. Варіант А. 1. Запишіть рівняння реакцій таких перетворень:

[pic]

2. При нагріванні технічного нітрату міді (ІІ) масою 75,2г, виділяється

кисень об’ємом 4л (н.у.). Розрахуйте масову частку домішок в зразку

нітрату.

3. Вкажіть рівняння окислювально-відновних реакцій:

а) 2PH3 + 4O2 = P2O5 + 3H2O;

б) P2O5 + H2O = 2HPO3;

в) 4H3PO3 = 3H3PO4 + PH3;

г) Ca3P2 + 6HCl = 3CaCl2 + 2PH3;

д) PCl3 + 3H2O = H3PO3 + 3HCl.

Варіант В. 1. Густину нітрогену визначено за повітрям. Якою формулою слід

користуватися для обчислення його молекулярної маси:

а) М = 28Д; в) М = 32Д;

б) М = 29Д; г) М = 44Д?

2.Скільки оксиду фосфору (V) утворюється під час спалювання 62кг фосфору:

а) 284кг; б) 142кг; в) 71кг; г) 2кг?

3. Фізичні властивості нітрогену і фосфору.

Варіант С. 1. Дописати рівняння, якщо реакція можлива. Зазначивши умову

перебігу кожної з них:

[pic] [pic]

2. Чим відрізняється будова амонів ізотопів азоту [pic]?

3. Вкажіть правильне розміщення електронів у енергетичних комірках і

електронну формулу атома азоту:

а) 1s2 2s2 2p3 ; б) 1s2 2s2 2p6 3s 2 3p3 ;

в)

| | | | | |

г)

| | | | | |

д)

| | | | | |

Т’юторські завдання.

Обов’язкові

Варіант А. 1. В 250г розчину з масовою часткою фосфорної кислоти 9,8%

розчинили 14,2г оксиду фосфору (V). Обчислити масову частку H3PO4 в

добутому розчині.

2. Написати рівняння можливих реакцій:

P2O5 + CaO (; P2O5 + SiO2 (;

P2O5 + Na OH (; P2O5 + K2O (;

P2O5 + SO3; P2O5 + H2O(;

P2O5 + Ba(OH) (; P2O5 + HNO3(.

3. У кисневих сполуках азот проявляє ступінь окислення від +1 до +5.

Записати формули відповідних оксидів азоту.

Варіант В. 1. 167мл азоту (н.у.) мають масу 0,21г. Врахувавши це й атомну

масу азоту, обчислити число атомів у молекулі азоту.

2. Як здійснити такі перетворення:

P ( P2O5 ( HPO3 ( NaPO3?

3. Реакція між азотом і воднем зображується таким термохімічним рівнянням:

N2 + 3H2 [pic]NH3 + 93,38кДж.

Пояснити, в який бік і чому станеться зсув рівноваги: а) при збільшенні

тиску; б) при підвищенні температури.

Варіант С. 1. Обчислити масову частку азоту у його вищому оксиді.

2. Червоний фосфор окислюється азотною кислотою в присутності води за такою

схемою: P + HNO3 + H2O ( H3PO4 = NO.

Скласти рівняння цієї реакції, показати перехід електронів. Зазначити

окислювач і відновник.

3. Дописати такі рівняння:

P + O2 (; P + S (;

P + Cl2 (; P + Ca (.

Т’юторські завдання.

Творчі

1. Нітроген і Фосфор – елементи V групи головної підгрупи. Чому на відміну

від Фосфору, Нітроген не буває 5-валентним?

2. Суміш 3м3 азоту і 6м3 водню пропустили над каталізатором. Який об’єм

аміаку утвориться? Який з двох газів подано в надлишку? Який об’єм його

залишиться після реакції? Обчислити часову частку компонентів в суміші

після реакції.

Література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання. –

К.: Вища школа, 1998.

2. Базелюк І.І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі

засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. К.: Рад.

шк., 1988. Вид 5, 117ст.

3. Базелюк І.І. Самостійна робота учнів на уроках органічної хімії. К.,

1996, 91ст.

4. Буринська Н.М. Тестові завдання та вправи з неорганічної хімії. К.:

“ОКО”, 1996, 203ст.

5. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. – М.: Просвещение, 1984,

64с.

6. Гареев В.М., Куликов С.И., Дурко Е.Н. Принципы модульного обучения //

Вестник высшей школы. – 1987. - №8. – с.30-33.

7. Гольфарб Я.Л., Ходаков Ю.В. Збірник задач і вправ по хімії для середньої

школи. Вид. 3. К.: Рад. шк., 1981. – 77ст.

8. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь. – 1997. –

376ст.

9. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию.

М.: Просвещение, 1983. – 144с.

10. Дидактика средней школы / Под ред. М.А. Данилова, М.Н. Скаткина. М.:

Просвещение, 1982. – 319с.

11. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз,

1961. – 239с.

12. Жарова А.В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. – Л.:

ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1982. – 75с.

13. Жильцов П.А. Повышение эффективности учебно-воспитательного процеса. //

Советская педагогика. – 1986. - №11. – с.63-69.

14. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. М.: Просвещение, 1968. 230с.

15. Іванова Р.Г., Савич Т.З., Чертков І.Н. Самостійні роботи з хімії. – К.:

Рад.шк., 1986. – 216ст.

16. Иванова Р.Г. Урок химии в средней школе. Типы, структура уроков химии и

самостоятельная работа учащихся. – М.: Педагогика. – 88с.

17. Иванова Р.Г., Иодко А.Г. Система самостоятельных работ учащихся при

изучении неорганической химии. – М.: Просвещение, 1988. – 160с.

18. Ильина Т.А. Тема обсуждения – педагогическая технология. // Вестник

высшей школы – 1973. - №11. – с.13-17.

19. Карпова В.А. Об изучении фундаментальных дисциплин. в основе – бригадно-

модульная структура. // Вестник высшей школы. – 1990. - №5. – с.47-48.

20. Кирюшин Д.М., Голобородько М.Я., Васик Г.Е. Методика самостоятельных

работ на уроках химии в 7 классе. – М.: Просвещение, 1971. – 101с.

21. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология? //

Перспективы. Вопросы образования. – М., 1983. – 32. – с.47-54.

22. Коваленко О.Є. Методичні основи технології навчання: теоретико-

методичні та практичні аспекти викладання дисциплін електроенерегтичного

циклу. – Х.: Основа. – 1996.

23. Коваль Л.Г. Обгрунтування поняття “педагогічна технологія”. //

Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти.

– К., 1994. – с.192-193.

24. Кузнецова Н.Е. Формирование систем понятий при обучении химии. – М.:

Просвещение, 1989. – 144с.

25. Ларнер И.Я. Внимание технологии обучения // Советская пеадгогика. –

1990. - №3. – с.139-141.

26. Лында А.С. Дидактические основы формирования самоконтроля в процессе

самостоятельной учебной работы учащихся. – М.: Высшая школа, 1979. –

159с.

27. Лозовая В.И. Познавательная активность школьников. – Харьков: Основа,

1990. –88с.

28. Организация проблемного обучения в школе. – М., 1977. – 240с.

29. Махмутов М.И. Современный урок. – М.: Педгогика, 1981. – 190с.

30. Мельник В.В. Наукове програмування навчального модуля. // Педагогіка і

психологія. – 1997. – №1. – ст.71-79.

31. Нильсон О.А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся в

учебном процесе и ее эффективность при использовании рабочей тетради в

школе. – Таллин: Валгус, 1976. – 280с.

32. Оконь В. Основы проблемного обучения. – М.: Просвещение, 1968. – 204с.

33. Пидкасистый П.И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников

в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 240с.

34. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. – 2-е изд. – М,

1981. – 78с.

35. Полосин В.С. Школьный експеримент по неорганической химии. – М.:

Просвещение, 1970. – 336с.

36. Рева Ю.В. О груповой форме самостоятельной работы учащихся // Физика в

школе. – 1987. - №1. – с. 46-47.

37. Сагарда В.В., Химинець О.В. Дидактичні передумови впровадження

рейтингової системи оцінки успішності. // Рейтингова система оцінки

успішності навчання. Збірник наукових праць. – К.: НМКВО. – 1992. – с.78-

83.

38. Сікорський П.І. Модульно-рейтингова система навчання у ліцеї. //

Педагогіка і психологія. – 1997. - №1. – с.71-79.

39. Суворцева Р.П., Савицкий С.Н., Иванова Р.Г. Задания по химии для

самостоятельной работы учащихся. – М.: Просвещение, 1981. – 191с.

40. Уваров О.В., Чигриков В.И., Янцевич А.А. Модульный принцип организации

учебного процеса. // Научно-методические аспекты совершенствования вузов.

Материалы научно-методической конференции. – Харьков, 1992. – с.41-50.

41. Фальковская А.Ю., Петрова И.М. Самостоятельная работа по химии. М.:

Высшая школа, 1978. – 77с.

42. Філіпчук Є.О., Ліщук М.Є Оновлення технології навчання та контролю

знань. // Проблеми вищої школи. Науково-методичний збірник. – Випуск 81.

– К.: Вища школа, 1994. – с.69-77.

43. Ходаков Ю.В., Етитейн Д.А., Глоріозов П.О. Викладання хімії в 9 класі.

– К.: Рад. школа, 1972. – 157ст.

44. Хомченко Г.Л., Хомченко И.Г. Задачи по химии для поступления в вузы. –

М.: Высшая школа, 1987. – 238с.

45. Химия в школе. Под ред. Прокофьева и Черткова И.Н. – М.: Просвещение,

1987. – 192с.

46. Цветкова Л.А. Преподавание органической химии в средней школе. – М.:

Просвещение, 1988. – 240с.

47. Черемухина Г.В. Индивидуальная работа с учащимися по химии. М.:

Просвещение, 1984. – 125с.

48. Шиян Н.І. Положення про технологію модульно-рейтингового навчання та

визначення рейтингу студента. // Збірник статей всеукраїнської науково-

методичної конференції з проблем природничих наук. – Полтава, 1998. –

с.177-183.

49. Шиян Н.І., Редчук А.С. Один з підходів до реорганізації шкільного курсу

хімії. // Організація навчально-виховного процесу в середніх

загальносвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи.

Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1996.

– с. 85-87.

50. Шиян Н.І., Самусенко Ю.В. Використання блочно-модульної системи

навчання в школах нового типу. // організація навчально-виховного процесу

в середніх загальноосвтніх закладах нового типу: досягнення, проблеми,

перспективи. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. –

Полтава, 1996. –с. 333-334.

51. Шиян Н.І.Формування цілісного природничо-наукового світорозуміння під

час вивчення хімії. // Інтеграція елементів змісту освіти. Матеріали

всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1994. – с.124-

125.

52. Ярошенко О.Г., Новицька В.І. Збірник задач і вправ по хімії. Навчальний

збірник. вид. 2-е. – К.: Станіца, 1996. – 144с.

53. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика

(на матеріалі вивчення хімії). – К.: Партнер, 1997. – 208с.

-----------------------

[pic]

20е-

Короткочасні учнівські досліди, які виконуються в ході пояснення матеріалу

вчителем або бесіди. (Проводиться для: 1) вивчення нового матеріалу; 2)

повторення; 3) перевірки).

Серії лабораторних дослідів, виконання яких займає значну частину уроку.

(Проводиться, як правило, для вивчення нового матеріалу)

Досліди, що виконуються під час практичних занять, на які відводиться весь

урок або два (Проводиться для: 1) вдосконалення знань і вмінь; 2) їх

перевірки).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5