Бухоблік та аудит в сучасних умовах господарювання на Черкаському МППЗТ

При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах. Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покугщем.При розрахунках платіжними дорученнями скорочується час здійснення і документообіг операції.

17

Розрахунки гарантованими дорученнями

У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з отримувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв"язку.

За допомогою гарантійних доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:

-на ім"я окремих громадян - коштів, які їм належать (пенсії, заробітна плата та інші),

-підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки у повній сумі.

Підприємство-платник здійснює через відділення зв"язку перекази коштів представленням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв"язку, з рахунку котрого буде сплачуватися переказ. Платник, котрий бажає здійснити розрахунки гарантованими дорученнями, подає в установу банку платіжне доручення в трьох примірниках-
До всіх примірників доручення додається список одержувачів переказів із зазначенням тих, хто одержує кошти та на які цілі.Крім того, підприємство надає відділенню зв"язку заповнені бланки переказів.

На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт та здійсненне стягнення за претензіями до платника, котрий виписав доручення.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень Платіжна вимога- доручення (надалі- вимога-доручення) є новою

формою розрахунків, яка об"єднує форму розрахунків платіжними вимогами з

дорученнями покупця на оплату товарів або послуг.

18 Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:
-верхня частина: вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;
-нижня частина: доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, котра вказана в графі "сума до оплати літерами".

Схема документообороту при розрахунках платіжними вимогами- дорученнями наведена на рис. 1.3.
Покупець

(платник коштів)

Постачальник (отримувач коштів)

2

8

Банк Покупця
4
Банк і постачальника

6

1 - постачальник відвантажив продукцію покупцеві;
2 - разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;
3 - покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;
4 - банк покупця списує з розрахункового рахунку покупця кошти;
5 - банк покупця сповіщає випискою покупця-власника рахунку про списання коштів з його розрахункового рахунку;
6 - банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;
7 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (власника рахунку);
8 - банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунку) про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою.

Рис. 1.3.Розрахунок платіжною вимогою-дорученням

Доставляти вимогу-доручення до покупця може і банк одержувача через банк постачальника. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документу і здає до обслуговуючого банку. Платіжна

19 вимога-доручення подається в банк покупця протягом 20 календарних днів з

дня виписки.

Платник має право заявити повну або часткову відмову від акцепту. В цьому випадку він повідомлює одержувача про причини відмови в порядку і терміни, вказані в договорі.

Причинами відмови може бути:

-пред"явлення вимоги на незаконні (непередбачені договором) товари або послуги;

-відвантаження товарів за неналежною адресою;

-дострокова поставка товарів або надання послуг без згоди отримувача;

-документально встановлена до припинення терміну для акцепту недоброякісність або некомплектність товарів;

-відсутність затвердженої або узгодженої у встановленому порядку ціни на товари і послуги;

-пред"явлення постачальником безтоварної вимоги, тобто вимоги на товари, фактично не відвантажені або не здані отримувачу, а також за послуги, фактично не надані.

Причинами часткової відмови від акцепту може бути:

-документально не встановлена до припинення терміну для акцепту недоброякісність або некомплектність частини товарів, неякісність тари, а також знижена сортність (якість) товарів порівняно із сортністю, вказаної в товарно-транспортних документах;

-допущення арифметичної помилки.

Платіжна вимога-доручення застосовується переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді, коли вони випливають з реальних відносин щодо поставки товарів і надання послуг. Також вимогу-доручення можна застосовувати для попередньої оплати, але для більшої гарантії оплати ефективніше використовувати платіжні доручення.

Розрахунки чеками

Чеки використовуються для здійснення розрахунків в безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, надані послуги,
20 надані послуги.В усіх промислових країнах чеки є основним засобом оплати товарів і послуг. Так. у СІЛА на чеки припадає 4/5 усіх платежів, що здійснюються щороку в економіці.

Розрахунковий чек - це документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю (підприємству,яке являється отримувачем коштів за чеком) зазначену в чеку суму грошових коштів.

Чек - різновид переказного векселя, де платником виступає банк. Але чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу. Обіг чеків не регулюється законодавством, а визначається потребою комерційного обороту. Через це розрахунки чеками мають умовний характер: видача чека ще не означає оплати його зобов"язань перед кредитором.3обов"язання погашається тільки після повної оплати чека банком- платником.

Розрахункові чеки, котрі використовуються фізичними особами при здійсненні розрахункових операцій, виготовляються окремими бланками і їх облік ведеться окремо від чекових книжок

Чеки, що видаються банком, зброшуровані в книжки по 10, 20 та 25 аркушів.Чекової книжки (розрахункові чеки) являються бланками суворої звітності.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім"я чекодавача
(фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, яка не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавача, або на суму, внесену готівкою.

Після закінчення терміну дії чекової книжки невикористану суму ліміту банк повертає на розрахунковий рахунок власника книжки, або за його дорученням ліміт витрат по книжці може бути доповнений і строк дії може бути продовжений. Термін дії чекової книжки - один рік-Розрахункового чека, який вішається для розрахунку фізичній особі - 3 місяця.

21 Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім"я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів (робіт, послуг).

Чек виписує чекодавець в момент здійснення платежу за отримані ним товари та надані послуги, і реєструє видані чеки на спеціально відведеній сторінці в кінці чекової книжки.Чекодержатель здає до банку отримані чеки разом з примірниками реєстру, де містяться необхідні відомості про чекодавця та чекодержателя і загальна сума реєстру.Реєстр підписується і завіряється печаткою чекодержателя.При наданні виписаного для оплати чека банку одержувача чек має бути звірений підписом посадових осіб чекодавача та його печаткою, що підтверджує факт одержання або надання послуг. Чек із чекової книжки пред"являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки не враховується)^ разі відмови банка- емітента сплатити чек чекодержатель має право пред"явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.

Для кращого розуміння сутності даної форми розрахунків нижче наведений рис. 1.4.
|Покупець |2 |Постачал|мик|
|(платник |———————————————^ |ь |вч |
|коштів) | |(отримув| |
| | |і | |
| | |коштів) | |
| | | | |
| |4——————————————— 1 | | |
| |4 | | |
| |«———————————— | | |
| |6 | |3 | |9 |
| | | |Банк 8 |
| | | |постачальника|
|Банк |5 | | |
|Покуп| | | |
| | | | |
| |ЦЯ |————————————^ 7 | |
| | | |

1 - постачальник передає товар покупцеві;
2 - покупець передає чек постачальнику;

3 - постачальник передає чек у свій банк;

4 - банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5 - банк платника списує кошти з рахунку покупця;
6 - банк платника повідомляє платника про списання коштів випискою;

22
7 - банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;

8 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9 - банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Рис. 1.4-Розрахунок чеком

Як бачимо з рисунку, чекова форма розрахунків має свої позитивні і негативні сторони-Позитивним є те, що при розрахунках чеками прискорюється швидкість розрахунків, що прискорює оборот капіталу; висока ступінь гарантованості оплати (при розрахунках банківськими чеками).Негативним для постачальника є: недостатня гарантія платежу через наявність відсутності достатнього покриття у чекодавця; неможливість розраховуватися чеками по великих сумах платежу, так як існують обмеження сум вказані в чеках; можливість підробки. Негативним для покупця є: для звичайного чека
-відносна складність оформлення; для банківського чека - неможливість отримання товару по вартості не кратній номінальній вартості чека
Розрахунки акредитивами

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою безготівкових розрахунків, є акредитивна-Вона використовується за договором між постачальником і покупцем для прискорення надходжень коштів на розрахунковий рахунок.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов"язаний:

-виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені йому товари, виконані роботи і надані послуги;

-надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

У банку покупця або постачальника можуть бути відкриті такі акредитиви:

-покритий акредитив, для здійснення платежу при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку- емітента або виконуючому банку;

23 -непокритий акредитив, огшата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні і безвідзивні.

Відзивний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попередньої погодження з бенефіціаром
(наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором; дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідзивний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований лише у разі згоди бенефіціара,

Кожен акредитив призначається для розрахунків лише з одним бенефіціаром і не може бути переадресованим.

Для відкриття акредитиву платник подає обслуговуючому банку заяву на відкриття акредитиву встановленого зразка.

Для розуміння сутності акредитивної форми розрахунків наведений рис.
1.5.
|Покупець |0 |Постачальник |
|(платник | |(отримувач |
|коштів) | |коштів) |
| |7 | |
| |4 | |
| |————————————^. | |
|| 1 |3 | | |5 | |10 |
|t | | | | | | |
|Банк 2 | | |Банк 9 |
|Покупг^я | | |постачальника|
| | | | |
| | |————————————^ 8 | |
| | | |

1 - покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив,

2 - банк покупця відкриває акредитив;

3 - банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитиву;

4 - банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитиву;

5 - банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитиву;

6 - відвантаження товару;

7 - покупець повідомляє банк про виконання умови акредитиву;

8 - банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитиву;

24

9 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10- банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Рис. 1.5.Розрахунок акредитивом

Для одержання грошових коштів по акредитиву, депонованому в банку постачальника, отримувач коштів подає реєстр розрахунків і необхідні документи, обумовлені акредитивом, в обслуговуючий банк до закінчення терміну дії акредитива-Не приймаються до оплати з акредитива документи без дат відвантаження, номерів і дат прийомо-здаточних документів, номерів квитанцій. Дата, яка вказується в акредитиві, являється останнім днем для оплати виконуючим банком документів по акредитиву.

Акредитивна форма розрахунків дає покупцю впевненість, що гроші будуть зараховані на рахунок продавця тільки після відвантаження товарів. А продавець в свою чергу повністю упевнений, що гроші перерахують.Негативним є: для покупця - гроші на певний час виводяться з обігу; для продавця - гроші не можна використовувати до момента відвантаження товарів.

Розрахунки при здійсненні заліку взаємної заборгованості

До розрахунків, які базуються на зарахуванні взаємної заборгованості платників, відносяться розрахунки, за якими взаємозобов"язання дебіторів і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і тільки лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахуванння зобов"язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї чи різних галузей господарства.

Підприємства, які мають постійні господарські зв"язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог. В угодах сторонами передбачається періодичність звіряння взаємної заборгованості із складанням відповідного акту, строки та форми розрахунків. Після складання відповідного
25 акту звіряння взаємної заборгованості сторона в залежності від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов"язань, виконує оплату розрахунковими документами (платіжна вимога-доручення, платіжне доручення) або оформляє вексель.

В Україні взаємозалік нерідко використовується для розв"язання проблеми неплатежів, але поки що не вдається цілком позбутися взаємної заборгованості між суб"єктами господарювання і платіжна криза поглибюється.
Для того щоб взаємозалік дав очікувані результати, необхідно передбачити обов"язкову участь у ньому всіх суб"єктів господарської діяльності, які мають дебіторську і кредиторську заборговність, а крім того, змінити алгоритм його проведення забезпечивши не двосторонній, а багатосторонній залік боргів.

Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк Створена в Україні система електронних платежів (СЕП) діє вже понад три роки, що дозволило відмовитися від використання поштових авізо, значно збільшити швидкість, якість та надійність платежів, гарантувати безпеку і конфіденційність банківської інформації. Після того, як за допомогою СЕП на міжбанківському рівні були вирішені деякі проблеми платежів, багато комерційних банків
України почали створювати і впроваджувати систему типу "клієнт-банк" для забезпечення обслуговування клієнтів на сучасному рівні і розширення спектра банківських послуг.Нині за допомогою таких систем провідні комерційні банки в окремих регіонах обслуговують близько 30% клієнтів.

Система "клієнт-банк" забезпечує:

- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце клієнта;

- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

26 Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

Автоматичне робоче місце клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні гшатежі.Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів НБУ, із зазначенням електронних цифорових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису.

При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється звіряння
(квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і автоматизованим робочим місцем клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із автоматизованим робочим місцем клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає "'Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв"язку і прийняті банком до оплати".

Одним із основних напрямків діяльності НБУ на сьогодні є утворення національної системи масових електронних платежів, яка базується на використанні банківських платіжних карток.

Згідно з положенням НБУ "Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем" від 24.02.97 p. банківська платіжна картка
-пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

У процесі розвитку карткових систем виникло багато різновидів пластикових карток, які розрізняються за призначенням, функціональними та технічними характеристиками і категоріями споживачів.Банківські платіжні картки лише одна з гілок "дерева" пластикових карток.

27

На рис. 1.6 наведена кваліфікація банківських платіжних карток за п"ятьма ознаками.
|Види банківських платіжних карток |
| | | | | | |
|За способом| |За схемою | |За класом | |За | |За |
|запису | |розрахунків | |карток | |власниками | |платіжними|
|інформації | | | | | | | |системами |
|Векселедержате| |Вексел|вець )|
|ль (кредитор) | |еда | |
| | |(боржн| |
| | |ик) | |
| | | | |
| |—————————————————^ | | |
| |3 | | |
|——1——— | | | |

4

1 -товар, послуги, роботи

2 - вексель у день видачі

3 - вексель у день строку платежу

4 - гроші по векселю

Рис.1.8.Порядок видачі простих векселів При складанні переказного векселя беруть участь такі особи:

- трасант (векселедавець) - той, хто видав вексель або наказав платити;

- трасат (платник) - той, кому наказано платити;

34

- ремітент (векселедержатель) - той, на користь кого видано вексель; і

Страницы: 1, 2, 3, 4