МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Аудит (шпори)

    p>. 83. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
    Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані: 1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам; 2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності; 3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України; 5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.

    86. Орг-я роботи внутрішнього аудиту(ВА) і на п-ві
    Система ВА включає регламентовану внутрішніми документами п-ва сукупність процедур внутрішнього контролю ланок управління і різних аспектів діяльності п-ва, які здійснюються спеціалізованим відділом або окремою посадовою особою з метою надання допомоги органам управління в ефективному внутрішньому контролі.
    Система ВК відіграє важливу роль у попередженні та виявленні помилок і випадків шахрайства. Система ВК включає: 1)контроль виконання планових завдань з виробничої і фінансово-господарської діял-ті, використання матеріальних і фінансових ресурсів, недопущення безгосподарності і марнотратства; 2)забезпечення збереження власності; 3)додержання вимог діючого законодавства з виробничої, фінансово-господарської діял-ті, з ведення б/о.

    87. Основні завдання і дж інф а-ту ОЗ
    Основними завданнями і метою аудиту ОЗ є: 1) перевірка правильності документального оформлення і своєчасності відображення в обліку операцій з ОЗ: їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття. 2) перевірка своєчасності відображення зносу (нарахування амортизації ОЗ). 3) контроль за витратами на кап. ремонт. 4) перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від ліквідації ОЗ. 5) контроль за збереженням
    ОЗ. 6) перевірка правильності проведення індексації ОЗ.
    Джерелами інформації для аудиту ОЗ є: баланс – ф.1, звіт про фінансові результати та їх використання – ф.2, звіт про фінансово-майновий стан підприємства – ф.3, синтетичні регістри обліку ОЗ (головна книга, ЖО-13), первинні документи по обліку ОЗ (інвентарні картки ОЗ, акти прийому- передачі ОЗ, акти вводу в експлуатацію, акти ліквідації, відомості індексації балансової вартості ОЗ).
    Нормативна база, яка регулює рух ОЗ, розрахунок зносу та індексації ОЗ: 1)
    Положення про організацію бух. обліку і звітності в Україні, затверджене постановою КМУ №250 від 3.04.93р. 2) Стандарти по БО і плану рахунків. 3)
    Порядок проведення індексації балансової вартості ОЗ підприємств, установ і організацій, затверджений Мінстатом, Мінекон., МФУ. 4) Закон “Про оподаткування прибутку підприємств”.

    88. Завд і дж інф аудиту інвестиційної д-сті(ІД)
    - досліджувати конфліктні ситуації при виконанні операцій по ІД (напр., випадки порушення законодавства при фінансуванні об’єктів інвестицій, зловживання при використанні векселів і облігацій в інвестиціях та ін)
    - сприяти раціональному використанню майнових та інших цінностей при створенні ОЗ та реалізації програм відновлення ОЗ шляхом здійснення КВ;
    - дослідження дотримання порядку державної реєстрації інвестицій;
    - вивчення джерел інвестиційних коштів (власні фін ресурси інвестора; залучені шляхом випуску акцій, облігацій; запозичені банківські кредити);
    - дослідження напрямків використання інвестиц коштів та об’єктів ІД (майна, оборотних засобів, ЦП, науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей).

    89. Осн. завд і дж інф ін НБА.
    Джерела інформації та об’єкти контролю:
    1) первинні документи, про надходження, передачу, реалізацію, інвентаризацію ліквідацію об’єктів НМА: накладні, акти прийому – передачі, акти ліквідації, відомості нарахування амортизації (зносу), авізо, довідки, акти переоцінки, технічне обслуговування НМА підрядними організаціями.
    2) регістри аналітичного і синтетичного обліку: інвентарні картки з обліку по окремих об’єктах НМА; описи інвентарних карток з обліку ОФ; картки групового обліку ОЗ (для нарахування зносу і амортизації по 4 групах ОФ); інвентарні списки НМА, які ведуться МВО структурних підрозділів підприємства, де вони використовуються або їх місцезнаходження; оборотні відомості в бухгалтерії у розрізі груп, об’єктів ОФ по МВО та підприємству; журнали-ордери №13,16, машинограми по кредиту рахунків
    01,04,02,86,88,85,33,87. Книга головних рахунків, баланс, звітність про рух майна підприємства.

    Основні нормативні акти, якими керуються ревізор при здійсненні контролю: 1) Положення про організацію БО і звітності в Україні №250 зі змінами та доповненнями; 2) інструкція з БО балансової вартості ОФ
    №159; 3) інструкція про інвентаризацію ОЗ, ТМЦ, ГК і розрахунків №69 зі змінами та доповненнями; 4) Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.


    90. Осн. завд-ня і дж а-ту кас. оп-й
    Завданням касових операцій: 1) перевірка правильності ведення підприємством касових операцій; 2) перевірка правильності і порядку видачі та оприбуткування готівки в касі; 3) додержання підприємством встановленого ліміту каси; 4) перевірка додержання підприємством цільового витрачання готівки; 5) збереження наявності ГК та інших цінностей.
    Джерелами інформації є: 1) синтетичні реєстри обліку і звітності (головна книга, баланс ф.1); 2) синтетичні реєстри обліку касових операцій (ЖО-1, відомість по рахунку “Каса”); 3) первинні документи з обліку касових операцій (касова книга, прибуткові і видаткові ордери, чеки на отримання готівки, виписки банку); 4) повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі.

    91. Осн. завд-ня і дж інф а-ту запасів
    Джерелами інформації є: баланс підприємства ф.1, регістри синтетичного обліку ТМЦ (головна книга, відомості руху, ЖО, тощо), аналітичні регістри обліку (відомості, звіти МВО), картки складського обліку, накладні, рахунки- фактури.
    Нормативна база: 1) Положення №250, 2) Інструкція “Про інвентаризацію ОЗ,
    НМА, ТМЦ, ГК, документів та розрахунків” затверджена наказом МФУ №69 від
    11.08.94, 3) Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 4)
    Положення “Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) МЦ затверджене постановою КМУ від 22.01.96.

    93, 108. Осн. завд і дж а-ту розрах-в з ін. деб-рами, постач-ками і підряд- ми
    Основним завданням аудиту розрахунків є: 1) встановлення реальності Д і К заборгованості; 2) перевірка наявності простроченої ДЗ і КЗ; 3) встановлення ДЗ і КЗ з якої минув строк позивної давності; 4) правильність списання заборгованості, строк позивної давності з якої минув; 5) перевірка правильності обліку ДЗ і КЗ в залежності від прийнятого методу визначення та видів реалізації; 6) перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості.
    Джерела інформації аудиту розрахунків: 1) регістри синтетичного обліку і звітність (баланс, головна книга); 2) регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (ЖО 6, 11, 8, 7, відомості 16, 15); 3) первинні документи (накладні, рахунки-фактури, ін). Нормативна база: 1)
    Положення №250, 2) Інструкція “Про інвентаризацію ОЗ, НМА, ТМЦ, ГК, документів та розрахунків” затверджена наказом МФУ №69 від 11.08.94, 3)
    Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 4) Положення “Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
    (псування) МЦ затверджене постановою КМУ від 22.01.96.

    94. Осн. завд і дж інф а-ту розр-в з підзвіт осбами
    Метою і завданням розрахунків з підзвітними особами є: 1) правильність видачі та повернення сум; 2) цільове призначення, законність, доцільність витрачання підзвітних сум; 3) доцільність видачі сум в підзвіт; 4) перевірка правильності відображення підзвітних сум в обліку. Найбільш важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами належить перевірці цільового призначення та правомірності витрачання ними коштів.

    98. осн завд і дж інф а-ту фін. р-тів
    Завданням а-у фін р-атів п-в є перевірка достовірності формування фін ресурсів і розподіл їх за цільовим призначенням, згідно з чинними нормативами, виявлення резервів.

    Осн джерелами інформації для аудиту фін. результатів підприємства є бухгалтерський Баланс підприємства (ф. № 1 річної і квартальної звітності),
    Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. №2 річної і квартальної звітності); Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (ф. №
    3). Вони повинні бути адекватні даним первинної документації, регістрам аналітичного і синтетичного БО і Головної книги за досліджуваний період.


    113. Осн. методи і прийоми провед-ня аудиту
    Аудит має свій метод дослідження, який ґрунтується на основних положеннях діалектичних методів пізнання і на законах політичної економії. В аудиторській практиці використовується аналіз, який тісно пов’язаний із синтезом. В тісному зв’язку з ним є такі категорії пізнання як індукція і дедукція. Таким чином об’єкт вивчається від часткового до загального.
    Дедукція – спосіб логічного мислення, який полягає у русі від загального до одиничного. Дедуктивний метод використовують аудитори при вивченні фін- госп діяльності підприємства, системи БО і взагалі ефективності системи управління. Таким чином індуктивні та дедуктивні методи в практиці використовуються взаємопов’язано.

    Методи аудиту – сукупність способів, прийомів для дослідження стану об’єктів, що вивчаються. Їх можна згрупувати так:
    1)прийом, що дозволяє вивчити кількісний та якісний стан об’єкта; 2) дозволяє визначити відхилення фактичного стану від діючих норм; 3) пов’язані з оцінкою стану об’єкту (в минулому, теперішньому і майбутньому).


    114. Осн. пок-ки аудит фін стану.

    Під аудитом фінансового стану розуміють оцінку облікової та іншої економічної інформації шляхом вивчення реально існуючих зв’язків між показниками.
    Метою аудиту фінансового стану є:
    1) визначення сутності та змісту ділової активності клієнта; 2) оцінка фінансово-господарських перспектив клієнта, його функціонування в майбутньому; 3) виявлення зон можливих навмисних помилок в звітності клієнта; 4) скорочене деталізоване тестування на основних стадіях аудиту.
    Аудитор розробляє програму аналізу, яка складається з 3-х етапів: 1) вибір оптимального методу аналізу для досягнення поставлених задач та цілей; 2) визначення інформаційної бази аналізу; 3) становлення критеріїв при прийнятті рішення у випадку виявлення незвичайних коливань.

    Використовуються такі методичні прийоми: метод читання зовнішньої звітності; метод порівняльного аналізу облікових та звітних даних клієнта за минулі періоди; метод порівняльного аналізу фактичних даних клієнта з розрахунками самого аудитора.
    В роботі аудитора особливе значення має аналіз та читання балансу, так як використовуючи інформацію, яка отримана за результатами аналізу є можливість прийняти обґрунтоване управлінське рішення. Оцінити динаміку та перспективи зміну прибутку підприємства, оцінити ресурси, які мають підприємства, зміни, які відбулись, та ефективність їх використання. Більш детально при аудиті досліджується фінансово-господарська діяльність для виявлення хворих статей балансу, оцінка майнового стану, фінансового стану, ділової активності, аналіз рентабельності та ін.
    Важливим показником фін. стану підприємства є наявність власних обігових коштів. При його врахуванні необхідно мати на увазі, що частина ОЗ та капітальних вкладень може бути відтворена за рахунок довгострокових і середньострокових кредитів та довгострокових позикових коштів.
    Фінансовий стан залежить від рентабельності підприємства. Розрізняють 2 групи показників рентабельності: 1) вкладених коштів (майна підприємства) та їх окремих видів; 2) продукції.
    По першій групі розрізняються показники рентабельності: а) всього майна, б) власних коштів, в) виробничих фондів, г) фін. вкладень.
    Платоспроможність і фін. стійкість визначаються показниками: коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт проміжної, абсолютної ліквідності та ін.
    Аналіз фін. стану закінчується комплексною оцінкою, розробленням заходів по покращенню ФС, зниженню ДЗ і КЗ.

    118. Очікувана помилка

    У випадку, коли аудитор припускає наявність великої помилки в сукупності даних, йому необхідно застосовувати більший розмір вибірки, ніж у випадку, коли він передбачає наявність меншої помилки.
    Вимагається, щоб аудитор впевнився в тому, що реальна помилка у загальній сукупності не перевищує рівень визначеної ним припустимої помилки

    120. пл-ня ауд. перев-ки
    Планування - це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.
    . Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування допоможе аудиторові належним чином організувати свою роботу і здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

    Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду д-ті п-ва, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.

    Найважливіша складова частина планування аудиту - отримання аудитором уявлення про стан справ на підприємстві.

    121. Повідомлення про шахрайство і помилки.
    Аудитор повинен повідомити про виявлене шахрайство або помилки керівнику підприємства, навіть тоді, коли він припускає, що помилки (шахрайство) можуть існувати і це може не вплинути на фінансову звітність підприємства.
    Стосовно шахрайства, то аудитор має оцінити участь у цьому керівних осіб.
    Якщо причетний директор, то аудитор має право і повинен отримати юр. консультацію від юриста (адвоката) стосовно своїх подальших дій або напрямків аудиту.
    У випадках, коли аудитор дійшов висновку, що помилки та шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то слід дати негативний аудиторський висновок, або відмовитись від висновку.
    В обов’язки аудитора не входить повідомляти про порушення ще когось крім власників. Сторонні користувачі фінансової звітності мають право вимагати надходження інформації про результати проведеного аудиту і ознайомлення з аудиторським висновком тільки від керівництва або власника

    122 Повноваження АПУ
    Повноваження АПУ визначаються цим Законом та Статутом АПУ. Статут АПУ підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. АПУ здійснює сертифікацію і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги. Затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом АПУ Затверджені АПУ норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.

    124. Помилки і шахрайство
    Шахрайство - навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікацію первинних документів, реєстрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, які перекручують суть фінансових і господарчих операцій з метою порушення укр законодавства, або прийнятої на п-ві облікової політики, навмисно неправ оцінці активів і методів їх списання, навмисному пропуску або приховуванні результатних записів або документів, навмисному не висвітленні змісту відображених операцій, незаконному отриманні в особисту власність грошово-мат цінностей, невідповідному відображенню записів в обліку.
    Помилка - ненавмисне перекручення фін інф-ї в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправ представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань, невідповідне відображ записів в обліку.

    Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправильних
    (некоректних) бух проводок або сторнуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності.
    Фальсифікація бух док-в і записів -оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів бух обліку і записів у реєстрах бухобліку.
    Невідповідне відобр записів у реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне відображення фін інф-ї в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, яка відрізняється від прийнятих норм і таке інше.

    125. Поняття та зміст аудит.звіту.
    Звіт аудитора про перевірку госп.діяльності – документ, який подається в стислій стандартній формі аудитором і який містить результати проведених досліджень госп.діяльності об’єкта, який перевіряється. У звіті повідомляють про законність здійснених операцій, економічність і ефективність витрат коштів і продуктивність досягнення поставлених задач.
    Інформація, яка подається у звіті, повинна бути чіткою та ясною, надійною та компетентною, а також незалежною, об’єктивною, правдивою і конструктивною. Дані, які містяться у звіті аудитора, необхідні керівництву ек.суб’єкта, який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про недоліки в облік.записах, бух.регістрах і системі внутр.контролю, які можуть привести до суттєвих помилок в бух.звітності. Крім цього, у звіті містяться конструктивні пропозиції щодо удосконалення системи б/о і внутр.контролю під-ва.
    Звіти мають певну форму і містять слідуючі відомості: заголовок, підпис і дату; інформацію про задачі та межі А; повні відомості про результати перевірки; кому адресуються матеріали А; предмет А (назва одиниці, дата і період часу); обгрунтування для А; відповідність стандартам; дані про строки представлення звітів.

    127Повідомлення про шахрайство та помилки:
    1) Керівництву
    Аудитор повинен якомога скоріше повідомити про виявлене шахрайство або помилки к-во п-ва, коли він навіть припускає, що помилки чи факти шахрайства можуть існувати, хай навіть потенційний ефект від них не істот і не впливає на фін звітність п-ва, або якщо шахрайство чи серйозні помилки знайдені.
    При визначенні необх-ті представлення інф-ї п-ву, котрому необхідно надати інф-ю про можливі або наявні факти шахрайства чи суттєві помилки, аудитор повинен врахувати всі пов'язані з цим обставини.
    Стосовно фактів шахрайства, то аудитор має оцінити участь у цьому керівних осіб п-ва. У більшості випадків про існування шахрайства буде доцільно повідомити керівника особи, яка задіяна у шахрайстві і займає службову посаду на рівень нижчу, ніж її безпосередній керівник
    2) Користувачам аудиторського звіту

    Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки та шахрайство є істотним на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути відповідно в ній відображені або не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати ауд висновок негативного характеру або відмовитися від висновку.

    128. Порядок продовження дії сертифікату. Аудитори, строк дії сертифікату яких закінчується не раніше 3 і не пізніше 1 місяця повинні подати до секретаріату АПУ документи: 1) клопотання; 2) витяг з трудової книжки; 3) сертифікат, термін дії якого закінчується; 4) реферат про аудиторську діяльність і підвищення кваліфікації за весь період дії сертифікату. Якщо аудитори працюють за фахом не менше 3 років і не мають ніяких зауважень по роботі, то приймається відповідне рішення (заноситься до протоколу) і дія сертифікату продовжується на 5 років. Якщо аудитор працював 2–3 роки, то він проходить співбесіду. Якщо аудитор не працював або працював менше 2 років, або не надав документів вчасно складають іспит.

    Страницы: 1, 2, 3, 4


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.