Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Внешнеэкономическая деятельность комерческих банков)
p> - Держбанк СРСР - Міністерство фінансів СРСР - Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР - Комітет Ради Міністрів СРСР по зовнішньоекономічних зв'язках - Ингосстрах СРСР - Міністерство морського флоту СРСР - Стройбанк СРСР Зовнішньоторговельні організації: - "Експортліс" - "Союзпромекспорт" - "Техпромімпорт" - "Союзпушнина" і ін. Банк заснований для організації банківського обслуговування
українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, проведення міжнародних і
внутрішніх розрахунків, кредитування експортно-імпортних операцій,
обслуговування державного зовнішнього боргу України й інших операцій
відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, завдяки специфіці своєї діяльності (обслуговування
зовнішньої торгівлі), Внешторгбанк СРСР був однією з найбільш наближених до
західних стандартів комерційною структурою. Внешторгбанк СРСР за станом на
1 січня 1969 року мав близько 1200 банків-кореспондентів у більш ніж 90
країнах світу. Акціонерний капітал на 1.01.1969 склав 300 млн.руб., валюта
балансу - 6,308 млн.руб. На 1.01.1969 року кредитний портфель Внешторгбанка
СРСР склав 4.815 млн.руб.; притягнуті кошти – 4.625 млн. руб. Чистий
прибуток Внешторгбанка СРСР у 1968 році склав 29,9 млн.руб. З вищенаведених фактів видно, Укрексімбанк створювався на дуже
солідній базі, більш того, у тільки утвореної державі Україна, що
орієнтується на розширення зовнішньоторговельних зв'язків, Укрексімбанк, як
своєрідний спадкоємець Внешторгбанка виявився єдиним банком, що знали за
межами України, і з яким працювали західні банки. Укрексімбанку дісталася в
"спадщину" і багата клієнтура, що експортує, від Внешторгбанка. Тому
закономірними можна вважати результати перших років роботи банку в Україні:
у 1992-1994 роках активи банку виросли приблизно в 9 разів, фонди - у 11
разів, балансовий прибуток - у 12 разів. До кінця 1994 року Укрексімбанк
мав 22 філії в найбільших обласних і промислових центрах України, а число
кореспондентів дорівнювало 300 у 70 країнах світу. У 1996 р. банк продовжував удосконалення своєї кореспондентської
мережі, що було викликано необхідністю поліпшення і прискорення процесу
проведення розрахунків. Установлено кореспондентські відносини більш ніж з
345 банками світу. Міжнародні розрахунки банк проводив через 51 рахунок
«Ностро» у вільно конвертованих валютах, відкритих у ведучих західних
банках, а також через 6 рахунків у російських і білоруських карбованцях з
використанням системи S.W.I.F.T. У 1996 р. велика увага була приділена роботі з відкриття і ведення
рахунків у вільно й обмежено конвертованих валютах для банків України і
країн СНД. У результаті проведеної роботи загальна кількість банків-
кореспондентів по рахунках «Лоро» зросло до 19, а кількість відкритих ними
рахунків до 90. Широка кореспондентська мережа забезпечує Укрексімбанку
гнучкість при здійсненні платежів як на Україні, так і за її межами,
дозволяє проводити їх оперативно з використанням усіх форм розрахункових
операцій - акредитивів, інкасо, переказів. Збільшилася кількість звертань
банків країн ближнього і далекого зарубіжжя з проханням відкрити рахунки в
національній валюті України. Існуюча мережа банків-кореспондентів дозволяє банку в найкоротший
термін і з найбільшою ефективністю здійснювати банківські операції не
тільки з традиційними регіонами співробітництва - країнами Східної Європи,
країнами СНД, але і з країнами Південно-Східної Азії, Близького Сходу,
Південної Америки. Торгові зв'язки клієнтів Укрексімбанку з банками світу представлені
на малюнку 1.1. Мал. 1.1. Торгові зв'язки клієнтів Укрексімбанку зі світом. Банк у своїй діяльності керується Законом України "Про банки і
банківську діяльність", іншими законодавчими актами України, нормативними
актами НБУ і власним статутом. Банк є юридичною особою, має самостійний баланс, здійснює свою
діяльність на комерційній основі. Банк здійснює операції на території України і за кордоном у
відповідності з цілями своєї діяльності і Статутом . Банк відповідає за своїми обов'язками, що належать йому майном, на
яке, відповідно до законодавства України, може бути спрямоване стягнення .
Банк, є державним, однак не відповідає по зобов'язаннях держави, також, як
і держава Україна не відповідає по зобов'язаннях банку, за винятком окремо
обумовлених випадків. Банк може відкривати філії і представництва, як на території України,
так і за кордоном, і наділяти їх правами в рамках положень Статуту. Власні кошти банку складаються зі статутного і резервного фондів,
основних фондів, амортизаційного фонду й інших фондів, створюваних за
рахунок прибутку банку. Положення про порядок формування і використання
фондів затверджується правлінням Укрексімбанку. Гривневий еквівалент статутного фонду банку на 01.01.1999 р. склав
107,3 млн. грн., а на 01.01.2000 р. – 107,35 млн. грн. В даний час це один з найбільших статутних фондів серед зареєстрованих
в Україні комерційних банків. Так, наприклад, найближчими конкурентами по
величині статутного фонду за станом на 01.01.2000 р. є: АКБ "Промінвестбанк" України – 200,18 млн. грн., «Ощадний банк» -
158,00 млн. грн., КБ "Приватбанк" – 140,00 млн. грн., АПБ "Україна" –
70, 34 млн. грн., АППБ «Аваль» – 63,00 млн. грн. На 01.01.2000 р. капітал банку (власні засоби) склав 139,08 млн. грн.,
доходи – 218,20 млн. грн. (9 місце серед банків України), витрати – 189,73
млн. грн. (10 місце). Банк створює резервний фонд для забезпечення зобов'язань банку і
покриття можливих збитків по своїх операціях у розмірі 25 % статутного
фонду. Щорічні відрахування в резервний фонд складають не менш 5 % від суми
чистого прибутку банку. Основні фонди складаються з приналежних банку будинків, споруджень,
устаткування й іншого майна, що відноситься до основних фондів. Амортизаційний фонд створюється і використовується відповідно до
законодавства України. Інші фонди формуються за рішенням Правління Банку. Банк здійснює операції відповідно до отриманої ліцензії НБУ. 23.06.1998 року Державний експортно-імпортний банк України одержав
нову Генеральну ліцензію НБУ, на здійснення операцій, що включає наступні
пункти: 1-6, 8-23, 26-30.
|№ | |
|операції|Назва операції |
| | |
|1 |Касове обслуговування клієнтів |
|2 |Перевезення грошово-валютних цінностей і інкасація коштів |
|3 |Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку |
|4 |Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці |
| |України |
|5 |Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у |
| |грошовій одиниці України |
|6 |Здійснення операцій по касовому виконанню державного |
| |бюджету України, у тому числі ведення бюджетних рахунків |
| |клієнтів і рахунків державних позабюджетних фондів |
|7 |Здійснення операцій по касовому виконанню місцевого |
| |бюджету, у тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів і|
| |рахунків місцевих позабюджетних фондів |
|8 |Видача й одержання кредитів на міжбанківському ринку |
|9 |Кредитування юридичних і фізичних осіб, фінансовий лізинг |
|10 |Факторинг |
|11 |Вкладення засобів у статутні фонди інших юридичних осіб |
|12 |Залучення депозитів юридичних осіб |
|13 |Залучення депозитів фізичних осіб |
|14 |Емісія цінних паперів |
|15 |Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів)|
| |в іноземній валюті |
|16 |Неторгові операції з валютними цінностями |
|17 |Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і |
| |нерезидентів) в іноземній валюті |
|18 |Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у |
| |грошовій одиниці України |
|19 | Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених |
| |банках України в іноземній валюті і здійснення операцій по |
| |них |
|20 |Відкриття кореспондентських рахунків у банках |
| |(нерезидентах) в іноземній валюті і здійснення операцій по |
| |них |
|21 |Залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку |
| |України |
|Продовження. |
|22 |Залучення і розміщення іноземної валюти на міжнародних |
| |ринках |
|23 |Валютні операції на міжнародних ринках |
|24 |Операції з банківськими металами на валютному ринку України|
|25 |Операції з банківськими металами на міжнародних ринках |
|26 |Фінансування капітальних вкладень з доручення власників або|
| |розпорядників інвестуємих засобів |
|27 |Видача поручительств, гарантій і інших зобов'язань за |
| |третіх осіб, що передбачають їхнє виконання в грошовій |
| |формі |
|28 |Покупка, продаж цінних паперів і операції з ними |
|29 |Управління коштами і цінними паперами з доручення клієнтів |
|30 |Покупка, продаж державних цінних паперів і операції з ними | Таким чином, Укрексімбанк у даний час має право на здійснення самого
широкого кола операцій. Але, що ще важливіше, банк не тільки має право, але
і має необхідний фінансовий і кадровий потенціал для здійснення самого
широкого кола операцій і надання спектра послуг. Правління Банку організовує і здійснює управління діяльністю Банку і
несе відповідальність за виконання його статутних цілей. Правління складається з Глави Правління, призначуваного на посаду
Президентом України, першого заступника Глави Правління, заступників Глави
й інших членів Правління, призначуваних Главою Правління. У систему Укрексімбанку входить Головний банк, 27 балансових установ і
22 безбалансових відділення, що розташовані майже у всіх регіонах України. Відділення має право вести переговори з питань, що входять у його
компетенцію з українськими й іноземними організаціями, фірмами, і
представниками, а також з українськими й іноземними громадянами. Відділення приступає до здійснення своєї діяльності після рішення
Правління Банку і його реєстрації в НБУ. Діяльність відділення припиняється
за рішенням Банку й в інших випадках, передбачених чинним законодавством, а
також у випадку збиткової діяльності відділення Правління Банку може
прийняти рішення про припинення діяльності відділення. Одеське відділення Внешторгбанка СРСР почав свою роботу 18 лютого 1974
року. Завдяки своєму місцеві розташування (один з найбільших морських
портів СРСР із величезним вантажообігом), одеське відділення Внешторгбанка
СРСР, незабаром стало одним з найбільших і прибуткових у всій системі
Внешторгбанка. З утворенням Укрексімбанку, одеське відділення згодом
утратило той ступінь самостійності, якою воно володіло в часи Внешторгбанка
. Це пояснюється відсутністю прямих кореспондентських відносин з іноземними
банками - усі проходить через Головний банк. Але і в даний час відділення Укрексімбанку в м. Одесі залишається
одним з найбільших і найбільш прибуткових у системі. На сьогоднішній день у
банку обслуговується близько 1000 клієнтів - юридичних осіб, з них більш
500 – активно працюючі підприємства й організації. Таким чином, Укрексімбанк є одним із самих могутніх і одним з найбільш
перспективних банків України, що здійснює повний спектр банківських послуг,
завоював репутацію надійного ділового партнера, як на Україні, так і за її
межами. З ним підтримують відносини багато великих банків світу, а також
міжнародні фінансові установи. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у
діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних
ресурсів в економіку України. Загальна мрія всієї діяльності банку полягає у виведенні на ринок
сучасних, якісних, орієнтовані на пріоритетних клієнтів банківських
продуктів і послуг, досягненні постійних конкурентних переваг. Необхідно акцентувати увагу на подальше акціонування Укрексімбанку. Розділ 2. Міжнародні розрахунки їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в
Укрексімбанку. 2.1. Характеристика міжнародних розрахунків по експортно-імпортним операціях. Значне місце в процесі створення реальних ринкових умов
господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізму
проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми
зовнішньоторговельних розрахунків, що вироблені міжнародною практикою, є
свого роду захисними засобами від валютних ризиків і розділяються між собою
по механізму, ступеню гарантованості і форми участі в розрахунках банків. Цивільно-правове регулювання цих розрахунків ґрунтується на правових
нормах як національного законодавства (Указ Президента України “Про заходи
щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти
підприємницької діяльності” № 556/94 від 04.10.1994р. Інструкція НБУ “Про
безготівкові розрахунки в господарському обороті України”), так і
міжнародного, до яких відносять Уніфіковані норми, створювані в порядку
міжнародно-договірної уніфікації права або шляхом розробки і кодификації
міжнародних порядків. До них відносяться видання Міжнародної Торговельної
Палати, а саме «Уніфіковані правила по інкасо» і «Уніфіковані правила і
звичаї для документарних акредитивів». Ці правила широко поширилися в
діловій практиці завдяки уніфікації банківських і договірних стандартів, що
сприяють полегшенню світової торгівлі. Основними формами міжнародних розрахунків є акредитив, інкасо і
банківський переказ. Найбільша питома вага серед використовуваних форм розрахунків займає
банківський переказ. Структура операцій по експорту й імпорту приведена в
таблицях 2.1. і 2.2. Таблиця 2.1. Структура міжнародних розрахунків по експортних операціях організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000р. (шт., %)
|Показники |1998 рік |1999 рік |2000 рік |
| |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. вага|
| | |вага | |вага | | |
|Експорт усього, |7926 |100,00 |6426 |100 |5911 |100 |
|у тому числі: | | | | | | |
|Акредитиви |45 |0,57 |25 |0,39 |11 |0,19 |
|Інкасо |1 |0,01 |1 |0,01 |- |- |
|Переказ |7880 |99,42 |6400 |99,60 |5900 |99,81 | Виходячи з даної таблиці 2.1. можна зробити висновок, що при загальній
тенденції зниження кількості міжнародних розрахунків по експортних
операціях організацій, найбільша питома вага за 1998-2000 р. приходиться на
розрахунки у формі банківського переказу. Таблиця 2.2. Структура міжнародних розрахунків по імпортним операціях організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000 р. (шт., %)
|Показники |1998 рік |1999 рік |2000 рік |
| |Кіл |Пт. вага|Кіл |Пт. |Кіл |Пт. вага|
| | | | |вага | | |
|Імпорт усього, |5517 |100,00 |3614 |100 |3489 |100 |
|у тому числі: | | | | | | |
|Акредитиви |12 |0,22 |12 |0,33 |27 |0,77 |
|Інкасо |5 |0,09 |2 |0,06 |2 |0,06 |
|Перекази |5500 |99,69 |3600 |99,61 |3460 |99,17 | За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних
розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється
банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення
акредитивної форми розрахунків. При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження
як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-
економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних
банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі
кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії. Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою
міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення
одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок
платника іноземному одержувачу (бенефіціару). Розрізняють два види банківського переказу: - авансовий платіж; - по факту відвантаження товару. Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і
фіксуються в умовах контракту. Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати
тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару
в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів). Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів
можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що
ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через
Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро
рахунки - тільки іноземною мовою . Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку
і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні. Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є
документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних
акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не
була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи
на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або
акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром,
або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити
переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти
передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто,
це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або
негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих
дій. Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти
документів», а звідси універсальність акредитивної форми розрахунків
полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених
товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності
або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не
пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він
виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної
форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива
(комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів,
платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в
зовнішньоторговельних відносинах . Норми права, що регламентують механізм здійснення акредитивної
операції, ґрунтуються на двох основних принципах, а саме на автономії
акредитива і його строгого виконання. Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні і безвідкличні,
підтверджені і непідтверджені, трансферабельні, револьверні, покриті і
непокриті, акредитиви з «червоним застереженням», резервні. Цей перелік
видів акредитива не є вичерпним. У банківській практиці застосовуються й
інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище
видів. Підставою для виникнення акредитивних зобов'язань є доручення платника
про відкриття акредитива, що він дає банку, що його обслуговує (банк-
емітент). Таке доручення є основою для виникнення інших правовідносин по
акредитивній операції. Варто визначити, що форма доручення на відкриття
акредитива, як правило, є типовою, і в ній повинні бути зазначені усі
вимоги, передбачені Уніфікованими правилами. Оскільки акредитив – це зобов'язання по проведенню платежів, умови
акредитива є умовами виконання цих зобов'язань, тому вони повинні бути
складені так, щоб з одного боку, вони давали можливість банкам без
ускладнень їхній проконтролювати і перевірити документально, а з іншого
боку – забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму
розрахунків. Усі терміни, що застосовуються, повинні відповідати вимогам
Уніфікованих правил, тобто варто використовувати стандартні терміни і
формулювання, передбачені Уніфікованими правилами, якщо акредитив не
містить інших умов. Це дає можливість заявнику акредитива включати в умови
акредитива, відповідні застереження.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|