Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни

Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

з дисципліни "Фінанси"

на тему: "Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни"

Виконала: студентка 2 групи ІЗДН

Зал. кн.: 070652

Спеціальність: 6.030504

Глива І.К.

Київ - 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні принципи аналізу фінансової стійкості банківської установи

1.1 Сутність та теоретичні аспекти визначення фінансової стійкості банківської установи

1.2 Досягнення фінансової стійкості як умова ефективності діяльності банківської установи

1.3 Система показників для оцінки фінансового стану банку

1.3.1 Показники оцінки фінансової стійкості

1.3.2 Показники оцінки ділової активності

1.3.3 Показники оцінки ліквідності

1.3.4 Показники оцінки ефективності управління

1.4 Методика аналізу показників, що характеризують фінансовий стан банку

Розділ 2. Аналіз фінансового стану комерційного банку

2.1 Аналіз вартісних показників діяльності банку

2.2 Аналіз показників ліквідності банку

Розділ 3. Обґрунтування фінансової стійкості банківської установи на прикладі АКБ „Правекс-банк"

3.1 Підвищення фінансової стійкості банківської установи

3.2 Визначення показників фінансової стійкості та ділової активності банківської установи

3.3 Шляхи поліпшення фінансової стійкості АКБ “Правекс-Банк" та розрахунок ефективності запропонованих заходів

3.4 Визначення підвищення ефективності фінансової діяльності банку

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Банки - головна ланка фінансової системи країни, в яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів.

На сьогоднішній день основною сферою діяльності банків є:

приймання від населення та юридичних осіб заощаджень та інших коштів, що підлягають поверненню;

надання кредитів за рахунок власних та залучених коштів;

здійснення інвестицій за рахунок власних коштів;

ведення рахунків клієнтів та здійснення платежів за їхнім дорученням;

переміщення коштів в межах платіжної системи країни та за її межами.

Банки є однією з найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво підвищує ефективність суспільного виробництва, сприяє росту продуктивності суспільної праці. Банки відіграють вирішальну роль в забезпеченні зв’язку між виробниками продукції та її споживачами. Головна мета, яка стоїть перед банком, - забезпечення клієнтів послугами відповідно до їх потреб. Кредитно-банківська система за умов ринку відіграє важливу роль у підвищенні ефективності економіки країни. Через неї проходять гігантські обсяги грошових розрахунків та платежів господарських організацій та населення, вона мобілізує та перетворює в активно діючий капітал тимчасово вільні грошові кошти, заощадження та доходи юридичних та фізичних осіб.

При проведенні кредитної політики банки виходять з необхідності поєднання інтересів банку, його акціонерів та вкладників, а також суб’єктів господарської діяльності, враховуючи загальнодержавні інтереси.

В даний час банки є одним із головних інструментів здійснення економічних реформ, розвиток їхньої діяльності є важливою умовою виходу України з економічної кризи, покращення її економічного становища та добробуту суспільства в цілому. В цей самий час довіра населення до банків та їхньої діяльності серйозно похитнута. Це спричинено низкою подій, що зумовили банкрутство окремих банківських структур та часткову або повну втрату фізичними та юридичними особами своїх вкладів та заощаджень.

В зв’язку з цим при виборі конкретної банківської структури необхідно провести аналіз фінансового стану, що дозволить оцінити ефективність її комерційної діяльності, якість пропонованих послуг та ступінь довіри до неї, а порівняння з фінансовим станом інших банків дозволить зробити оптимальний вибір. Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Основним критерієм забезпечення банками свого стабільного функціонування та уникнення надмірних ризиків є виконання економічних нормативів.

Саме тому для написання дипломного проекту було обрано тему: “Обґрунтування фінансової стійкості банківської установи на прикладі АКБ “Правекс-Банк" фінансового стану банку.

Для розкриття обраної теми було обрано АКБ “Правекс-Банк", що входить до групи найбільших банків України.

Правекс-Банк успішно продовжує проводити політику підвищення своєї конкурентоспроможності шляхом розширення спектра банківських послуг у всіх регіонах України, де активно працюють його клієнти, а також постійно розширюючи свою мережу відділень. Банк продовжує укріплювати позиції надійного стабільного фінансового інституту, здатного підсилити лідируючі позиції у роздрібному сегменті банківської системи України. Міцні позиції АКБ „Правекс-Банку” на українському ринку фінансових послуг стали можливими завдяки європейському менеджменту на всіх рівнях управлінської ієрархії, згуртованому колективу професіоналів, об`єднаному єдиною корпоративною культурою.

Метою даного курсової роботи є дослідження комерційної діяльності АКБ “Правекс-Банк", аналіз його фінансової стійкості та факторів, що на неї впливають, і як результат - розробка заходів щодо її покращення.

Розділ 1. Теоретичні принципи аналізу фінансової стійкості банківської установи

1.1 Сутність та теоретичні аспекти визначення фінансової стійкості банківської установи

Значення терміна “стійкість”, як правило, досить часто трактується залежно від контексту, використання аналітичних методів та рівня систем, що розглядаються. Такий підхід характеризується відсутністю строгої обґрунтованості та чіткості визначень і досить часто стає причиною змішання понять і невизначеності категорій.

У “Большом экономическом словаре" стійкість трактується як сталість, постійність, непідвладність ризику втрат і збитків. “Большой энциклопедический словарь" містить таке визначення: “Стійкість системи - спроможність системи відновлювати попередній (або близький до нього) стан після деякого збурення, яке виявляється у відхиленні параметрів системи від номінального значення". “Словник української мови” пояснює стійкість як здатність довго зберігати і проявляти свої властивості, не піддаватись руйнуванню і псуванню.В. Даль трактує стійкість як здатність "вистояти супроти чогось, встояти, успішно протистояти силі, витримати, не поступитися".

У більш широкому розумінні цей термін означає здатність системи виконувати свої функції всупереч дії ендогенних та екзогенних факторів.

В економічній літературі немає єдиного підходу до визначення поняття фінансової стійкості комерційного банку.

Нерідко його ототожнюють з такими економічними поняттями, як надійність, платоспроможність, ліквідність. Так, деякі автори стверджують, що фінансова стійкість банку визначається рівнем його ліквідності та платоспроможності. Слід зауважити, що ліквідність комерційного банку характеризує механізм перетворення фінансових чи матеріальних активів у грошові та своєчасного виконання зобов’язань, а платоспроможність визначається здатністю банку своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов’язання. Це дуже важливі складові, але врахування тільки їх під час визначення фінансової стійкості банку є, на нашу думку, недостатнім.

Можна виділити низку суттєвих, на наш погляд, недоліків, притаманних розглянутим визначенням фінансової стійкості комерційного банку. По-перше, методологія і практика визначення фінансової стійкості ще не повною мірою охоплюють основні аспекти цього процесу у взаємозв’язку і взаємообумовленості, а система показників, які використовуються, являє собою зведення особистих відокремлених характеристик, часто не пов’язаних між собою, що суттєво ускладнює визначення і забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. По-друге, недостатньо повно враховуються фактори, що формують стійкість комерційного банку. По-третє, недостатньо розроблені методологічні аспекти формування фінансової стійкості комерційного банку і відсутні методичні підходи до прогнозування фінансової стійкості шляхом розроблення бізнес-плану комерційного банку.

В Указі Президента України "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень" передбачається розробити і реалізувати "комплексну програму розвитку банківської системи України на 2001-2003 рр." [8]. Це потребує нових підходів і врахування нових факторів, що формують фінансову стійкість комерційного банку.

Одним із головних факторів розвитку економіки, реалізації і впровадження інвестиційних програм є кредитно-банківська система країни взагалі та комерційні банки зокрема. Злиття промислового і банківського капіталу у формі фінансово-промислових груп є основою розвитку економіки. Важливою якісною характеристикою кредитно-банківської системи має бути її стійкість. Досягти цієї якісної характеристики неможливо без забезпечення стійкості кожного окремого комерційного банку. Основна проблема стійкості комерційних банків пов’язана з нестабільною економікою України, яка робить тільки перші кроки у напрямку відкритого суспільства з метою знайти своє місце у світогосподарських відносинах. Ця проблема визначається насамперед стабільністю економічного середовища, яке оточує комерційний банк.

Таким чином, ринкова категорія "фінансова стійкість комерційного банку" відображає фінансовий стан банківської установи в існуючому середовищі. Звідси можливо виділити основні параметри фінансової стійкості комерційного банку. До них належать: соціально-політична ситуація в країні, її загальноекономічний стан, стан фінансового ринку, внутрішня стійкість банківської установи (рис.1.1).

Рис.1.1 Основні параметри фінансової стійкості комерційного банку

Соціально-політична ситуація в країні визначається рівнем соціальної стабільності в суспільстві, впливом опозиції, фінансово-економічною і соціальною політикою, політичною орієнтацією існуючого уряду. Загальноекономічний стан виражається такими параметрами, як стан платіжного балансу країни, інвестиційний клімат, стан реального сектору економіки, масштаби тіньової економіки, рівень оновлення виробничих потужностей.

Стан фінансового ринку визначається попитом і пропозицією грошової маси, темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, вартістю і графіком обслуговування державного боргу, рівнем дохідності ринку цінних паперів, валютообмінним курсом національної валюти, грошовою емісією, спрямованістю грошово-кредитної політики Національного банку України.

Внутрішня стійкість банківської установи включає в себе такі параметри: рівень банківського менеджменту, якість банківської стратегії, достатність капіталу, рівень професійної кваліфікації персоналу.

Виділені параметри фінансової стійкості комерційного банку дають змогу провести систематизацію і класифікацію факторів, що її формують.

Різноманітність факторів, що впливають на формування стійкості комерційного банку, різниця в характері, напрямках і формах їх виявлення викликають необхідність систематизації факторів. При цьому така систематизація актуальна, по-перше, як методологічний інструмент для дослідження фінансової стійкості; по-друге, як методологічна основа для виявлення кількісних залежностей від факторів, що її формують, і побудови прогнозу розвитку; по-третє, урахування факторів необхідне під час розроблення конкретних пропозицій стосовно напрямків поліпшення стійкості.

Особливу увагу слід приділити виявленню екзогенних (зовнішніх) та ендогенних факторів (які залежать від функціонування самого банку) і визначити ступінь їх впливу на діяльність та стан комерційного банку. Одним з важливих факторів, що впливають на фінансову стійкість банку, є ситуація в економіці країни. При цьому важливо проаналізувати фактори макроекономічного і мікроекономічного рівнів. Так, необхідно враховувати інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни і рівень дефіциту державного бюджету. Податкова політика також істотно впливає на забезпечення фінансової стійкості банку. Потребують вивчення загальноекономічні фактори, до яких слід віднести такі, як зростання чи падіння виробництва, рівень зайнятості, криза платежів.

Важливе значення мають соціальні і політичні фактори. Причому в умовах подальшої соціальної і політичної стабілізації суспільства більш повне і послідовне врахування цих чинників повинно, з нашого погляду, відігравати зростаючу роль. Необхідно брати до уваги політику органів управління всіх рівнів, рівень життя, а також рівень довіри до банківського сектору.

Також важливо враховувати групу фінансових факторів, до яких входять: кредитна, процентна і валютна політика Національного банку, стан грошового ринку. Особливий вплив на стан грошового ринку чинить інфляція. В умовах поступового зниження інфляції має місце істотне зменшення ринкових процентних ставок, що призводить до скорочення маржі і відповідно до падіння доходів банків. Це вимагає зміни структури банківських балансів у напрямку підвищення частки довгострокових активів.

Наведені міркування стосуються вивчення екзогенних факторів, що впливають на досягнення комерційним банком фінансової стійкості. Разом з тим слід враховувати також і ендогенні фактори, які залежать від функціонування самого банку. Таким чином, залежно від характеру впливу факторів на стан фінансової стійкості комерційного банку їх можна підрозділити передусім на дві групи: ендогенні та екзогенні. До останніх, у свою чергу, слід віднести: економічні, соціально-політичні та фінансові (рис.1.2).

До економічних факторів можуть бути віднесені: стан економіки; інвестиційний клімат; стан платіжного балансу країни; рівень дефіциту державного бюджету; податкова політика. До соціально-політичних факторів слід віднести такі: соціальну стабільність; стійкість уряду; політичну стабільність. Фінансові фактори - це стан грошового ринку; кредитна, процентна і валютна політика НБУ; величина його валютних резервів. До ендогенних факторів належать: адекватність капіталу банку; якість активів банку; рівень менеджменту; рівень рентабельності; ліквідність балансу банку; платоспроможність банку. Наведені фактори є загальними для всіх комерційних банків й істотно впливають на досягнення ними стану фінансової стійкості.

Рис.1.2 Класифікація факторів, що формують фінансову стійкість комерційного банку

Сучасний рівень економічних знань з цих питань характеризується існуванням великої кількості різнорідних на рівні парадигми теорій, методологічних підходів і прикладних рекомендацій. Інтегральна характеристика фінансової стійкості не може бути обмежена групуванням певних кількісних показників, оскільки це якісна категорія. Виходячи з цього можна дати таке визначення фінансової стійкості комерційного банку - це спроможність банку як системи трансформування банківських ресурсів (персоналу, фінансових ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним ризи ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів.

Щодо забезпечення фінансової стійкості банку необхідно виділити такі взаємопов’язані напрямки:

стійкість капітальної бази;

стійкість ресурсної бази;

організаційно-структурна стійкість банку;

комерційна стійкість банку.

Послідовно розглянемо складові фінансової стійкості комерційного банку.

Стійкість капітальної бази. Сукупність внесених засновниками та акціонерами власних коштів становить капітал комерційного банку. Обсяг зазначених коштів зростає у результаті ефективної банківської діяльності в процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових внесків з боку учасників банку. Треба відзначити, що провідна роль капіталу в забезпеченні фінансової стійкості банку зумовлена його функціями.

Стійкість ресурсної бази є важливою складовою фінансової стійкості комерційного банку й охоплює такі аспекти:

залежність діяльності банку від стану економіки країни в цілому;

контроль галузевих (відомчих) фінансових потоків;

ступінь інтегрованості у систему міжбанківських відносин;

зміст і рівень співробітництва банку із суб’єктами ринкової інфраструктури (банками, клієнтами тощо);

стабільність поповнення ресурсної бази банку;

концентрація вкладів фізичних осіб у загальному обсязі пасивів банку;

обслуговування коштів бюджету тощо.

Можливості формування ресурсної бази комерційного банку під впливом зрушень на макроекономічному та мікроекономічному рівнях, ситуації на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фізичних осіб і, як наслідок, змін у регулюванні банківської діяльності не залишаються стабільними. Функції управління активами та пасивами на практиці безпосередньо пов’язані між собою.

Організаційно-структурна стійкість банку - це адекватність структури банку обраній стратегії розвитку та ринковій кон’юнктурі. Організаційна структура, банківські операції та інші аспекти діяльності банку регламентуються структурно-функціональними нормами, які, у свою чергу, визначають організаційно-структурну стійкість банку. За результатами аналізу очевидної структурної суперечності між спеціалізацією та універсалізацією, проведеного фахівцями, можна робити висновок про накопичення пов’язаних між собою явищ, обумовлених унікальністю такого складного соціально-економічного об’єкта, як комерційний банк. Тому далі сучасний комерційний банк доцільно розглядати як систему.

Комерційний банк можна розглядати як систему управління, що трансформує ресурси та ризики зовнішнього середовища. У діяльності банку проявляється його подвійна соціально-економічна природа. З одного боку, це самостійний фінансово-господарський суб’єкт, діяльність якого спрямована на отримання прибутку від послуг, що надаються. З іншого боку, це кредитна інституція, ключовий елемент інфраструктури фінансово-кредитного сектора економіки. Роль комерційного банку як соціальної інституції слід розуміти з позиції його соціально-вартісного виміру на відміну від інших комерційних структур.

В Україні зберігається імперативний характер впливу держави та її органів на діяльність комерційних банків. Лише великі банки, їх керівництво здатні впливати на економічну політику уряду. Малі ж та середні за розмірами комерційні банки не в змозі впливати на економічне оточення.

Отже, держава та її органи цілеспрямовано впливають на комерційний банк у частині його взаємовідносин із зовнішнім середовищем, ухвалюючи закони і встановлюючи нормативи, обов’язкові для виконання комерційним банком, що істотно впливає на його діяльність. Комерційний банк як суб’єкт взаємовідносин із зовнішнім економічним середовищем є об’єктом як цілеспрямованого впливу з боку держави, так і випадкового впливу за наявності у нього можливості самостійно визначити пріоритетність своїх дій і рішень на основі власних цілей діяльності. Таким чином, центральній проблемі функціонування комерційного банку можна дати таке визначення: це проблема забезпечення стійкості діяльності комерційного банку, тобто здатність виконувати свої функції з максимальною ефективністю та мінімальним ризиком, витримуючи при цьому зовнішній вплив.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8